Наше українське «ТАК», чи так таки - навпаки?!

Деталі

Категорія: Українське слово (Мурманськ)

Створено: Вівторок, 14 лютого 2012, 15:03

Наталка Литвиненко-Орлова, Мурманськ

«Бойовим побратимам» по Майдану-2004

Цікаві нині настали часи. Цікаві й бурхливі настільки, що мушу погодитися з думкою, що я таки не дуже вдалий оракул, щодо політики і політичних пророцтв…

2004 рік. Всеукраїнський Майдан охопив спалахом національної свідомості та імпульсом української ідеї все Світове Українство. Не залишилися осторонь і деякі свідомі українці північно - російського Мурманська. Байдуже, що нас було усього четверо. Але і наша четвірка сколихнула заангажовану в пліснявому вакуумі політичну ряску мурманців і мала можливість прослідкувати, як до того, нашого малого страйку сумління, поставляться росіяни Півночі.

Реакції були здебільшого ворожі. Дехто навіть, пригадавши, що один з елементів російської національної культури, кулачні бої, з завзятістю рвався до бійки, дехто стидав нас, дехто жбурив у нас матюками, а були й такі, хто верещав усілякою малограмотною нісенітницею і тікав геть… І тільки один поміркований мужчина голосно сказав: «А чого ви їх сварите? Та на них рівнятися потрібно. Ці люди мали би нам, росіянам, слугувати прикладом, бо вони небайдужі патріоти, щодо майбутньої долі своєї Батьківщини. А що ж ми? Звикли до того, кого нам нагло підсовують, під час отих, кожного разу фальшивих, фарисейських виборів, і мовчимо тупо…» Другого такого промовця-демократа не знайшлося. Хіба що, один військовий, - який хоч і не виявив якогось компліментарного ставлення до нашого міні-майдану, та все ж не допустив бійки, - відрядив п'яного гультяя геть. Ага! Знайшовся і такий собі герой, «приниженої» нами Росії, який визвав міліцію. Далі було декілька-годинне сидіння в буцегарні, але мережить мені думкою на інше.

Про Всесвітнiй Форум українців

Деталі

Категорія: Українське слово (Мурманськ)

Створено: Понеділок, 19 грудня 2011, 04:37

Наталка Литвиненко-Орлова

ВФУ та робоче пофорум'я в українських Громадах Росії

На проведення Форуму чекали з нетерпінням, трохи тліли і навіть сварилися, щодо квоти та улаштування організаційних питань. Зрештою, організацію признали поганою, зате належно і позитивно оцінили попередні теж «погані» організації… Так було, так є, і так буде завжди. І це при тому, що всі розуміють, що ідеально улаштувати такий шквал організаційних питань і проблем завжди тяжко. Та цього разу, було, напевно, найтяжче. Бо влада не дуже то й хотіла нашого Форуму, не жадала зустрічі з свідомим українством, але йти на шкандаль також не хотілося, щоб на перспективу, таки потрібно кинути соломки, - для самих же себе. Адже той факт, що діаспорне українство таки має вплив на будь-які вибори, а тим паче, на вибори Президента України, є непересічним і доволі ґрунтовним. Цю аксіому вперто доводить попередній досвід.

Отже, Форум відбувся. Але це вперше так сталося, що на відкриття Всесвітнього Форуму українців не прибув Президент України. Ну що ж… у кожного своя правда і свої міркування.

На мурманській хвилі

Деталі

Категорія: Українське слово (Мурманськ)

Створено: Середа, 23 лютого 2011, 04:17

1 фестиваль національних культур «На мурманській хвилі»

30 січня в Мурманську, в приміщенні будинку культури ім. С.М. Кірова, відбувся фестиваль національних культур під промовистим гаслом: «На мурманській хвилі»

В фестивалі приймали участь понад   20 національно - культурних об’єднань Мурманщини.

Ще задовго до початку заходу представники кожної з національно-культурних Громад мали  можливість облаштувати свій показовий національний куточок в фойє будинку культури. На високих стендах та столах в цей день розкошувала та квітла усіма барвами  культура народів бувшого СРСР та й  навіть таких країн, як Японія тощо.

