Історія

Письменник, дисидент Володимир Буковський

 

50 лет "делу Буковского, Делоне и Кушева". О процессе над диссидентами 1967 года – Вячеслав Бахмин, Валерий Борщев, Владимир Буковский

50 лет назад 30 августа – 1 сентября 1967 года в Московском городском суде состоялся процесс над организаторами и участниками демонстрации против ареста диссидентов Александра Гинзбурга, Юрия Галанскова и их друзей, состоявшейся 22 января 1967 года на Пушкинской площади в Москве. Перед судом предстали Владимир Буковский, Вадим Делоне и Евгений Кушев. Это был третий арест Буковского. На этот раз, в отличие от первых двух, он был объявлен вменяемым (психически здоровым). Буковский отказался признать себя виновным и произнес резкую обличительную речь, текст которой широко распространялся в самиздате. Будущий "хулиган", которому было суждено стать обменянным на лидера чилийских коммунистов Луиса Корвалана, получил свой первый срок – три года лагерей по статье 190.3 УК РСФСР ("Активное участие в групповых действиях, нарушающих общественный порядок").

Вспоминают прошлое, друзей и врагов и проводят аналогии с настоящим – правозащитники, диссиденты с многодесятилетним стажем – Вячеслав Бахмин, Валерий Борщев, Владимир Буковский.

Запись передачи на Радио Свобода (Москва), ведущий – Владимир Кара-Мурза-старший.


Андрій Литвин – патріот України в Росії

Андрій Литвин ділиться своїми спогадами і враженнями про події, що передували проголошенню Незалежності Української держави

Торжество перемоги особливо яскраво відчувається в контрасті зі щойно пережитим психологічним ударом...

Події серпня 1991 року застали мене в Петрозаводську, куди за пару років до цього я повернувся з Москви, де навчався в аспірантурі. У столиці конаючого останні роки свого існування Радянського Союзу, мені сподобалося бути безпосереднім учасником побудови основ громадянського суспільства. Особливо вразили вибори 1989 року — найбільш вільні і демократичні за всю історію Росії. По Гагарінському виборчому округу, до якого я тоді належав, було висунуто 12 кандидатів. Серед них і режисер Ельдар Рязанов, з яким пощастило поспілкуватися на "Мосфільмі". А переміг Юрій Черниченко. Серед тих, хто агітував і голосував за нього, був і я. Відразу після повалення так званого ДКНС  («державного комітету з надзвичайних ситуацій»), у серпні 1991 року був оприлюднений перелік небезпечних осіб, котрих планували убити в разі перемоги заколотників-комуністів. Юрій Черниченко стояв у тому списку 42-м. Борис Єльцин — лише 63-м.

Василь Коломацький

Короткий спогад про події 1991 року у Москві

До Дня Незалежності, на запит газети польських українців «Наше слово» Василь Коломацький поділився спогадами про День Незалежності 1991 року. Наводимо цей текст.

День Незалежності України я зустрів у Москві в штаб-квартирі «Демократичного Союзу», який очолювала відомий дисидент Валерія Новодворська. Я щойно повернувся з Києва, де ми, члени Української сотні захисників Білого Дому, брали участь у київських мітингах, зустрічалися з відомими політиками (Левко Лук’яненко, керівники Народного Руху України, центральна республіканська преса). На одному з мітингів я чув виступ депутата Верховної Ради Степана Хмари, який щойно вийшов із Лук’янівської в’язниці. Зокрема, він сказав: «Я знаю, що зараз у Києві перебуває делегація московських українців – членів Української сотні. Я закликаю вас брати приклад з цих українських патріотів!».  Я стояв серед натовпу і вражено слухав слова старого непохитного дисидента. Український прапор, який ми привезли із московських барикад, в ті дні було урочисто, під оплески, внесено до Верховної Ради. 

Павло Романович Попович – перший космонавт-українець

55 років тому Павло Попович став першим українським космонавтом

55 років тому ­­− 12 серпня 1962 року - у космос полетів українець Павло Попович, уродженець селища Узин, що на Київщині.

30-річний капітан Павло Попович, космонавт №4, міг стати космонавтом №1 − замість старшого лейтенанта Юрія Гагаріна. У шістці кандидатів на перший пілотований політ він мав найкращі шанси..

Генерал Микола Каманін, керівник відбору і підготовки космонавтів, занотував у щоденнику 18 січня 1961 року:

"Попович за всіма даними може бути одним з перших серед шістки".

Минуло три місяці − полетів Гагарін.

«Стальные ежовы рукавицы» – вислів походить від імені кривавого сталінського ката Миколи Єжова

 

Зачем Сталин устроил Большой террор и утопил страну в крови

В 2017 году исполняется 80 лет одному из самых трагических событий в истории XX века — массовым репрессиям 1937-1938 годов. В народной памяти они остались под названием ежовщина (по фамилии сталинского наркома госбезопасности Николая Ежова); современные историки чаще употребляют термин «Большой террор». О его причинах и последствиях «Ленте.ру» рассказал петербургский историк, кандидат исторических наук Кирилл Александров

Історик Лев Лур’є

Размышления о событиях 1917 года не отпускают как профессиональных историков, так и всех, кто интересуется историей России, ее прошлым и будущим

Сегодня многие склонны проводить параллели между событиями, сопровождавшими февральскую и октябрьскую революции 1917 года, и процессами, происходящими в современной России. И это можно понять: сто лет – магическая дата, заставляющая искать совпадения, заново просчитывать возможные варианты случившегося. О революционном 1917-м в свете сегодняшнего дня мы говорим с историком Львом Лурье.

Євген Грицяк

Сьогодні на 91-му році життя помер Євген Грицяк — політв’язень ГУЛАГу, один із керівників Норильського повстання в 1953 році.

Про це повідомив Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Євген Степанович Грицяк народився 9 серпня 1926 року в с. Стецева Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. У період німецької окупації вчився в торговельній школі в Снятині, долучився до Юнацтва ОУН.

У липні 1944 року мобілізований до Червоної армії, воював у 265-й штрафній роті 140-ї стрілецької дивізії на 4-му Українському фронті, дістав тяжке поранення.

З березня 1945 року служив у 31-й автороті 295-го стрілецького полку 183-ї Харківської стрілецької дивізії.

Митинг на площади в Харькове, 1917

 

Как российская революция в 1917 году породила украинскую.

О том, как разворачивались революционные события 1917 года на Украине, «Ленте.ру» рассказал доктор исторических наук, главный научный сотрудник Института всеобщей истории РАН Александр Шубин.

Украинское троевластие

«Лента.ру»: Были ли частью общероссийского революционного процесса события 1917 года на Украине, которые там теперь официально называют первым этапом «Украинской национально-демократической революции»?

Шубин: Это наш старый спор с украинскими коллегами. Действительно, как минимум до ноября 1918 года революционные события на Украине развивались в рамках российского государства. Только с распадом Австро-Венгрии украинское революционное движение развернулось и за пределами бывшей Российской империи, в рамках мирового революционного подъема 1917-1923 годов.

До конца 1917 года лидеры Украинской Центральной Рады не требовали независимости, а выступали за автономный статус Украины в составе будущей федеративной России. Поэтому украинскую революцию в ее начальный период вполне справедливо можно считать одним из многочисленных национальных потоков Великой российской революции. Да и впоследствии события на Украине были тесно переплетены с общероссийским революционным процессом, в составе которого всегда был сильный украинский поток. Украинская революция лишь частично не совпадала с российской.

Генерал Василий Блохин, кровавый палач

Палач НКВД собственноручно убил больше 10 000 невиновных

Предлагаем читателям «Кобзы» ознакомиться с материалом, размещенным на интернет-издании АРГУМЕНТ. Такие страницы истории народ не имеет права забывать. Особенно сейчас, когда палачей сталинских времен с новым усердием начинают чествовать в РФ.

 Генерал Василий Блохин, кавалер ордена Трудового Красного Знамени, который давался за значительные свершения в работе. Вся “работа” этого не-человека - убийства. Потомки миллионов замученных в чекистских застенках людей должны помнить и этого человека, и весь род убийцы.

Пам'ятаємо

Ця книга є альбомним виданням другої доповненої версії виставки, також названої “Holodomor: The Ukrainian Genocide”

Книга створена Ліґою Українців Канади і Дослідним Інститутом “Україніка” та опублікована видавництвом “Гомін України” у 2014 році. Цей проект заініційовано виключно з моральних поглядів, тобто, щоб посприяти утвердженню історичного факту, що проти українського народу таки був застосований Москвою геноцид Голодомором.

У цьому виданні злочин Голодомору вписаний в контекстах створення совєтсько-російської імперії 1920-х і 1930-х роках і Конвенції Організації Об’єднаних Націй про Запобігання і Покарання Злочину Геноциду (1948 р.).

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка