Про українських письменників з Москви в 20-30 роках минулого століття

В рамках українознавчих студій, що їх уже вкотре влаштовує в конференц-залі Бібліотеки української літератури літературознавець, член Спілок письменників України та Росії Віталій Грикуненко Крикуненко, під час однієї із червневих зустрічей було розглянуто досі ще мало вивчену тему «Осередки українського літературного життя на теренах Російської Федерації в 20-30 рр. минулого століття». Доповідач докладно зупинився на творчій характеристиці літературної групи «СіМ» («Село і Місто», яка діяла в Москві в середині двадцятих років, об`єднуючи гроно талановитих письменників, поміж яких були такі неординарні постаті як Гео Коляда, Володимир Гадзінський, Кость Буревій (Едвард Стріха).

Про перші свята і будні нового посла України в Росії

У минулий четвер в Культурному центрі України в Москві відбувся вечір, присвячений річниці української Конституції. У ньому взяли участь представники української громадськості російської столиці, а також національні амбасадори. Це був другий день перебування в Російській Федерації Надзвичайного і Повноважного Посла України в Росії Костянтина Грищенка і перший, так би мовити, його «вихід у світ».

Всесвітній конгрес російськомовної преси довів, що Москва не пошкодує грошей на свою «четверту владу» в діаспорі

11 червня у Москві розпочався Х Всесвітній конгрес російської преси. На чотириденний форум, який влаштували Всесвітня асоціація російської преси (ВАРП) та інформаційне агентство ІТАР–ТАРС, прибула рекордна кількість учасників — близько тисячі з 65 країн світу.

Запрошуємо вас на фотогалерею 3-го Міжнародного фестиваля «Українська весна в Санкт-Петербурзі»

Дорогії наши Земляки! Запрошуємо вас на фотогалерею 3-го Міжнародного фестиваля «Українська весна в Санкт-Петербурзі»: http://clubuaspb.narod.ru/gf.htm.

Щиро бажаємо Вам доброго здоров'я і успіхів у добрих починаннях!

На День захисту дітей в родині камчатського нащадка Тараса Шевченка

Так сталося, що давно вже ми не бачилися з сім’єю Андрія Лисенка – нащадка Тараса Шевченка, який проживає в місті Єлізово, що на Камчатці. 31 травня ми (Світлана Кривуца і я) зателефонували, щоб поздоровити з днем народження Яночку Лисенко, яка народилася в рік 190-річчя Великого українця – Тараса Шевченка. Її мама - Людмила Лисенко запросила нас у гості.

Михайло Грушевський про українську мову

Украинский язык в мировосприятии и деятельности Михаила Грушевского был многооаспектной проблемой. Как историк-государственник Михаил Грушевский формировался в известной степени и в результате и под влиянием исследования украинской словесности, изучать которую обязался еще в свое 15-летие, а накануне 16-летия добавил себе долг - изучать и родную историю. О последнем свидетельствует дневниковая запись от 1 января 1883 года. Тогда же, как напишет позже (в 1925 г.), Михаил Грушевский 'решился идти пробоем против всех запретов и ограничений украинского слова и жизни, ...никаких российских знаков отличия и лавров не требую'. Так 17-летний Михаил Грушевский положил начало своему научному, творческому пути, став на защиту украинского языка и культуры, права на полноценную жизнь своего народа.

СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ UKRAINIAN WORLD CONGRESS CONGRÈS MONDIAL UKRAINIEN CONGRESO MUNDIAL UCRANIO

Шановні пані і панове! Повідомляємо Вас, що ІХ Конґрес СКУ відбудеться 20-22 серпня 2008 року в Києві (Україна).

27 жовтня 2007 р. на засіданні Екзекутиви СКУ було прийнято рішення відносно  представництва складових організацій СКУ на ІХ Конґресі і для кожної організації було призначено відповідну кількість делегатів, про що було повідомлено у листах до кожної організації.

В музеї-заповіднику «Дівнoгiр’я» в Лiскiнському районi Воронезької областi відкрилася нова експозиція - «Подвір'я українських переселенців» 

12 червня 2008 року тут, на березі Дону, пройшло фольклорне свято, яке представило новий музейний об'єкт багаточисельним гостям.

 - Ідея цього етнографічного комплексу народилася давно, і лише зараз вдалося  втілити її в життя, - говорить Вєроніка Бондарєва, заступник директора музею-заповідника «Дівногiр’я». – Наш край багатий українськими традиціями. Тут, на правобережжі Дону, багато що пов'язане з переселенцями з України. А майстри народньої творчості, фольклорні колективи допомогли нам у відкритті експозиції. Зокрема, це учасники Воронезької громадської органiзацiї «Українське товариство «Перевесло», а також давнiй друг i учасник акцiй товариства Галина Христова, викладач Воронезької академiї мистецтв, фолклорист та етнограф.

Клуб української культури імені Івана Франка з міста Петропавловська-Камчатського презентував альманах «Україна на Камчатці» за 2007 рік

Ховаються літа за обрій, а мені не забути, як уперше прийшли до Клубу, ще без вишиванок, боячись розмовляти рідною мовою, наші милі україночки, не забути перші прочитані вірші, перші українські пісні. Не забути першу велику біль втрати, коли пішов від нас Валерій Сергєєв у вічність, залишивши нам свої вірші, свої пісні, свою любов… Не забути спів Святослава Поліщука – це теж диво, яке дарувало нам любов до України, до її пісні, до її мови солов’їної… Не забути і пісню «Моя Україна», яку заспівала на фестивалі «В сім’ї єдиній» Анастасія Коптєва від Клубу української культури ім. Івана Франка. І скільки ще було див у нашому Клубі, і скільки незабутніх зустрічей!...

«Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті»

18-20 червня 2008 року у Львові на базі Національного університету «Львівська політехніка» відбувся Міжнародний конгрес «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті».

Ініціатором проведення цього представницького форуму виступив Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка».

Протягом 15 років після створення в 1993 році федерального громадського об’єднання української діаспори Російської Федрації – Об’єднання українців Росії перед ним стояли важливі, але так і не вирішені питання щодо легітимності і самого існування та діяльності парафій українських церквов - Української православної церкви Київського патріархату та Католицької церкви візантійського обряду для українських греко-католиків на теренах Росії.

Сценарій з Українського Року: («Русалії»)

Т. Наталка

В травах Храми, в травах Хати,

В травах Україна – Мати!

Зелень - трави й листя крильця

Лементують – салютують!

Дзвонять дзвони – то с в я т к у є

У к р а ї н а Т Р І Й Ц Ю!

Українство у світі: Україна є там, де живуть українці

У кінці травня цього року на базі Чернігівського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка відбулася Четверта українсько-канадська Міжнародна наукова конференція “Українство у світі: Україна є там, де живуть українці”.

На це вже досить відоме як в межах України, так і у середовищі закордонних українців зібрання, цього року з’їхалися науковці, представники громадських організацій, українські активісти з усіх регіонів України, а також з Канади, Німеччини, Росії, Швейцарії, Австралії, Польщі та Білорусі.

Міжрегіональний Союз письменників України нагородив московських поетів

Прошедший в городе Луганске пятый съезд Межрегионального Союза писателей Украины наградил московских поэтов – членов Землячества донбассовцев Москвы литературными премиями.

Петр Акаёмов заслужил литературную премию имени Татьяны Снежиной за достижения в песенной поэзии. А Юрий Петраков был отмечен литературной премией имени Бориса Гринченко за вклад в развитие литературного процесса в Украине.

Кінематографісти слов’янських і православних народів провели свій черговий кінофорум

З 22 по 31 травня у Москві проходив ХVII Міжнародний кінофорум «Золотий Витязь». Його незмінним президентом і душею впродовж усіх цих років залишається відомий актор, режисер, сценарист і продюсер Микола Бурляєв.

В семи конкурсних номінаціях, а також у позаконкурсній програмі було переглянуто 266 робіт із 31 країни. На церемонії відкриття фестивалю найвищу нагороду МКФ «Золотий Витязь» 2008-го року – Золоту медаль нашого великого земляка Сергія Федоровича Бондарчука «За видатний внесок у кінематограф» вручено народному артисту СРСР Олексію Баталову, а під час закриття кінофоруму таку ж відзнаку отримав геніальний режисер, народний артист СРСР Ельдар Рязанов. Гран-Прі фестивалю дістався художній стрічці «12» Микити Міхалкова.