lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Палати гетьмана Мазепи

Створюємо мапу пам’яток української історії і культури на території РФ

«Кобза» продовжуємо знайомити своїх читачів з пам’ятками української історії і культури, що знаходяться  на території Російської Федерації. Минулого разу ми розповідали про унікальну церкву в Воронезькій області («Невозвратные потери»), вирубану у ХІІІ столітті ченцями Києво-Печерської обителі в крейдяній горі. Сьогодні мова піде про резиденцію гетьмана Івана Мазепи(1644-1709), відому як «Палати Мазепи» в Курській області.

Ця  пам’ятка історії і цивільної архітектури XVIII століття в селі Івановському Рильського району, з якої гетьман управляв всіма своїми маєтками на Курщині, була  побудована орієнтовано в 1703–1705 рр. Крім цього Мазепа побудував на скуплених ним угіддях в південно-західній частині Курського краю селища Степанівку і Мазепівку (назви разом з Івановським дані по імені, по батькові і прізвищу гетьмана),  по його вказівці, виникли також селища Амонь, Гапоново, Коренево, Крупець, Обухівка, Снагость, Студянка та інші.

Імовірно, палати були побудовані знаменитим московським архітектором Осипом Старцевим. Зберігся лист Мазепи до царів Петра і Іоанна Олексійовичів від 21 травня 1693 року, в якому гетьман просив вислати до Києва «кам’яних справ майстра» Осипа Старцева для спорудження церков у Братському і Пустинно-Микільському монастирях. 12 вересня 1693 року він отримав відповідь, в якій мовилося: «А кам'яних справ майстрові Осипу Старцеву по нашому царської величності указу велено бути при тобі, підданому нашому. Поки він в Києві кам'яні дві церкви по підряду своєму в обробку і досконалість приведе».

Архітектура

Уявлення про те, чим були по завершенню будівництва Палати, знаходимо у Вікіпедії: «… побудовані з червоної цегли на підвалах, одноповерхові. Головний фасад на сім осей (шість вікон і портал входу), розділений на чотири частини подвійними колонами. Колони з такої ж цегли, що й головна будівля, заввишки як стіна палат, утоплені у стіну на одну чверть своєї товщини. Вікна і портал напівциркульні з сандриками, декор фрагментарно збережений знизу. Дах підтримується розкріпованим карнизом, що опоясує будівлю по периметру.

Первісний дах не зберігся, сучасний — чотирискатний, низький, що робить будівлю приземкуватою і псує первісний архітектурний образ початку XVIII століття. Усі вікна закладено білою цеглою, аби завадити подальшому руйнуванню палат. Будівля порожня і ніяк не використовується.

В архітектурі палат Мазепи застосований мотив парних колон, що виступають на ¾ свого діаметра з площини стін. Їх розміщення на фасадах відповідає місцю розташування внутрішніх капітальних стін. На кутах будівлі колони утворюють пучки, які підвищують пластику споруди. Форми наличників різні лише в незначних деталях. Фронтон наличника має рельєф, полиці під фронтоном відсутні, так само як і колонки. Замість них зроблений напіввалик з однієї цеглини, що обтесана з ребра.

Зберігся докладний «План панському будинку, Льговської округи в селі Івановському», знятий 25 червня 1790 року. Під № 1 вказані «палати кам'яні без даху довжиною 22 ½, шириною 7 ½, вишиною 4 сажні, в них 6 покоїв, 2 комори, внизу льох. Ці палати в 1770 році згоріли і нині стоять без даху, стелі і підлоги, до полагодження непридатні». Окрім цієї будівлі на план нанесена під № 2 «комора кам'яна завдовжки 12, шириною 6, вишиною до даху 4 сажні, в ній 6 покоїв, внизу вихід з льохом». Її місце розташування, розміри і число приміщень повністю відповідають натурним обмірам палат Мазепи. Очевидно, після пожежі 1770 р. власники садиби поселилися в сусідній кам'яній будові, що має 6 великих «покоїв», яке і почали іменуватися до наших днів палатами Мазепи на згадку про першого їх власника».

За висновком Почесного академіка Російської Академії архітектури Сергія Федорова, «загальне архітектурне рішення являє собою об'єднання елементів російського (московського) і українського бароко… Палати Мазепи - рідкісний і виключно цінний пам'ятник цивільного зодчества початку XVIII ст. Більшість будівель даного періоду зводилися з дерева і не дожили до наших днів. Також варто відзначити, що будівля палат була досить великою спорудою для свого часу, що значно збільшує її значимість як архітектурної спадщини».

Подальша доля палат і спроби реставрації

Після знаменитої Полтавської битви 1709 року, гетьман Мазепа, зрозуміло, втратив свої володіння на Курщині. Їхніх нових хазяїв перелічує кандидат історичних наук Ілля Шпаков:  «Петр I конфисковал все курские владения гетмана Мазепы, и пожаловал их Меньшикову А.Д. Затем они перешли Лопухиной Е., потом Головину Н.Ф. В 1762 г. все бывшие владения гетмана перешли во владение князей Барятинских (нащадків чернігівських князів – Ред.)».

За радянських часів маєтки Барятінських були націоналізовані. Палати Мазепи  Івановська сільрада Рильського району довгий час використовувала в якості сховища картоплі та зерносховища. У 1948 році  після присвоєння будівлі статусу пам'ятки архітектури республіканського рівня обласному відділу у справах архітектури та будівництва вдалося звільнити і законсервувати Палати.

