Калина (Петрозаводськ)
- Деталі
- Розділ: Калина (Петрозаводськ)
Роздуми Лариси Скрипникової - голови карельського товариства «Калина»
Чи не кожен із нас наприкінці календарного року задається питанням: «А чи все я зробив із того, що намічав?» та «Що нас чекає в майбутньому? Чи залишаться всі негаразди там, у році старому, а рік новий буде, на щастя, вдалішим?" І як то було б добре, аби все було, як у тій пісні: «...і в вас, і в нас - хай буде гаразд! Щоб ви і ми щасливі були!"
На жаль, не все так весело і просто, як співається у пісні. І в нашій славній Україні, і в теперішній моїй Батьківщині - Росії, не так вже і весело, і далеко не все гаразд… А, може, й УСЕ негаразд?!
На десятиліття, а, може, й назавжди моя Україна зганьбила себе перед світом, прогримівши у всіх мас-медіа неймовірними подробицями арешту й знущання над екс-прем'єром пані Тимошенко! І боязко за українську спільноту, її майбуття, адже не видно кінця тим знущанням. Здається, українці - і не тільки українці, а й усі порядні люди різних національностей - висловили своє невдоволення із цього факту. Виступили з високих трибун, написали на шпальтах часописів, словом, у різний спосіб дали знати про своє рішуче обурення. І… нічого не змінилось!
І у нас, в Росії, котра, насправді, стала моєю другою Батьківщиною, і громадянкою якої я є ось уже більш як піввіку, після останніх російських «виборів без вибору» не покидає відчуття пригніченості, бо соромно так жити, а боротись немає сил. Немає сил чи просто страшно? Так, можливо. Та страшно не за себе, більше - за дітей та онуків.
Колись, на ІІ-у Всесвітньому Форумі українців у Києві, наш приятель із Канади пан Михайло Савчук сказав так: «Я громадянин Канади, Великої Держави, і пишаюсь тим. Я українець за народженням, завжди те пам'ятаю і люблю Україну…». Я пам'ятаю його слова всі ці роки, пам'ятаю навіть інтонацію, з якою він те мовив!
- Деталі
- Розділ: Калина (Петрозаводськ)
Упокой, Господи, душі невинно убієнних синів України!
Упокой, Господи, душі усопших рабів Божих, невинно убієнних дітей України! Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків із діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» (МІОК) підтримує ініціативу всеукраїнської газети «День», яка оголосила 2012-ий роком «Списку Сандармоху». До того ж планує 27 квітня, у Львові, у рамках традиційної газетної фотовиставки організувати у Національному університеті «Львівська політехніка» спільну подію, на яку буде запрошено пані Ларису Івшину, головного редактора часопису «День», Ларису Скрипникову, голову правління Карельської республіканської громадської організації «Товариство української культури «Калина», Юрія Дмитрієва, дослідника, який віднайшов місця масових розстрілів у Сандармоху. Плануємо говорити про пам'ять як основу збереження нації, наслідки подолання тоталітарних режимів.
Довідка. Урочище Сандармох в Карелії. Тут, в 1937 році, було розстріляно 1111 політичних в'язнів Соловецького концтабору. Багато з них - українці. Козацького хреста загиблим співвітчизникам було встановлено у жовтні 2004-ого року Товариством української культури «Калина» на пожертви громадян України, Карелії, Канади, міста Воркута. Автори пам'ятника: скульптор Микола Малишко та Назар Білик.
- Деталі
- Розділ: Калина (Петрозаводськ)
Сил та здоров'я, злагоди та добра!
Маю честь вiд усього серця вітати з ювілеєм пані Ларису Скрипникову, голову республіканського українського товариства "КАЛИНА"
Високий авторитет та пошану в дiаспорi вона здобула своєю невтомною працею на спраглій ниві української самобутності в Кареліїї. Непохитна воля, організаторський хист пані Голови, закоханiсть в украiнську культуру, енергiя i захоплення, з якою вона її плекає та пантрує - це приклад високого і безкорисного служіння Національній ідеї, своєму народові.
Голосно звучить в Карелii рiдне українське слово, послiдовно твориться наше дiло: Шевченківські читання, Дні української культури, творчі контакти хору "Українська пісня", концерти дитячих колективів, виставки, круглі столи, поліетнічні фестивалі, міжнародні відносини, чисельні інтерв'ю та багато інших справ - головна заслуга в цьому нашого Товариства на чолі з Ларисою Григорівною. А як нелегко дається в умовах діаспори така праця, як важко чогось добитися чи когось переконати? Чи не самий промовистий приклад - спорудження пам'ятника загиблим синам України в Сандормосі? Скільки сил та здоров'я покладено пані Ларисою, аби зібрати кошти, організувати конкурс проектів, здобути дозвіл, облаштувати ділянку, знайти матеріали, виконавців? І стоїть він, величний Козацький Хрест, їдуть до нього люди зі всіх світів, вклоняються світлій пам'яті видатних науковців, письменників, режисерів, громадських та політичних діячів, всіх, хто родом з України. Низенько вклоняться люди і Ларисі Григорівні - щиро дякують за змогу припасти душею до святого місця. Ось так пані Ларису Скрипникову і товариство "Калина" цiнують в рiзних куточках свiту.