Під час проведення таких святкових зустрічей завжди приємно спостерігати за парадом національних народних строїв.  Навіть очі і  усмішки у людей, коли вони одягнені у національний костюм свого народу,  віддзеркалюють якісь  рисочки ментальності, притаманні тій, або іншій нації, випромінюють її уподобання і мистецький смак. Відтак і я, автор цих рядків, - яка б не була хвора чи обтяжена якимись особистими негараздами, тільки-но вдягну одну з своїх чудових українських сорочок, як приходять мені на думку слова нашої сучасної письменниці Тетяни Домашенко: «Я не окраїна, я не руїна… Я - Україна..!»

Про наш просвітянський простір

Деталі

Категорія: Українське слово (Мурманськ)

Створено: П'ятниця, 22 жовтня 2010, 05:55

Олена Щербань з ляльками мотанками

Ми пишемо – нам відповідають: пропонуємо познайомитися з Оленою Щербань, науковим співробітником Інституту керамології НАН України

Від редакції: Шановні друзі, знову хочу привернути Вашу увагу до цнотливих глибинок нашої  національної української спадщини. На сторінках незалежного сайту українців Росії «Кобза-Українці Росії» багато наших читачів ознайомилося з моїм матеріалом від 22 квітня 2009 року, який називався «Народна пісня як ключ до нашого українського народознавства» Поштовхом до написання цього матеріалу послугувала пісня «Журавка» та зацікавлення щодо ролі світилки в українському весільному обряді, а ще більше до самого букету світилки, який є неодмінним атрибутом весілля. Навіть не сподівалась, але на мою електронну поштову скриньку надійшло досить багато цікавих відгуків та серед них цілі наукові дослідження високоповажних фахівців-етнографів та відповідні статті щодо висвітлення цих досліджень.

Не стати перегноєм для чужої землі

Деталі

Категорія: Українське слово (Мурманськ)

Створено: Середа, 25 серпня 2010, 02:25

Монумент «Оранта Україна» на Майдані Незалежності

Спогади напередодні Дня Незалежності України про зустрічі з деякими видатними людьми

Оновлення незалежної державності України принесло вітри перемін у всі куточки Світу. В Росії, як і по всім іншим країнам, де проживають українці, почали засновуватися українські тромади та товариства. Я довго розшукувала наше мурманське українське Товариство, хоча, як потім виявилося, воно проводило свої зустрічі саме там, куди я звернулася чи не на самому початку моїх пошуків. А там де українське товариство, там і читання газет з України.

Одного разу, коли читала якусь українську газету, відбулося моє заочне знайомство з легендарною людиною, шістдесятником, патріотом України, членом Гельсінської Спілки та бувшим політв'язнем совєтським таборів, Михайлом Горинем. Це було інтерв'ю Михайла Миколайовича для якогось ЗМІ. Та найбільше мене вразила одна з відповідей, яку він дав кореспонденту цього часопису. Йшлося про те, як після першого ув'язнення, йому було запропоновано виїхати за кордон... Та що ж відповів пан Михайло Горинь на таку пропозицію, перебуваючи в стінах відповідного кабінету?! «Ні. Я там вже був...», а коли слідчий здивовано підвів на нього очі, коротко додав: «В Мордовії...» (наводжу по пам'яті)

Мед. Пасічник. Україна

Деталі

Категорія: Українське слово (Мурманськ)

Створено: Субота, 14 серпня 2010, 05:06

Небесні покровителі бджільництва святі старці Зосима й Саватій

Цю публікацію на свято Медового Спасу присвячую своїй Мамі –

Світлої Пам’яті Гордієнко Марії Іванівні

Вона - велична трудівниця,

всіє флори - чарівниця.

Несе людині божий дар -

цілющий віддавна нектар.

Такою є й завжди була -

моя улюблена бджола!

Валентин Бугрим

19 серпня, починаючи від 1997 року, Україна святкує подвійне свято. За календарем Православної Церкви щиросердні християни святкують християнське двонадесяте Свято Преображення Господня, відоме нам з дитинства, як Яблучний Спас. Духмяні, запашні яблучка в цей день, після освячення роздаються усім перехожим та дітям. Щодо другого свята, в суто українському календарі, то саме в цей день, 19 серпня, українці святкують свято українських бджолярів - День Пасічника. Відзначаючи це свято, всі хто хоч раз у житті смакував справжнім медом, вшановують тих клопітких та хазяйновитих українських господарів, які пошлюбили світ своїх захоплень з трудівничою бджолою. І парується свято українських бджолярів з отією нашою українською яблуневістю невипадково. Бо саме на Спасівку яблучко смакують з медом. Тим паче, що свято Медового Спасу трохи випереджує освячення яблук і святкує його наша церква 14 серпня. Повна назва цього великого та урочистого свята така: Маковея або Перший Спас, Спас на воді також Медовий спас — народна назва православного свята Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього.

