Культура

1 березня стартував традиційний Шевченківський конкурс, фінал якого відбудеться в Москві на Арбаті 27 березня 2021 року

Шановні друзі!

Запрошуємо Вас взяти участь у ХІХ Всеросійському конкурсі на краще читання поетичних творів Тараса Шевченка серед дітей та молоді.

Відбірковий тур Конкурсу проходитиме безпосередньо за місцем проживання учасників.

Фінальний тур відбудеться 27 березня в Національному культурному центрі України у м. Москві.

Цікаві й маловідомі факти з життя Лесі Українки, які глибше розкривають її характер

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…

Шляхетна дама

Одним із дієвих методів віднадити від української літератури в радянській і пострадянській школі було зображення її як провінційної, зосередженої лише на тяжкому житті селян. При згадці про укрліт в уяві багатьох і досі постає похилена хата, кріпаки та злиденність наших письменників. Головне тут – село. Дія творів відбувається в селі, письменники родом із села, що саме по собі й непогано (уся Європа, за великим рахунком, із села!), якби не було неповною правдою, і якби за допомогою цих штампів і досі не оселянювали все українське.

Активіст українського руху в Сибіру Григорій Кука  став одним із переможців Міжнародного конкурсу фотографій «Різдво в моєму місті»

Багатьом людям, пов’язаним з українським діаспорним рухом в РФ (і не лише з ним), відомі імена української активістки з Омська Лідії Близнової та її онука Григорія Куки. Іхня проукраїнська діяльність у цьому сибірському місті може слугувати прикладом навіть для великих регіональних українських громадських організацій. Вони беруть активну участь у найрізноманітніших культурних, гуманітарних і навіть політичних акціях, пов’язаних з українською культурою, історією, традиціями.

Вічна загадка Леся Українка. Нотатки з нагоди річниці смерті великої поетеси

1 серпня воістину трагічна дата  для української літератури. У цей день в 1913 році не стало Лесі Українки. Навіть знаючи її життя взагалі і останні роки особливо, язик не повертається сказати «відмучилася». Ні, вона переселилася в чарівний і загадковий світ казок, любові і радості. В той світ, де є те, чого вона була позбавлена ​​за життя.

Жінка, яка усім життям виправдовувала свій літературний псевдонім

Ім'я Лесі Українки часто згадують. Про неї написані книги, зняті фільми, її твори друкувалися величезними тиражами. Коли говорять чи пишуть про Велику Поетесу України, то згадують, що вона дочка Олени Пчілки. Про саму ж Олену багатьом відомо набагато менше. Хоча у часи Радянського Союзу творчість Пчілки в Україні вивчали в шкільній програмі. Я не раз писав про Лесю Українку  і мені безмірно було шкода не тільки цю хвору жінку, але і її нещасну матір. Неможливо навіть уявити, скільки сліз вона виплакала безсонними ночами. Хвора дитина - це завжди горе. Давайте сьогодні згадаємо письменницю Олену Пчілку - Ольгу Петрівну Косач-Драгоманову. Її внесок у те, що українська мова стала літературною  і увійшла в широкі кола національної інтелігенції, надзвичайно великий. Я впевнений, що без її зусиль і підтримки таке явище в українській літературі як Леся Українка не відбулося б.

Пам'яті українських артистів, життя яких забрала війна

Війна, що  почалася 22 червня 1941 року,  розділила життя мільйонів людей на «до» та «після» цього дня. Це стосується не тільки тих, хто стріляв і ходив в атаки. Війна торкнулася в тій чи іншій мірі, всіх, і її вогонь обпалив людей настільки пекуче , що передбачити яка випаде їм доля, в мирний час і уявити було неможливо.  Оскільки час від часу я публікую статті про життєві і творчі шляхи відомих українських діячів мистецтва, хочу розповісти про долю двох українських артистів, які загинули в ту страшну війну.

З нагоди річниці  від дня народження відомого літератора і фундатора українського шкільництва та видавничої справи

15 вересня 2019 року минуло 20 років, як відлетіла у Вічність душа невтомного трудівника на ниві української літератури й освіти Дмитра Нитченка. Його життєвий шлях почався на Зіньківщині, а завершився в далекій Австралії – типова доля багатьох вірних синів українського народу, людей честі й гідності, котрі мусили залишати рідну землю, поневолену кремлівською главбєдою та її полигачами-комбєдами.

Пам’яті легендарної співачки

Рівно 80 літ тому,  15 липня 1940 року,  пішла з життя  Народна артистка УРСР Оксана Петрусенко. Легендарна співачка з дивовижним голосом і безсумнівним драматичним обдаруванням, незрівнянна виконавиця українських пісень і романсів, яка змогла сказати своє слово в мистецтві. У передвоєнному Радянському Союзі не було дня, щоб її голос не звучав з радіорепродукторів на території величезної країни. Своїм голосом і талантом вона дарувала людям радість і прикрашала життя.

Українське «сонячне сопрано» ХХ століття Зоя Гайдай

Українська земля в кінці ХІХ на початку ХХ століть дала велику кількість талановитих артистів, видатних співаків, музикантів-новаторів. Вони своєю творчістю прославили Україну, вплинули на розвиток музичної культури в Росії, а також збагатили світову культуру в цілому. Я не раз розповідав про ці «золоті імена» України, а сьогодні хочу розповісти про співачку, ім'я якої незаслужено забуте - «сонячне сопрано» Зою Гайдай.

До 120-річчя з дня народження одного з піонерів української фантастики ХХ століття

Радянського письменника Юрія Смолича, 120 років від дня народження якого припадає на 8 липня, навряд чи, хтось зараз згадає. Його майже забули навіть в Україні. Його твори, не стали «нетлінкою». Події, ним описані, канули в минуле, змінилися покоління, держави. Але був час, коли книги цього письменника видавалися великими накладами, по ним ставилися вистави в театрах і знімали фільми. Це в минулому. Життя помчало вперед і повело за собою читачів і глядачів. Так, Юрію Смоличу не вдалося збагатити культуру «літературними шедеврами», але його пошуки свого місця в літературі досить цікаві.. І головне - він писав українською мовою, не даючи їй піти в небуття. Давайте згадаємо про цю людину.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка