Культура
- Деталі
- Розділ: Культура
З початку війни, яку Росія розпочала проти України у 2014 році анексією Криму, вона здійснила 534 злочини проти об'єктів культурної спадщини України.
Ці дані задокументувала неурядова організація Кримський інститут стратегічних досліджень (CISS), розповіла експертка з культурології, проєкт-менеджерка Ельміра Аблялімова-Чийгоз на презентації сайту з документування порушень проти культурних цінностей.
- Деталі
- Розділ: Культура
В издательстве «Директ-Медиа» вышла в свет новая работа известного краснодарского историка, исследователя в области исторической географии и исторической картографии Анатолия Авраменко «От куреней Запорожской Сечи к станицам и городам Кубани (проблемы происхождения названий, исторической географии, топографии и культурного наследия) – 2023 г. – 424 с.
Книга посвящена проблеме происхождения названий куреней Запорожской Сечи и дальнейшей их судьбе на Кубани, где они перешли ко многим станицам и двум городам, став частью историко-культурного наследия региона.
- Деталі
- Розділ: Культура
Россия незаконно присваивает музейные ценности Украины
Во время полномасштабной войны Россия вывозит музейные ценности со временно оккупированных территорий Украины. По международным законам это является военным преступлением. Счет похищенных экспонатов идет на десятки тысяч. Незаконное перемещение культурного достояния, принадлежащего Украине, проводится под видом организации выездных выставок. Другим предлогом для вывоза исторических ценностей служит их "спасение" из небезопасных районов.
- Деталі
- Розділ: Культура
Памфлет Івана Багряного, що врятував життя сотням тисяч українців
Його знають переважно за два романи – "Тигролови" та "Сад Гетсиманський". Втім, навіть якби Іван Багряний не написав більше нічого, окрім памфлета "Чому я не хочу вертатись в СРСР", він і тоді залишився б видатним літератором і політиком.
Як каже дослідник письменника, найвідоміший "багрянознавець" Олександр Шугай, сьогодні це малознана праця. Та близько 80 років тому вона стала спасінням для сотні тисяч українців, які опинились у таборах біженців після закінчення Другої світової війни.
- Деталі
- Розділ: Культура
Русская писательница в Одессе стала патриотом Украины
"После каждого взрыва дом подпрыгивает, а потом наступает тишина, но ты понимаешь, что это ненадолго, и думаешь, чем заняться, пока сюда летят новые ракеты. Лечь на диван? Сесть в кресло? Главное, не подходить к окнам, потому что стекло может разлететься от ударной волны, и тогда в тебя брызнет осколками," – петербуржская писательница Юлия Беломлинская живет в Одессе и через фейсбук транслирует из своей квартиры переживания очередной бессонной ночи.
- Деталі
- Розділ: Культура
У Брюселі відкрилася виставка малюнків українських дітей
Відкриття виставки дитячих малюнків «Світ, у якому я хочу жити!» відбулося 26 червня у Брюсселі (Бельгія), в Українському хабі громадянського суспільства. На ній представлено роботи 45 фіналистів, в всього в конкурсі взяли участь 986 дітей.
Одночасно урочистості проходили в Харківському дипломатичному клубі - за допомогою онлайн-трансляції був встановлений відеомост.
- Деталі
- Розділ: Культура
Під Херсоном пішов під воду унікальний будинок-музей славетної художниці Поліни Райко
Будинок-музей відомої художниці Поліни Райко, що в Олешках Херсонської області, опинився під водою після руйнування греблі Каховської ГЕС. У цьому музеї всі стіни були розписані картинами й, швидше за все, випробування великою водою вони не витримають. Про це повідомив речник Херсонського обласного фонду ім. Поліни Райко, художник Семен Храмцов на своїй сторінці у Facebook.
- Деталі
- Розділ: Культура
Амстердамський музей Stedelijk визнав Казимира Малевича українським, а не російським художником. Про це повідомляє The Art Newspaper.
Інформація щодо походження художника вже була змінена в описах робіт всередині музею та на сторінках вебсайту. У майбутньому Малевича теж будуть характеризувати лише, як українського, зазначають представники музею Stedelijk.
- Деталі
- Розділ: Культура
Чому для успішної в Росії поетеси і сценаристки приналежність до України за духом виявилася вищою від матеріальних благ
У червні 2018 року в Інтернеті вперше з’явився вірш «Где вы сегодня, чители Клиберна?
Элвиса Пресли и ранней Таганки...» для багатьох тоді невідомого автора, в якому чітко були поставленні запитання до російської інтелігенції і до російської культури: як ви могли не просто допустити, а ще й привітати анексію українського Криму, порушення кордонів, що склалися після Другої світової війни, російську по суті своїй окупацію Донбасу. По своїй енергетиці і наповненості він нічим не поступався віршу Мандельштама « «Мы живем под. собою не чуя страны…» Подальші події, зокрема, повномасштабне вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року, надали віршу «Где вы…» ще більшої гостроти і актуальності. Процитуємо його повністю, щоб було зрозуміло, про що йдеться:
- Деталі
- Розділ: Культура
Как в СССР преследовали и погубили украинского поэта Василия Стуса
63 года назад, 25 января 1960 года, приказом МВД СССР был расформирован ГУЛАГ (Главное управление лагерей), через который за 30 лет прошло 7 миллионов 600 тысяч человек, из них более полутора миллионов умерли в заключении. Однако официальное упразднение ГУЛАГа вовсе не означало, что в советских лагерях не осталось политзаключенных. С конца 1960-х, с приходом Ю. Андропова на пост председателя КГБ, "сидельцев" по политическим статьям ("Антисоветская агитация" и т.п.) с каждым годом становилось всё больше.