Українців запрошують в Карелію вшанувати  пам’ять убієнних в урочищі Сандармох

Наближається 5 серпня, День пам’яті День пам’яті всіх невинно страчених в урочищі Сандармох в Карелії, серед яких був і майже увесь цвіт української інтелігенції  30-х років ХХ століття. З цієї нагоди до українців Росії і всього світу звернулася відома громадська діячка,  Почесний голова Карельської республіканської громадської організації  «Товариство української культури «Калина»,  кавалер Орденів  Княгині Ольги Лариса Скрипникова:

«Досить часто ми вживаємо вислів «Нашого цвіту по всьому світу». Знаємо в яких країнах, скільки мешкає українців. А чи відомо більшості з нас, скільки знищеного нашого Цвіту сталінськими катами? Скоріш за все - ні... Відкриємо тільки одну сторінку цього злочину. Це сталося у Карелії.

«Сандармох - урочище всеукраїнської скорботи…», - слова пана Романа Пастуха із міста Дрогобича, сказані їм 2007 року. Для об’єктивності скажу - не тільки української...Сандармох - урочище скорботи по тисячам невинно убієнних людей, більш чим 58 національностей. Всі вони (а це 6-7тисяч осіб!!!) знайшли останній притулок на карельській землі. Вічна та світла їм пам'ять! Чи буде вона - память - жити серед нас нащадків страчених?

​Про Сандармох написано багато, тому я торкнуся тільки деяких аспектів. Насамперед --земний уклін та подяка голові Карельського «Меморіалу»  Івану Чухіну, а після його смерті - Юрію Дмитрієву (Петрозаводськ), « Меморіалу» на чолі з Веніаміном Іоффе, Ірині Іоффе (С-Петербург), котрі голосно, на весь світ, донесли до людей у 1997 році страшну правду: з 27 жовтня по 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох, було страчено 1111 соловецьких в'язнів... «Соловецький етап». 

​Довічна подяка Юрію Дмитрієву, найбільш причетному до того, щоб слово Сандрмох стало відомим кожній людині, що повернув сотням людей імена страчених рідних... та поплатився за це своєю свободою, своїм здоров’ям... Я вірю, правда повинна взяти верх, і ми, разом з Юрієм Дмитрієвим та Сергієм Колтиріним ще зустрінемося на Галявині Пам’яті в Сандармосі.! ТАК БУДЕ! ТАК ПОВИННО БУТИ!!! 

До «Соловецького етапу» потрапила інтелігенція практично всіх народів СРСР, які були ув'язнені на Соловках. Серед них майже 300 українців.

Я українка, і тому торкнусь самого болючого для мене, страти моїх земляків... Це одна із найсумніших дат у мартирологу української нації. Цвіт нації, надія нації.. «УКРАЇНСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ»: поет-неокласик професор Микола Зеров, творець театру «Березіль» Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, Антон, Остап і Богдан Крушельницькі, письменники Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий, історики -  академік Матвій Яворський, професор Сергій Грушевський, науковці Степан Рудницький, Микола Павлушков, Василь Волков, Петро Бовсунівський, Микола Трохименко, творець Гідрометеослужби СРСР Олексій Вангенгейм, міністр фінансів УСРР Михайло Полоз,  академік Михайло Слабченко (Одеса), директор інституту літературознавства Михайло Баран,  професори  Антон Гарбуз , Василь Гоца, Петро Демчук, Петро Дятлов, Михайло Лозинський, Володимир Чеховський, Борис Пилипенко, Климентій Коник, Пинхуз Глушман, Володимир Підгаєцький Володимир Удовенко, Григорій Холодний… Знищено генофонд України.

Нагадаю: у жовтні 1997 року Уряд Карелії ухвалив необхідні рішення щодо відновлення історичної справедливості, в урочищі Сандармох Медвеж’єгорського району відкрито Меморіал, де всі убієнні належним чином були вшановані. Коштом Республіки Карелії було встановлено пам'ятник із написом російською: «Люди, не убивайте друг друга». (Скульптор Григорій Салтуп  із м. Петрозаводськ. Слова Юрія Дмітрієва). Священики різних конфесій відслужили панахиди по невинно убієнним, а адміністрація міста Медвежєгорська - влаштувала для прочан поминальний обід. Отже Республіка Карелія зробила вагомий внесок.

