Народний Кобзар України Євген Адамцевич
Народний Кобзар України Євген Адамцевич

Шановне товариство!

Наближається 110-літній ювілей від дня народження Євгена Олександровича Адамцевича, ? Народного Кобзаря України, композитора, та найбільш відомого у світах, як Творця «Запорозького маршу»!

Творчим доробком Євгена Адамцевича пишається вся світова українська культура, а Сумщина має пишатися музичною спадщиною Народного композитора чи не понад усіх. Адже більшу частку свого життя Євген Адамцевич прожив у місті Ромни, Сумської області. Та й сам планетарно-відомий «Запорозький марш» був написаний саме там.

Його безсмертний «Запорозький марш» часто лунає у програмах телебачення і радіо, звучить на святах і велелюдних зборах.

Під його ритми карбують крок воїни нашої армії і флоту на військових парадах.

Звуки цього маршу збирають депутатів Верховної Ради на чергову сесію.

Цим твором розпочинаються урочисті збори й концерти наших майстрів мистецтв за кордоном.

Шановне Товариство!

Ділюся радісною звісткою. Я мала особисту розмову з очільником Сумщини, ? головою Сумської обласної державної адміністрації Чмирем Юрієм Павловичем.

Розмова була жвава, рідною українською мовою, і, що найголовніше, Юрій Павлович одразу погодився з моєю пропозицією гідно вшанувати пам'ять Славетного Українця, Євгена Адамцевича.

Святкування відбудеться на обласному державному рівні, але дуже хотілося б, щоб до вшанування пам'яті Творця «Запорозького маршу» долучилося якомога більше українців, аби ці урочистості пройшли в школах і культурних установах України і діаспори.

Сумський осередок Всеукраїнського Товариства «Просвіта» також не стоїть осторонь і розпочав ретельну підготовку щодо відзначення цієї дати.

Будемо вдячні за поради, щирі міркування та найбільше за те, якщо до нашої спільної справи залучаться небайдужі Українські Громади Світу.

З пропозиціями та бажанням долучитися до урочистих святкувань просимо звертатися за адресою: Управління культури і туризму, національностей та релігій

40030, м. Суми, площа Незалежності, буд. 2

Мельник Олена Петрівна

тел. (0542) 63 -13-44 тел./факс 63-13-44

Ел. адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Ел. адреса Сумського осередку Всеукраїнського Товариства «Просвіта» ? Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. Голова - Олекса Григорович Шевченко.

Супровідна інформація:

Євген Олександрович Адамцевич ? сліпий бандурист, віртуозний виконавець українських народних історичних пісень, автор «Запорозького маршу».

Народився 19 грудня 1903 (1 січня 1904) року в селі Солониці під Лубнами у родині станційного службовця. Дволітнім осліп. Деякий час навчався в Київській школі для сліпих. Потім проживав в Ромнах.

Грати на бандурі навчився в талановитого місцевого бандуриста Мусія Петровича Олексієнка, від якого разом зі способом гри перейняв багатий репертуар.

У 1920-ті роки Ромни залишалися визначним регіональним культурним центром. Тут діяв драматичний театр, був значний осередок кобзарів, які виступали зі сцен палаців культури, клубів. Виступав з 1927 року в складі Миргородської капели бандуристів імені М. Кравченка та самостійно.

У репертуарі Є. Адамцевича переважали українські народні пісні (історичні про Байду, Морозенка, Палія, Супруна; родинно-побутові; гумористичні й сатиричні), серед яких оригінальні «Суд Байди», «Славно твоя кобза грає». Співав пісні «На захід сонце вже схилилось» на слова А. Карпенка, думу-пісню «Євшан-зілля» на слова М.Вороного, «Ти лети, мій спів, з мольбою» на слова В. Александровича, пісні на вірші Т.Шевченка, Я.Щоголіва, О.Олеся, М.Некрасова, П.Ж.Беранже. Створив кілька власних творів, серед яких «У неволі», «Дума про Івана Федька» тощо.

Загальновизнано, що він є автором славетного «Запорозького маршу». Це, зокрема, засвідчує і листування з кобзарем відомого дослідника кобзарського мистецтва О. А. Правдюка.

Про «Запорозький марш»

1926 року я почув мелодію, першу частину від кобзаря Положая Івана Кириловича, другу частину - мажорну сам склав, і з'єднавши до купи, дав назву «Запорозького маршу».

Крім того, саме Євген Адамцевич уперше його виконав на публіці - широкому загалу марш став відомий 1969 року завдяки виступу сліпого бандуриста в Київському оперному театрі імені Тараса Шевченка. Згодом для оркестру марш аранжував головний диригент Державного оркестру народних інструментів Віктор Гуцал.

Очевидці так описували концерт:

«У неймовірному потягові сердець за мелодією люди підводилися з місць. Вибухнула ще нечувана під цим склепінням громовиця оплесків.

Мені важко переповісти, що було після першого виконання «Запорозького маршу». Скажу лише, що старий Адамцевич виконав його на вимогу публіки тричі. Так була порушена домовленість не виконувати більше двох творів. І ніхто з кобзарів-побратимів не дорікав Адамцевичу, що він тричі повторив свій номер. І хоч його музика була безсловесна, але вслухавшись у мелодію «Запорозького маршу», вже ніхто з виконавців не наполягав на тому, щоб співати понад програму.

Стало зрозуміло: відбулося щось надзвичайне. Над зачарованим залом зайнялася і згасла чудова мить, яку повторити, затримати ніхто не зможе».

Пережив Адамцевич 1930-ті роки - часи фізичного винищення кобзарства та бандурництва (саме тоді був розстріляний як «ворог народу» видатний кобзар Іван Кучугура-Кучеренко). На схилі літ, не маючи офіційного трудового стажу, залишився без пенсії і, отже, без засобів для існування. Жив із гри та співу на роменському базарі. Але радянська влада, як і колись царська, трактувала це як жебрацтво і тому Адамцевича переслідували.

Міліція неодноразово проганяла кобзаря з базару. Були випадки, що його, сліпого, міліціонери вивозили далеко від міста і полишали одного на безлюдді. Траплялося, що й саджали під арешт.

Учасник Республіканської наради кобзарів та лірників 1939 р. в Києві, а в1940 році - Всесоюзної наради народних співців у Москві.

В 1969 році з групою народних співців успішно виступав у Київській, Тернопільській Івано-Франківській, Львівській областях, а в 1970 році в Москві та в1971 р. в Ленінграді.

Із постанням Об'єднання співців-кобзарів матеріальне становище його трохи поліпшилося. Оплачувалися виступи на організованих музично-хоровим товариством концертах. Відбулася концертна поїздка до Москви взимку 1970 року, де Адамцевич виступав разом з іншими кобзарями в різних установах, зокрема і в інституті світової літератури.

Бандура Адамцевича зберігається в музеї театрального мистецтва в Печерській лаврі.

З правдивою пошаною, член Національної спілки журналістів України

Наталя ЛИТВИНЕНКО-ОРЛОВА

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Євген Адамцевич на Роменському базарі (1968 р.)
Євген Адамцевич на Роменському базарі (1968 р.)

На світлинах: Народний Кобзар України Євген Адамцевич. Євген Адамцевич на Роменському базарі (1968 р.).

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s