Історія

У грудні 1930 року, після з’їзду у Харкові, українських кобзарів і лірників було розстріляно

З різних областей України до Харкова було звезено 337 делегатів. Основним завданням З’їзду було питання активного залучення народних співців до соціалістичного будівництва, відходу від виконавських традицій і визначення нових ідеологічних пріоритетів.

Після прийняття потрібних рішень незрячих співців під приводом поїздки на зібрання народних співців народів СРСР, що мав відбутися у Москві, повантажили до ешелону і підвезли до околиць ст. Козача Лопань.

Нинішній кремлівський режим не засудив злочини сталінізму та продовжує спотворювати як давню, так і новітню історію

Масовий голод, що охопив у 1932–1933 роках всю територію Української РСР у межах, що існували на той період, став однією з жахливих трагедій ХХ століття. Станом на 2018 рік Голодомор визнаний геноцидом українського народу в 24 країнах світу. Але Росії серед них нема. У цій країні теми Голодомору взагалі воліють не торкатися, розцінюючи навіть згадку про цю сталінську політику знищення як ворожий випад. У сучасній Росії зараз тенденція «своїх не здавати», не звертаючи увагу на те, що ці «свої» – кати, каже доктор історичних наук Андрій Зубов.

Исторические и мифологические аспекты происхождения Киевской Руси и Московии

Скандинавские саги, современная геополитика и массовая культура. Кем мог себя считать конунг Вальдемар, он же князь Владимир (герой былин Красно Солнышко)? Какова была идентичность норманнов Киевской Руси во втором-третьем поколениях, говоря современным языком?

Какое место занимает Русь (именуемая в летописях “Гардарики”) в скандинавских северных сагах? Окраина для набегов и торговли, место постоянного взаимодействия в военном отношении, место военной службы по найму? Что такое "Русь" в свете последних исследований?

Снорри Стурлусон как великий писатель, автор “Младшей Эдды” и “Круга земного”, и политический авантюрист своего времени. Андрей Амальрик как автор курсовой работы “Норманны и Киевская Русь”. Политический и цивилизационный конфликт Москвы и Новгорода Северного.

Знайдено лист Василя Макуха до керівництва ЦК КПУ, в якому він попереджає про своє самоспалення в знак протесту проти русифікації України та радянської окупації

У Дніпрі на вечорі пам’яті Василя Макуха, першого українця, який вчинив акт самоспалення, протестуючи проти русифікаторської політики радянської влади в Україні і введення радянських військ до Чехословаччини, оприлюднили новий документ. Це останній лист Василя Макуха, нещодавно віднайдений в архівах спецслужб і досі невідомий науковцям. За словами дослідників, документ дуже цінний і проливає світло на мотиви вчинку Василя Макуха. Шостого листопада виповнилося рівно 50 років з дня його трагічної смерті. Він помер після самоспалення на Хрещатику наступного дня у лікарні від важких опіків. Текст листа, де він висловлює протест проти русифікації України й пояснює свій крок, досі не був відомий навіть рідним.​

 «КПУ, як та собачка, виконує добросовісно всі примхи московського господаря, а Ви, шановний секретар ЦК КПУ, говорите, що її утворення у складі єдиної РКП(б) знаменувало собою новий етап у будівництві нашої… Так, це був новий етап ворожих підступів після Переяслава, за що український народ поплатився мільйонами своїх найкращих людей», – це рядки з останнього листа Василя Макуха, якого називають «першим українським смолоскипом волі».

Моторошні свідчення забутих жертв ГУЛАГу

Більшовицький режим знищив мільйони ні в чому невинних людей. Тим, хто ностальгує за радянським минулим, святкує день «жовтневого перевороту» і встановлює пам’ятники Сталіну (зокрема, у Новосибірську), пропонуємо прочитати ці проникнуті болем і відчаєм рядки із життя ГУЛАГу. Поряд з іншими численними злочинами кривавого сталінського режиму, найбільший злочин – проти дитинства й материнства.

Именно этот легендарный царь заложил модель имперской бюрократической пирамиды с ее коррупцией, непроницаемостью для общества, равнодушием и жестокостью к человеку

Известный российский публицист Алексей Широпаев опубликовал на своїй странице в ФБ программный пост, в котором вывел все происходящее в России из событий, происходивших в эпоху Ивана Грозного во второй половине XVI века.