У 1949 році курським архітектором Олександром  Єхауєкімом  був виконаний проект відновлення палат Мазепи. Після обстежень, обмірів і фотофіксацій в 1961 році московська комісія з відновлення історико-архітектурних пам'яток рекомендувала провести відновлювальні роботи, після чого був складений кошторис і відпущені засоби на їх відновлення. З невідомих причин роботи не були виконані.

У 1968 році доктором мистецтвознавства Михайлом Цапенком   та архітектором-художником Карлом  Лопяло були виконані нові роботи з розробки плану реконструкції палат Мазепи, але і ця проектна пропозиція залишилася нездійсненою.

У своїй книзі «Марьино князей Барятинских»,  виданій 1994 року, Почесний академік Російської  Академії  архітектури Сергій Федоров писав:  «М. П. Цапенко был крупным знатоком истории украинского и русского зодчества...  Отношение к палатам Мазепы М. П. Цапенко высказал в своей последней книге, посвященной этой теме. Михаил Павлович писал, что «палаты в Ивановском и небольшая «каменица»  при них - редкие, забытые и по-настоящему не исследованные памятники русско-украинской архитектуры начала XVIII века... Они ждут своего исследователя и реставратора». Да, к сожалению, все еще ждут, и это не делает чести курским областным органам культуры и охраны памятников».

Архітектурна пам’ятка «Палати гетьмана Мазепи», зареєстрована в РФ як  об’єкт культурної спадщини федерального значення, і по цей час перебуває у занедбаному стані і не використовується. У телевізійному репортажі курського інтернет-телебачення від травня 2014 року зазначалося, що Палати Мазепи перетворилися на «притон для бомжей», «здание представляет собой печальное зрелище - оно полуразрушено, полностью утрачены некоторые декоративные элементы - отсутствует значительная часть узорных кованых решеток, нет ставней с петлями и засовами кузнечной работы, некоторые окна заложены кирпичом». Минулого року  теперішній стан Палат докладно описав (https://shiva16.livejournal.com/72638.html), додавши відповідні світлини,  вже згадуваний нами кандидат історичних наук Ілля Шпаков . «Здание много десятилетней ожидает восстановления и постепенно разрушается, - зокрема,пише він, -  утрачиваются элементы ценного наружного декора. В частности, от протекающей крыши вода каждой весной разрывает кирпичную кладку».

Історичне значення

Чим же є для нас, українців, Палати гетьмана Мазепи? Тільки рідкісною пам’яткою архітектури чи чимось більшим?

Ось що пише про це (http://www.haidamaka.org.ua/page_pammazsxslob.html) історик, член Малої Ради «Громади українців Росії»  Ігор Роздобудько: «Мрією гетьмана Мазепи було об’єднання всіх українських козацьких земель під владою лівобережного гетьмана. Для втілення у життя цієї мети він влаштовує походи на Правий берег Дніпра, у володіння Речі Посполитої, не зважаючи навіть на те, що тодішня Польща мала військовий союз з Росією проти шведського короля Карла ХІІ, і московський цар відносився до цих козацьких походів не дуже схвально. Підпорядкувавши гетьманській владі дніпрове Правобережжя, дивиться Мазепа і на схід, на Слобожанщину, бажаючи об’єднати з цілою Україною і ці козацькі землі.  Двічі ставить Мазепа перед Петром питання про об’єднання гетьманських і слобідських земель, але обидва рази має на це відмову. Тоді український гетьман вдається до хитрощів. Починаючи з 1699-го року, він скуповує у російських поміщиків на Східній Слобожанщині землі, та оселяє їх українськими селянами. За кілька років на цих землях виникає кільканадцять українських слобід, і серед них Амонь, Кореневе, Крупець, Обухівка, Снагість, Студянка та інші. 1703-го року на території Рильського повіту гетьман влаштовує три села, які називає на честь свого небесного покровителя, свого батька та свого родового ім’я. Так виникають на Курщині села – Іванівське, Степанівка і Мазепівка. У Іванівці Іван Степанович Мазепа будує палац і церкву. Але недовго славилися ті села. Після Полтавської катастрофи царський любимець і кат українського народу Олександр Меншиков загрібає під себе найкращі куточки України, і серед них і гетьманські маєтки на Курщині. Переходячи з рук у руки, від володаря до володаря, гетьманські маєтки занепадають, палац і церква становляться руїнами. Але місцевий народ і досі добре пам’ятає, кому вони належали спершу, називаючи їх «Мазепиними палатами» і «Мазепиною церквою». Звичайно ж, годі й чекати, аби російська влада вшанувала тут пам’ять великого українського гетьмана. На сьогоднішній день в Палатах Мазепи - пам'ятнику архітектури XVIII століття, знаходиться колгоспна комора, де зберігаються добрива. Навколо Палат - бур'яни. Але, все-таки, як не намагалася влада зітерти з народної пам’яті згадки про гетьмана – це їй не вдалося. І досі існують у Рильському районі Курської області три села – Іванівське, Степанівка і Мазепівка, які нагадують своїми іменами про славне життя великого українського гетьмана».

Олександр Гвоздик за матеріалами інтернет-видань

На світлинах:

1. Гетьман Іван Мазепа

2. Особисті підписи Івана Мазепи і Петра І

3. Палати Мазепи в с. Івановське.  Гравюра 1886 р.

4. Сучасний стан Палат зовні.

5. Вхідне приміщення першого поверху. 2019 р.

6. Охоронна дошка є, охорони пам’ятки немає

7. Гетьманські палати стали притоном для бомжів. 2019 р.

8. Так мали б виглядати Палати Мазепи після реставрації. Ескіз з проекту архітектора-художника Карла  Лопяло, 1976 р.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка