Культура

Вірогідно - нотна збірка творів Євгена Адамцевича
Вірогідно - нотна збірка творів Євгена Адамцевича

Доповідь Наталі Литвиненко-Орлової на Х Світовому Конгресі Українців (Львів, 2013)

Кожний Народ рівновеликий своїм мислителям, вченим, або поетам - рівно, як і самі поети рівновеликі свого Народу, своєї Нації. Тарас Шевченко гідний син Українського Народу, його геній, яскравий самобутній Художник і Пророк. Геній такого рівня живе в серцях народу в Віках.

Однак, принагідно Тараса Шевченка цього сказати замало. Його Слово стало загадковим, і віщім. Його ім'я увійшло до сенсу притчі про переслідуваних і гнаних за правду. Його невмирущий творчий спадок став не чим іншим, як Євангелієм для українців. Пантелеймон Куліш, назвавши Шевченка «Національним Пророком», визначив його неперевершену значущість для українців.

Попри те, що Тарас Шевченко був людиною високосно-вольнолюбивою, а таки був одним з найяскравіших гуманістів свого часу. Його натурі були притаманні не показні, але праведні та щирі риси шляхетності та християнсько-євангельської любові. В своїй молитві до Бога він писав так: "…Всім нам вкупі на землі єдиномисліє подай і братолюбіє пошли " Я не стану зупинятися на біографії поета.

Вона відома всім.

Однак, не можу не згадати, що наш національний Геній, Тарас Шевченко, був показовим і тим, що він ніколи не був, запаньканим до лиску, світським піїтом - він був Народним, Земним ще й тому, що був зрозумілим всім, - від кріпака до пана. І оті жорстокі свої заслання відбував не у панських маєтках «глубінки», як це було приміром з Російським Олександром Пушкіним, а у Орській фортеці Оренбуржжя, під найсуворішим наглядом із забороною писати й малювати.

Портрет письменника Миколи Васильовича Гоголя, початок 1840-х (худ. Федір Моллер)
Портрет письменника Миколи Васильовича Гоголя, початок 1840-х (худ. Федір Моллер)

Про Гоголя без догм і стереотипів

Дивно: лишень уявиш собі (прочитавши якусь, нехай малу, частину безмежної, невимірної літератури, присвяченої нашому героєві) образ одного із найвидатніших українців, мабуть, найзнаменитішого в світі з усіх наших земляків (щоправда, далеко не на всіх континентах знають, звідки родом «видатний російський письменник», творець унікального художнього світу), лишень намалюєш у своїй уяві портрет Миколи Васильовича Гоголя, як цей портрет починає таємничо світитися, мерехтіти, м'яко і невблаганно віддалятися від глядача і, нарешті, зникає... Таємничий і невловимий Гоголь! Саме так - ще за життя! - сприймали великого творця «Миргорода», «Ревізора» і «Мертвих душ» люди, які близько його знали. (При цьому слід пам'ятати, що йдеться про особистість дуже «закриту», всупереч зовнішній відвертості багатьох листів, яка нікого в свій духовний світ не впускала.) Нам же, українцям, належить, хоча б мірою сил, намагатися розгадати «таємницю Гоголя», зрозуміти, що хоче донести до нас цей письменник ХХІ століття - найвище, разом із Шевченком, вершинне досягнення нашого національного художнього генія.

Олександр Олесь (1878-1944)
Олександр Олесь (1878-1944)

М. Кошелович

Заходжу до класу і поглядом звичним

На карту Європи дивлюсь політичну.

Там різні народи є, різні країни.

Не має там тільки, на жаль, України.

Не знаю я більше такого народу,

Щоб дорого так заплатив за свободу.

Життям міліонів, найкращого цвіту,

І був невідомим… для вільного світу.

Живуть скандинави на півночі, збоку.

Андрій Окара, політолог
Андрій Окара, політолог

Гулак-Артемовський 150 років тому навчив цьому українців

Тут оце виповнилось 140 років з дня смерті Семена Гулака-Артемовського (1813-1873) - композитора та співака, автора першої великої та, мабуть, й досі найцікавішої української опери "Запорожець за Дунаєм". І десь навесні виповниться 150 років з дня прем'єри опери в Маріїнському театрі (1863). І взимку виповнилось аж 200 років з дня народження. (Насправді, Семен Степанович "Гулак-Артьомовскій" не займався виробництвом "Артемівського" шампанського, як думає Віктор Янукович.)

Його духовним батьком став композитор Михайло Глінка: він знайшов Гулака у Києві, в хорі Михайлівського монастиря - якраз тоді підбирав артистів для своєї нової опери "Руслан и Людмила", тож партія Руслана написана спеціально під голосову теситуру Гулака-Артемовського (бас-баритон), він же стане виконавцем цієї партії на прем'єрі у Москві (1846).

Рома Гадзевич, головний редактор 'Свободи' з 2007 року
Рома Гадзевич, головний редактор 'Свободи' з 2007 року

Соціум Україна і світ Мас-медіа

Цим дописом хочу особисто привітати весь колектив газети української спільноти в Америці «Свобода», який цьогоріч відзначає своє 120-річчя. З нетерпінням чекаю кожного свіжого числа часопису, щоб отримати досить повну і завжди правдиву інформацію, вміщену в колонках «Україна за тиждень» та «Америка і світ», прочитати лаконічні, але добре аргументовані статті на актуальні теми, про відомі й маловідомі широкому загалу історичні дати й постаті, листи читачів. Вважаю за велику честь для себе бути багатолітнім дописувачем такого поважного видання. Прагну наслідувати приклад досвідчених редакторів «Слова» Роми Гадзевич, Петра Часта, Левка Хмельковського та Христини Ференцевич, які й самі вміють наступати на горло власній пісні й від інших вимагають не бути багатослівними, аж надто емоційними та непослідовними.

Приємно, що тепер про найдавнішу в світі (в тому числі і в Україні) газету, яка з вересня 1893 року безперервно видається у Нью-Йорку, можна дізнатися все з 816-сторінкової монографії Петра Часта «Вільне слово американської України», яка побачила світ в ужгородському видавництві «TIMPANI». Художнє оформлення здійснила донька автора Еріка Слуцька, а технічне редагування і комп'ютерний дизайн виконав її чоловік Степан Слуцький. Книжку, яка вже розповсюджується, захоплено приймали на презентаціях за участю автора, які відбулися в Ужгородському та Львівському університетах і в Київському інституті журналістики.

Ювіляр Віктор Гаврилович Захарченко
Ювіляр Віктор Гаврилович Захарченко

«Від станиці - до столиці…»

Є в мистецтві імена, до яких не потрібно додавати ніяких регалій чи офіційних звань - називаєш ім'я і прізвище, а у нашого ювіляра - Віктора Гавриловича Захарченка - достатньо лише прізвища, - як усім одразу стає зрозумілим, про кого йде мова, бо це ім'я - легенда, постать, Митець з великої літери, музикант і знавець народних пісень від Бога!

75 років тому 22 березня на свято, яке в народі називають Сорок святих, в кубанській український станиці Дядьківський народився хлопець. Було це незадовго до Великої Вітчизняної війни, батька Віктора у серпні 1941 року забрали на фронт, а вже у листопаді родина отримала на нього похоронку. Перед цим померли дві старші сестри Віктора Гавриловича й мати думала, що і він довго не проживе, бо зовсім маленьким взяв в руки гармошку й одразу почав на ній грати, наче його хтось навчав цьому. «Це не на живе…» - ці слова матері згадує сьогодні ювіляр із сльозами на очах, бо пам'ятає жах воєнних років: окупацію, гарматні військові атаки, під час яких мати з переляканими дітьми переховувалася в погребі, повоєнний голод, коли помер менший брат… Пригадує, як мати після війни все життя чекала на батька, а вони маленькими дітками збиралися біля печі й кричали в трубу: «Тато, ріднесенький, повертайся до нас!...» Згадує слова матері, яка прожила 89 років: «Ці роки мені Господь за батька доточив», і сам каже, що міг вже давно спостерігати за нами з інших вимірів, бо 17 років тому після страшної автокатастрофи ніхто з лікарів не давав шансів на життя, однак, напевно, Господь додав роки за тих братів і сестер, що померли маленькими…

Письменниця, доктор біологічних наук, Гранд доктор філософії Наталя Околітенко
Письменниця, доктор біологічних наук, Гранд доктор філософії Наталя Околітенко

Про презентацію двомовної книжки «Я той, хто духом не скоривсь»

В краєзнавчому музеї Ірпеня - місті під Києвом, відомому своїми давніми митецькими традиціями, відбулася презентація двомовної книжки «Я той, хто духом не скоривсь», виданої 2012 р. київським видавничим домом «Особистості» накладом 1 200 примірників. Народжувалася вона, за свідченням усіх причетних до неї, довго і важко, але з певністю можна твердити, що такого явища в українській літературі ще не було.

Бо ця збірка українських поетів - політв'язнів таборів Воркути й Інти з їх портретами та біографіями - результат пошукових зусиль активістів Воркутинського українського земляцтва, Сиктивкарської громадської організації «Покаяння», ірпінського Культурологічного товариства ім. Дмитра Паламарчука, й вона побачила світ завдяки підтримці Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України». Її упорядники - Юрій Тагіров, що нині живе в Санкт-Петербурзі, Анатолій Попов, проживши 45 років у Воркуті, перебрався до Сиктивкару, та одна із фундаторів Воркутинської громадської організації «Україна» - Євдокія Лісова, що нинi живе на Полтавщині.

Отже, навколо української поезії, створеної в гулагівських умовах, об'єдналися представники громадських організацій України й Росії. До честі упорядників, вони виявилися такими об'єктивними, що надрукували й вірші, які можуть тлумачитися як атиросійські. «Потрібно розуміти, що це не антиросійські, а антиімперські, антисталінські рядки. СРСР, особливо сталінського періоду, був такою ж В'язницею Народів, як і Російська Імперія», - читаємо в передмові, яку від імені упорядників підписав Юрій Тагіров. - ...Ми сподіваємося, що читачі не запідозрять нас в недотриманні політкоректності або, тим більше, в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі, а навпаки, - проймуться розумінням того страшного минулого, яке спіткало всі народи тодішньої тоталітарної держави».

Юрій Тагіров
Юрій Тагіров

К 70-летию Воркуты: Стихи украинских поэтов - политических узников воркутинских и интинских лагерей в переводах

Почти семь лет создавалась эта книга. Усилиями группы авторов-составителей (М.Каганцов, Е.Лисовая, А.Попов, Ю.Тагиров), активистов Воркутинской общественной организации «Украина» и Сыктывкарской общественной организации «Покаяние» были найдены и обработаны стихи 25-ти украинских поэтов-политзаключённых, пребывавших в заключении в Коми АССР, в частности в Воркуте и Инте в 40-50-х гг. Переводы на русский язык сделал М.Каганцов, поэт, врач по профессии. Дизайн, вёрстка, макет - Ю.Воронцов (Киев). Объём издания 480 стр. Стихи и тексты публикуются на двух языках (билингва). Тираж 500 экз.

Авторы-составители будут признательны за внимание к этому изданию и готовы принять замечания и дополнения. По всем вопросам обращаться:

Санкт-Петербург, тел. +7-911-218-7167, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., Ю.И. Тагиров

Апостол України Тарас Григорович Шевченко
Апостол України Тарас Григорович Шевченко

Проект кафедри бандури і кобзарського мистецтва КНУКіМ і Національної спілки кобзарів України

2014-го року виповнюється 200 років з дня народження апостола України Тараса Шевченка. Національна спілка кобзарів України (НСКУ) і кафедра бандури і кобзарського мистецтва КНУКіМ понад півтора року тому звернулися на Інтернет-порталі НСКУ до всіх кобзарів, бандуристів і бандуристок - професіоналів, аматорів, юних початківців, що мешкають у різних куточках земної кулі - вшанувати пам'ять Пророка-Кобзаря в Інтернет-просторі масштабним виконанням знакового твору, української народної пісні «Думи мої, думи мої». Кожен учасник проекту мав зробити запис свого виконання (наприклад, за допомогою веб-камери, або просто на диск), і надіслати його для створення загального відеокліпу, щоби стати учасником світової капели бандуристів. Взяти участь у проекті міг кожен, незалежно від віку, статі чи освіти!

Герб м. Суми
Герб м. Суми

Конгрес Української інтелігенції Сумщини

Голові Сумської обласної ради Михайленку Г.В.

Міському Голові м. Суми Мінаєву Г.М.

ТВО Начальника управління освіти та науки облдержадміністрації Пєсоцькій І.О.

До засобів масової інформації

від 27 лютого 2013 року, вих. №9

Ухвала учасників «круглого столу», присвяченого Всесвітньому Дню рідної мови.

Місце проведення: Сумська міська бібліотека ім. Тараса Шевченка, 21 лютого 2013 року

Присутні: науковці, краєзнавці, вчителі української мови, музейні працівники, бібліотекарі, представники громадськості.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s