Історія

Одна з найцікавіших постатей українства ХІХ століття у часописі «Український дім»

Інформаційний партнер «Кобзи»  освітньо-пізнавальний часопис про Україну та українців діаспори «Український дім»  присвятив декілька сторінок свого першого номеру за 2019 рік художнику, письменнику, приятелю Тараса Шевченка Якову де Бальмену. Пропонуємо цей матеріал про одну з найцікавіших постатей українства ХІХ століття і нашим читачам:

Девяносто лет назад сталинский режим взял курс на «раскулачивание» крестьянства, что привело к вселенской трагедии голоду

90 лет назад на апрельском объединённом пленуме ЦК и ЦКК ВКП (б) были приняты решения о сверхиндустриализации, то есть милитаризации СССР и форсированной коллективизации, что привело к смерти миллионов крестьян и обнищанию села на век вперёд. Это собрание партократов стало, пожалуй, ключевым событием на пути к закрепощению деревни – но лишь одним звеном в долговременном плане кремлёвского горца.

У грудні 1930 року, після з’їзду у Харкові, українських кобзарів і лірників було розстріляно

З різних областей України до Харкова було звезено 337 делегатів. Основним завданням З’їзду було питання активного залучення народних співців до соціалістичного будівництва, відходу від виконавських традицій і визначення нових ідеологічних пріоритетів.

Після прийняття потрібних рішень незрячих співців під приводом поїздки на зібрання народних співців народів СРСР, що мав відбутися у Москві, повантажили до ешелону і підвезли до околиць ст. Козача Лопань.

Нинішній кремлівський режим не засудив злочини сталінізму та продовжує спотворювати як давню, так і новітню історію

Масовий голод, що охопив у 1932–1933 роках всю територію Української РСР у межах, що існували на той період, став однією з жахливих трагедій ХХ століття. Станом на 2018 рік Голодомор визнаний геноцидом українського народу в 24 країнах світу. Але Росії серед них нема. У цій країні теми Голодомору взагалі воліють не торкатися, розцінюючи навіть згадку про цю сталінську політику знищення як ворожий випад. У сучасній Росії зараз тенденція «своїх не здавати», не звертаючи увагу на те, що ці «свої» – кати, каже доктор історичних наук Андрій Зубов.

Исторические и мифологические аспекты происхождения Киевской Руси и Московии

Скандинавские саги, современная геополитика и массовая культура. Кем мог себя считать конунг Вальдемар, он же князь Владимир (герой былин Красно Солнышко)? Какова была идентичность норманнов Киевской Руси во втором-третьем поколениях, говоря современным языком?

Какое место занимает Русь (именуемая в летописях “Гардарики”) в скандинавских северных сагах? Окраина для набегов и торговли, место постоянного взаимодействия в военном отношении, место военной службы по найму? Что такое "Русь" в свете последних исследований?

Снорри Стурлусон как великий писатель, автор “Младшей Эдды” и “Круга земного”, и политический авантюрист своего времени. Андрей Амальрик как автор курсовой работы “Норманны и Киевская Русь”. Политический и цивилизационный конфликт Москвы и Новгорода Северного.

Знайдено лист Василя Макуха до керівництва ЦК КПУ, в якому він попереджає про своє самоспалення в знак протесту проти русифікації України та радянської окупації

У Дніпрі на вечорі пам’яті Василя Макуха, першого українця, який вчинив акт самоспалення, протестуючи проти русифікаторської політики радянської влади в Україні і введення радянських військ до Чехословаччини, оприлюднили новий документ. Це останній лист Василя Макуха, нещодавно віднайдений в архівах спецслужб і досі невідомий науковцям. За словами дослідників, документ дуже цінний і проливає світло на мотиви вчинку Василя Макуха. Шостого листопада виповнилося рівно 50 років з дня його трагічної смерті. Він помер після самоспалення на Хрещатику наступного дня у лікарні від важких опіків. Текст листа, де він висловлює протест проти русифікації України й пояснює свій крок, досі не був відомий навіть рідним.​

