Інформація, аналітика

 

Урочистий молебень на Арбаті звершить митрополит Богородський Адріан (УПЦ КП)

24 липня 2018 року, у вівторок, в Національному культурному центрі України в Москві відбудеться непересічна подія − Урочистий молебень, присвячений 1030-літтю хрещення Київської Русі та всього українського народу.

Молебень звершить митрополит Богородський Адріан (Українська Православна Церква Київського Патріархату). Про це Владика повідомив «Кобзу» особисто. Ось, що він, зокрема, пише: «Шановні друзі, брати и сестри у Христі! Богородська єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату сповіщає Вам, що у зв'язку з домовленістю з керівництвом Національного культурного центру України в Москві, 24-го липня 2018-го року о 18:00 годині, у приміщенні Центру по вулиці Старий Арбат, 9/1 відбудеться урочистий Молебень, присвячений 1030-літтю Хрещення народу Київської Русі, яке було здійснене архієреями та духовенством Візантії і Болгарії у Києві, в річках Дніпро та Почайна на чолі з Великим князем Київським, святим Володимиром «Червоне сонце». Цього дня, 24-го липня, свята Православна Церква також відзначає пам'ять святої рівноапостольної великої княгині Київської Ольги. Дуже просимо Вас запросити співаків з чоловічим та жіночим голосом, які змогли б допомагати нам у виконанні церковних піснеспівів за церковними книгами з текстами».

Регіональна громадська організація «Українці Москви» надає допомогу всім бажаючим отримати Посвідчення закордонного українця

 

До членів українських організацій Росії,

українців Росії,

громадян Росії, пов’язаних з Україною,

і яким цікава Україна

Правовий центр Регіональної громадської організації «Українці Москви» продовжує надавати максимальну допомогу громадянам Росії в отриманні статусу закордонного українця і Посвідчення закордонного українця (ПЗУ).

«Грамматика малороссийского наречия…», що вийшла у Санкт-Петербурзі в 1818 році, була першим суттєвим кроком до формування сучасної української літературної мови

Про історію української мови, як і будь-якої іншої, говорити не так просто, бо мова не прив’язана до конкретної дати, вона не сконцентрована в якихось одномоментних подіях. Та все ж, інколи подібні події стаються. Зокрема, 200 років тому вийшла перша суто українська граматика. Про цю граматику і про те, наскільки вона відрізнялася від теперішньої, Радіо Свобода говорило з культурологом і філологом, співробітником Інституту українознавства Анатолієм Ціпком.

Пам’яті Левка Лук’яненка

Левко Лук’яненко закарбував своє ім’я в українській історії – хоча б тим, що був автором Акту проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року. І саме в цей день був його день народження. Символічно! А, може, це знак згори?

Життєвий ірраціоналіст?

Не скажу, що добре знав Лук’яненка, але доводилося в різний час зустрічатися з ним. І чомусь у мене склалося враження, що це світла людина, яка «не зовсім від цього» світу, щось у ній є містичне й водночас ірраціональне.

Біографія Анатолія Авраменка

Публікуємо біографію історика, україніста Анатолія Михайловича Авраменка

Авра́менко Анато́лій Миха́йлович (народ. 7 жовтня 1955, м. Львів, Україна) — український та російський історик, кандидат історичних наук (1985), доцент (1990), фахівець у галузі історичної картографії, історичної географії, громадський діяч. Член Наукового Товариства ім. Шевченка (голова осередку НТШ на Кубані від грудня 2017 р.), Російського географічного товариства, керівник наукового центру Краснодарської регіональної громадської організації «Співдружність Кубань – Україна» (від 2006 р.).

Біографія

Народився у сім’ї офіцера. Батько – Авраменко Михайло Трохимович (1927–2003), українець, народився у с. Чаплище (Чаплища; нині не існує, знищене під час створення Кременчуцького водосховища) у родині, що мала козацьких предків. Мати – Авраменко (у дівоцтві – Мазепа) Надія Онисимівна (1933–2008), українка, народилася у с. Мирівка (нині Кагарлицького району Київської області) під час Голодомору у родині, яка зазнала репресій (її батько загинув на Колимі у концтаборі).

22 роки тому Основний закон України народжувався в муках, до того ж…  ─ уночі. Як це було ─  згадує учасник тих подій, колишній нардеп, а нині голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайло Ратушний

Часто говорячи про прийняття Конституції 28 червня 1996 року, згадують лише про «конституційну ніч», маючи, напевно, на увазі, що Основний Закон країни приймався поспіхом, з примусу, не зовсім продумано й підготовлено.

Але це не зовсім відповідає історичній правді та розвитку подій, що мали місце напередодні й під час голосування постатейно цього доленосного документа в історії незалежної Української Держави.

З матеріалів Третьої міжнародної наукової конференції 22–23 жовтня 2013 року, м. Київ

Серед популярних тем, які стали об’єктом енциклопедистики в пострадянський період, помітне місце займає історія козацтва, як російського, так і українського. У царській Росії вивчення історії козацтва або не заохочувалося, або спотворювалося на догоду самодержавству. У радянський час було спотворення іншого роду: робився акцент на участі козацтва у повстаннях, найбільші з яких отримали в СРСР статус «селянських війн». Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького вивчалася до 1654 року, після чого всі наступні події розглядалися як російсько-польська війна 1654–1667 років, де українські козаки або допомагали російським воєводам закріпити Україну за Росією, або як зрадники намагалися цьому перешкодити. Така антинаукова концепція мала на меті довести прогресивність уявного «возз’єднання України з Росією». Інші сюжети історії козацтва вивчалися фрагментарно, наприклад, участь козаків у географічних відкриттях (фактично йшлося про приєднання Сибіру і Далекого Сходу до Росії), роль козаків у боротьбі проти французького імператора Наполеона I, участь козацтва у громадянській війні 1918–1922 років (в останньому випадку підкреслювалася реакційна роль «білокозацтва» і замовчувалися злочини більшовицького режиму, які змусили козаків піднятися на боротьбу). Такий вибірковий підхід не дозволяв об’єктивно показати історію козацтва в радянських енциклопедіях, незважаючи на окремі досягнення.

Не стало відомого поета, громадського і політичного діяча Івана Драча

У вівторок, 19 червня, після важкої хвороби на 82-му році життя помер український поет Іван Драч.

Про це у Facebook повідомив глава Національної спілки кінематографістів України Сергій Тримбач.

За його словами, Іван Драч помер вранці в лікарні Феофанія після важкої хвороби.

"Душа великого поета, кіномитця, громадського діяча відлітає од нас... Ще учора увечері я говорив з дружиною, Марією Михайлівною. Надія лишалась, одначе ж сталося те, що сталося. Іван Федорович заповів поховати його в рідному селі в Теліженцях. Поруч з могилою сина Максима", – написав Тримбач.

21 червня у Володимирівському соборі Києва відбулося відспівування Івана Драча. Цього ж дня видатного українця поховали в  його в рідному селі Теліжинці, що на Київщині,.поряд із могилою сина Максима.

Публікуємо рядки громадянської лірики одного з наших авторів про Олега Сенцова та десятки інших нескорених українських політв'язнів

Сенцов. Вічне

Чіпляйся за кручу, як терен колючий,
Чіпляйся за небо, як яблуні цвіт!

Василь Стус

Неправда, що всі помирають від смерті.
Неправда − свобода радіє весняно.
Неправда − свобода є вічна і дана,
Що квітами-ружами в світі буяє.
Неправда − «до зустрічі» смерть означає.

Судилище над экс-директором Библиотеки украинской литературы в Москве глазами писательницы Марины Вишневецкой

Приговор по делу Натальи Шариной, бывшего директора Библиотеки украинской литературы, решением Мосгорсуда от 24 апреля 2018 года оставлен без изменений. Хронику событий восстанавливает писатель, свидетель нашумевшего процесса Марина Вишневецкая.


Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s