Культура

Ексклюзив створили українські майстрині, взявши за основу видання «Кобзаря» 1840-го року

Майже рiк працювали над створенням креативної книги, за основу якої взяли перше видання «Кобзаря» 1840 року, її головний редактор Олена Медведєва та художній редактор Анна Тимошок.

На матеріалі, який в народі називають «диким льоном», майстринi відтворили тексти восьми (без скорочень!) поетичних творів: «Думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч». Варто зауважити, що твори вишиті мовою оригіналу. Збережено абсолютно всі авторські знаки.

Створений за ініціативи Валентина Іващенка, творчий коллектив «Рось» вже 17 років дарує українську пісню людям

Інструментально-вокальному ансамблеві «Рось» цьогоріч виповнилося 17 років. Він був заснований у 2001 році артистом Валентином Іващенком, який до цього дня є його ідейним і художнім керівником.

Рось − ріка в Україні, в Київській області, права притока Дніпра. Вона згадується в «Слові о полку Ігоревім». Основні міста, через які протікає Рось: Біла Церква, Корсунь-Шевченківський та Богуслав − батьківщина Валентина Іващенка. Звідси й назва ансамблю. Значення слова Рось пов'язане з руслом. Русло, витік, рух, мелодія − асоціативний ряд можна продовжувати, і всі ці смисли об'єднує в собі ансамбль.

З великою концертною програмою до Москви завітала композитор і музичний педагог з Дніпра Лілія Бігеєва

Лілія Бігеєва – відомий український композитор і педагог, голова Асоціації композиторів Дніпропетровського обласного відділення Національної всеукраїнської музичної спілки, диригент Камерного ансамблю та оркестру «Сонет» – цього разу свій ювілей відзначила у Національному культурному центрі України у м. Москві.

Весь вечір Лілія Бігеєва разом зі своїми рідними, учнями та вихованцями представляла у Шевченковій залі Центру цікаву концертну програму «Мелодії з берегів Дніпра – родинне коло творчості».

Черговий (ювілейний) сезон відкрив український самодіяльний театр «Еней», вигнаний з Українського культурного центру України в Москві

9 жовтня 2018 р. відбулося відкриття 10-го ювілейного сезону Українського музично-драматичного театру-антрепризи «Еней» у Москві.

Вступне слово виголосив митрополит Богородський Української православної церкви Київського патріархату Адріан, який визначив творчий шлях театру, зважаючи на умови, в яких працює колектив, як «вияв прагнення українців бути українцями». Він, зокрема, відзначив успішну діяльність театру, його велику роль у гуртуванні українців в Росії. Своїм виступом митрополит Адріан додав натхнення акторам театру.

До редакції «Кобзи» надійшов лист від арт-директора театру «Еней» Лариси Білан – в ньому біль і розпач стосовно долі української культури в Москві та деградації Культурного центру на Арбаті

Не за горами вже відкриття 10-го сезону театру «Еней». 10 років — це багато чи мало? Для того, щоб об’єднати людей біля рідної культури, гадаю, немало. Після тяжкої психологічної боротьби з «керівниками» центру на Арбаті та «могутнім ДУСом» (Державне управління справами. – Ред.) прийшла мені така проста думка: «Щоб дарувати людям вистави й пісні рідною мовою, акторам непотрібно просити у «батюшки-царя» дозволу провести театральний захід. Бо людей у Національному культурному центрі України в Москві (НКЦУ) вже буває в залі менше двох-трьох десятків і керівникам та працівникам установи — краще одразу перейти до банкетної зали...

В добру годину так сталося, що зібралися ентузіасти та створили український театр у Москві, бо були люди, які розуміли, як потрібно та важливо, щоб був для українців свій, хай не «ВЕЛИКИЙ», але національний театр. Але коли зараз у Культурному центрі головне  — «оренда і гроші», то з такими «керівниками» центр вже не буде КУЛЬТУРНИМ!!!

