Культура

Про унікальне видання Гімну України мовами народів світу

«1992 року мої українські друзі надіслали мені з Києва збірник перекладів національного гімну України на мови народів світу. Наскільки мені відомо, нічого схожого не видавали не тільки в Європі, але й у всьому світі». Так відреагував на цю подію Расул Гамзатов, – народний поет Дагестану Він привітав автора ідеї й упорядника Олександра Петькуна.

Василь Коломацький про дві постаті ХХ століття та їхній вплив на його світосприйняття

- Пане Василю, Ви залишаєтеся одним із небагатьох свідків життя сумського дисидента, журналіста і поета Миколи Данька, якому 24 травня виповнилося б 95 років. Також, Ви писали, що важливим авторитетом у Вашому житті був і академік Андрій Сахаров,  чий сторічний ювілей припадає на 21 травня. Хотілося б поговорити з Вами про ці два цьогорічні ювілеї , про те ким були ці дві історичні особистості, що в них було спільного, а що відмінного. Спочатку розкажіть будь ласка, ким для Вас був Микола Данько.

Спомин про земляка Володимира Затуливітра

Від редакції. Українську літературу 70-х років ХХ ст. — поч. ХХІ ст., зокрема поезію,  неможливо уявити без творчості Володимира Затуливітра, якого називали «невизнаним генієм свого покоління». Людини рідкісного таланту і, як писали критики, сковородинського натурфілософського мислення, що «крізь призму мікрокосму відображало всесвіт». Хто знає, до яких світових висот могла б піднятися його лірика, якби не передчасна трагічна загибель у 2003 році. Одним з друзів В.Затуливітра, перекладачем його творів був поет, літературознавець, заступник  директора Бібліотеки української літератури в Москві (аж до її закриття в 2018 році) Віталій Крикуненко. Редакція вдячна Віталію Григоровичу за спомин про Володимира Затуливітра, яким він поділився з читачами «Кобзи».

У Москві відкрилася виставка робіт художника Віктора Дем’янчука

У Національному культурному центрі України у м. Москві відбулося відкриття художньої виставки заслуженого художника Росії, члена-кореспондента Російської академії мистецтв, голови Московського відділення Міжнародної громадської організації “Земляцтво житомирян” Віктора Дем’янчука та його учнів “Старовинна українська хата Полісся”.

Щирі побажання творчих успіхів Віктору Дем’янчуку прозвучали від заступника генерального директора Центру Лариси Бондарук, заступника голови Міжнародної спільноти письменницьких спілок Володимира Середина, члена Спілки письменників Росії Володимира Лісового, представників “Земляцтва Житомирян”, колег Віктора Дем’янчука з Російської академії мистецтв.

У Москві, в НКЦУ, відбувся фінал першого Всеросійського конкурсу української пісні “Золоті промені”

11 березня в Національному культурному центрі України у м. Москві відбувся фінальний тур першого Всеросійського конкурсу української пісні “Золоті промені”, у якому взяли участь співаки й творчі колективи з різних регіонів Російської Федерації.

Відкриваючи урочисту церемонію нагородження переможців та фінальний гала-концерт, виконуюча обов’язки генерального директора Національного культурного центру України у м. Москві Лариса Бондарук привітала шановне журі, учасників конкурсу та гостей вечора, зазначивши, що конкурс “Золоті промені” відбувся завдяки любові до української пісні, як у наших співаків, так і в усіх, хто брав участь у його організації.

Родинний гурток із плекання української культури «Збіжжя», який очолює Лідія Блізнова, нагороджено Подякою знаменитого вишу за участь у флешмобі, присвяченому ювілею Лесі Українки

Нинішнього року Україна, а разом з нею і все прогресивне людство відзначають видатний ювілей – 150-річчя від дня народження вірної доньки українського народу Лесі Українки. Зважаючи на складну епідеміологічну ситуацію, пов’язану з поширенням COVID-19, переважна більшість заходів проводиться онлайн.

Національний університет «Острозька академія» (НАУОА), Науково-дослідний центр «Інститут досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара», факультет міжнародних відносин, Наукове товариство студентів та аспірантів імені Олександра Оглоблина та молодіжна секція Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин (НАУОА) провели Міжнародний Інтернет-флешмоб до 150 річчя з дня народження Лесі Українки «Я жива»! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає…». У заході взяли участь 1920 представників від молоді та 1840 учасників від педагогічної спільноти із 17 країн світу.

1 березня стартував традиційний Шевченківський конкурс, фінал якого відбудеться в Москві на Арбаті 27 березня 2021 року

Шановні друзі!

Запрошуємо Вас взяти участь у ХІХ Всеросійському конкурсі на краще читання поетичних творів Тараса Шевченка серед дітей та молоді.

Відбірковий тур Конкурсу проходитиме безпосередньо за місцем проживання учасників.

Фінальний тур відбудеться 27 березня в Національному культурному центрі України у м. Москві.

Цікаві й маловідомі факти з життя Лесі Українки, які глибше розкривають її характер

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…

Шляхетна дама

Одним із дієвих методів віднадити від української літератури в радянській і пострадянській школі було зображення її як провінційної, зосередженої лише на тяжкому житті селян. При згадці про укрліт в уяві багатьох і досі постає похилена хата, кріпаки та злиденність наших письменників. Головне тут – село. Дія творів відбувається в селі, письменники родом із села, що саме по собі й непогано (уся Європа, за великим рахунком, із села!), якби не було неповною правдою, і якби за допомогою цих штампів і досі не оселянювали все українське.

Активіст українського руху в Сибіру Григорій Кука  став одним із переможців Міжнародного конкурсу фотографій «Різдво в моєму місті»

Багатьом людям, пов’язаним з українським діаспорним рухом в РФ (і не лише з ним), відомі імена української активістки з Омська Лідії Близнової та її онука Григорія Куки. Іхня проукраїнська діяльність у цьому сибірському місті може слугувати прикладом навіть для великих регіональних українських громадських організацій. Вони беруть активну участь у найрізноманітніших культурних, гуманітарних і навіть політичних акціях, пов’язаних з українською культурою, історією, традиціями.

Вічна загадка Леся Українка. Нотатки з нагоди річниці смерті великої поетеси

1 серпня воістину трагічна дата  для української літератури. У цей день в 1913 році не стало Лесі Українки. Навіть знаючи її життя взагалі і останні роки особливо, язик не повертається сказати «відмучилася». Ні, вона переселилася в чарівний і загадковий світ казок, любові і радості. В той світ, де є те, чого вона була позбавлена ​​за життя.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка