Друк
Розділ: Історія
16 липня 1990 року булі підписана Декларація про державний суверенітет України
16 липня 1990 року булі підписана Декларація про державний суверенітет України

Як це було

Декларація про державний суверенітет України приймалася в роки розвалу СРСР. Міжнаціональна напруга в азійських і кавказьких республіках подекуди виплеснулася у криваві міжетнічні сутички. 11 березня 1990 року Литва вже проголосила свою незалежність від СРСР, Латвія і Естонія активно готували відновлення незалежності. На вулицях українських міст Українська Міжпартійна Асамблея вже вела реєстрацію громадян Української Народної Республіки.

Починаючи з 15 травня 1990 р., вперше в історії України Верховна Рада республіки стала працювати у парламентському режимі. Вже з перших днів роботи там розпочалося протистояння між прокомуністичною більшістю - т.зв. групою 239 на чолі з 0. Морозом та демократичною меншістю - Народною радою, лідером якої став академік І. Юхновський. Забезпечивши обрання головою Верховної Ради першого секретаря ЦК КПУ В. Івашка, більшість все ж змушена була погодитися, щоб з 23 парламентських комісій 7 очолили представники опозиції.

Основним здобутком першої сесії українського парламенту стала Декларація про державний суверенітет України, прийнята 16 липня 1990 р. У преамбулі цього документа проголошувалося "верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність; рівноправність у зовнішніх зносинах". Від імені українського народу могла виступати тільки Верховна Рада.

Декларація складається зі вступу (преамбули) та 10 розділів:

I. Самовизначення української нації

II. Народовладдя

IIІ. Державна влада

IV. Громадянство.

V. Територіальне верховенство

VI. Економічна самостійність

VII. Екологічна безпека

VIII. Культурний розвиток

IX. Зовнішня і внутрішня безпека

X. Міжнародні відносини

Основні положення Декларації:

- народ України становлять громадяни Республіки всіх національностей;

- закріплено державний, народний, національний суверенітети, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах;

- поділ державної влади на законодавчу, виконавчу, судову;

- виняткове право народу України на володіння, користування і розпорядження національним багатством;

- самостійність України у вирішенні питань економіки, екології, культурного розвитку, зовнішньої і внутрішньої безпеки, міжнародних відносин;

- миролюбна зовнішня політика, постійний нейтралітет;

- визнання верховенства загальнолюдських цінностей над класовими;

- гарантія права на вільний національно-культурний розвиток всіх національностей, ідо проживають на території України;

- необхідність піклуватися про задоволення національно-культурних потреб українців за межами Республіки.

Так територія України в наявних кордонах проголошувалася недоторканною. Підкреслювалося також виключне право українського народу на володіння, користування і розпорядження національним багатством України. Верховна Рада застерігала за Україною право на власні збройні сили, внутрішні війська, органи державної безпеки, українське громадянство. Проголошувався намір стати в майбутньому постійно нейтральною і неядерною державою. По суті, Декларація створила основу для республіканської законотворчості, незалежності від союзного законодавства.

За своїм юридичним змістом Декларація про державний суверенітет України не потребувала жодних додаткових актів про незалежність. Де-факто, 16 липня 1990 року Україна вже стала незалежною, самостійною, суверенною державою. Підтвердженням цього слугує Постанова Верховної Ради №56-ХІІ «Про День проголошення незалежності України». Де прямо зазначається: «Підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України».

Отож Днем незалежності України було проголошено 16 липня на честь прийняття Декларації про державний суверенітет України. Багато інших країн колишнього СРСР також пішли шляхом святкування дня незалежності в день прийняття декларації про суверенітет.

Активну державницьку Позицію займала молодь.

Найбільш вражаючою акцією було голодування студентів, яке тривало в Києві з 2 до 17 жовтня 1990 р. і охопило 158 осіб з 24 міст України. Головними вимогами до Верховної Ради були: відмова від підписання нового Союзного договору, відставка уряду" оголошення нових парламентських виборів на багатопартійній основі, заборона відбування військової служби громадянами України за її межами, націоналізація майна КПРС та ВЛКСМ на території республіки. Голодування було підтримане масовими демонстраціями.

Народ був голодний та розлючений (спад виробництва в усіх галузях господарства). Дефіцитом, окрім промислових товарів, стали м'ясо, молочні продукти. Зростав "чорний ринок". Знижувалися якість і тривалість життя.

Уже 1 листопада 1990 року зібралася на своє перше засідання Конституційна комісія, яка взялася до розробки Основного Закону України на основі Декларації про державний суверенітет. Цього ж дня було запроваджено продаж товарів за картками споживача з купонами (у червні 1991 р. ліквідовано контроль над економікою України з боку центральних відомств). Загальносоюзна власність на території України була перетворена на республіканську. Створювалися власна грошово-фінансова система, податкова і митна служби. Однак усе це не змогло врятувати економіку України від подальшого розвалу.