Сьогодні – день пам’яті відомого українського актора театру й кіно Богдана Ступки

Минуло шість років з того часу, як геніального актора театру й кіно, художнього керівника головного театру України ім. І. Франка Богдана Ступки немає серед нас. Але залишились його ролі в кіно, на сцені. Він був частим гостем Москви і його приїзду завжди чекали українці російської столиці. З усіма Богдан Сильвестрович був дружнім, доступним у спілкуванні. А ще був веселим і дотепним. Разом з тим – мав власний, особливий погляд на проблеми культури, мистецтва, української історії, життя і смерть людини.


Публікуємо рядки громадянської лірики одного з наших авторів про Олега Сенцова та десятки інших нескорених українських політв'язнів

Сенцов. Вічне

Чіпляйся за кручу, як терен колючий,
Чіпляйся за небо, як яблуні цвіт!

Василь Стус

Неправда, що всі помирають від смерті.
Неправда − свобода радіє весняно.
Неправда − свобода є вічна і дана,
Що квітами-ружами в світі буяє.
Неправда − «до зустрічі» смерть означає.

В Липецке состоялся бесплатный кинопоказ первого украинского фильма в формате 3D «Синевир»

Приятная новость пришла из российского Липецка. Здесь в областном Центре культуры, народного творчества и кино 10 апреля 2018 года прошёл бесплатный кинопоказ первого украинского фильма в формате 3D «Синевир» (режиссерский дебют братьев Александра и Вячеслава Алешечкиных. – Ред.)

Сюжет фильма отправляет зрителя в небольшой хуторок в Карпатах, затерянный в лесах возле горного озера Синевир. Утром тайком от родителей из дома выбираются на рыбалку брат и сестра Сашко и Иванка, они идут на Синевир. Неожиданно в лесу слышится крик. Сашко и Иванка решают, что это туристы и им нужна помощь. Примерно в то же время группа студентов отдыхает в лесу и тоже слышит в лесу то шорохи, то крики «ау». Один из студентов рассказывает страшную историю о песиголовцах, популярную среди местных жителей…

В Республике Саха (Якутия) прошел фестиваль-конкурс «Шевченковские чтения»

Республиканский фестиваль-конкурс «Шевченковские чтения» собрал почитателей творчества украинского художника и поэта Тараса Шевченко. Более 50 участников прочитали его стихотворения на разных языках, представили презентации и поделки. Победитель конкурса чтецов отправится на всероссийский фестиваль в Москве.

Фестиваль-конкурс «Шевченковские чтения» давно стал традиционным мероприятием землячества «Крыныця» в Якутии − он проводится уже в пятый раз. Организаторы отмечают, что с каждым годом количество интересующихся творчеством украинского культурного и общественного деятеля Тараса Шевченко не уменьшается. Среди участников фестиваля-конкурса − жители разных уголков республики, они выступали на украинском, русском, якутском, болгарском и других языках.

Художник-авангардист украинского происхождения Алесей Грищенко не смог жить и творить в «пролетарской» России

"Не обращая внимания на все личные успехи, я с каждым днем все больше начинал ощущать вокруг себя какую-то духовную пустоту, в которой еще большим диссонансом звучали то глумливые, то поучительные выкрики автора "Облака в штанах". Искусство с каждым днем все больше предлагало свои услуги пропаганде, шумно, по-базарному. Все больше давала о себе знать пролетаризация духа… В разгар этих сомнений какой-то внутренний голос говорил мне: бросай все, пока не поздно! Решение было принято быстро, однажды утром я твердо решил покинуть Москву… Закрыл мастерскую на замок, на дверях мелом написал: "Оружия нет. Прошу сохранить!". Натянул плащ, взял в руку легкий чемодан и подался на Брянский вокзал", – писал Алексей Грищенко о решении навсегда покинуть Россию, принятом в действительно удачливые для художника времена, сразу после выставки "Цветодинамос и тектонический примитивизм" в 1919 году.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s