lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Згадаємо усіх невинно убієнних поіменно...
Друк
Розділ: Калина (Петрозаводськ)
Лариса Скрипникова
Лариса Скрипникова

Невеселі та несвоєчасні думки біля Пам'ятника страченим українцям в урочищі Сандармох, Карелія, 5 серпня 20-14 року

У Карельській землі лежать тисячі невинно убієнних людей різних національностей - фінів і росіян, вірмен і білорусів, карелів і німців, поляків і українців...

У жовтні 1997 року уряд Карелії відкрив Меморіал, де всі, страчені в урочищі Сандармох, вперше були належно вшановані. Коштами уряду Карелії споруджено пам'ятник з написом "Люди, не убивайте друг друга" (скульптор Григорій Салтуп, Петрозаводськ), Санкт-Петербурзький "Меморіял" привіз камінь із Соловків. Священики різних конфесій відслужили панахиди, адміністрація м. Медвежєгорськ влаштувала поминальний обід...

Це була знакова подія, на відкритті Меморіалу були присутні члени уряду Республіки Карелія, депутати Державіної Думи, Генеральні Консули, представники громадських організацій...

Цей величний захід був проведений на високому рівні, достойно, з великою пошаною до людей усього світу. Саме тоді, вперше, приїхала українська делегація на чолі з відомим в Україні і за її межами поетом Іваном Драчем. Із Києва був привезений дубовий Хрест (художник Микола Малишко), і ніс того Хреста на своїх плечах відомий письменник, поет, мученик, колишній політв'язень - Євген Сверстюк... Це про нього писав Віталій Крикуненко:

... З України приніс Хреста,

Наче крила, тулив до рамен,

Хресний шлях в Сандармох верстав

Живий мученик, наш Євген.

З ним туди крізь млу і туман

Йшли, як ходить до батька син,

І прочанин - пророк Іван,

Й бандурист Микола Литвин...

(уривок із поеми «Сандармох», Віталій Крикуненко)

Чомусь тоді вірилось, що так воно буде назавжди, бо не маємо ми морального права ні забути, ні простити страшний злочин сталінському режиму! Цей сосновий ліс, де знайшли свій останній притулок тисячі людей, ні в чому не винних людей, стане Прощею для усіх чесних та порядних людей. Саме тут будемо згадувати поіменно тих, чиї імена нам відомі, бо ж Сандармох - останній земний притулок цвіту української нації. У списках - більше, ніж 500 призвіщ... і це, на превеликий жаль, ще не всі. Я не буду називати відомі на увесь світ імена письменників, міністрів, вчених, артистів - ми всі перед Богом рівні. Торкнусь лиш одного: серед них імена 13 жінок, зовсім молодих, їм було по 24 - 30 років. Вони страждали, як і чоловіки, як всі - мерзли і пухли від голоду, падали від непосильної праці. Але, але... Вони ж були молоді і гарні, страшно уявити, як їх ще принижували і ґвалтували... Ніби-то не зручно про це говорити, ми соромливо опускаємо очі, та це ж було! Замість ніжних рук чоловіків, наречених - нахабні пики, брудні руки, матюки катів!

Схиливши голови, та помолившись, згадаємо тих, імена яких не знаємо і уже ніколи не узнаємо...

Ми, українці Карелії, зробили все, щоб увічнити пам'ять страчених. На пожертви українців усього світу в жовтні 2014 року спорудили величний пам'ятник - козацький Хрест «Убієнним синам України» (автори М. Малишко, Н. Білик). Хрест зайняв своє місце на сосновій галявині, де вже стояли Православний та Католицький хрести, мусульманський та єврейський камені.

Гранітний хрест у Сандармосі - це перший професійний пам'ятник українським політв'язням за межами України - на території колишнього СРСР, засіяного українськими кістками, збудований нашим Товариством цілком по громадському почину.

З того часу щороку 4-5 серпня ми приймали велику делегацію з України, а потім разом шанували пам'ять страчених українців. Так було усі 16 років... Правду сказати, високопосадовці України не радували нас своєю присутністю, та все ж ми з вдячністю згадуємо візити незабутніх Михайла Гориня та Надії Світличної; Аскольда Лозинського, Дмитра Павличка, Ярослава Кендзора, Ірини Ключковської...

І зовсім рідними стали для нас делегації від Київського товариства політичних політв'язнів і жертв репресій з керівником Григорієм Куценком!

Українська делегація завжди була найчисленнішою, найяскравішою! Ми йшли, одягнені у вишиванки, з національними прапорами, з традиційними рушниками та караваєм... І ось, уперше, не приїхали наші дорогі, наші рідні земляки... Ми з травня спілкувались з паном Куценком, проговорювали різні варіанти, та все ж не склалось, не змогла виїхати офіційна делегація... Не має сенсу зараз розбирати причини - чому саме так склалось. Я хочу торкнутись іншого боку цієї події.