У березні 1991 р. Україною прокотилися багатотисячні шахтарські страйки. Поряд з економічними вимогами висувалися й політичні: про вихід України зі складу СРСР, розпуск компартії, перевибори Верховної Ради України тощо.

В Україні залунали заклики про необхідність створення на півдні України "незалежної Республіки Новоросії", відновлення Донецько-Криворізької республіки, у Закарпатті пропагувалися ідеї русинства. Під тиском з Москви та потуранням Києва було проголошено кримську автономію. По всій території України нищилися пам'ятники героям визвольних змагань та жертвам Другої світової війни...

На референдум, який відбувся 17 березня 1991 р., винесено питання про необхідність збереження СРСР. Верховна Рада України включила до бюлетеня й внутрішньо республіканське питання про те, що Україна може входити до складу Союзу лише на засадах Декларації про державний суверенітет. У Галичині додалося також трете питання: чи має Україна стати самостійною державою? На питання союзного бюлетеня відповіли 70,2 %, республіканського - 80,2, а в Галичині 88 % українців проголосували проти Союзу.

Подальша доля України вирішилася несподівано з погляду поточного моменту, але закономірно з огляду на її тисячолітню історію державотворення та постійне прагнення до волі. 19 червня 1991 року на засіданні законодавчого органу, була схвалена концепція нової конституції. 24 серпня 1991 року у зв'язку з державним переворотом в СРСР Верховна Рада Української РСР вирішила підкріпити свій суверенітет Актом проголошення незалежності України.

У самому акті надзвичайно мало положень. Зазначається лише про незалежність України та створення самостійної української держави, про неподільність і недоторканність території України. Також утверджено чинність виключно Конституції і законів України.

1 грудня 1991 р. відбувся Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України. В ньому взяли участь 84,2 % виборців, з яких 90,32 % проголосували за незалежність України. Одночасно з референдумом відбулися вибори Президента України. Серед 6 кандидатів майже 62 % виборців підтримали Леоніда Кравчука.

20 лютого 1992 року була виправлена дата Дня незалежності. Постановою Верховної Ради вона була перенесена з 16 липня на 24 серпня.

За відсутності інших ритуалів у першу річницю прийняття Декларації комуністичні керівники урочисто несли квіти до пам'ятників Леніну, які обов'язково були у центрі кожного міста.

Так Українська державність стала на один рік молодшою. Після цього дату 16 липня деякий час відзначали як день прийняття Декларації про державний суверенітет України. Однак з кожним роком цій події приділялося все менше і менше уваги.

Передрук: Сайт svitua.org http://svitua.org/component/k2/item/512-забутий-суверенітет-україни-як-це-було

На референдум, який відбувся 17 березня 1991 р., винесено питання про необхідність збереження СРСР
На референдум, який відбувся 17 березня 1991 р., винесено питання про необхідність збереження СРСР
Одночасно з грудневим референдумом відбулися вибори Президента України. Серед 6 кандидатів майже 62 % виборців підтримали Леоніда Кравчука
Одночасно з грудневим референдумом відбулися вибори Президента України. Серед 6 кандидатів майже 62 % виборців підтримали Леоніда Кравчука
Студентська революція 1990-го. Основних вимог було 5, але головна - непідписання нової Союзної угоди. Своє майбутнє молодь бачила тільки в незалежній державі
Студентська революція 1990-го. Основних вимог було 5, але головна - непідписання нової Союзної угоди. Своє майбутнє молодь бачила тільки в незалежній державі
До голодуючих прийшов лідер демократичної опозиції в Верховній Раді академік І. Юхновський із заступником міністра внутрішніх справ В. Недригайло
До голодуючих прийшов лідер демократичної опозиції в Верховній Раді академік І. Юхновський із заступником міністра внутрішніх справ В. Недригайло

На світлинах: 16 липня 1990 року булі підписана Декларація про державний суверенітет України. На референдум, який відбувся 17 березня 1991 р., винесено питання про необхідність збереження СРСР.

Одночасно з грудневим референдумом відбулися вибори Президента України. Серед 6 кандидатів майже 62 % виборців підтримали Леоніда Кравчука. Студентська революція 1990-го. Основних вимог було 5, але головна - непідписання нової Союзної угоди. Своє майбутнє молодь бачила тільки в незалежній державі. До голодуючих прийшов лідер демократичної опозиції в Верховній Раді академік І. Юхновський із заступником міністра внутрішніх справ В. Недригайло.