Дещо про «старших» і «молодших» братів

Деталі

Категорія: Українське слово (Мурманськ)

Створено: Четвер, 05 серпня 2010, 05:32

Виступаю на конференції

Спостереження з сучасної наукової конференції про міжнаціональні і міжкультурні відносини в Російському Заполяр’ї

Правління громадської організації «Національно-культурна автономія українців Мурманської області» мало запрошення до участі у Всеросійській науково-практичній конференції  «Міжнаціональні і міжкультурні відносини в Російському Заполяр’ї: стан і перспективи розвитку». Конференція проводилася  за ініціативою Мурманського державного технічного університету та Петрозаводського державного університету. Серед запрошених були також представники інших національно-культурних об’єднань.

Враховуючи те, що на вулиці літо, а найбільша частина нашого активу вже від’їхала в Україну, то від нашої громади присутньою на цій діловій та досить цікавій зустрічі була тільки я - авторка цих рядків.

Знайомтесь: Василь Шкурган

Деталі

Категорія: Українське слово (Мурманськ)

Створено: Неділя, 27 червня 2010, 05:11

Василь Шкурган

Про творчість цього талановитого карпатського українця - гуцула з Косівщни

Автор вірша мій добрий знайомий з Косівщини, що Івано-Франківщині. Звуть його Василь Шкурган. Це той пан, з яким я є на фото на фестивалі в Вижниці, (стоїть з пістолем і без капелюха). А третій пан, що з нами на фото вже помер на превеликий жаль...

Я зібрала і надіслала цей матеріал з тих міркувань, що можна робити літературні сторінки для наших відвідувачів сайту про творчість цікавих людей, з якими нас зітнула доля, не лише з Росії, але і з матірної України. Відтак надсилаю ще і чудовий нарис чи може оповідання цього ж автора "Син".

Щира подяка і палке вітання нашій Наталі

Деталі

Категорія: Українське слово (Мурманськ)

Створено: Неділя, 09 травня 2010, 05:54

Будь щаслива і здорова, славна пані Гетьманова!

Ось який лист напередодні Дня Перемоги і чергової річниці з дня народження нашої колеги і товаришки, редактора сайту «Кобза - Українці Росії» Наталії Георгіївни Литвиненко-Орлової надійшов на електронну адресу нашої редакції.

Публікуємо його і щиросердно приєднуємося до цього теплого вітання нашій дорогій «Талочці» від видатної української поетеси пані Антоніни Іванівни Листопад та громади мурманських «Лелек»!

Лелечі долі

Деталі

Категорія: Українське слово (Мурманськ)

Створено: Неділя, 25 квітня 2010, 05:58

Слово про членів мурманської громади «Лелеки»

Хоч народилась я в другій столиці моєї України в м. Харкові, але велика частка мого особистого дитинства та трохи старших років промайнула на Сумщині у селі Грабовське, або як по колишньому, то Пушкарне, Краснопільського повіту. На краю села, де колись була хата мого діда Івана та бабусі Василиси, і яку колись забрали червоні варвари, починається моя Україна. І то правда, що починається саме там, бо якщо навпрошки перескочити яром та ще трошки у гайок, то вже починається Курщина, або як по теперішньому, то Білгородщина, тобто Росія. І якийсь дивний був цей куточок нашого села, батьківщини моєї бабусі, мами, діда. Тут завжди співали тужливих пісень. Співали та плакали, а ще згадували…, - і кожен про своє, і про тяжке гуртове, колгоспне та воєнне життя. Пізніше мені стало зрозуміло, чому тут, на нашому краю села такий сумний плин життя. Зрозуміла я це тоді, коли одного разу, до дня Перемоги, хвіртки та паркани осель були «відзначені» металевою червоною зіркою, яка документально свідкувала на те, що з цього двору господар не повернувся з війни. На деяких хвіртках було по дві і більше таких зірок. Стало щемно-зрозуміло, що на нашому кутку живуть самі вдови, бо жодної хвіртки не минули «зіркою героя» Тому і співалось тут отак, - плачучі… Отож і мій пісенний світогляд сформувався в такому вдовиному оточенні, де співають плачучі, заміж віддають плачучі, самотужки городи орють також плачучі.