 «КПУ, як та собачка, виконує добросовісно всі примхи московського господаря, а Ви, шановний секретар ЦК КПУ, говорите, що її утворення у складі єдиної РКП(б) знаменувало собою новий етап у будівництві нашої… Так, це був новий етап ворожих підступів після Переяслава, за що український народ поплатився мільйонами своїх найкращих людей», – це рядки з останнього листа Василя Макуха, якого називають «першим українським смолоскипом волі».

Моторошні свідчення забутих жертв ГУЛАГу

Більшовицький режим знищив мільйони ні в чому невинних людей. Тим, хто ностальгує за радянським минулим, святкує день «жовтневого перевороту» і встановлює пам’ятники Сталіну (зокрема, у Новосибірську), пропонуємо прочитати ці проникнуті болем і відчаєм рядки із життя ГУЛАГу. Поряд з іншими численними злочинами кривавого сталінського режиму, найбільший злочин – проти дитинства й материнства.

Именно этот легендарный царь заложил модель имперской бюрократической пирамиды с ее коррупцией, непроницаемостью для общества, равнодушием и жестокостью к человеку

Известный российский публицист Алексей Широпаев опубликовал на своїй странице в ФБ программный пост, в котором вывел все происходящее в России из событий, происходивших в эпоху Ивана Грозного во второй половине XVI века.

Иван Грозный – фигура матричная. Именно он предопределил «наше все»: тип государства, характер его взаимоотношений с народом, с внешним миром и даже «с Богом». Если и можно говорить об «отце-основателе» России, заложившем все ее культурно-государственные параметры, то это, конечно, Иван Грозный. Спор о Грозном – это спор о самой России, о ее ценностях и смыслах. Это спор о нашем прошлом, настоящем и, главное, будущем.

Россия изменится, когда каждый из ее граждан сможет написать о себе подобные строки. Но пока большинство даже не понимает, о чем это

Этот текст написан Владимиром Яковлевым – журналистом, основателем и первым главным редактором Издательского дома «Коммерсант», сыном известного советского и российского журналиста, главного редактора «Московских новостей» Егора Яковлева.

«Меня назвали в честь деда. Мой дед, Владимир Яковлев, был убийца, кровавый палач, чекист. Среди многих его жертв были и его собственные родители. 

Советский режим превращал людей в подлецов, принуждая их к «стукачеству», заставляя супругов доносить друг на друга, а детей предавать собственных родителей

Мария, супруга украинского поэта Владимира Сосюры, регулярно писала доносы о том, что происходило в его окружении, что говорят его знакомые и соседи по дому "Ролит", в котором жили известные украинские литераторы. При этом «Данина» – такой была кличка у Марии Сосюры – рассказала о своем сотрудничестве с органами госбезопасности не только мужу, но и любовнику, личному врачу и случайному знакомому. За разглашение государственной тайны ее осудили на десять лет лагерей. Дело впоследствии пересмотрели, а после возвращения из заключения поэт снова женился на ней.

Мария Данилова и Владимир Сосюра познакомились еще до того, как украинский поэт получил признание. Это произошло в Донецке (тогда – Сталино) после концерта по случаю дня рождения Тараса Шевченко. Мария была родом из Ленинграда, выпускницей балетной школы и на 12 лет младше Владимира Сосюры. В 1931 году они поженились, а через 10 лет ее завербовал НКВД – уже в России: то ли в Москве, то ли в Уфе, куда супругов эвакуировали из Украины. В украинских архивах доносов Марии Сосюры обнаружить не удалось, однако о том, что она их писала, стало известно благодаря делу, заведенному по обвинению в разглашении государственной тайны. Мария раскрыла себя – сначала супругу, а затем еще нескольким знакомым.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s