Редакція сайту «Кобза» визнала переможцем у щорічній номінації за підсумками 2019 року «Друг України у Росії» політичного аналітика, історика, керівника Центру українських досліджень Інституту Європи РАН Віктора Мироненка з Москви. Пропонуємо читачам біографію переможця

Віктор Іванович Мироненко народився 7 червня 1953 року у місті Чернігові (Українська РСР) в родині партійного працівника. Радянський комуністичний політик, керівний діяч ВЛКСМ та КПРС. Член КПРС з 1975 року.

Після розпаду СРСР — російський науковець-суспільствознавець, кандидат історичних наук; громадський діяч. Член Ради директорів Фонду розвитку демократії і миру (США), полковник запасу (1989). За етнічним походженням українець, заступник голови правління Ради земляцтв України в РФ. Член ЦК КПУ в 1986 —1990 р. Депутат Верховної Ради УРСР 10 —11-го скликань (у 1984 —1986 роках). Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР у 1989—1991 р. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1986—1988 р. Член ЦК КПРС у 1988—1990 роках.

З 1970 року — слюсар Чернігівського комбінату хімічних волокон.

У 1975 році закінчив історичний факультет Чернігівського педагогічного інституту, Аспірантуру Інституту Молоді (2000), захистив кандидатську дисертацію «Комсомол в период перестройки советского общества: в поиске новой модели союза и новой молодежной политики. (1985 — 1990)» (рос.), Докторантуру Московскої соціально-гуманітарної академії (2003).

З 1975 року — голова профкому, секретар комітету ЛКСМУ Чернігівського педагогічного інституту. З 1976 по 1977 рік проходив строкову службу в стратегічній авіації біля Умані на Черкащині.

З 1977 року — асистент кафедри історії КПРС і наукового комунізму Чернігівського педагогічного інституту, 1-й секретар Новозаводського районного комітету ЛКСМУ міста Чернігова.

З 1978 року — секретар Чернігівського обкому комсомолу України.

У 1980—1981 роках — завідувач відділу пропаганди і культурно-масової роботи ЦК ЛКСМУ.

У квітні 1981 — серпні 1982 року — секретар ЦК ЛКСМУ. У серпні 1982 — 4 березня 1983 року — 2-й секретар ЦК ЛКСМУ.

4 березня 1983 — серпень 1986 року — 1-й секретар ЦК ЛКСМ України. У 1985 році був членом делегації Української РСР на Генеральній Асамблеї ООН.

У липні 1986 — квітні 1990 року — 1-й секретар ЦК ВЛКСМ.

У 1986 на пленумі ЦК КПРС засудив методи роботи Бориса Єльцина. У 1987 році обраний депутатом Верховної Ради СРСР, член Президії ВР СРСР.

У 1987 році відкрив шлях «комсомольській економіці»: НТТМи, тимчасові творчі колективи, а в подальшому біржі, банки тощо.

У травні 1990 — лютому 1991 року — 1-й заступник завідувача відділу ЦК КПРС по зв'язках із суспільними рухами і організаціями.

У лютому — грудні 1991 року — член і секретар Комітету з міжнародних справ Верховної Ради СРСР.

У грудні 1991 — вересні 2000 року — радник із суспільно-політичних питань уряду Московської області.

З 2004 року — провідний науковий співробітник Інституту Європи РАН

З 2007 року — головний редактор журналу «Современная Европа».

З 2009 року — керівник Центру українських досліджень Інституту Європи РАН.

Громадсько-політична діяльність

З 1989 Народний депутат СРСР від ВЛКСМ.

З 1993 співголова Всеросійського союзу «Обновлєніє».

З 1994 по 1997 створює і очолює «Фонд 200-річчя О.С. Пушкіна».

В 1996 керівник передвиборчої кампанії по виборам в Державну Думу РФ блоку «Гражданский союз». В 1996 керівник передвиборчої кампанії М.С. Горбачова на виборах Президента РФ.

З 1997 виконавчий директор Міжнародного Інституту ЮНЕСКО «Молодь за культуру мира і демократії», працює в Інституті молоді.

24 листопада 2001 обраний секретарем-координатором Соціал-демократичної партії РФ (об'єднаної).

З 2002 по травень 2004 секретар-координатор Соціал-демократичної партії РФ (партія Горбачова).

З 2006 заступник голови правління Ради земляцтв України в РФ. Викладач української недільної школи ім. Павла Поповича при Національному культурному центрі України в Москві.

Віктор Мироненко плідно співпрацював з Михайлом Горбачовим і був одним із «прорабів перебудови», який обговорював з Генсеком ідею побудови соціалізму «з людським обличчям». Згодом працював у Міжнародному Фонді соціально-економічних і політологічних дисциплін (Горбачов-Фонд) — радником президента.

На Радіо Свобода досить відкрито говорить про гібридну війну Росії проти України.

Один із чотирьох співавторів наукового двотомника «Історія України», що вийшов у світ у 2015 році у видавництві «Алетейя» (Санкт-Петербург).

Став переможцем у номінації сайту «Кобза – українці Росії» «Друг України в Росії» за 2019 рік.

Додатково

Віктор Мироненко: Повномасштабна війна з Україною означатиме швидкий і повний крах Росії

Евросоюз и Украина: "навеки вместе"?

Виктор Мироненко: Россия ведет в Украине необъявленную войну

На світлинах: Віктор Іванович Мироненко. Віктор Мироненко за часів роботи Першим секретарем ЦК ВЛКСМ. Соратники Горбачова (Віктор Мироненко в центрі). Віктор Іванович з дружиною в Києві.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка