Зареєстровано УНКА Єкатеринбургу

Флаг ЕкатеринбургаУкраїнська національно-культурна автономія столиці Уралу отримала юридичні документи

Два літніх місяці - липень і серпень - для української громади традиційно є канікулярними, але життя організації не припиняється. Адже активісти народ невтомний. Важливі структурні зміни в громаді надали новий імпульс в її роботі. Ще з 1997 року активісти намагалися організувати в місті Єкатеринбург українську національно-культурну автономію (УНКА).

Два літніх місяці – липень і серпень – для української громади традиційно є канікулярними, але життя організації не припиняється. Адже активісти народ невтомний.

Важливі структурні зміни в громаді надали новий імпульс в її роботі. Ще з 1997 року активісти намагалися організувати в місті Єкатеринбург українську національно-культурну автономію (УНКА). Протягом семи років зробити це не вдавалося,  оскільки в законодавстві були статті, що дозволяли чиновнику ставити рогатки всім юридичним спробам  громади отримати офіційний статус згідно із законом «Про НКА».  Нарешті в кінці 2003 року Державна Дума Росії, під тиском національних громад,  прийняла необхідні  поправки до закону РФ „Про національно-культурну автономію” і наші намагання досягли результату – в кінці липня цього року ми отримали юридичні документи про регістрацію УНКА м. Єкатеринбург. Обрана Рада організації і Голова, яким став проф. Стефан Паняк, його заступники – проф. Микола Кернесюк, Ольга Голова і Наталка Царегородцева.

Трохи історії. З початку  1992 року  наша діаспора  об’єднувалася в Уральській регіональній  асоціації українців (УРАУ), яка в 1994 році була перереєстрована без слова „регіональна” і  стала  обласною УАУ. Крім цього, після попередніх безуспішних спроб створити національно-культурну автономію, в 2002 році в Єкатеринбурзі ми зареєстрували „Товариство української культури „Промінь”, але для зовнішнього світу  продовжували називати себе традиційною назвою – УАУ. Слід зазначити, що всі структурні перетворення проходили після загальних дискусій, за згодою більшості громади. Незважаючи на деякі внутрішні тертя, громада зберігає єдність і тому сьогодні постало питання, при наявності формально 3-х структур, як нам називатися  в майбутньому. Колективно прийшли до згоди - для  подальшого збереження єдності громади в майбутньому будемо заявляти себе Українською національно-культурною автономією Єкатеринбурга, що не виключає можливості того, що окремі заходи будуть проходити під „прапором” УАУ, або „Товариства української культури”Промінь”.

Відзначимо, що очолює всі організації одна особа, а в розширену  Раду УНКА увійшли, в більшості, члени Рад УАУ та „Променя”. В результаті перетворень ми досягли важливого результату – розширилося коло активістів, відповідальність за окремі ділянки роботи  взяла на себе значно більша група людей.

У вересні пройшла намічена раніше презентація УНКА - зустріч громади з представниками бізнес-еліти міста з метою фінансової підтримки культурних програм. Місцем зустрічі став великий і дуже гарний конференц-зал Уральського державного гірничого університету міста. Прийшло багато нових людей, з Тюмені приїхав Генеральний Консул України достойний Левицький Євген Вікторович, який не тільки привітав українську громаду, але і провів консультації, нагородив активістів УНКА.  Як завжди на висоті був професійний хор „Світанок”, який відкрив торжество піснею „Молитва” (текст проф. Миколи Кернесюка, а музика Вадима Косюка). Освятив все дійство отець Микола Ладюк. Це було дійсно величаве свято української громадскості міста.

Скільки теплих слів подяки прийшлось  вислухати мені в цей вечір! Слова  „Ми ніби побували в Україні!” звучали найчастіше. Привітали нас керівники інших національно-культурних товариств міста і області. Викладачі Університету, які затрималися на роботі, слухали наші пісні при відкритих дверях у вестибюлі. Кілька працівників Міжнаціональної бібліотеки  Єкатеринбурга, які також були нашими гостями, зробили виставку  українських книжок. Свято залишиться віхою нашого життя.

А влітку,  21-го липня в Єкатеринбург третій раз за літо приїздив Генеральний Консул України в Тюмені достойний Євген Левицький, який провів консульський прийом громадян України, що мешкають у Свердловській області. Цього разу, як і в минулому році, в  заході приймав участь і я. Набирався досвіду, бо з часом все частіше виникає потреба вникати в подібні проблеми. Приємно відзначити, що цього року гострота проблем українських громадян дещо знизилася, що пов’язано з  демократичними поправками до закону «Про громадянство РФ», прийнятими Державною Думою. Про ці проблеми сайт «Кобза» писав минулого року, і ось повідомляємо про позитивні зміни.

Новий Генеральний Консул справляє враження професійного, наполегливого і працелюбного дипломата, що вміє відстоювати інтереси України і її громадян. Він нав’язав  добрі й ділові контакти із українською громадою.

Бажаємо йому успіхів!

Професор Стефан Паняк

голова УНКА м. Єкатеринбург,

член УВКР

Головний редактор сайту «Кобза» - українці Росії»

Серпень 2004   

Лише зареєстровані користувачі мають право лишати коментарі


Реклама

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Уфимський філіал МДГУ ім. М.О. Шолохова

Уфимський  філіал МДГУ ім. М.О. Шолохова