Иван Грозный – фигура матричная. Именно он предопределил «наше все»: тип государства, характер его взаимоотношений с народом, с внешним миром и даже «с Богом». Если и можно говорить об «отце-основателе» России, заложившем все ее культурно-государственные параметры, то это, конечно, Иван Грозный. Спор о Грозном – это спор о самой России, о ее ценностях и смыслах. Это спор о нашем прошлом, настоящем и, главное, будущем.

Россия изменится, когда каждый из ее граждан сможет написать о себе подобные строки. Но пока большинство даже не понимает, о чем это

Этот текст написан Владимиром Яковлевым – журналистом, основателем и первым главным редактором Издательского дома «Коммерсант», сыном известного советского и российского журналиста, главного редактора «Московских новостей» Егора Яковлева.

«Меня назвали в честь деда. Мой дед, Владимир Яковлев, был убийца, кровавый палач, чекист. Среди многих его жертв были и его собственные родители. 

Советский режим превращал людей в подлецов, принуждая их к «стукачеству», заставляя супругов доносить друг на друга, а детей предавать собственных родителей

Мария, супруга украинского поэта Владимира Сосюры, регулярно писала доносы о том, что происходило в его окружении, что говорят его знакомые и соседи по дому "Ролит", в котором жили известные украинские литераторы. При этом «Данина» – такой была кличка у Марии Сосюры – рассказала о своем сотрудничестве с органами госбезопасности не только мужу, но и любовнику, личному врачу и случайному знакомому. За разглашение государственной тайны ее осудили на десять лет лагерей. Дело впоследствии пересмотрели, а после возвращения из заключения поэт снова женился на ней.

Мария Данилова и Владимир Сосюра познакомились еще до того, как украинский поэт получил признание. Это произошло в Донецке (тогда – Сталино) после концерта по случаю дня рождения Тараса Шевченко. Мария была родом из Ленинграда, выпускницей балетной школы и на 12 лет младше Владимира Сосюры. В 1931 году они поженились, а через 10 лет ее завербовал НКВД – уже в России: то ли в Москве, то ли в Уфе, куда супругов эвакуировали из Украины. В украинских архивах доносов Марии Сосюры обнаружить не удалось, однако о том, что она их писала, стало известно благодаря делу, заведенному по обвинению в разглашении государственной тайны. Мария раскрыла себя – сначала супругу, а затем еще нескольким знакомым.

 

На початку ХХ-го століття українське громадсько-політичне життя вирувало не лише на території України, а й далеко за її межами

Ми вже розповідали про український чинник на Далекому Сході та  Кубані. Ще одним таким осередком стали українські громади Сірого Клину. Сірий Клин (інша назва: Сіра Україна) – неофіційна назва Південно-Західного Сибіру і Північного Казахстану з кінця XIX – початку XX століття, де розгорнулася масова українська колонізація (загальна площа колонізованої території – 460 тисяч квадратних кілометрів). У 1917–1920 роках на Сірому Клині був розгорнутий рух за Українську Державну Автономію.

«Перечитуючи історію Сибіру, часто ловиш себе на думці, що є сила сибірських сюжетів, які, попри те, що відбувалися далеко від Наддніпрянщини, з повним правом є повною мірою українськими», – зазначає дослідник української історії Сибіру Роман Захарченко. Із ним Радіо Свобода поспілкувалося про Сірий Клин і тамтешній український рух 100 років тому.

Злочини проти людяності – спільна відповідальність владних режимів і суспільств, які їх підтримують

5 серпня 2018 р. виповнилася чергова 81-а річниця трагедії Сандармоху, де у 1937-1938 рр. сталінський режим масово вбивав українців, поляків, естонців та в’язнів інших національностей, де вбивали росіян, які не сприймали злочинну політику Сталіна.

Без перебільшення можна сказати, що найбільш знаменною подією у вшануванні українських жертв репресій став Пам’ятний Хрест у Сандармосі «Убієнним синам України». Скромна жінка Лариса Скрипникова увійшла в історію: лише завдяки її заповзятливості, патріотизму, щирій українській душі в урочищі Сандармох з’явився цей величний гранітний пам’ятник.

Як і в минулі роки, в Карелії відбулося вшанування загиблих борців за волю, правду, життя. В заходах взяли участь українці Карелії, представники українських організацій Москви, Санкт-Петербурга, члени санкт-петербурзького Меморіалу.

До Сандармоху прибули Тимчасовий повірений у справах України в РФ Руслан Німчинський, представники Генконсульства України в Санкт-Петербурзі, генеральний консул Леся Лозинська, генконсули Польщі, Фінляндії, США, Литви, Латвії, Естонії. Присутні поклали квіти та запалили свічки пам’яті за невинно убієнними.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s