Історія

Евген Грицяк, Норильлаг
Евген Грицяк, Норильлаг

Но конвой все же расстреливал их...

«Українську мову там ніхто не забороняв, але все ж розмовляти нею було доволі небезпечно. Своєю мовою ми видавали себе як українців, або ж, як нас всюди зневажливо називали, «бандєров», і викликали на себе шквал різних додаткових репресій. В Караганді ми вже відвоювали право на нашу національну гідність, а тут, в Норильську, за це право нам ще треба було боротись».

Євген Грицяк. «Норильське повстання».

60 лет назад - 26 мая 1953 года в Норильске началось крупнейшее в советской истории выступление заключённых Горлага (Норильск). Перед вами воспоминание одного из руководителей восстания - украинца Евгена Грицяка.

Борис Соколов
Борис Соколов

Советские пропагандистские штампы о Бандере, УПА и ОУН бережно повторены в фильме Л.Млечина

Фильм Леонида Млечина "Степан Бандера. Рассекреченная жизнь", показанный по каналу ТВЦ, снят словно лет тридцать назад. Все советские пропагандистские штампы, касающиеся Бандеры, УПА и ОУН, в фильме бережно повторены. Основная мысль сводится к тому, что Бандера и украинские националисты всю жизнь боролись против России, Советского Союза, убили множество невинных людей, сознательно, в силу идейного родства, сотрудничали с гитлеровской Германией, одобряли уничтожение евреев и сами непосредственно участвовали в "окончательном решении", а потому убийство Бандеры советским агентом в 1959 году было справедливым возмездием.

Млечин даже на полном серьезе утверждает, что миллионы украинцев, отправившиеся работать в Германию на военные заводы якобы по призыву ОУН, внесли огромный вклад в укрепление обороноспособности Германии и тем продлили войну и преступления гитлеризма. Он также считает, что сопротивление УПА советским войскам на Украине в 1944-1945 годах помогло Гитлеру значительно затянуть войну и тем продлить страдания народов. Между тем, как хорошо известно, ОУН и УПА активно сопротивлялись отправке молодежи в Германию - на этой почве у них чаще всего и возникали столкновения с немцами. И такая политика бандеровцев вполне понятна - ведь угон населения в Германию подрывал их социальную базу. Вспомним, что в конце 40-х годов боевая мощь УПА была подорвана прежде всего советскими массовыми депортациями населения Западной Украины, а не только тем, что, как говорится в фильме, люди устали воевать.

Петро Коваленко, голова КРВ УКР
Петро Коваленко, голова КРВ УКР

Кривавий «внесок» українців в перемогу Радянського Союзу у Другій світовій війні

Нарис підготовлений в пам'ять загиблих в роки Великої Вітчизняної війни в т.ч. і мого діда по матері Войтковського Олександра Хомича (в Прибалтиці, в 1944 році).

Фриче, руководитель прессы Третьего рейха, привлеченный к ответственности на Нюрнбергском процессе в своих показаниях и беседах перед сотрудниками Нюрнбергского трибунала отмечал:

«Я всегда говорил, что наша вина в развязывании войны против западных держав равнялась примерно 50 процентам, потому что все-таки они являлись авторами Версальского договора.

Но наша вина против Востока ? стопроцентная. Это была коварная и неспровоцированная агрессия…

27 років з дня трагедії
27 років з дня трагедії

Річниця Чорнобильської ядерної катастрофи

26 квітня 2013 року світ буде відзначати річницю Чорнобильської ядерної катастрофи в Україні.

В 1986, ядерна катастрофа у Чорнобилі раптово і різко змінила життя тисяч людей в Україні та Білорусі. Навіть сьогодні Україна продовжує долати довготривалі наслідки для здоров'я, економіки та екології, що виникли внаслідок цієї катастрофи, якої можна було запобігти. Конґрес Українців Канади (КУК) просить всіх канадців знайти час, щоб вшанувати постраждалих у цій трагедії.

"Як українські канадці, ми молимося за тих, хто постраждав і продовжує страждати від наслідків цієї катастрофи, а також інших подібних катастроф, які уразили різні частини світу," заявив президент Національного КУК Павло Ґрод. "Об'єднаймося і відзначмо річницю Чорнобильської аварії в наших громадах і не забуваймо про цю трагедію, яка змінила Україну і світ."

Корифей археології, доктор історії, професор Канадського інституту українських студій Володимир Мезенцев
Корифей археології, доктор історії, професор Канадського інституту українських студій Володимир Мезенцев

Великий український історик ХНІ століття

Ім'я цього науковця вперше я почув ще під час навчання на історичному факультеті Чернігівського державного педагогічного інституту імені Т.Г. Шевченка. Тоді, майже 35 років тому, молодий 26-річний викладач археології Володимир Коваленко знайомив нас з усіма провідними дослідниками епохи Русі-України. Тож і талановитого киянина, співробітника Інституту археології Академії наук УРСР Володимира Мезенцева ми запам'ятали. Роком пізніше пан Коваленко подарував мені невеликий твердий папірець, відправивши який за відповідною адресою до Москви, можна було отримати через рік одну з перших книг Володимира Мезенцева. Та не судилося. Бо у 1983 році вчений, якому не було й тридцяти, емігрував із Союзу. А книга поповнила список заборонених до видання.

Зустріч

І ось минулого літа, напередодні свята апостолів Петра й Павла, я зустрічав корифея археології, доктора історії, професора Канадського інституту українських студій Володимира Мезенцева у своєму обійсті в Новгороді-Сіверському. Але спочатку трохи споминів.

Коли два роки тому голосно заговорили про потребу відновлення української духовної святині епохи Івана Мазепи - храму Покрови Божої Матері у с. Дігтярівка на Новгород-Сіверщині. Володимир Мезенцев чи не першим заходився ширити за океаном серед української громади Канади та Америки прохання директора Науково-дослідного інституту архітектури та містобудування у Києві Сергія Юрченка про допомогу. В Інтернеті було розміщено звернення вченого з Торонто. Справа зрушила з місця. Розпочалося те, про що мріяли національно свідомі українці всі двадцять останніх років незалежності. На зміну затяжній духовній руїні прийшло відродження. Через деякий час пан Мезенцев прилетів із Канади у Дігтярівку, щоб побачити стан пам'ятки, яку звів гетьман Іван Мазепа на початку XVIII століття, доторкнутися до величних залишків святині-свідка яскравих історичних подій.

Эмблема Рабоче-Крестьянской Красной Армии (1918 год)
Эмблема Рабоче-Крестьянской Красной Армии (1918 год)

Тест на собственное достоинство

У народа, у которого нет чести, не будет и хлеба. (Д. Риккардо)

23 февраля. Одна из дат, которая испытывает украинское общество на зрелость, тестируя каждого из нас на гражданское сознание. А вернее - на уровень способности воспринимать и создавать реальность с точки зрения гражданина Украины, а не человека совково-малороссийского. То есть, как понимаете, очень нужная дата!

Празднование бывших советских праздников вызывает у нас разные ощущения.

8-го марта, например, мы, украинские мужчины, опять мобилизуем всю свою галантность для более или менее изысканных подарков и теплых слов для наших волшебных женщин. Они это заслуживают! И Клару Цеткин с Розой Люксембург мы вспомним разве что для шутки или 3-го тоста за праздничным "заседанием".

Украинские мотивы в костюмах детей
Украинские мотивы в костюмах детей

О полтавских корнях в местных названиях

Около 300 лет назад принудительно, по указу царя Петра I, началось заселение Богучарского уезда Воронежской губернии. Таково общее мнение воронежских историков.

Было воинское подразделение - Острогожский казачий полк, который сделали осёдлым, наделили землёй, разрешили привозить жён и иметь хозяйство. Но казаки оставались людьми военными и по сигналу должны были быстро собраться и выйти в поход. Откуда они были, эти военные люди, не совсем понятно, так как они могли быть из любой губернии.

Журналист Эмиль Абросимов пишет:

Степан Рудницький
Степан Рудницький

75 років з дня страти

Він жив «при так званій першій колонії, в темній, вогкій, смердючій камері, куди ніколи не заглядало сонце, яке до того ще на острові було не частим гостем. Нари з блощицями, важке, аж гірке від махорки повітря, тут же розвішані мокрі онучі, штани, бушлати, валянки, а навколо холод і голод». Так згадує про всесвітньо відомого вченого, географа Степана Рудницького на Соловках ще один соловецький в'язень, історик і публіцист Семен Підгайний (1907-1965). Підгайному пощастило, він вижив, залишивши нам унікальні свідоцтва про багатьох великих українців, з якими його звела доля в Гулазі.

Коли НКВС заарештувало Степана Рудницького (березень 1933 рік), вченому вже минуло 55 років. Посивілого й замученого після безконечних катувань і допитів у підвалах НКВС, у 1935 році Степана Рудницького вислали на Соловки. У книжці «Українська інтелігенція на Соловках» Семен Підгайний зауважує, що від перших днів «Рудницький вже не надавався до будь-якої праці. Від самого початку його перебування на Соловках лікарі визнали академіка Рудницького за абсолютно непрацездатного. Його записали до інвалідної команди, де він дуже страждав, як і всі інваліди, від поганих харчів і тяжких побутових умов». На Соловки - «Совєтський Союз в мініатюрі», як його називали самі каторжани - Степан Рудницький потрапив у найвищий пік розгулу тиранії, саме в 1935-1937 роках. Розправам, знищенню, ліквідації інакодумців в Україні не було краю.

  Степан Рудницький народився 3 грудня 1877 року в Перемишлі (нині Польща) в родині гімназійного вчителя. Освіту здобув на філософському факультеті у Львівському, потім Віденському університетах, серед його професорів був Михайло Грушевський, під впливом якого значною мірою сформувався головний науковий інтерес - географія. На початку 20-го століття вивчав басейн Дністра, викладав в українських гімназіях Львова і Тернополя, тоді також побачила світ його перша наукова праця - «Нинішня географія» (1905 рік).

Капітан Левко Мацієвич
Капітан Левко Мацієвич

до 135-річчя з дня народження винахідника й авіатора Левка Мацієвича

Процесія, яка складалася з кількох десятків тисяч людей, заполонила проїжджу частину та тротуари Невського проспекту. Усі вони супроводжували від Адміралтейства великий білий катафалк із факельниками, під балдахіном якого в труні спочивало тіло людини, котрій іще три дні тому належало небо Петербурга.

Кінокамера, встановлена у вікні будинку на Невському, зафіксувала для історії це людське стовпотворіння: у бік Олександро-Невської лаври безперервно «в потоці людей, які йшли за колісницею, тісно горнулися один до одного бравий лейб-гусар, майстровий, студент, курсистка і член Державної думи». У свитках і вишиванках, з хоругвами, йшли земляки покійного - українська громада Петербурга.

Більш грандіозного похорону Петербург не пам'ятав. Хіба, може, проводи великого й геніального Пушкіна, - але коли те було? А тут - пілот і корабельний інженер Левко Мацієвич…

Революційна свідомість і військове суднобудування

Батьківщина його - село Олександрівка Чигиринського повіту Київської губернії. На десятому році життя, у 1886-му, вступив до 3-ї Київської гімназії (на Подолі), де виявив схильність до математики, фізики, хімії. Відмінні успіхи у вивченні іноземних мов допомогли згодом у закордонних відрядженнях.

Після закінчення гімназії у 1895 році Левко Мацієвич вступає на механічне відділення Харківського технологічного інституту. Вчився добре, викладачі завважили його здібності, схильність до серйозної наукової праці.

Владислав Мороко
Владислав Мороко

Звернення до української спільноти

В цьому році виповнюється 71 рік з моменту страшної трагедії на Запоріжжі, що сталася в перші місяці радянсько-німецької війни. 18 серпня 1941 р. за наказом кривавого диктатора Сталіна було висаджено в повітря греблю Дніпровської ГЕС, а виконавцем злочинного наказу був представник Генштабу Епов, який відзначився до цього підривом Кафедрального Собору Христа Спасителя в Москві.

Того страшного дня, перелякані «захисники» міста, знищуючи ДніпроГЕС, «забули» попередити про це і мешканців Запоріжжя та біженців з навколишніх сіл та містечок, що намагалися покинути місто вздовж берега Славутича, і командармів Червоно Армії, підрозділи яких форсували в цей час могутній Дніпро, і ополченців, що були сконцентровані в дніпровських плавнях. Як наслідок - в потужних хвилях могутньої ріки загинули десятки тисяч Людей. Але для радянської влади це не було Трагедією, і про власних громадян просто забули - жодного пам'ятника чи стели на місцях їх загибелі не встановлювали.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка