Інформація, аналітика

Інтерв’ю з головою правління Спілки українських освітян діаспори Ліною Максимук

Перший Міжнародний конкурс юних перекладачів з українських закордонних шкіл «Мовограй» нещодавно оголосив переможців – учнів з 11 країн світу. Організатором творчого змагання виступила Спілка українських освітян діаспори – перше міжнародне об’єднання українських вчителів із різних країн світу. До його створення у 2018 році не було установи чи організації, яка б опікувалася проблемами освітян діаспори. І хоча спілка ще зовсім молода, вона активно працює, отримує позитивні відгуки про свою роботу й генерує нові проєкти, серед яких і «Мовограй».

Про особливість конкурсу і проблеми українського шкільництва за кордоном в ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу розповіла голова правління Спілки українських освітян діаспори, голова оргкомітету конкурсу «Мовограй» Ліна Максимук.


Інтерв’ю з директором Музею української діаспори Оксаною Підсухою

Хочете дізнатися, де знаходиться хутір "Україна", хто був українським "батьком футуризму", чому для американських мистецтвознавців прізвище "Архипенко" є майже сакральним? Чи, можливо, хочете ознайомитися з копіями першої моделі гелікоптера та інших літальних апаратів видатного киянина Ігоря Сікорського? Тоді завітайте до Музею української діаспори в Києві, заснованого в 1999 році. У колекції музею зберігаються унікальні експонати, що розповідають про видатних діячів культури, науки та мистецтва українського походження, яких доля завела на чужину. Про цей будинок скарбів, про видатних діаспорян та їхні долі, а також про багато інших цікавинок читайте в ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу директора музею Оксани Підсухи.

Національний університет «Острозька академія» запрошує взяти участь у VIIІ Міжнародній науковій конференції «Українська діаспора: проблеми дослідження», що відбудеться 21-22 травня 2020 року

За повiдомленням координаторiв Науково-дослідного центру «Інститут досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара», що працює в унiверситетi,  робота конференції планується за такими напрямами:

  • Еміграція як історичне, соціокультурне та демографічне явище;
  • Актуальні питання наукового дослідження української еміграції та діаспори;
  • Суспільно-громадське життя в діаспорі;
  • Культурні, мистецькі та літературні здобутки закордонних українців;
  • Розвиток науки та освіти в діаспорі;
  • Видатні українці за межами України;
  • Архівна та бібліотечна діаспоріана в Україні та за кордоном;
  • Видавнича діяльність та українська періодика поза батьківщиною;
  • Напрями та перспективи співпраці між закордонним українством та Україною;
  • Міжнародна діяльність закордонного українства;
  • Трудова міграція з України.

Чим заплатять жителі Росії за путінський план надання Донбасу окремого статусу

1 жовтня 2019 року контактна група по Донбасу на переговорах в Мінську затвердила єдину редакцію «формули Штайнмаєра» - механізм поетапної реалізації ряду положень  що стосуються надання окремим районам Донецької та Луганської областей України особливого статусу і проведення на цих територіях місцевих виборів. В Україні  це викликало масові протести, адже їх учасники вважають, що впровадження цього механізму відбуватиметься в інтересах Кремля і несе загрозу суверенітету держави. Чому Німеччина йде на поступки Путіну, а в деяких питаннях навіть лобіює його геополітичні інтереси? Відповідь на це запитання може дати інформація, опублікована спочатку в німецьких, а потім і в деяких російських ЗМІ, стосовно  поставок в Росію з Німеччини ядерних відходів.

Українське свято в сибірському селі Устюг

Село Устюг в Красноярському краї , хоч і невелике за чисельністю  - трохи більше 1 тис. жителів, зате багатонаціональне за їх складом: Тут, крім росіян, проживають також  українці, білоруси, татари, чуваші, німці.  19 жовтня до них завітав український народний хор «Барвінок» Української національно-культурної автономії Красноярська.

Українська автономія існує в краї вже чверть століття. Дні української культури знайомлять, хоча вірніше сказати, нагадують жителям районів про українську культуру, відзначає сайт Будинку дружби народів Красноярського краю. На свято зібралися  жителі не тільки Устюгу, але з сусідніх сіл.

До 250-ліття з дня народження Івана Котляревського

Відомий вислів французького філософа Ернеста Ренана: «Нація – це щоденний плебісцит». А ще цей мислитель писав: «Нація – це велика солідарність, утворена почуттям жертв, які вже принесено і які є намір принести в майбутньому. Нація вимагає минулого, але в сучасності вона резюмується цілком конкретним фактором: це ясно висловлене бажання продовжити спільне існування»

Власне, нація, аби продовжити своє буття, має «мати минуле», певний набір історичних символів. Останні служать національній консолідації, яка й дозволяє простувати в майбутнє.

Українці, здавалось, не обділені такими символами. Але наскільки ми їх використовуємо? Адже це використання і є одним із показників «національного плебісциту».

У Воронезькій області збереглися українські весільні традиції

У Новохоперському районі Воронезької області 309-річчя села Красне відзначили... весіллям. Селяни та гості свята побачили театралізовану програму «Краснянське весілля на Покрову».

− У селі Красне особливі весільні традиції. Етнічно більшість населення Красного − вихідці з України, − розповів воронезьким журналістам глава Краснянського сільського поселення Сергій Тинянов. − Наприклад, на другий день весілля тещу і свекруху саджають у візок і катають по селу. Потім скидають їх у річку, а можуть викупати і в калюжі. Сенс обряду в тому, щоб батьки допомагали зберігати молоду сім'ю, а не заважали. Ще одна традиція − биття горщиків (глечиків) над батьками або хрещеними молодих. Биття горщиків символізує остаточний відхід молодих від батька з матір'ю.

Днями на окупованому півострові відбувся так званий «круглий стіл української діаспори», організований спецслужбами Росії та їх кримськими маріонетками. Інформація про участь у ньому українців Казахстану виявилась відвертою брехнею

Пафосний захід, організований російськими спецслужби в окупованому Криму, мав за мету донести до світового співтовариства пропагандистську тезу про те, що українська діаспора (?) Криму та діаспори за кордоном активно підтримують анексію півострова. Круглий стіл назвали «Співпраця українців Криму із співвітчизниками за кордоном». До речі, це вже друга подібна спроба Кремля легалізувати свою незаконну присутність на півострові під прикриттям так званих «українських організацій». Минулого разу основу подібного збіговиська складали земляцтва вихідців з різних областей України, які зосереджені в Москві і є відверто українофобськими та проросійськими організаціями.


В Елісті  не вщухають протести проти призначення колишнього лідера ДНР главою столиці Калмикії

У Елісті (Республіка Калмикія, Південний федеральний округ РФ) вже два тижні проходять мітинги протесту через призначення Дмитра Трапєзнікова,  який раніше виконував обов'язки глави так званої «Донецької народної республіки», виконуючим  обов'язки глави міста.

Черговий мітинг, який зібрав близько 4 тисяч жителів Елісти відбувся у неділю, 14 жовтня. А на мітингу 2 жовтня один з протестуючих, звертаючись до нового глави міста, заявив: «Хочу обратиться к Трапезникову на ненавистном ему украинском языке.  Ви зневажали українську мову, ви знищували українську мову на Донбасі. Ви приїхали в Елісту та Калмикію, щоб знищувати калмицьку мову».

В одному з сіл Воронезької області майстрині зв’язали чудо-килим

Співробітники культурно-дозвільного центру (КДЦ) села Кривоносове Розсошанського району Воронезької області – населеного пункту, що розташований біля кордону з Україною, за два місяці зв’язали зі старого одягу односельців круглий килим діаметром 448 сантиметрів (4,5 метра).

Ідея зробити незвичайного розмiру килим прийшла 12 червня 2019 року. Цього дня Олена Калтигiна, мешканка села Кривоносове і, одночасно, працiвник місцевого КДЦ, провела в Розсоші майстер-клас з майже забутої техніки килимоплетiння: дрантя нарізають вузькими смужками завширшки 1-3 сантиметри, змотують у клубки, і потім тканину нав’язують гачками по зовнішній стороні килимка, а кожен новий шар його розширює. Так можна створювати не тільки килими, але і, наприклад, серветки.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка