Культура

Василь Овсієнко
Василь Овсієнко

Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Я в той час перебував у 20-й камері цього ж бараку, тому вважаю своїм громадянським і людським обов`язком ще і ще раз свідчити перед новими й новими людьми про обставини й причини його загибелі.

З 1995 року в приміщеннях цього табору діє на весь світ нині відомий Музей історії політичних репресій і тоталітаризму "Перм-36". Востаннє я побував там 30-31 липня цього 2011 року.

Історія цього останнього заповідника ГУЛАГу коротка. Від 1 березня 1980 до 8 грудня 1987 рр. через нього пройшло всього 56 в'язнів. Пересічно нас тут утримували одночасно до 30 осіб.

ММКВЯ
ММКВЯ

Московський міжнародний книжковий ярмарок

Дорогі земляки!

Київське видавництво "КРІОН" запрошує всіх небайдужих до української історії та культури відвідати стенд Україна на 24 Московській міжнародній книжковій виставці. Авторами наших книг є кращі в даний час фахівці Інституту історії і археології НАН і Україна. На стенді видавництва КРІОН ви зможете придбати історичну літературу за видавничими цінами як VIP-видання; подарункові так і "книги для себе"

Сергій Жадан очолює список 'обов`язкових' українських авторів
Сергій Жадан очолює список 'обов`язкових' українських авторів

Що має прочитати кожен

Наближається двадцятий день народження незалежної України. Чудовий привід систематизувати набутки. Наприклад, літературні.

"Українська правда. Життя" звернулася до українських письменників, видавців та інтелектуалів з проханням написати список 20 книжок українських авторів, які повинен прочитати кожен освічений українець. Відповіли не всі, відтак маємо те, що маємо.

Отримані списки виявилися такими різними, що годі й порахувати, хто там найпопулярніший. Хоча ескіз двадцятки лідерів таки можна створити.

Учасник фестивалю 'Стара фортеця'-2011
Учасник фестивалю 'Стара фортеця'-2011

Відроджуються традиції старовинного бойового мистецтва

Фестиваль історичної реконструкції "Стара Фортеця-2011" у районному містечку Тростянець Сумської області другий рік поспіль збирає шанувальників середньовічної романтики. Організатори: Асоціація рицарських клубів Сумщини спільно із міською владою Тростянця. Від цього року фестиваль проходить під патронатом сумського губернатора.

Постріл ізгармати стає сигналом до середньовічного "бугурту" - жорсткої рубки сам за сам, лава на лаву. Переможні гуки, іскри від заліза, палаюче сонце і солоний піт, що застилає очі, - так розпочинається перший із двох днів історичного фестивалю у місті Тростянці.

На бій встають воїни із Харкова, Полтави, Одеси, Києва, Путивля, Курська і, звісна річ, Сум. Всього до ста рицарів. Загартованих у перемогах і новачків.

Кожен клуб має власну легенду, герби і кольорову символіку. Сумський - "Азгард" - розмістився у Північній башті. За словами самих "варягів", "Азгард" у віруваннях древніх вікінгів означає "місто богів". На фестиваль "Стара фортеця" приїхали уповні, дружиною в п'ятнадцять воїнів. Шестеро заявили себе на участь у двобоях.

Антураж фестивалю - цегляні стіни Круглого Двору, дивної та романтичної споруди старого Тростянця. На перший погляд нагадує казкову фортецю: овал міцних стін із чотирма могутніми баштами, готична арка брами. Вгадати справжнє призначення будівлі нашому сучасникові нелегко...

Режисерська лабораторія театру 'Березіль'. Лесь Курбас - п'ятий зліва
Режисерська лабораторія театру 'Березіль'. Лесь Курбас - п'ятий зліва

Міжнардний День театру все світове прогресивне людство відзначило 27 березня.

Україна по праву може пишатися своїм покладом в творчу скарбницю царини світової театральної спадщини.

Адже саме Україна дала світу таких відомих драматургів, як Іван Карпенко - Карий (Тобілевич), Григорій Квітка - Основ'яненко, Іван Котляревський, Марко Кропивницький, Михайло Старицький.

Романтикою українського національного театру захоплювались і творили в ім'я театру і такі видатні постаті в Україні, як Леся Українка, Тарас Шевченко, Микола Лисенко, Гнат Хоткевич.

Московський бард Лариса Новосєльцева.
Московський бард Лариса Новосєльцева.

Відомий бард Лариса Новосєльцева виступає в КЦУ на Арбаті

Добрый день, дорогие друзья!

Если вы окажетесь в Москве на этой неделе, позвольте пригласить вас и ваших друзей на вечер из цикла "Возвращение. Серебряный век", который мы хотели провести очень давно - и который пройдет в среду, 13 апреля в Национальном центре культуры Украины в Москве! (Арбат, д.9 стр.1, (495)-737-88-31).

Программа "Киев - родина нежная" посвящена 122-летию со дня рождения Александра Вертинского.

Александр Николаевич родился и провел юные годы в Киеве. В начале прошлого века в Киеве пересеклись пути многих поэтов Серебряного века.

Свидетелем и непосредственным участником многих событий был Александр Иосифович Дейч, юность которого тоже прошла в Киеве, в богемном кругу творческой интеллигенции...

Оксана Забужко – інтелектуальний лідер сучасної України
Оксана Забужко – інтелектуальний лідер сучасної України

Філософ, письменник і поет Оксана Забужко про Україну і світ

«Обозреватель» продовжує говорити про Україну і запрошує до дискусії Оксану Забужко. Це ім’я настільки знане, що навіть не потребує «хвоста» у вигляді дефініцій на кшталт «відома письменниця» і списку регалій. Хай би як не принижували пані Оксану зараз ті, хто вважає її недостатньо патріотичною через заклик не голосувати на останніх президентських виборів за жодного з двох «фіналістів», є глибоке переконання, що її ім’я – вціліє на скрижалях, на відміну від наймень всіх її нинішніх «гонителів». Ми запрошуємо читачів до вишуканої інтелектуальної страви – бесіди з Забужко, яку все ж починаємо зі «злоби дня», нав’язаною надміру палкими любителями вчити інших, як треба «родіну любіть».

«Я свого часу сказала, що я – за Україну без Тимошенко і Януковича, і готова це повторити»

- Пані Оксано, після президентських виборів ви потрапили до категорії «противсіхів», яку ганьблять і поливають брудом кому не лінь. І все тому, що назвали Януковичем нашим «невивченим уроком історії», а Тимошенко – представницею «гламурного авторитаризму». Минув рік; чи не шкодуєте ви про свою тодішню позицію?

Віктор Казбан, Суми
Віктор Казбан, Суми

10 березня 2011 р. м. Суми

Вперше на Сумщині Тарасів пам’ятник, роботи нашого земляка Івана Кавалерідзе було встановлено у 1918 році, в Ромнах. Цей пам»ятник в модернізованому вигляді, зберігся і до наших днів. В 1926 році пам’ятник Тарасу, роботи цього ж автора, було встановлено в Сумах, який благополучно простояв до 1956 року. Цікавий епізод: коли восени 1941 року німці вступили до Сум, то вони з автоматів обстріляли цей монумент, як з’ясувалося потім вони вважали, що це було зображення Сталіна. Та все ж німецьку справу довершили місцеві московські холуї. В 1956 році цього пам’ятника з залізобетону було по варварськи знищено. Запопадливо вгадуючи думки тодішнього генсека Микити Хрущова, який з огляду на свій низький рівень культури не розумів модерних течій в мистецтві (в даному моменті елементи кубізму) пам’ятник було знесено. Натомість, місцевим скульптором Яковом Денисовичем Красножоном було створено в реалістичній манері образ Тараса і встановлено в сквері.

В 70-х–80-х роках я не бачив жодних елементів учти Тарасові. Не бачив ні піонерів, ні школярів, ні поетів, ні журналістів – взагалі нікого не бачив біля Тараса, – ні 9, ні 10 березня, а надто ж 22 травня. Жодною мірою не підкреслюючи свою винятковість, все ж застережу, що в ці дні, крім моєї родини з квітами біля Тараса в ці дні нікого не було.

Олена Щербань
Олена Щербань

Фрагмент із неопублікованої книги

Дослідження весільного обрядодійства Диканщини я розпочну з села Великі Будища – колишнього сотенного козацького містечка, найбільшого в другій половині ХVІІ-ХІХ століть. Хоча в 1980-1990-ті роки весільний обряд Великих Будищ майже втратив традиційний колорит, нині це село – найбагатша скарбниця для етнологів у Диканському районі. Тепер у місцевому клубі функціонує єдиний в Україні музей весілля! Відкрито його було у вересні 2008 року. Організатор і керівник, ініціатор та фанатично віддана справі збереження свого, рідного – Оксана Борисівна Трипольська (принагідно висловлюю вдячність їй особисто, та усим, хто сприяв у збиранні поданого матеріалу), з допомогою місцевих жителів та школярів зуміли облаштувати його експозицію унікальними експонатами, створивши урочисто-таємну атмосферу давнього весілля, записали понад 100 весільних пісень, які співали колись у Великих Будищах. Але найважливіше те, що сучасні молодята в день свого весілля обов’язково відвідують цей музей, в якому учасники місцевого фольклорного ансамблю «Берегиня» зустрічають їх хлібом-сіллю, співають весільних пісень …

Олена Щербань з макітрою
Олена Щербань з макітрою

Глиняна макітра в місцевому весільному обряді другої половини ХХ століття

Вперше в етнології та керамології акцентовано увагу на використанні глиняної макітри жителями Опішного під час весілля та виконання з нею «обряду розбивання» у другій половині ХХ століття. На основі зібраних автором польових матеріалів, зроблено висновок про те, що глиняні макітри були неодмінним атрибутом весільного обряду досліджуваного періоду.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s