Ігор Роздобудько

Коротке зведення.

Народилися на Кубані:

Кухаренко Яків Герасимович (1800, Катеринодар, Чорноморське козацьке військо — 1862) — український письменник. Наказний отаман Чорноморського козацького війська. Друг Тараса Шевченка. Похований у Катеринодарі.

Вареник Василь Степанович (1816, Чорноморське козацьке військо — 1893, Катеринодар, Кубанська область) — кубанський письменник. Автор гумористичних оповідань «Мова про хузію» та «Великодня п’ятниця». Був відомий під прізвиськом «кубанський Цицерон».

Мова (Лиманський) Василь Семенович (1842, Солодкий Лиман, Чорноморське козацьке військо — 1891, Катеринодар, Кубанська область) — український письменник. Класик української кубанської літератури.

Щербина Федір Андрійович (1849, Новодерев'янківська, Чорноморське козацьке військо — 1936) — український і російський науковець, дослідник козачого життя на Кубані, політичний діяч Кубанської Народної Республіки, член Наукового товариства імені Шевченка, професор Української господарської академії в Чехії. Похований у Краснодарі.

Бардіж Кіндрат Лукич (1868, Брюховецька, Катеринодарський округ, Кубанська область — 1918, Туапсе, Чорноморська губернія) — урядовий діяч Кубанської Народної Республіки,  прибічник ідеї соборності українських земель.

Бич Лука Лаврентійович (1870, Павлівська, Єйський повіт, Кубанська область — 1945) — політичний діяч Кубанської Народної Республіки, Голова уряду Кубанської Народної Республіки у 1917-1918 рр., Голова Кубанської Законодавчої Ради у 1920 р. Ректор і викладач Української господарської академії у Подєбрадах.

Півень Олександр Юхимович (1872, Павлівська, Єйський повіт, Кубанська область — 1962) — український поет-гуморист. Автор збірок «Сім кіп брехеньок», «Чорноморські витребеньки, або Три мішки гречаної вовни», «Весела козацька старовина», «Веселим людям на втіху», «Торбина сміху та мішок реготу», «Козацькі жарти та сміхи усім людям для втіхи», «Смійся, регочись та за боки берись» та ін.

Безкровний Кузьма Якимович (1877, Охтирська, Темрюцький повіт, Кубанська область — 1937) — український громадський та політичний діяч, міністр внутрішніх справ Кубанської Народної Республіки.

Рябовіл Микола Степанович (1883, Дінська, Катеринодарський повіт, Кубанська область — 1919) — український політичний діяч на Кубані, Голова Кубанської Законодавчої Ради у 1917-1919 рр.

Манжула Степан Федорович (1885, Дінська, Катеринодарський повіт, Кубанська область — після 1945) — політичний діяч Кубанської Народної Республіки, палкий прихильник об'єднання Кубані з незалежною Україною.

Волох Омелян Іванович (1886, Калниболотська, Єйський повіт, Кубанська область — 1937) — військовий діяч часів Епохи Визвольних Змагань.

Іванис Василь Миколайович (1888, Настасівська, Темрюцький відділ, Кубанська область — 1974) — український державний та громадський діяч,  Голова уряду Кубанської Народної Республіки та Військовий отаман Кубанського козацького війська у 1920-му році. Палкий прихильник об’єднання Кубані з Україною.

Штепа Павло (1897, Новодмитріївська, Катеринодарський відділ, Кубанська область — 1983) — український письменник, автор резонансних досліджень щодо відмінностей між росіянами та українцями «Українець і москвин: дві протилежності», «Московство: його походження, зміст, форми й історична тяглість».

Щербина Никифор (1900, Старокорсунська, Катеринодарський відділ, Кубанська область — 1977) — український поет.

Теліга Михайло Якович (1900, Охтирська, Темрюцький відділ, Кубанська область — 1942) — український громадський та політичний діяч, кубанський бандурист.

Горбачов Михайло Сергійович (1931, Привільне, Медвеженський район, Північно-Кавказький край) — останній керівник Радянського Союзу. Предки Горбачова з боку матері (на прізвище Гопкало) були переселенцями з Чернігівщини та Харківщини. Згідно зі статистичними даними на 1873 р., село Привольне (Привільне), де народився Горбачов, було за національним складом українським («Ставропольская губерния. Список населенных мест по сведениям 1873 года», издание Ставропольского Губернского Статистического Комитета, 1874 г.).

Пов'язані з Кубанню життям та працею.

Мстислав Хоробрий (бл. 983 – 1036) — син Володимира Великого, перший князь Тмутороканського князівства, перший князь Чернігівського князівства з династії Рюриковичів.

Чепіга Захарій Олексійович (1725 – 1797, Катеринодар, Чорноморське козацьке військо) — кошовий отаман Чорноморського козацького війська у 1788-1797 рр. Саме за часів його отаманування запорізькі козаки переселилися з Придністров'я на  Кубань.

Головатий Антін Андрійович (1732 або 1744 – 1797) — один із засновників чорноморського козацтва. Кошовий отаман Чорноморського війська у 1797-му році.

Рубець Олександр Іванович (1837 – 1913) — український фольклорист та хоровий диригент, збирач народних пісень. У 1868 і 1874 (за дорученням Петербурзької консерваторії) рр. збирає українські пісні на Кубані.

Дикарів Митрофан Олексійович (1854 – 1899, Катеринодар, Кубанська область) — український фольклорист, етнограф, мовознавець, «основоположник кубанської етнографії».

Жарко Яків Васильович (1861 – 1933, Краснодар, Північно-Кавказький край) — український поет та громадський діяч.

Трильовський Кирило Йосифович (1864 – 1941) — засновник товариства «Січ» і січового руху в Галичині. 1902-го року, використовуючи ноти до поклику, яким запорожці колись скликали на військову раду, і які він отримав з Кубані, К. Трильовський створив відому стрілецьку пісню «Гей, там на горі Січ іде».

Міхновський Микола Іванович (1873 – 1924) — український політичний і громадський діяч, борець за «самостійну суверенну Україну, соборну, цілу і неподільну, від Сяну по Кубань» («Credo молодого українця»). У 1920-1924 рр. жив у станиці Полтавській, де учителював та займався українізацією.

Кошиць Олександр Антонович (1875 – 1944) — український хоровий диригент, композитор, етнограф та письменник-мемуарист. У 1903-1905 рр. збирав і записував козацькі пісні на Кубані, які згодом опублікував у збірці «500 кубанських народних пісень».

Боржинський Федір Кіндратович (1879 – 1919) — український дипломат, перший посол Української Держави в Кубанській Народній Республіці. Підступно вбитий російськими білогвардійцями.

Петлюра Симон Васильович (1879 – 1926) — український державний та політичний діяч, Голова Директорії УНР. У 1902-1904 рр., займаючись революційною діяльністю, перебував на Кубані, де взяв участь в організації у Катеринодарі осередку Революційної української партії — «Чорноморської вільної громади». Саме на Кубані розпочалася журналістська діяльність С. Петлюри, за революційну роботу він потрапив до Катеринодарської в’язниці. Близькими товаришами С. Петлюри на Кубані були Федір Щербина та Кузьма Безкровний.

Барка Василь Костянтинович (1908 – 2003) — український письменник, автор роману «Жовтий князь», написаного під враженням пережитого Голодомору 1932-1933 років на Кубані.

Варавва Іван Федорович (1925 – 2005, Краснодар, Краснодарський край) — поет, фольклорист, популяризатор української культури на Кубані.

Польовий Ренат Петрович (1927 – 2008) — український письменник і краєзнавець, у 1951-1953 рр. жив на Кубані, в станиці  Охтанизівській, де породнився з кубанськими козаками, одружившись з місцевою мешканкою Вірою Денисенко. Автор книги «Кубанська Україна» (Київ, 2002).

Коваль Роман Миколайович (1959) — український письменник, краєзнавець, автор книги «Нариси з історії Кубані» (Київ, 2004).

Білий Дмитро Дмитрович (1967) — український письменник, історик, дослідник Кубані, нащадок переселенців з Кубані.

Ігор Роздобудько (Москва).

Ілюстрації:

1. Ігор Роздобудько.

2. Яків Кухаренко на українській марці.

3. В музеї Якова Кухаренка.

4. Пам'ятник Федору Щербині у Краснодарі.

5. Чепіга, Білий і Головатий на пам'ятнику в Краснодарі.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s