lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Вашою мудрістю живемо!
Друк
Розділ: Джерело (Томськ)

Катерина Степанiвна СафроноваВід усього серця вітаємо нашу Катерину Степанівну Сафронову з ювілеєм

Центр української культури «Джерело» від щирого серця з великою повагою і любов'ю вітає з ювілеєм Катерину Степанiвну Сафронову – не тiльки найактивнiшого члена товариства, а й привiтну, доброзичливу, відповідальну, турботливу i лагiдну жiнку.

Бажаємо нашiй Катеринi Степанiвнi доброго здоровя та великого щастя, щоб з дня у день, з року в рік, многая літа не вичерпувалося джерело її натхнення, бажання діяти i творити.  

Алла БАКУЛІНА 

Центр української культури “Джерело”, м. Томськ.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 

  

Мудрістю живемо

Ось і осінь прийшла жовтокоса,

Забагрянила наскрізь ліси.

Черемшині, калині, осиці

Та вербі назбирала краси.

   Завжди осінь газдинею ходить,

   Скарбом, золотом сплачує тим,

   Хто життю своєму підсумки вносить,

   Світлим полум’ям світить живим.

Дорога нам і мила Катруся!

Катерина Степанівна всім!

Ви зібрали з ріднею нас поруч,

Мир і злагода віє над цим!

   Ми вітаємо Вас з ювілеєм,

   Щирим серцем даруєм любов!

   «Джерелом» завітали на свято,

   Щоб повнилась душа знов і знов.

…Восьме жовтня, колись, нещодавно,

Народилось веселе дівча,

Доля вкралась їй, певно, жіноча,

Ще й дороги, щоб зорі стрічать.

   Чи всміхались їй щастя та доля;

   Чи журилась із ними в тиші?

   Не вгавала, росла,

   Щоб ніколи не ховати своєї душі.

Так відверто життя тамувало,

У майбутнє добро – тільки вір.

І на іспит та гарт відправляло

З України в далекий Сибір.

   Ті літа пронесли над землею

   І дівоцтво, й жіноцтво, і стать.

   Все робила, плекала, творила –

   Робітниця, наставниця, мати!

Катерина, Катруся, Катюша...

Мама, неня, бабуся, жона...

І ніколи, їй Бог, побожуся,

Не звернула з дороги вона.

   Як ведеться, для нашої жінки

   Хата повна була щоб, і хист,

   А в затишку відкриє сторінку,

   Впише віршик, сценарій чи лист.

В «Джерелі» нам без неї – нікуди!

Кожне свято наповниться тим,

Що складеться, зав’яжеться нею,

Мудрим словом її молодим!

   Дорогенька, нам рідна бабуся!

   Не жалійте намиста років.

   За сумлiння і ласку вклонюся

   Від усіх томичів-земляків!

Хай з літами приходить лиш осінь!

Хай душа зберігає любов!

І від щирого серця ми просим,

З нами будьте завжди, знов і знов!

Антонiна Макаревич.

2008 рік.