Культура

Про вклад Пантелеймона Куліша у зародження модерної української культури

Якщо назвати п’ятірку найбільш відомих українських «м.я севастопол», то після Маркіяна Шашкевича (1811-1843), Тараса Шевченка (1814-1861), Михайла Вербицького (1815-1870) та Миколи Костомарова (1817-1885) наймолодшим у цьому списку буде цьогорічний ювіляр Пантелеймон Куліш (1819-1897). Його життя, до речі, завершилося в інший важливий момент – через кілька днів після проведення перепису населення, який вперше дозволив встановити більш-менш точне число україномовних мешканців у Російській імперії (вийшло, що їх – не менше, ніж 22,4 млн.). Друге «до речі» – сьогодні українською ми пишемо фонетичним правописом, розробленим на основі «кулішівки», або «системи Куліша», яку він почав застосовувати з середини 1850-х років.

Чому такою актуальною є сьогодні творчість саме цього класика української літератури

7 серпня 2019 року Україна відзначила  200 років з дня народження Пантелеймона Олександровича Куліша – творця українського алфавіту, одного із перших перекладачів Біблії українською мовою, автора першого українського історичного роману «Чорна рада».  Можна додати, відзначила, мабуть, вперше усвідомлюючи його внесок не тільки в національну культуру, а й в утвердження  української нації як такої.

Багато чого в творчості Куліша було незручним і для радянської ідеології, і для ідеологів «шароварщини» вже в незалежній Україні. То ж,  не дивно, що до цього  перший  і єдиний у світі пам’ятник йому було встановлено лише на  хуторі Мотронівка на Чернігівщині, де він доживав свого віку. І ось до 200-го дня  його народження, нарешті, з’явився пам’ятник  і на малій батьківщині письменника – у селищі Вороніж Шосткинського району Сумської області.

 

Чому українському генію Борису Гмирі немає навіть пам’ятника?

Від редакції. 1 серпня 2019 року минуло 50 років з дня смерті, а 5 серпня - 116 років з дня народження  всесвітньо відомого  українського оперного і камерного співака Бориса Гмирі. До двох цих дат сайт «Ukrainian people» опублікував  розмову із президентом Фонду Бориса Гмирі, його спадкоємицею – Ганною Принц. «Він співав так, що фахівці не вірили, що таке можливо. Ті, хто слухав його забували, що вони на землі. Він віртуозно виконував партії, які під силу небагатьом виконавцям. Його називали «Борис Великий», його знають у всьому світі, а в Україні немає ні його музею, ні пам’ятника», - пише у передмові до розмови журналістка Ірина Штогрін і задається запитанням: «Чому?» І, дійсно, чому Україна, говорячи про свій внесок у світову культуру, обмежується переважно тільки постаттю Тараса Шевченка, хоча, як вважає Ганна Принц, Борис Гмиря у мистецтві зробив те, що Шевченко зробив у літературі? Чому за кордоном видатних українців цінують більше, ніж на їх Батьківщині? Без відповідей на ці питання, навряд чи, можна з оптимізмом говорити про майбутнє української держави…

Кращі українські книги у аудіоформаті пропонує онлайн-бібліотека «Слухай»

Знайти українську книгу в Росії, навіть офіційно «дозволеного» «Кобзаря», на що скаржаться наші читачі, частково вирішує безкоштовна онлайн-бібліотека аудіокниг «Слухай» (https://sluhay.com.ua/). За час її презентації з 20 грудня 2018 року на сьогодні на сайті начитано біля 200 творів різних жанрів від класичних творів Тараса Шевченка,Івана Франка, Івана Коцюбинського Олени Теліги до  сучасних українських поетів і прозаїків.

Тексти начитували актори, музиканти, студенти та волонтери: Ірина Приходько, Богдан Бенюк,  Євген Янович, Валерій Харчишин, Даша Астаф’єва, Alyosha та інші. Письменник Марк Лівін та поетеса Катерина Бабкіна начитали свої роботи самі.

По инициативе Валентина Иващенко в Питере состоялся концерт, посвященный Дню Победы

30 апреля в Санкт-Петербургском «Доме национальностей» в рамках программы «Моя семья и война» состоялся литературно-музыкальный вечер «Нам нужна одна Победа». Концертную программу вечера открыл ансамбль украинской песни «Рось» под руководством лауреата международных конкурсов, солиста Валентина Иващенко и музыкального руководителя ансамбля, композитора Виолетты Гриневич. Программу продолжили певица, артистка, лауреат, победитель международных фестивалей и конкурсов Оксана Дроздова и поэт, блокадница Ванда Медведева.

На російському телебаченні побачила ефір фільм, що пропагує українську націю

На телеканалі Краснодарського краю «Кубань-24» 21 квітня вийшов в ефір фільм «Украинцы Кубани» з циклу програми «Ода народу».

«Ода народу» - це авторський проект журналіста Ігоря Зоріна, присвячений різним етносам, які живуть на Кубані . Ведучий від першої особи розповідає про історичні факти, традиції, звичаї, кухню, культуру, життя і колорит кожної національності краю.

У Facebook набув популярності плакат редактора «Кобзи» про вибори в Україні

Майже 500 репостів і майже стільки ж лайків набрав на сьогодні у Facebook плакат-колаж одного з редакторів «Кобзи» Олександра Гвоздика (на фото)  «Неначе люди подуріли…», що цитує Кобзаря і присвячений виборам президента України.

«Чесно кажучи, я не очікував такої реакції, - говорить Олександр Гвоздик. – Плакат народився спонтанно. І це перша моя спроба політичного плакату, хоча в жанрі колажу я працюю вже років 20. Можливо, спрацювали гени. Адже політичні плакати робив і Кирило Гвоздик, художник 30-х років минулого століття з кола бойчукістів.

Тольяттинський хор «Дніпро» взяв участь у міському святі української культури

24 березня 2019 р. в Тольяттинськiй  фiлармонiї вiдбулося XXIV мiське свято української  культури, присвячене 205-й рiчницi з дня народження Тараса Шевченка. Пролунали пiснi на вiршi видатного поета у виконаннi народного хору «Днiпро» (художнiй керiвник Вiталiй Головко). Виконання творів супроводжувалось  вiдповiдним вiдеорядом на екранi.

Вечір-концерт, присвячений пам’яті визначного співака ХХ ст. Івана Семеновича Козловського пройшов у Московській консерваторії ім. Чайковського

Минуло 25 років з того дня (24.12.1993 р.), як відійшов у вічність знаменитий співак ХХ століття Іван Семенович Козловський − великий патріот України, який, за словами театрального режисера Соломона Міхоелса, співав «і серцем, і голосом».

Народився Козловський у самому серці України, на Полтавщині, в селі Мар’янівка. Першим його вчителем у рідному селі став Сисой Григорович Саєнко, що прищепив своїм учням любов до рідної землі і розгледів надзвичайний дар маленького Івасика.

Ексклюзив створили українські майстрині, взявши за основу видання «Кобзаря» 1840-го року

Майже рiк працювали над створенням креативної книги, за основу якої взяли перше видання «Кобзаря» 1840 року, її головний редактор Олена Медведєва та художній редактор Анна Тимошок.

На матеріалі, який в народі називають «диким льоном», майстринi відтворили тексти восьми (без скорочень!) поетичних творів: «Думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч». Варто зауважити, що твори вишиті мовою оригіналу. Збережено абсолютно всі авторські знаки.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s