Я пишаюся досягненнями Товариства, i дякую щиро Ларисі Григорівні за те, що справа, яку ми започаткували в 1993 році, стоїть мiцно i вже має всi ознаки традицii.
- Деталі
- Розділ: Калина (Петрозаводськ)
За лучший проект в сфере укрепления мира и согласия победителем городского конкурса признано Карельское общество украинской культуры
В администрации Петрозаводска состоялось торжественное награждение победителей конкурса «Город, устремленный в будущее» в 2010 году. Конкурс проводится администрацией Петрозаводского городского округа с 2003 года, привлекая большое количество участников, среди которых - организации, учреждения, отдельные руководители и жители Петрозаводска с активной жизненной позицией, стремящиеся воплотить в жизнь идеи и программы на благо города и петрозаводчан. Система номинаций дает возможность поощрить лучшие проекты в разных сферах жизни столицы Карелии, заявить о них на уровне города, дать толчок к дальнейшему развитию деловой, творческой, общественной инициативы.
- Деталі
- Розділ: Калина (Петрозаводськ)
Суб’єктивні роздуми після Х-го Міжнародного фестивалю-лабораторії української культури імені Василя Скуратівського в Лазаревському
Щойно я повернулась з чудового свята української пісні, української культури. Це свято відбулося в десятий (!) раз на теренах Росії, в курортному передмісті Сочі Лазаревському на базі Національно-культурного центру міста Сочі. Я була вперше на цьому фестивалі, може тому переповнена враженнями: від самих захоплених та позитивних, до сумних та гірких…
- Деталі
- Розділ: Калина (Петрозаводськ)
Величною кантатою «Карелія та мати Україна» розпочався гала-концерт, присвячений закриттю Днів української культури в Карелії. Музика професора Державної консерваторії ім. Глазунова Романа Зелінського на слова учасника хору Миколи Рубцова. Твір виконувався вперше і був присвячений 95-річчю Республіки Карелія, що святкується на початку червня цього року.
Талант композитора, шановного пана Романа Зелінського, достойно втілив на сцені академічний студентський хор консерваторії. Диригент заслужений артист Карелії Євген Гур’єв. Бурхливі оплески та квіти були нагородою достойникам.
А потім для глядачів було ще дві години свята. Свята зустрічі з українською музичною культурою, українською піснею, українським словом.
- Деталі
- Розділ: Калина (Петрозаводськ)
Про поїздку представників українських громадських організацій в Сандармох та на Соловецькі острови для вшанування пам'яті жертв політичного терору
З 2 по 11 серпня 2010 року відбулася поїздка представників громадських організацій України в урочище Сандармох Республіки Карелія і на Соловецькі острови Архангельської області - на місця масових страт в'язнів ГУЛАГу для участі у міжнародних днях пам'яті жертв політичного терору. Очолював делегацію народний депутат України Ярослав Кендзьор. Започаткували ці поїздки колишні українські політв'язні ще 90-х роках минулого століття. Цьогорічну поїздку, як і три попередні, організував Український інститут національної пам'яті.
- Деталі
- Розділ: Калина (Петрозаводськ)
Величною кантатою «Карелія та мати Україна» розпочався гала-концерт, присвячений закриттю Днів української культури в Карелії. Музика професора Державної консерваторії ім. Глазунова Романа Зелінського на слова учасника хору Миколи Рубцова.
Твір виконувався вперше і був присвячений 95-річчю Республіки Карелія, що святкується на початку червня цього року.
Талант композитора, шановного пана Романа Зелінського, достойно втілив на сцені академічний студентський хор консерваторії. Диригент заслужений артист Карелії Євген Гур’єв. Бурхливі оплески та квіти були нагородою достойникам.
- Деталі
- Розділ: Калина (Петрозаводськ)
Вперше!
З ініціативи Товариства української культури «Калина» 21 лютого у Республіканському центрі національних культур, пройшов літературно-музичний вечір «Музика рідної мови», присвячений Міжнародному дню рідної мови. У вечері приймали участь представники національних товариств РК
За ідею заходу прийняли вислів Федора Успенського: «Мова і релігія – це високий божий дар, боротись за нього варто до виснаження. Зрада їх, принесе народу втрату своєї національної свідомості, свого права на історичну роль».
Відкриваючи вечір, керівництво Республіканського центру національних культур, подякували Товариству української культури «Калина», за чудову ідею та організацію цього заходу.
- Деталі
- Розділ: Калина (Петрозаводськ)
Українці Карелії – українцям Башкортостану
Голові Республіканського національно-культурного центру українців Башкортостану "Кобзар" пану Дорошенку Володимиру Борисовичу
Шановний пане Володимире, дорогі друзі – українці Башкортостану!
Карельська республіканська громадська організація „Товариство української культури „Калина» щиро вітає вас з великою подією – VI з'їздом українців Башкортостану!