На відкриття Меморіалу приїхала перша українська делегація на чолі із знаним українським поетом Іваном Драчем, привезли дубового хреста, зробленого київським художником Миколою Малишком. З того часу українці світу мріяли та дбали про будівництво професійного Пам’ятника. (Історія будівництва Козацького Хреста "Убієнним синам України" в подробицях описана у книзі Л. Скрипникової « Убієнним синам України. Сандармох», - 2005 р., вид-во «Скандинавія», м. Петрозаводськ). Підкреслю, що Козацький Хрест у Сандармосі – це єдиний професійний пам'ятник страченим українцям за межами України – на території колишнього СРСР, пам’ятник побудований ВИКЛЮЧНО НА ОСОБИСТІ ПОЖЕРТВИ українців світу Товариством української культури «Калина»  (керівник будівництва,  на той час голова товариства ) Л.Скрипникова). Автори: Микола Малишко та Назар Білик (Київ). 9 жовтня 2004р Пам’ятник поставлено на підвалену, вперше освячено, а 5 серпня 2005 року відбулося офіційне  відкриття та презентація книжки «Убієнним синам України. Сандармох». На цю подію приїхали нащадки страчених, а наш головний добродій (по тій порі), а нині покійний пан Олександр Колосніцин, кожному з них зробив коштовний подарунок. Для мене це стало головною справою життя.

Наближається 5 серпня. День пам’яті всіх невинно страчених в урочищі Сандармох. До 2014 року в цей день приїзд жала велика українська делегація, приїзд жали консули багатьох країн... Ми йшли Хресною ходою  до соловецького Каменю, приймали участь у траурному мітингу, покладали квіти, а потім йшли до Козацького Хреста, де молилися, поминали своїх рідних земляків. Всі ці заходи були організовані та проводилися представниками Уряду Карелії... На жаль, все це в минулому...

«Кров’ю невинно вбитих геніїв нашого народу написана одна з найчорніших сторінок історії України. Ця сторінка завжди має бути перед нашими очима, як спогад і пересторога для майбутніх поколінь». Це слова Віктора Ющенка, колишнього президента України. Саме тому щорік ми збираємося, вшановуємо пам’ять, передаємо спогади молоді, тішимо себе надією, що і після нас, наші діти, наші онуки так само будуть стояти зі слізьми на очах і похиленими головами перед Козацьким Хрестом…

 Я щиро дякую Генеральному Консулу України в С.-Петербурзі  пані Лесі Лозинській за те, що вона щороку буває в Сандармосі, більше того, торік організувала приїзд і своїх колег Генеральних Консулів С.- Петербургу ,щоб гідно вшанувати пам’ять невинно убієнних дітей України та всіх тих, хто назавжди залишився в землі Карелії. Вони були не одинокими,з ними були їх колеги з багатьох Генеральних Консульств, з ними були і їх працівники, з ними були і діточки...

Тепер не можуть приїхати наші земляки із України... І біля нашого Хреста нас з кожним роком все менше…

Не можу, не хочу з тим примиритися! Прошу,заклинаю: не забуваймо своїх земляків, страчених сталінським катами! Заплануйте ці дні, будь ласка! Отже, я запрошую усіх, хто має можливість приїхати в Карелію для участі в жалобних заходах 5 серпня 2019 року відгукнутися. Я запрошую, як приватна особа, «Калина» ніяких заходів не планує, але «Меморіал» , як завжди, влаштовує траурні заходи та Хресний хід в урочищі Сандармох, де буде жалобний мітинг, а у каплиці відслужена панахида по усім страченим… Початок о 12-00.

Я не маю можливості, на превеликий жаль, компенсувати комусь витрати на дорогу. Єдине, обіцяю взяти на себе витрати від Петрозаводська до Сандармоху, та влаштувати перебування, ночівлю у друзів. 
Дуже прошу наперед повідомити мені про час приїзду. Краще в «личку» або на ел. адресу: //www.sumysvit.com.ua/wordpress/wp-admin/Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 

Я переконана, вшанування пам’яті невинно убієнних українців за межами України повинно стати Великою Ідеєю, навколо якої, ми, українці Росії та й усього Світу маємо об’єднатись, згуртуватись, та назавжди зберегти пам'ять про страчених синів та дочок України в страшні роки сталінських репресій».

Наш кор.


На світлинах:

1. Почесний голова Карельської РГО «Калина» Лариса Скрипникова

2. Першого дубового Хреста роботи Миколи Малишка в Сандармох привезли Євген Сверстюк і поет Іван Драч.  Жовтень 1998 р.

3. Кам’яний Козацький Хрест у Сандармосі

4. Генеральний консул України в Санкт-Петербурзі Леся Лозинська

5. В карельській землі покояться режисер Лесь Курбас і драматург Микола Куліш – гордість української культури

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s