І цього року, як завжди, уряд Карелії організував жалобні заходи в Сандармосі. Все нібито так, як завжди: і автобус комфортабельний був, і був він майже заповнений, і відкрив мітинг перший заступник Міністра у справах національностей по РК пан Віктор Красножон, але, але...Чому так сумно та гірко? Насамперед тому, що нас, українців, українців Карелії, було не просто мало, а майже не було... Здавалось би, всі знали, що не приїде офіційна делегація - нам би згуртуватись, об'єднатись, відкласти та перенести всі свої особисті справи...

Ті, хто прийшов, зробили все, щоб не було соромно за нас нашим друзям із України, я спекла коровай, замовили квіти і від своєї організації, і від українців Києва. На мітингу я прочитала зверненя пана Куценка до присутніх, а біля Хреста ми прочитали молитви та поіменно згадали невинно убієнних синів та дочок України.

Насамкінець хочу передати свій біль, свою журбу, свою занепокоєність, свою тривогу...

Заклинаю: не забуваймо своїх земляків, страчених сталінськими катами! Пам'ятаймо, якщо ми не згадаємо їх саме тут, на місці їх останнього земного притулку, їх ніхто і ніде не згадає...

Так не повинно бути!!! Якщо не може приїхати делегація - приїздіть поодинці, обіцяю, 1, 2, 3 осіб я прийму, і нагодую, і привітаю...

Не даймо політикам та обставинам стерти з нашої пам'яті славні імена наших страждальців, які загинули тільки за те, «...що свій край любили, хотіли сонце в темряву внести, а понесли в світи хрести...»

P.S. 8 жовтня 2014 року виповнюється 10 років відтоді, як ми поставили і освятили Хрест. Звичайно, в цей день ми плануємо бути в урочищі Сандармох. Будемо раді прийняти геть усіх, українців і не українців, котрі зможуть у цей день приїхати до нас, і разом з нами ще раз пом'янути невинно убієнних синів та дочок України.

Лариса Скрипникова.

Карелія, Сандармох.

Додаток:

ЗВЕРНЕННЯ

Уважаемые члены правительства РК,

уважаемые жители прекрасной Карелии и гости, приехавшие в Сандармох!

Дорогие друзья!

Киевское общество политических узников и жертв репрессий сердечно приветствует Вас, милых и чистых душой людей далекой Карелии.

Начиная с 1998года, наша делегация 4 - 5 августа ежегодно, приезжала в Карелию, и нас всегда принимали, как родных.

Мы сохраняем теплые и дружеские воспоминания от встреч с вами и очень благодарны за вашу неизменную искренность, щедрость, за вашу трогательную заботу о наших делегациях паломников, за помощь и гостеприимство.

Глубоко скорбим по причине сложившихся обстоятельств, которые не позволяют нам в этом году побывать в вашем замечательном Крае и присутствовать на церемонии поминовения убиенных в Сандармохе и на Соловках.

Кланяемся всем и каждому, кто пришел на митинг-реквием 5 августа в урочище Сандармох.

Вечная память всем, невинно убиенным, тем, кто навсегда остались лежать в Карельской земле…

С любовью и уважением от имени общества репрессированных в Киеве:

Григорий Куценко, Киев, 4.08.14

Голова Товариства культури татарів у Карелії Фарида Фадєєва, голова еврейської національно-культурної автономії Дмитро Цвібіль, член КРОО «Калина» Інна Гордієнко
Голова Товариства культури татарів у Карелії Фарида Фадєєва, голова еврейської національно-культурної автономії Дмитро Цвібіль, член КРОО «Калина» Інна Гордієнко
Голова НКА українців Петрозаводська Андрій Литвин покладає квіти до Соловецького каменя від українців Києва
Голова НКА українців Петрозаводська Андрій Литвин покладає квіти до Соловецького каменя від українців Києва
Вінок від українців Києва
Вінок від українців Києва
Українці Карелії та їх друзі біля Хреста
Українці Карелії та їх друзі біля Хреста
Світла пам'ять
Світла пам'ять

На світлинах: Лариса Скрипникова, почесний голова КРОО «Калина». Голова Товариства культури татарів у Карелії Фарида Фадєєва, голова еврейської національно-культурної автономії Дмитро Цвібіль, член КРОО «Калина» Інна Гордієнко. Голова НКА українців Петрозаводська Андрій Литвин покладає квіти до Соловецького каменя від українців Києва. Вінок від українців Києва. Українці Карелії та їхні друзі біля Хреста. Світла пам'ять.