lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Країна мук і відчаю
Лариса Скрипникова

5 серпня 2015 року в Карелії відбудуться жалобні заходи в пам'ять про жертв політичних репресій

…Боже всесилий! Чи зміг би ти вигадать Муку ще

більшую, гіршую, тяжчую?!

О.Олесь

Нікому не дано наперед знати ні свою долю, ні по якому шляху тобі випаде пройти. Може, буде твій шлях широким і світлим, а може, то буде ледь помітна дорога в сосновому лісі? Темна та страшна, в колючках, соснових голках, припорошена снігом на холодній чужій землі...

Від 5 серпня 1937 року по 15 листопада 1938 року за наказом НКВС СРСР № 00447 проходила наймасовіша за всю совєтську епоху «єжовська чистка». За цей час  «особливі трійки» винесли списками 681692 смертних вироки. Без розслідувань, судів, прокурорів, захисників, а інколи навіть без звинувачених. Вироки виконувалися негайно, як вчив «великий» Ленін: “Будьте зразково нещадними. Розстрілювати, нікого не питаючи і не допускаючи ідіотської тяганини!”

Постраждали всі народи, що мали «щастя» жити в СРСР, але я торкнусь українців, наших з вами земляків. На виконання згаданої Постанови, «чистка» відбулася і в концтаборах. Начальник Соловецької тюрми особливого призначення (СТОН) одержав наказ скласти список на розстріл 1825 в'язнів. Одна група, 507 в'язнів, була розстріляна під Леніградом 8 грудня 1937 року, 200 в'язнів – на Соловках 14 лютого 1938 року, а «Соловецький етап», 1111-и в’язнів, був страчений 27 жовтня, 1, 2, 3 і 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох – “обычном месте расстрелов” на півдні Карелії…

До «Соловецького етапу» увійшла інтелігенція, що була ув’язнена на Соловках. Серед них майже 300 українців: у списку «українських буржуазних націоналістів» поет-неокласик професор Микола Зеров, творець театру «Березіль» Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, Антон, Остап і Богдан Крушельницькі, письменники Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріз, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий, історики академік Матвій Яворський, професор Сергій Грушевський (брат Михайла Грушевського), науковці Михайло Павлушков, Василь Волков, Петро Бовсунівський, Микола Трохименко, творець Гідрометеослужби СРСР голландець родом професор Олексій Вангенгейм, міністр фінансів УСРР Михайло Полоз... І ще десятки відомих на весь світ і мало відомих  чиїхось братів, сестер, батьків і матерів – наших з вами земляків.

27 жовтня 1997 року рішенням Уряду Карелії всі страчені були ВПЕРШЕ  належно вшановані: відкрили Меморіал, облаштували Галявину пам’яті, де поставили великі польський та російський хрести, мусульманський пам'ятний знак, а в лісі – з півтори сотні карельських хрестів, провели жалобний мітинг, відслужили панахиду за всіма страченими, влаштували поминальний обід… Приїхала перша українська делегація: Лариса Крушельницька, Іван Драч, кобзар Микола Литвин, священик Павло Бохняк, Євген Сверстюк, представники українських ЗМІ. Художник Микола Малишко вирубав невеликого дубового хреста з Плужниковими словами “Убієнним синам України”, який був тимчасово встановлений на галявині пам’яті. З того часу 5 серпня в урочищі Сандармох та 7 серпня на Соловецьких островах проводяться Дні пам'яті жертв політичних репресій. Приїздять консули Фінляндії, Польщі, Німеччини, Литви,України. Тоді ж наше Товариство стало мріяти про професійний пам’ятник страченим українцям. Перші внески на майбутній пам'ятник були  зібрані біля маленького дубового хреста 5 серпня 2003 року – в День пам'яті жертв політичних репресій, а вже 9 жовтня 2004 року на галявині пам’яті стояв величний Пам’ятник «Убієнним синам України», споруджений тільки на особисті пожертви громадян України та Карелії, Канади та США, м. Воркута.

Гранітний хрест у Сандармосі – це єдиний професійний пам'ятник українським політв'язням поза Україною – на території колишнього СРСР, засіяного українськими кістками. Значну частину роботи вдалося організувати добродійно, збити ціни – люди бачили, що нам це болить, тому вірили і допомагали… Офіційне відкриття Пам’ятника відбулося 5 серпня 2005 року.

З 2003 по 2014 рік щороку у Сандармох і на Соловки автобусом їздила українська експедиція – нащадки загиблих, молодь, журналісти. Торік уперше не було українських представників, і то було прикро. Але в ювілейний рік, якщо біля нашого Хреста знову не буде українців, це буде не тільки прикро, а й гірко та соромно, бо наш Пам’ятник -  Козацький Хрест - на сьогодні є не тільки пам'яттю про страчених, він є символом нашої многостраждальної, нашої вільної, незалежної, вишневої України!

Я переконана, вшанування пам’яті невинно убієнних українців за межами України  повинно стати Великою Ідеєю, навколо якої, ми, українці усього Світу, маємо  об’єднатись, згуртуватись та  назавжди зберегти пам'ять про страчених синів та дочок України в страшні роки Радянської імперії. Процитую слова Романа Пастуха, члена ради Дрогобицької філії товариства «Україна – світ»: «…Сандармох – урочище всеукраїнської скорботи. Пам’ятник-хрест і книга про історію його побудови, написана Ларисою Скрипниковою, збережуть пам’ять наших славних братів навіки».

Ми повинні передати молоді пам'ять про тих, хто поклав своє життя за незалежність України, тим самим зберегти почуття гідності патріота своєї Батьківщини, своєї України, де б ми не мешкали.

Отже, я запрошую усіх, хто має можливість приїхати в Карелію для участі в жалобних заходах 5 серпня 2015 року, відгукнутися. Я запрошую як приватна особа (бо на сьогодні, за станом здоров’я, я вийшла із «Калини»). «Калина» ніяких заходів не планує, але Уряд Карелії та Меморіал, як завжди, влаштовує траурні заходи та Хресну ходу в урочищі Сандармох, де буде жалобний мітинг, а у каплиці відслужена панахида за всіма страченими… Початок о 12-00.

Лариса Скрипникова,

Петрозаводськ, Карелія

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Телефон: +79217260200

Додаток:

Оголошення

Петрозаводский городской Совет

Петрозаводская городская комиссия по восстановлению прав реабилитированных жертв политических репрессий

 Республика Карелия, г. Петрозаводск, проспект Ленина д. 2.

 «5 августа, в День Памяти жертв «Большого террора» - политических репрессий 1937-1938 гг. Петрозаводская городская комиссия по восстановлению прав реабилитированных жертв политических репрессий, совместно с Карельской республиканской комиссией и Администрацией местного самоуправления Медвежьегорского района проводит официальное мероприятие на месте массовых расстрелов и захоронения жертв политических репрессий в 1937-1938 гг. в урочище «Сандармох». (Медвежьегорский район РК)

Приглашаем родственников принять участие в мероприятии. Время отъезда из Петрозаводска 5 августа в 7 часов утра от здания Администрации Главы Республики (пр. Ленина, д. 19)

Юрий Дмитриев, секретарь городской комиссии, редактор-составитель Книги памяти.

На світлинах: Лариса Скрипникова. Ковальов, Драч, Сверстюк, 1997 рік. Місце жалоби. Меморіальний знак. Пан Трохименко (США), син страченого у Сандармосі науковця, під час офіційного відкриття Хреста. Колишній Президент СКУ Аскольд Лозинський (Нью-Йорк, США), екс-голова товариства «Калина»Лариса Скрипникова,колишній Голова ОУР Олександр Руденко-Десняк (Москва), липень 2004 року. Вшанування пам'яті страчених, 2005 рік. З вінком - Генеральний консул України у Санкт-Петеребурзі пан Рудько, 2005 рік. Дмитро Павличко біля Козацького Хреста. Жалобні заходи у 2005 році. 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка