Друк
Розділ: Дослідження

Рік 2019-й:   ще одна важка для діаспори «зима» позаду. Чи дочекаємося «відлиги»?

Протягом минулого року «Кобза» відповідно до свого призначення і головних  редакційних цілей і  завдань намагалася ретельно і якомога повно інформувати читачів про діяльність українських громад в Російській Федерації. Дякуємо за це, насамперед,  нашим активним дописувачам – Володимиру Павуку,  Євгену СавенкуЛюдмилі Найденко, Петру Лісничому, Валентину Іващенку, Ярославу Копельчуку, Анатолію Авраменку, Едіті Позняковій (Мочевус). І цілковито заслужено Володимир Павук з Новосибірську і Людмила Найденко з Нижнєкамську   були визнані переможцями в номінації «Українець року в Росії» сайту «Кобза» за 2019 рік. Втім, джерелом наших публікацій були не тільки повідомлення наших кореспондентів, але й регіональні видання, сайти українських організацій, сторінки у Facebook, тощо. Тепер з цих шматочків інформаційної «мозаїки» склалася певна картина, яку можна побачити і осягнути вже в цілому. Зазначимо, що перші п’ять місяців 2020 року до цього «панно» майже нічого не додали, хіба що і та «мозаїка», що була, тільки продовжувала «осипатися».

Те, що склалося, прокоментуємо в розрізі федеральних округів Російської Федерації.

Почнемо з найвіддаленішого від України Далекосхідного  округу (Владивосток, Хабаровськ, Камчатка, о.Сахалін).  

Найактивнішим у 2019 році тут був Приморський центр української культури імені А.Кріля «Горлиця» з Владивостоку. У квітні відзначили 40-річчя  хору «Горлиця», у вересні провели  ХІІ Приморський крайовий фестиваль української культури «Солов'їна пісня» та  ІХ Далекосхідній Сорочинський ярмарок. У жовтні в місті Находці відбувся Перший  Приморський крайовий фестиваль української культури «Рідні джерела». У листопаді Український народний хор імені Анатолія Кріля «Горлиця» був учасником Гала-концерту фестивалю «IV Далекосхідні хорові Асамблеї». 

8 і 9 травня  у тому ж  Владивостоці другий рік поспіль провів  акцію  «Червоний мак»  молодіжний український дискусійний клуб «Просвiта». Після цього, щоправда, будь-яка інформація з клубу  перестала поступати, що голова молодіжної «Просвіти» Олексій Постернак пояснив однією короткою, але змістовною для тих, хто вміє читати між рядків, фразою: «Все дуже складно».

Замовчав і Далекосхідний український духовний культурно-просвітницький центр «Просвіта» на чолі з В’ячеславом Бубнюком. Жодної інформації за 2019 рік не маємо і про діяльність ГО «Місцева національно-культурна автономія українців м. Петропавловськ-Камчатський» (керівник Віктор Годлевський), Сахалінської  регіональної національно-культурної автономії «Київська Русь».

Тихоокеанське земляцтво українців (керівник Андрій Ардашев) обмежилося за рік тільки  привітанням хору «Горлиця» із 40-річчям творчої діяльності, а  ГО «Українське земляцтво «Криниця» ( м. Хабаровськ), якщо вірити ЗМІ,  взяла участь у фестивалі «Далекосхідне бельканто», хоча за офіційними документами хабаровська «Криниця» значиться як «ліквідована» ще з  вересня 2017 року.

Сибірський федеральний округ (Новосибірськ, Красноярськ, Іркутськ, Томськ, Омськ, Алтай):

Національно-культурна автономія українців  м. Новосибірська (керівник Володимир Павук) у жовтні  відсвяткувала своє 30-річчя. Участь у святковому зібранні взяли РГО «Центр української культури «Джерело» з Томська,  Українське земляцтво на Алтаї, українці Барнаулу, Консул України в Новосибірську Олег Фіногенов, ансамбль бандуристів «Дивоструни» і вокальний ансамбль НАК  українців Новосибірська «Мрія»,  який пізніше, у грудні,  так само святково  відзначив своє десятиріччя. На жаль, самі українські громади з Барнаулу і Томську жодним заходом, проведеним ними в 2019 році, похвалитися не можуть.

Українська національно-культурна автономія «Барвінок» (керівник Мар’ян Петрушка) з Красноярська згадується в ЗМІ у зв’язку із проведенням нею Національного свята в селі Устюг (жовтень) та  через участь ансамблю «Барвінок»  в святкових заходах до   Дня  народної єдності (листопад).  Омськ - лише завдяки одиночним акціям Лідії Близнової, однак це не заважає керівникові недіючої РГО «Сибірський Центр української культури «Сірий Клин» в Омську  Сергію Виннику представляти всіх українців Росії в Світовому Конгресі Українців. Невідомо куди подівся Український культурний центр «Дніпро» з м. Іркутська (керівник Наталія Вітт) – про нього теж жодної згадки.

Уральський федеральний округ (Нижнєвартовськ, Сургут, Троїцьк, Єкатеринбург, Курган)

За даними російських реєстрів громадських організацій,  в Уральському федеральному окрузі налічується на сьогодні 7 українських національно-культурних автономій. З них умовно діють фактично три.

Український культурний центр «Надія» м. Троїцька Челябінської області  за рік організував всього один захід, але не в Троїцьку, а в м. Пласт.  Зате який:  VII обласний фестиваль украинської  національної  культури  «Радянська Україна» (!?). Повідомляється, що «в  рамках фестиваля были проведены конкурсы: «Гоголевская хата» - национальный уголок, «Самый театральный вареник», «Смачное сало в картинках», «Золотые пяльцы» - вышивка, «Лучшая народная украинская песня», «Лучшая современная украинская песня»… Участников фестиваля порадовал колоритным звучанием народный хор украинской песни «Кобзарь» из г. Уфа (Приволзький федеральний округ – Ред.)».

Культурно-просвітницьке товариство «Україна» м. Нижнєвартовська (Ханти-Мансійський автономний округ, керівник Антоніна Матвійчук ) також відзначилось лише одним заходом – Днем української культури. І це все, що про нього відомо. Після того, як у квітні 2019 року на порталі siapress.ru м. Сургут відбулася онлайн-конференція за участі директорки Українського культурного центру Олесі Пухальської і солістки народного самодіяльного ансамблю «Купава», заслуженої артистки України Богдани Павлишин, ми чекали свіжих, цікавих новин від Товариства «Український культурний центр» цього уральського міста, але так і не дочекалися. У царину ностальгічних спогадів, на кшталт, «А воно ж було…»,  відійшли українські громади з Лангепасу, Кургану і навіть колись потужна ГО «Українська національно-культурна автономія» м.Єкатерингбурга.

Приволзький федеральний округ (Оренбург, Нижнєкамськ, Тольятті, Казань, Уфа, Самара, Іжевськ, Йошкар-Ола, Саратов , Нижній Новгород)

Набагато краща ситуація у Приволжі. Тон задає тут Українське товариство «Вербиченька»  з Нижнєкамська  в особі голови Євгена Савенка і його невтомного заступника Людмили Найденко.  Серед головних заходів товариства у 2019 році - VIII Відкритий конкурс на краще читання поетичних творів «Слово лунаюче, слово живе» до дня народження Т.Шевченка, участь у Всеукраїнському  радіодиктанті єдності,  тур містами Поволжя з вечорами, присвяченими творчості композитора Миколи Лисенка, фестиваль «Калинове гроно» в Казанському Будинку дружби народів, в якому взяв участь і хор «Криниця» з м. Саранська (Республіка Мордова).

Українське земляцтво «Дніпро» в м. Тольятті  (керівник Петро Лісничий) у березні організувало XXIV мiське свято української культури, присвячене 205-й рiчницi з дня народження Т.Г. Шевченка, у травні за участі  народного хору «Дніпро» (художній керівник Віталій Головко)- вечір, присвячений українському композитору Анатолію Пашкевичу. У Нижньому Новгороді в червні за участі  Товариства української культури «Джерело» (керівник Галина Голованова)  відбувся традиційний, вже шостий, Фестиваль національних культур, де  духовні скарби української народної творчості представив  вокальний народний ансамбль «Калинове гроно». А Нижегородська регіональна громадська організація «Криниця» (керівник Олександр Криницький) у музеї Миколи Добролюбова провела зустріч, присвячену  Тарасу Шевченку і його перебуванню в Нижньому Новгороді.  

Оренбурзька регіональна ГО «Українське товариство ім. Т.Г.Шевченка» (керівник Микола Науменко)  традиційно відзначила день народження Кобзаря місячником культури «Шевченківський березень», в програмі якого була і зустріч з студентами місцевого педуніверситету: звучали вірші Шевченка, українські народні пісні. В Казані вечір, присвячений 205-й річниці Кобзаря провела РГО «Об’єднана українська національно-культурна автономія» міста (керівник Володимир Любченко).  Інші українські автономії Приволзького округу  теж обмежились одним публічним заходом на рік. Республіканський національно-культурний центр «Кобзар» з Уфи (керівник  Володимир Барабаш) організував  концертну  програму  «Музика України»,  РГО Український національно-культурний центр «Промінь» з Самари (керівник Іван Каплієнко) -  концерт народного українського хору «Світанок»  «Рідня моя, рідня». 

Не здійснювали ніякої діяльності в 2019 році ГО м. Йошкар-Оли «Місцева національно-культурна автономія українців», яка із 30 жовтня 2018 р. знаходилася в статусі ліквідації,  РГО «Товариство української культури «Громада» в м.Іжевську (керівник Тетяна   Ардашева) і обидві українські організації в Саратові: РГО  «Український національно-культурний центр «Світанок» (керівник Олександр Шинкаренко) і РГО«Саратовське Земляцтво Українців Поволжя». Керівник останньої  Аркадій Шелест, як і вже згадуваний нами Сергій Винник з Омську, тим не менш відвідував  усі закордонні заходи СКУ, не зазнаючи жодних утисків від влади, яка визнала Світовий Конгрес Українців «небажаною організацією».

Південний федеральний округ (Краснодар, Волгоград, Ростов-на-Дону, Сочі, Еліста)

В окрузі, який територіально включає славну Кубань,  маємо 6 офіційно зареєстрованих українських організацій, які провели у 2019-му  році всього три заходи.

Ростовська регіональна українська національно-культурна автономія (Ростов-на -Дону , керівник Володимир Макарчук) у березні організувала разом з обласним будинком народної творчості XV Регіональний фестиваль дружби народів «Шевченківська весна». У Новоросійську, в Морському культурному центрі,  в січні відбувся святковий концерт народного ансамблю української пісні «Славутич», організований  ГО «Товариство українців «Славутич» (м.Сочі, керівник Олександр Сикорський).  У вересні в Лазаревському районному Центрі національних культур ім. К.С.Мазлумяна міста Сочі відбувся відкритий фестиваль-лабораторія традиційної української культури «Роду наш красний-2019». У ньому взяли участь творчі колективи та майстри традиційних промислів і ремесел Краснодарського краю, Республіки Адигея, Ханти-Мансійського автономного округу. Повідомляється, що Краснодарську крайову ГО «Центр національних культур» на фестивалі представив колектив громадської організації «Національно-культурне товариство українців Кубані» (ліквідоване з 28 вересня 2018 р. рішення суду – Ред.), а саме вокально-інструментальне тріо «Кубанська бандура».

Жодних вістей не маємо, чи існують сьогодні  Волгоградська міська ГО «Українська громада»ГО «Співдружність «Кубань-Україна» (м.Новоросійськ), ГО «Український культурний центр м. Сочі». Зате «відзначився» у ЗМІ  «Союз українського народу Калмикії «Кобзар»,  голова якого Володимир Омельчак у жовтні публічно підтримав призначення главою м. Еліста колишнього лідера так званої ДНР Трапєзнікова.

Північно-Західний федеральний округ (Санкт-Петербург, Мурманськ, Петрозаводськ, Калінінград, Гвардєйськ, Архангельськ, Сиктивкар, Нар’ян-Мар)

Варто, мабуть, було б очікувати активної діяльності, в першу чергу, від міста,  пов’язаного з іменем Кобзаря. Але мовчить ГО «Українська національно-культурна автономія Санкт-Петербурга», з 2011 року не працює її сайт, а у липні 2019 року автономія публічно повідомила про призупинення своєї участі в структурі Світового Конгресу Українців. Якщо і продовжується якесь українське життя в Санкт-Петербурзі, то лише завдяки керівникові хору української пісні «Рось» Валентину Іващенку.

Але чим далі від столиці округу, тим більше оживають українські громади. Так Національно-культурна автономія «Українці Мурманськой області»  (керівник Лариса Карпова) у січні організувала в Левозерово концерт Хору української пісні «Лелеки», у  березні – хору «Джерела», у листопаді мурманські «Лелеки» взяли участь у Фестивалі національних культур «Не хлібом єдиним», постійно виступають із шефськими концертами в соціальних закладах області.

Не відстає від Мурманська і ГО «Товариство Української культури «Калина» з Петрозаводська. Серед його заходів минулого року – вечір, присвячений 205-ій  річниці Тараса Шевченка (березень),  міжнаціональний літературно-музичний вечір «Мова-душа народу» (квітень), участь у  Днях української культури в Карелії (квітень-травень). У листопаді урочисто відзначили  25-річчя хору «Українська пісня» і 65-річчя творчої діяльності його художнього керівника, заслуженого працівника культури РФ і заслуженої артистки Карелії Клари Стасюк.

Архангельська регіональна національно-культурна автономія «Українці Росії» (керівник Юрій Мазур) у березні провела концерт «Зоре моя вечiрняя», присвячений 205-ій річниці з дня народження  Тараса Шевченка.  Республіканська громадська національно-культурна автономія «Україна» (м. Сиктивкар, керівник  Олександр Павленко ) у травні організувала великий святковий концерт на честь 20-річчя Народного хору «Україна».  Регіональна українська національно-культурна автономія «Батьківщина» (Калінінград,  керівник Степан Брітан ) у  жовтні організувала Фестиваль української культури «Червона рута», учасниками якого були творчі колективи Калінінградській області і гості з з Латвії. Під час фестивалю відзначили і 10-ліття одного з його учасників - клубу любителів української пісні «Світанок», (керівник Владислав Лисий) з м.Гвардєйська. 

Центральний федеральний округ (Москва, Пушкіно, Іваново, Калуга, Курськ, Ярославль, Вороніж, Тверь)

Найбільш потужним з точки зору регулярного проведення різноманітних і цікавих заходів тут очікувано залишається Москва, зокрема, Національний культурний центр України (директор Валерій Юрченко). Всеросійський конкурс на краще читання поетичних творів Тараса Шевченка серед дітей та молоді, українські музичні салони,  лекції, презентації нової наукових праць з історії України, зустрічі з відомими земляками,  відзначення українських державних і традиційних народних свят – далеко не повний перелік діяльності Центру. Додамо, що при ньому  діє також українська недільна школа.

Відзначимо також Спілку  українських жінок Москви ( голова Людмила Мельник).  У січні 2019-го вона стала координатором акції збору коштів для  підтримки полонених в Керченській протоці українських моряків, у квітні передала цим 24 морякам святкові пакети-кошики з вітальними листівками. Українські жінки Москви також Ініціювали  Перший міжнародний  шевченківський флешмоб «Читаймо класиків української літератури».  У вересні Спілка відкрила навчальний рік в українській недільній школі, а у листопаді підбила підсумки мистецького марафону «Зачарована Десна», проведеного в рамках акції «Довженківська осінь», і не тільки  подякувала всім учасникам марафону, але й знайшла можливість нагородити  їх невеликими грошовими преміями.

Нелегким видався 2019 рік для єдиної діючої української церкви, що залишалася на сьогодні  на території  Російської Федерації - Свято-Троїцького храму Богородської єпархії  в підмосковному м. Ногінську та для її предстоятеля, керуючого Богородською єпархією Помісної Автокефальної УПЦ  Митрополита Адріана. Знову довелося зазнати їм чергових бомбардувань в ЗМІ  фейками, плітками і чергових провокацій (див. http://kobza.com.ua/polemika/6235-oberezhno-provokator.html). На жаль, не працює сайт єпархії, обмаль інформації на її сторінці в Facebook, що заважає цьому протистояти, та головне, що храм діє, незважаючи ні на що.

Український  молодіжний клуб Москви (керівник Ярослав Копельчук ) у листопаді презентував українську культуру в одному з мікрорайонів столиці, але більш відомий він своїми театральними виставами за творами класиків української літератури. Щодо інших українських організацій Москви, таких як РГО «Національно-культурна автономія «Українці Москви» (голова  Олександр Люлька),  РГО «Об’єднання українців «Провісник» (голова Тарас Дудко), ГО «Славутич» (голова  Олена Марченко), то вони лише іноді згадувалися серед учасників масових заходів, присвячених дню народження Т.Шевченка і Дню Соборності України. Лише Рада українських земляцтв в Москві (голова Микола Лях)  за підтримки Фонду Максима Рильського «Троянди й виноград» спромоглася провести з 23 вересня по 2 жовтня в Центрі слов’янських культур Бібліотеки іноземної літератури «Декаду української культури». 

У порівнянні з ними більш активними були українці Калуги (Об’єднання українців Калузької області «Вітчизна», голова  Віктор Вітковський ). У січні провели в Обласному молодіжному центрі День української культури, у березні – творчий вечір ансамблю української пісні «Дніпро», який у травні взяв участь у фестивалі «Наш дом Калуга».

ГО «Українське  товариство «Перевесло» (м. Вороніж, голова Олег  Кривцов) літературно-музичним вечором відзначила   в березні річницю народження Т.Шевченка, у квітні долучилася до Міжнародного дня пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф, згадавши чорнобильських ліквідаторів, у травні українські романси і пісні лунали у Воронежі в концерті «Поезія, що стала музикою».

Українська національно-культурна автономія «Світанок» (м. Тверь, голова Тимур Кравець) у 2019 році  провела щорічний конкурс читців віршів Т.Шевченка і взяла участь в XVIII Всеросійському конкурсі на краще читання поетичних творів Кобзаря. Іванівська обласна громадська організація української культури «Мрія» (керівник Петро Блищик) провела у квітні вечір української культури в обласній бібліотеці для дітей та юнацтва. РГО української культури «Український центр «Просвіта» ( м. Ярославль, голова Тетяна  Філіппова) також згадала річницю з дня народження Т.Шевченка літературно-музичним вечором «Великий Кобзарь». Не може не радувати те, що в хоча б одній з прикордонних з Україною областей,  де проживає велика кількість етнічних українців, зокрема, в м. Курськ, ожила ГО «Товариство Україна-Сейм», а її голові  Галині Бойко навіть надали час для розповіді про громаду на місцевому телебаченні.   У 2018 році Товариство виграло обласний грант з  проектом «Від  Курську до Диканьки – зв'язок часів та  імен», а минулого року провело Фестиваль української культури «На струнах кобзи» в Курську і в Суджі.

Жодної інформації минулого року не надходило про діяльність Національно-культурного об'єднання українців «Криниця» (м.Пушкіно, керівник Тетяна Ключникова), яке, судячи з цього, припинило свою діяльність .

Не згадуємо ми і Товариство українсько-російської дружби «Дніпро» на території Північно-Кавказського федерального округу , яке очолював Зенон Пруц. Остання звістка про цю, заборонену ще у 2012 році рішенням суду  організацію  Ставропольського краю, датується 2017 роком, коли Товариство неофіційно, у вузькому колі, відзначило 15-ту річницю свого заснування. Теж саме можна сказати і про Національно-культурний центр «Днiпро»  української  діаспори Кабардино-Балкарії (м.Нальчик).

Отака, в цілому не дуже втішна,  сумна картина. Причини відомі, ми не раз про них писали. І все  ж, хочеться слідом за поетом Олександром Олесем вигукнути: «Постій, ще вечір не погас, ще повний шуму праліс!» Погас чи тільки згасає вечір українства Росії? Згадується  відповідь одного мудрого старенького на моє запитання про те, що чекає нас у майбутньому: «А чого тут гадати? Ось зараз – літо, потім прийде осінь, за нею – зима, а там і весна». Звичайно, мав він на увазі не пори року, а тисячолітній механізм історії і хоч і тимчасової, але неминучої поразки зла. Тож, і за зимою для українських автономій в Росії, яка тягнеться вже 16 років, неодмінно прийде, якщо не весна, то принаймні відлига. А в те, що їхній український праліс ще повний шуму, я не сумніваюся.

Олександр Гвоздик

На світлинах:

1. Олександр Гвоздик

2. Виступ хору «Горлиця» (Владивосток) в Гала-концерті хорових Асамблей. Хабаровськ, 2019 р.

3. Виступ на міському святі Українця року в Росії-2019 Володимира Павука (Новосибірськ)

4. День  української культури в Нижнєвартовську. Товариство «Україна» вітають  голови національних товариств округу

5. Голова нижнєкамської «Вербиченьки» Євген Савенко  і Українка року в Росії-2019 Людмила Найденко.

6. Урочистий вечір з нагоди 25-річчя хору «Українська пісня» (Петрозаводськ). Листопад, 2019

7. Українська народна хорова капела Москви – постійний учасник музичних салонів в Національному культурному центрі  України

8. Митрополит Адріан біля пам’ятника Шевченкові в Москві

9. Учасники фестивалю української культури «На струнах кобзи» в Суджі (Курська область)

Рік 2019-й:   ще одна важка для діаспори «зима» позаду. Чи дочекаємося «відлиги»?

Протягом минулого року «Кобза» відповідно до свого призначення і головних  редакційних цілей і  завдань намагалася ретельно і якомога повно інформувати читачів про діяльність українських громад в Російській Федерації. Дякуємо за це, насамперед,  нашим активним дописувачам – Володимиру Павуку,  Євгену СавенкуЛюдмилі Найденко, Петру Лісничому, Валентину Іващенку, Ярославу Копельчуку, Анатолію Авраменку, Едіті Позняковій (Мочевус). І цілковито заслужено Володимир Павук з Новосибірську і Людмила Найденко з Нижнєкамську   були визнані переможцями в номінації «Українець року в Росії» сайту «Кобза» за 2019 рік. Втім, джерелом наших публікацій були не тільки повідомлення наших кореспондентів, але й регіональні видання, сайти українських організацій, сторінки у Facebook, тощо. Тепер з цих шматочків інформаційної «мозаїки» склалася певна картина, яку можна побачити і осягнути вже в цілому. Зазначимо, що перші п’ять місяців 2020 року до цього «панно» майже нічого не додали, хіба що і та «мозаїка», що була, тільки продовжувала «осипатися».

Те, що склалося, прокоментуємо в розрізі федеральних округів Російської Федерації.

Почнемо з найвіддаленішого від України Далекосхідного  округу (Владивосток, Хабаровськ, Камчатка, о.Сахалін).  

Найактивнішим у 2019 році тут був Приморський центр української культури імені А.Кріля «Горлиця» з Владивостоку. У квітні відзначили 40-річчя  хору «Горлиця», у вересні провели  ХІІ Приморський крайовий фестиваль української культури «Солов'їна пісня» та  ІХ Далекосхідній Сорочинський ярмарок. У жовтні в місті Находці відбувся Перший  Приморський крайовий фестиваль української культури «Рідні джерела». У листопаді Український народний хор імені Анатолія Кріля «Горлиця» був учасником Гала-концерту фестивалю «IV Далекосхідні хорові Асамблеї». 

8 і 9 травня  у тому ж  Владивостоці другий рік поспіль провів  акцію  «Червоний мак»  молодіжний український дискусійний клуб «Просвiта». Після цього, щоправда, будь-яка інформація з клубу  перестала поступати, що голова молодіжної «Просвіти» Олексій Постернак пояснив однією короткою, але змістовною для тих, хто вміє читати між рядків, фразою: «Все дуже складно».

Замовчав і Далекосхідний український духовний культурно-просвітницький центр «Просвіта» на чолі з В’ячеславом Бубнюком. Жодної інформації за 2019 рік не маємо і про діяльність ГО «Місцева національно-культурна автономія українців м. Петропавловськ-Камчатський» (керівник Віктор Годлевський), Сахалінської  регіональної національно-культурної автономії «Київська Русь».

Тихоокеанське земляцтво українців (керівник Андрій Ардашев) обмежилося за рік тільки  привітанням хору «Горлиця» із 40-річчям творчої діяльності, а  ГО «Українське земляцтво «Криниця» ( м. Хабаровськ), якщо вірити ЗМІ,  взяла участь у фестивалі «Далекосхідне бельканто», хоча за офіційними документами хабаровська «Криниця» значиться як «ліквідована» ще з  вересня 2017 року.

Сибірський федеральний округ (Новосибірськ, Красноярськ, Іркутськ, Томськ, Омськ, Алтай):

Національно-культурна автономія українців  м. Новосибірська (керівник Володимир Павук) у жовтні  відсвяткувала своє 30-річчя. Участь у святковому зібранні взяли РГО «Центр української культури «Джерело» з Томська,  Українське земляцтво на Алтаї, українці Барнаулу, Консул України в Новосибірську Олег Фіногенов, ансамбль бандуристів «Дивоструни» і вокальний ансамбль НАК  українців Новосибірська «Мрія»,  який пізніше, у грудні,  так само святково  відзначив своє десятиріччя. На жаль, самі українські громади з Барнаулу і Томську жодним заходом, проведеним ними в 2019 році, похвалитися не можуть.

Українська національно-культурна автономія «Барвінок» (керівник Мар’ян Петрушка) з Красноярська згадується в ЗМІ у зв’язку із проведенням нею Національного свята в селі Устюг (жовтень) та  через участь ансамблю «Барвінок»  в святкових заходах до   Дня  народної єдності (листопад).  Омськ - лише завдяки одиночним акціям Лідії Близнової, однак це не заважає керівникові недіючої РГО «Сибірський Центр української культури «Сірий Клин» в Омську  Сергію Виннику представляти всіх українців Росії в Світовому Конгресі Українців. Невідомо куди подівся Український культурний центр «Дніпро» з м. Іркутська (керівник Наталія Вітт) – про нього теж жодної згадки.

Уральський федеральний округ (Нижнєвартовськ, Сургут, Троїцьк, Єкатеринбург, Курган)

За даними російських реєстрів громадських організацій,  в Уральському федеральному окрузі налічується на сьогодні 7 українських національно-культурних автономій. З них умовно діють фактично три.

Український культурний центр «Надія» м. Троїцька Челябінської області  за рік організував всього один захід, але не в Троїцьку, а в м. Пласт.  Зате який:  VII обласний фестиваль украинської  національної  культури  «Радянська Україна» (!?). Повідомляється, що «в  рамках фестиваля были проведены конкурсы: «Гоголевская хата» - национальный уголок, «Самый театральный вареник», «Смачное сало в картинках», «Золотые пяльцы» - вышивка, «Лучшая народная украинская песня», «Лучшая современная украинская песня»… Участников фестиваля порадовал колоритным звучанием народный хор украинской песни «Кобзарь» из г. Уфа (Приволзький федеральний округ – Ред.)».

Культурно-просвітницьке товариство «Україна» м. Нижнєвартовська (Ханти-Мансійський автономний округ, керівник Антоніна Матвійчук ) також відзначилось лише одним заходом – Днем української культури. І це все, що про нього відомо. Після того, як у квітні 2019 року на порталі siapress.ru м. Сургут відбулася онлайн-конференція за участі директорки Українського культурного центру Олесі Пухальської і солістки народного самодіяльного ансамблю «Купава», заслуженої артистки України Богдани Павлишин, ми чекали свіжих, цікавих новин від Товариства «Український культурний центр» цього уральського міста, але так і не дочекалися. У царину ностальгічних спогадів, на кшталт, «А воно ж було…»,  відійшли українські громади з Лангепасу, Кургану і навіть колись потужна ГО «Українська національно-культурна автономія» м.Єкатерингбурга.

Приволзький федеральний округ (Оренбург, Нижнєкамськ, Тольятті, Казань, Уфа, Самара, Іжевськ, Йошкар-Ола, Саратов , Нижній Новгород)

Набагато краща ситуація у Приволжі. Тон задає тут Українське товариство «Вербиченька»  з Нижнєкамська  в особі голови Євгена Савенка і його невтомного заступника Людмили Найденко.  Серед головних заходів товариства у 2019 році - VIII Відкритий конкурс на краще читання поетичних творів «Слово лунаюче, слово живе» до дня народження Т.Шевченка, участь у Всеукраїнському  радіодиктанті єдності,  тур містами Поволжя з вечорами, присвяченими творчості композитора Миколи Лисенка, фестиваль «Калинове гроно» в Казанському Будинку дружби народів, в якому взяв участь і хор «Криниця» з м. Саранська (Республіка Мордова).

Українське земляцтво «Дніпро» в м. Тольятті  (керівник Петро Лісничий) у березні організувало XXIV мiське свято української культури, присвячене 205-й рiчницi з дня народження Т.Г. Шевченка, у травні за участі  народного хору «Дніпро» (художній керівник Віталій Головко)- вечір, присвячений українському композитору Анатолію Пашкевичу. У Нижньому Новгороді в червні за участі  Товариства української культури «Джерело» (керівник Галина Голованова)  відбувся традиційний, вже шостий, Фестиваль національних культур, де  духовні скарби української народної творчості представив  вокальний народний ансамбль «Калинове гроно». А Нижегородська регіональна громадська організація «Криниця» (керівник Олександр Криницький) у музеї Миколи Добролюбова провела зустріч, присвячену  Тарасу Шевченку і його перебуванню в Нижньому Новгороді.  

Оренбурзька регіональна ГО «Українське товариство ім. Т.Г.Шевченка» (керівник Микола Науменко)  традиційно відзначила день народження Кобзаря місячником культури «Шевченківський березень», в програмі якого була і зустріч з студентами місцевого педуніверситету: звучали вірші Шевченка, українські народні пісні. В Казані вечір, присвячений 205-й річниці Кобзаря провела РГО «Об’єднана українська національно-культурна автономія» міста (керівник Володимир Любченко).  Інші українські автономії Приволзького округу  теж обмежились одним публічним заходом на рік. Республіканський національно-культурний центр «Кобзар» з Уфи (керівник  Володимир Барабаш) організував  концертну  програму  «Музика України»,  РГО Український національно-культурний центр «Промінь» з Самари (керівник Іван Каплієнко) -  концерт народного українського хору «Світанок»  «Рідня моя, рідня». 

Не здійснювали ніякої діяльності в 2019 році ГО м. Йошкар-Оли «Місцева національно-культурна автономія українців», яка із 30 жовтня 2018 р. знаходилася в статусі ліквідації,  РГО «Товариство української культури «Громада» в м.Іжевську (керівник Тетяна   Ардашева) і обидві українські організації в Саратові: РГО  «Український національно-культурний центр «Світанок» (керівник Олександр Шинкаренко) і РГО«Саратовське Земляцтво Українців Поволжя». Керівник останньої  Аркадій Шелест, як і вже згадуваний нами Сергій Винник з Омську, тим не менш відвідував  усі закордонні заходи СКУ, не зазнаючи жодних утисків від влади, яка визнала Світовий Конгрес Українців «небажаною організацією».

Південний федеральний округ (Краснодар, Волгоград, Ростов-на-Дону, Сочі, Еліста)

В окрузі, який територіально включає славну Кубань,  маємо 6 офіційно зареєстрованих українських організацій, які провели у 2019-му  році всього три заходи.

Ростовська регіональна українська національно-культурна автономія (Ростов-на -Дону , керівник Володимир Макарчук) у березні організувала разом з обласним будинком народної творчості XV Регіональний фестиваль дружби народів «Шевченківська весна». У Новоросійську, в Морському культурному центрі,  в січні відбувся святковий концерт народного ансамблю української пісні «Славутич», організований  ГО «Товариство українців «Славутич» (м.Сочі, керівник Олександр Сикорський).  У вересні в Лазаревському районному Центрі національних культур ім. К.С.Мазлумяна міста Сочі відбувся відкритий фестиваль-лабораторія традиційної української культури «Роду наш красний-2019». У ньому взяли участь творчі колективи та майстри традиційних промислів і ремесел Краснодарського краю, Республіки Адигея, Ханти-Мансійського автономного округу. Повідомляється, що Краснодарську крайову ГО «Центр національних культур» на фестивалі представив колектив громадської організації «Національно-культурне товариство українців Кубані» (ліквідоване з 28 вересня 2018 р. рішення суду – Ред.), а саме вокально-інструментальне тріо «Кубанська бандура».

Жодних вістей не маємо, чи існують сьогодні  Волгоградська міська ГО «Українська громада»ГО «Співдружність «Кубань-Україна» (м.Новоросійськ), ГО «Український культурний центр м. Сочі». Зате «відзначився» у ЗМІ  «Союз українського народу Калмикії «Кобзар»,  голова якого Володимир Омельчак у жовтні публічно підтримав призначення главою м. Еліста колишнього лідера так званої ДНР Трапєзнікова.

Північно-Західний федеральний округ (Санкт-Петербург, Мурманськ, Петрозаводськ, Калінінград, Гвардєйськ, Архангельськ, Сиктивкар, Нар’ян-Мар)

Варто, мабуть, було б очікувати активної діяльності, в першу чергу, від міста,  пов’язаного з іменем Кобзаря. Але мовчить ГО «Українська національно-культурна автономія Санкт-Петербурга», з 2011 року не працює її сайт, а у липні 2019 року автономія публічно повідомила про призупинення своєї участі в структурі Світового Конгресу Українців. Якщо і продовжується якесь українське життя в Санкт-Петербурзі, то лише завдяки керівникові хору української пісні «Рось» Валентину Іващенку.

Але чим далі від столиці округу, тим більше оживають українські громади. Так Національно-культурна автономія «Українці Мурманськой області»  (керівник Лариса Карпова) у січні організувала в Левозерово концерт Хору української пісні «Лелеки», у  березні – хору «Джерела», у листопаді мурманські «Лелеки» взяли участь у Фестивалі національних культур «Не хлібом єдиним», постійно виступають із шефськими концертами в соціальних закладах області.

Не відстає від Мурманська і ГО «Товариство Української культури «Калина» з Петрозаводська. Серед його заходів минулого року – вечір, присвячений 205-ій  річниці Тараса Шевченка (березень),  міжнаціональний літературно-музичний вечір «Мова-душа народу» (квітень), участь у  Днях української культури в Карелії (квітень-травень). У листопаді урочисто відзначили  25-річчя хору «Українська пісня» і 65-річчя творчої діяльності його художнього керівника, заслуженого працівника культури РФ і заслуженої артистки Карелії Клари Стасюк.

Архангельська регіональна національно-культурна автономія «Українці Росії» (керівник Юрій Мазур) у березні провела концерт «Зоре моя вечiрняя», присвячений 205-ій річниці з дня народження  Тараса Шевченка.  Республіканська громадська національно-культурна автономія «Україна» (м. Сиктивкар, керівник  Олександр Павленко ) у травні організувала великий святковий концерт на честь 20-річчя Народного хору «Україна».  Регіональна українська національно-культурна автономія «Батьківщина» (Калінінград,  керівник Степан Брітан ) у  жовтні організувала Фестиваль української культури «Червона рута», учасниками якого були творчі колективи Калінінградській області і гості з з Латвії. Під час фестивалю відзначили і 10-ліття одного з його учасників - клубу любителів української пісні «Світанок», (керівник Владислав Лисий) з м.Гвардєйська. 

Центральний федеральний округ (Москва, Пушкіно, Іваново, Калуга, Курськ, Ярославль, Вороніж, Тверь)

Найбільш потужним з точки зору регулярного проведення різноманітних і цікавих заходів тут очікувано залишається Москва, зокрема, Національний культурний центр України (директор Валерій Юрченко). Всеросійський конкурс на краще читання поетичних творів Тараса Шевченка серед дітей та молоді, українські музичні салони,  лекції, презентації нової наукових праць з історії України, зустрічі з відомими земляками,  відзначення українських державних і традиційних народних свят – далеко не повний перелік діяльності Центру. Додамо, що при ньому  діє також українська недільна школа.

Відзначимо також Спілку  українських жінок Москви ( голова Людмила Мельник).  У січні 2019-го вона стала координатором акції збору коштів для  підтримки полонених в Керченській протоці українських моряків, у квітні передала цим 24 морякам святкові пакети-кошики з вітальними листівками. Українські жінки Москви також Ініціювали  Перший міжнародний  шевченківський флешмоб «Читаймо класиків української літератури».  У вересні Спілка відкрила навчальний рік в українській недільній школі, а у листопаді підбила підсумки мистецького марафону «Зачарована Десна», проведеного в рамках акції «Довженківська осінь», і не тільки  подякувала всім учасникам марафону, але й знайшла можливість нагородити  їх невеликими грошовими преміями.

Нелегким видався 2019 рік для єдиної діючої української церкви, що залишалася на сьогодні  на території  Російської Федерації - Свято-Троїцького храму Богородської єпархії  в підмосковному м. Ногінську та для її предстоятеля, керуючого Богородською єпархією Помісної Автокефальної УПЦ  Митрополита Адріана. Знову довелося зазнати їм чергових бомбардувань в ЗМІ  фейками, плітками і чергових провокацій (див. http://kobza.com.ua/polemika/6235-oberezhno-provokator.html). На жаль, не працює сайт єпархії, обмаль інформації на її сторінці в Facebook, що заважає цьому протистояти, та головне, що храм діє, незважаючи ні на що.

Український  молодіжний клуб Москви (керівник Ярослав Копельчук ) у листопаді презентував українську культуру в одному з мікрорайонів столиці, але більш відомий він своїми театральними виставами за творами класиків української літератури. Щодо інших українських організацій Москви, таких як РГО «Національно-культурна автономія «Українці Москви» (голова  Олександр Люлька),  РГО «Об’єднання українців «Провісник» (голова Тарас Дудко), ГО «Славутич» (голова  Олена Марченко), то вони лише іноді згадувалися серед учасників масових заходів, присвячених дню народження Т.Шевченка і Дню Соборності України. Лише Рада українських земляцтв в Москві (голова Микола Лях)  за підтримки Фонду Максима Рильського «Троянди й виноград» спромоглася провести з 23 вересня по 2 жовтня в Центрі слов’янських культур Бібліотеки іноземної літератури «Декаду української культури». 

У порівнянні з ними більш активними були українці Калуги (Об’єднання українців Калузької області «Вітчизна», голова  Віктор Вітковський ). У січні провели в Обласному молодіжному центрі День української культури, у березні – творчий вечір ансамблю української пісні «Дніпро», який у травні взяв участь у фестивалі «Наш дом Калуга».

ГО «Українське  товариство «Перевесло» (м. Вороніж, голова Олег  Кривцов) літературно-музичним вечором відзначила   в березні річницю народження Т.Шевченка, у квітні долучилася до Міжнародного дня пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф, згадавши чорнобильських ліквідаторів, у травні українські романси і пісні лунали у Воронежі в концерті «Поезія, що стала музикою».

Українська національно-культурна автономія «Світанок» (м. Тверь, голова Тимур Кравець) у 2019 році  провела щорічний конкурс читців віршів Т.Шевченка і взяла участь в XVIII Всеросійському конкурсі на краще читання поетичних творів Кобзаря. Іванівська обласна громадська організація української культури «Мрія» (керівник Петро Блищик) провела у квітні вечір української культури в обласній бібліотеці для дітей та юнацтва. РГО української культури «Український центр «Просвіта» ( м. Ярославль, голова Тетяна  Філіппова) також згадала річницю з дня народження Т.Шевченка літературно-музичним вечором «Великий Кобзарь». Не може не радувати те, що в хоча б одній з прикордонних з Україною областей,  де проживає велика кількість етнічних українців, зокрема, в м. Курськ, ожила ГО «Товариство Україна-Сейм», а її голові  Галині Бойко навіть надали час для розповіді про громаду на місцевому телебаченні.   У 2018 році Товариство виграло обласний грант з  проектом «Від  Курську до Диканьки – зв'язок часів та  імен», а минулого року провело Фестиваль української культури «На струнах кобзи» в Курську і в Суджі.

Жодної інформації минулого року не надходило про діяльність Національно-культурного об'єднання українців «Криниця» (м.Пушкіно, керівник Тетяна Ключникова), яке, судячи з цього, припинило свою діяльність .

Не згадуємо ми і Товариство українсько-російської дружби «Дніпро» на території Північно-Кавказського федерального округу , яке очолював Зенон Пруц. Остання звістка про цю, заборонену ще у 2012 році рішенням суду  організацію  Ставропольського краю, датується 2017 роком, коли Товариство неофіційно, у вузькому колі, відзначило 15-ту річницю свого заснування. Теж саме можна сказати і про Національно-культурний центр «Днiпро»  української  діаспори Кабардино-Балкарії (м.Нальчик).

Отака, в цілому не дуже втішна,  сумна картина. Причини відомі, ми не раз про них писали. І все  ж, хочеться слідом за поетом Олександром Олесем вигукнути: «Постій, ще вечір не погас, ще повний шуму праліс!» Погас чи тільки згасає вечір українства Росії? Згадується  відповідь одного мудрого старенького на моє запитання про те, що чекає нас у майбутньому: «А чого тут гадати? Ось зараз – літо, потім прийде осінь, за нею – зима, а там і весна». Звичайно, мав він на увазі не пори року, а тисячолітній механізм історії і хоч і тимчасової, але неминучої поразки зла. Тож, і за зимою для українських автономій в Росії, яка тягнеться вже 16 років, неодмінно прийде, якщо не весна, то принаймні відлига. А в те, що їхній український праліс ще повний шуму, я не сумніваюся.

Олександр Гвоздик