Інформація, аналітика

В Елісті  не вщухають протести проти призначення колишнього лідера ДНР главою столиці Калмикії

У Елісті (Республіка Калмикія, Південний федеральний округ РФ) вже два тижні проходять мітинги протесту через призначення Дмитра Трапєзнікова,  який раніше виконував обов'язки глави так званої «Донецької народної республіки», виконуючим  обов'язки глави міста.

Черговий мітинг, який зібрав близько 4 тисяч жителів Елісти відбувся у неділю, 14 жовтня. А на мітингу 2 жовтня один з протестуючих, звертаючись до нового глави міста, заявив: «Хочу обратиться к Трапезникову на ненавистном ему украинском языке.  Ви зневажали українську мову, ви знищували українську мову на Донбасі. Ви приїхали в Елісту та Калмикію, щоб знищувати калмицьку мову».

В одному з сіл Воронезької області майстрині зв’язали чудо-килим

Співробітники культурно-дозвільного центру (КДЦ) села Кривоносове Розсошанського району Воронезької області – населеного пункту, що розташований біля кордону з Україною, за два місяці зв’язали зі старого одягу односельців круглий килим діаметром 448 сантиметрів (4,5 метра).

Ідея зробити незвичайного розмiру килим прийшла 12 червня 2019 року. Цього дня Олена Калтигiна, мешканка села Кривоносове і, одночасно, працiвник місцевого КДЦ, провела в Розсоші майстер-клас з майже забутої техніки килимоплетiння: дрантя нарізають вузькими смужками завширшки 1-3 сантиметри, змотують у клубки, і потім тканину нав’язують гачками по зовнішній стороні килимка, а кожен новий шар його розширює. Так можна створювати не тільки килими, але і, наприклад, серветки.

У недільній школі при Національному культурному центрі України в Москві розпочався новий навчальний рік

Українська недільна школа імені Павла Поповича Національного культурного центру України в м. Москві гостинно відчинила двері для учнів та їхніх батьків у новому 2019-2020 навчальному роках.

Із теплими вітальними словами до учнів, їхніх батьків та гостей звернувся генеральний директор Центру Валерій Юрченко.

З 23 вересня по 2 жовтня в Центрі слов’янських культур московської Бібліотеки іноземної літератури тривала «Декада української культури»

Протягом десяти днів, з 23 вересня по 2 жовтня ц.р., в Центрі слов’янських культур Бібліотеки іноземної літератури в Москві пройшла «Декада української культури». Тут відбулася низка зустрічей із представниками наукової та творчої інтелігенції. Унікальна спадщина української духовної культури була представлена на лекціях, майстер-класах та поетичних марафонах.

Серед ключових подій − вечір української пісні, який відкрив Декаду. В ньому взяли участь заслужені артисти України й Росії, які виконали кращі зразки українського музичного мистецтва. Твори сучасної української класики та популярні естрадні пісні виконали: заслужений артист України Руслан Брагар (Кадіров), заслужений артист Росії Микола Голоденко, солістка Великого театру Аліна Ярова, лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів Володимир Автономов, Вероніка Сумцова, Оксана Базик, Інна Новікова, Оксана Науменко. Вела вечір багаторазовий лауреат міжнародного музичного фестивалю «Шлягер року», переможець конкурсу «Місіс Світу − 2016», автор і виконавець пісень Лариса Суперфін.

Українському поетові Дмитрові Павличку виповнилося 90 літ

28 вересня виповнилося  90 років Дмитрові Васильовичу Павличку – українському поетові, перекладачеві, літературному критику, громадсько-політичному діячу, Герою України.

«Можна з подивом замислитися про його дивовижний громадянський темперамент, про творче довголіття, про те, як непримиренно відстоював він свою мистецьку незалежність упродовж усього свідомого життя. Про те, до яких компромісів мусив вдаватися в часи комуністичного тоталітаризму, як і більшість класиків, стоячи тоді на позиціях націонал-комунізму. З Незалежністю України в його особі прокинувся видатний державний діяч - саме на посту голови комітету закордонних справ Верховної Ради України, а також будучи послом України в Словаччині та Польщі, очолюючи Українську Всесвітню Координаційну Раду, він продемонстрував і політичну волю, і далекоглядність, і дорогоцінне вміння справжнього лідера», - зазначає у зв’язку з ювілеєм поета  літературознавець Михайло Слабошпицький.

 

У 2018 році в Москві остаточно знищили Бібліотеку української літератури. Постскриптум

Де-факто БУЛ закрили ще у 2017 році, але вивіски залишалися на своїх місцях. Згодом зникли й вони, залишивши лише плями на фасаді. Закрився і сайт БУЛ… Тим самим була підбита риска під довгою, сповненою драматизму, історією існування цієї унікальної української книгозбірні в РФ.

Приміщення Бібліотеки передано Департаменту спорту російської столиці, де буде розміщено Центр розвитку туризму Москви.

Частину фондів закладу було відправлено до Бібліотеки іноземної літератури, частину викинули.

Ось що написала на своїй сторінці Фейсбук одна із читачок БУЛ Nika Murzikova: «Прощайте, книги, Прощайте, читатели, Прощайте, библиотекари...».

«Спортивний родовід» - журнал спортивного та олімпійського руху як національної пам’яті України

Комісія  Національного олімпійського комітету  України «Закордонне українство» пропонує читачам українських діаспор ознайомитися із щомісячним журналом «Спортивний родовід» - https://sportsrodovid.com/, що видається за підтримки НОК України. «Завдяки журналу, - йдеться у редакційній передмові, - у кожному куточку світу де є бодай один українець, знатимуть й передаватимуть свої знання нащадкам для збереження історії українського тіловиховання, спортивного та олімпійського руху як національної пам’яті».

«Основними рубриками журналу є Україна, Діаспора (УСЦАК, СКУ, СУМ, Пласт, Сокіл, Просвіта та інші громадські та молодіжні інституції закордонного українства) та Світ. В них друкуються унікальні статті на основі першоджерел та невідомих фактів, подій, постатей, про яких інформація публікується вперше», - повідомляє член Комісії НОК України «Закордонне українство», засновник Олексій Лях-Породько.

Серед останніх статей журналу – «Українська революція та спорт 1917-1921 роки: хронологія подій», «Репресований спортивний олімп України», «Сильний духом, тілом та вірою - Борис Ґудзяк та родинні спортові традиції», «Змаг за вільну Україну: Олімпіада Української Вільної Молоді в Аргентині 1980 року» та інші.

100 лет восстанию Никифора Григорьева

В этом году исполняется сто лет не только с момента кульминации действий повстанческого движения на территории современной Украины, но и крупнейшего антибольшевистского восстания того времени, поднятого Никифором Григорьевым. В советской историографии из книги в книгу кочуют самые нелестные отзывы о Григорьеве: обвинения в антисемитизме и кровавой расправе над коммунистами. При этом его современники, скорее, говорили о его непривлекательной внешности и военном таланте, о ненависти к большевикам.

Невзирая на давление оккупационных властей полуострова, украинская церковь борется за свои права

Комитет ООН по правам человека потребовал от российских властей прекратить выселение симферопольской общины Православной церкви Украины (ПЦУ) из кафедрального собора Святых Равноапостольных Владимира и Ольги. Ранее крымские чиновники через суд добились расторжения договора аренды помещения, который община заключила сроком на 50 лет еще при Украине, до аннексии Крыма Россией. Глава общины архиепископ Климент, прихожане и активисты надеются на то, что заступничество ООН поможет верующим сохранить храм за собой.

5 листопада минулого року українські дипломати й чеські урядовці урочисто відкрили інформаційну таблицю на мосту імені Василя Макуха в Празі

50 років тому акт самоспалення на знак протесту проти русифікації України та радянської окупації Чехословаччини вчинив у Києві на Хрещатику Василь Макух. У травні 2018 року його іменем назвали міст через р. Ботич у чеській столиці Празі.

Інформаційну таблицю до річниці цього відчайдушного вчинку відкрили Посол України в Чехії Євген Перебийніс, сенатор Парламенту Чеської Республіки Рената Хмелова, директор Інституту з досліджень тоталітарних режимів Зденек Газдра, історики-україністи Давід Свобода і Петр Блажек, україністи Ріта Кіндлерова й Богдан Райчинець, які доклали значних зусиль до появи мосту Макуха в Празі та популяризації його імені як у Чехії, так і в Україні. 

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка