Історія

Голова Центральної Ради Української Народної Республіки Михайло Грушевський

Національне питання в Російській імперії у всіх її формах і проявах завжди було наріжним каменем

Сто років тому – у вересні у 1917-го – в Києві відбулася знаменна для історії подія – З’їзд поневолених народів. Представники 14 народів, які населяли колишню Російську імперію (якраз у ті дні вона була проголошена республікою) приїхали до Києва, аби поговорити про те, як перебудувати російську державу на федеративних засадах. Про цю подію Радіо Свобода розмовляло із істориком Владиславом Верстюком.

 

Митрополит Московський і Богородський Адріан

«Кобза» передруковує «Свідчення парафіян», записаних Леонідом Харамбурою у 1998 році. Редакція Комісії Людських і Громадянських Прав СКУ

Свидетельства прихожан Богоявленского Собора Украинской Православной Церкви Киевского Патриархата

Я, Харамбура Леонид Семенович, секретарь-референт Объединения украинцев России, нахожусь в городе Ногинске, где год назад, в ночь с 29 по 30 сентября 1997 года, возникла очень неординарная ситуация. В эту ночь на территории собора местные власти устроили позорную бойню, которая сопровождалась рукоприкладством и нескончаемым потоком нецензурных слов. Все священники, диаконы, их жены с грудными и малолетними детьми были выброшены на улицу полураздетыми. Местные власти отправили прихожан в отделение милиции, как зачинщиков и виновников этого разбоя. Есть свидетели этой позорной "доблести" наших правохранителъных органов. Сейчас мы дадим им слово.

Енн Епплбаум

Трагедия украинского народа глазами историка и журналистки Энн Эпплбаум

Новая книга американского историка и журналистки Энн Эпплбаум "Красный голод. Война Сталина с Украиной (Red Famine. Stalin’s War on Ukraine) посвящена истории массового голода 1932–33 годов в Украине, унесшего жизни миллионов людей. Автор книги, исследуя причины Голодомора, приходит к выводу об умышленном истреблении значительной части украинского народа большевистской властью и возлагает вину за это на Иосифа Сталина.

Письменник, дисидент Володимир Буковський

 

50 лет "делу Буковского, Делоне и Кушева". О процессе над диссидентами 1967 года – Вячеслав Бахмин, Валерий Борщев, Владимир Буковский

50 лет назад 30 августа – 1 сентября 1967 года в Московском городском суде состоялся процесс над организаторами и участниками демонстрации против ареста диссидентов Александра Гинзбурга, Юрия Галанскова и их друзей, состоявшейся 22 января 1967 года на Пушкинской площади в Москве. Перед судом предстали Владимир Буковский, Вадим Делоне и Евгений Кушев. Это был третий арест Буковского. На этот раз, в отличие от первых двух, он был объявлен вменяемым (психически здоровым). Буковский отказался признать себя виновным и произнес резкую обличительную речь, текст которой широко распространялся в самиздате. Будущий "хулиган", которому было суждено стать обменянным на лидера чилийских коммунистов Луиса Корвалана, получил свой первый срок – три года лагерей по статье 190.3 УК РСФСР ("Активное участие в групповых действиях, нарушающих общественный порядок").

Вспоминают прошлое, друзей и врагов и проводят аналогии с настоящим – правозащитники, диссиденты с многодесятилетним стажем – Вячеслав Бахмин, Валерий Борщев, Владимир Буковский.

Запись передачи на Радио Свобода (Москва), ведущий – Владимир Кара-Мурза-старший.


Андрій Литвин – патріот України в Росії

Андрій Литвин ділиться своїми спогадами і враженнями про події, що передували проголошенню Незалежності Української держави

Торжество перемоги особливо яскраво відчувається в контрасті зі щойно пережитим психологічним ударом...

Події серпня 1991 року застали мене в Петрозаводську, куди за пару років до цього я повернувся з Москви, де навчався в аспірантурі. У столиці конаючого останні роки свого існування Радянського Союзу, мені сподобалося бути безпосереднім учасником побудови основ громадянського суспільства. Особливо вразили вибори 1989 року — найбільш вільні і демократичні за всю історію Росії. По Гагарінському виборчому округу, до якого я тоді належав, було висунуто 12 кандидатів. Серед них і режисер Ельдар Рязанов, з яким пощастило поспілкуватися на "Мосфільмі". А переміг Юрій Черниченко. Серед тих, хто агітував і голосував за нього, був і я. Відразу після повалення так званого ДКНС  («державного комітету з надзвичайних ситуацій»), у серпні 1991 року був оприлюднений перелік небезпечних осіб, котрих планували убити в разі перемоги заколотників-комуністів. Юрій Черниченко стояв у тому списку 42-м. Борис Єльцин — лише 63-м.

Василь Коломацький

Короткий спогад про події 1991 року у Москві

До Дня Незалежності, на запит газети польських українців «Наше слово» Василь Коломацький поділився спогадами про День Незалежності 1991 року. Наводимо цей текст.

День Незалежності України я зустрів у Москві в штаб-квартирі «Демократичного Союзу», який очолювала відомий дисидент Валерія Новодворська. Я щойно повернувся з Києва, де ми, члени Української сотні захисників Білого Дому, брали участь у київських мітингах, зустрічалися з відомими політиками (Левко Лук’яненко, керівники Народного Руху України, центральна республіканська преса). На одному з мітингів я чув виступ депутата Верховної Ради Степана Хмари, який щойно вийшов із Лук’янівської в’язниці. Зокрема, він сказав: «Я знаю, що зараз у Києві перебуває делегація московських українців – членів Української сотні. Я закликаю вас брати приклад з цих українських патріотів!».  Я стояв серед натовпу і вражено слухав слова старого непохитного дисидента. Український прапор, який ми привезли із московських барикад, в ті дні було урочисто, під оплески, внесено до Верховної Ради. 

Павло Романович Попович – перший космонавт-українець

55 років тому Павло Попович став першим українським космонавтом

55 років тому ­­− 12 серпня 1962 року - у космос полетів українець Павло Попович, уродженець селища Узин, що на Київщині.

30-річний капітан Павло Попович, космонавт №4, міг стати космонавтом №1 − замість старшого лейтенанта Юрія Гагаріна. У шістці кандидатів на перший пілотований політ він мав найкращі шанси..

Генерал Микола Каманін, керівник відбору і підготовки космонавтів, занотував у щоденнику 18 січня 1961 року:

"Попович за всіма даними може бути одним з перших серед шістки".

Минуло три місяці − полетів Гагарін.

«Стальные ежовы рукавицы» – вислів походить від імені кривавого сталінського ката Миколи Єжова

 

Зачем Сталин устроил Большой террор и утопил страну в крови

В 2017 году исполняется 80 лет одному из самых трагических событий в истории XX века — массовым репрессиям 1937-1938 годов. В народной памяти они остались под названием ежовщина (по фамилии сталинского наркома госбезопасности Николая Ежова); современные историки чаще употребляют термин «Большой террор». О его причинах и последствиях «Ленте.ру» рассказал петербургский историк, кандидат исторических наук Кирилл Александров

Історик Лев Лур’є

Размышления о событиях 1917 года не отпускают как профессиональных историков, так и всех, кто интересуется историей России, ее прошлым и будущим

Сегодня многие склонны проводить параллели между событиями, сопровождавшими февральскую и октябрьскую революции 1917 года, и процессами, происходящими в современной России. И это можно понять: сто лет – магическая дата, заставляющая искать совпадения, заново просчитывать возможные варианты случившегося. О революционном 1917-м в свете сегодняшнего дня мы говорим с историком Львом Лурье.

Євген Грицяк

Сьогодні на 91-му році життя помер Євген Грицяк — політв’язень ГУЛАГу, один із керівників Норильського повстання в 1953 році.

Про це повідомив Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Євген Степанович Грицяк народився 9 серпня 1926 року в с. Стецева Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. У період німецької окупації вчився в торговельній школі в Снятині, долучився до Юнацтва ОУН.

У липні 1944 року мобілізований до Червоної армії, воював у 265-й штрафній роті 140-ї стрілецької дивізії на 4-му Українському фронті, дістав тяжке поранення.

З березня 1945 року служив у 31-й автороті 295-го стрілецького полку 183-ї Харківської стрілецької дивізії.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Уфимський філіал МДГУ ім. М.О. Шолохова

Уфимський  філіал МДГУ ім. М.О. Шолохова