Дослідження

Бесіди з письменником Борисом Ткаченком, автором першої в Україні документальної книги про Голодомор

Знайомтесь: Борис Іванович Ткаченко -  письменник, краєзнавець, етнограф, колекціонер українських старожитностей. Автор 11 книг, в т.ч. й першої в Україні про Голодомор ( «Під чорним тавром»), номінованої на Шевченківську премію. Лауреат літературних  премій імені М.Хвильового і В.Стуса. Живе у м. Лебедині Сумської області. Унікальна особистість, спілкування з якою, впевнені, не залишить байдужими наших читачів. Прислів’я «Життя прожити – не поле перейти» у його випадку це і поля, які він виміряв ногами як агроном (за фахом і місцем роботи), і поле  історії, поле страждань українського народу, яке перетнув разом із ним як письменник-патріот.

Бесіди з письменником Борисом Ткаченком, автором першої в Україні документальної книги про Голодомор

Знайомтесь: Борис Іванович Ткаченко -  письменник, краєзнавець, етнограф, колекціонер українських старожитностей. Автор 11 книг, в т.ч. й першої в Україні про Голодомор ( «Під чорним тавром»), номінованої на Шевченківську премію. Лауреат літературних  премій імені М.Хвильового і В.Стуса. Живе у м. Лебедині Сумської області. Унікальна особистість, спілкування з якою, впевнені, не залишить байдужими наших читачів. Прислів’я «Життя прожити – не поле перейти» у його випадку це і поля, які він виміряв ногами як агроном (за фахом і місцем роботи), і поле  історії, поле страждань українського народу, яке перетнув разом із ним як письменник-патріот.

Створюємо мапу пам’яток української історії і культури на території РФ

Події Визвольної війни в Україні під проводом Богдана Хмельницького та подальше існування України в єдиній із Росією державі для політичного життя України мали негативні наслідки. Але для культурного розвитку Росії вони виявилися вкрай важливими. Через Україну, завжди до того замкнена для західного впливу Росія увійшла в контакт із більш розвиненою європейською культурою, а українські митці та церковні діячі на довгі роки стали керманичами розвитку нової, європейської культури в Росії. Через Україну ознайомилася Росія тоді і з архітектурним стилем європейського бароко, бо в Україні на ті часи припав розквіт цього стилю, так званого українського або козацького бароко.

Бесіди з Борисом Ткаченком, автором першої в Україні документальної книги про Голодомор

Знайомтесь: Борис Іванович Ткаченко -  письменник, краєзнавець, етнограф, колекціонер українських старожитностей. Автор 11 книг, в т.ч. й першої в Україні про Голодомор ( «Під чорним тавром»), номінованої на Шевченківську премію. Лауреат літературних  премій імені М.Хвильового і В.Стуса. Живе у м. Лебедині Сумської області. Унікальна особистість, спілкування з якою, впевнені, не залишить байдужими наших читачів. Прислів’я «Життя прожити – не поле перейти» у його випадку це і поля, які він виміряв ногами як агроном (за фахом і місцем роботи), і поле  історії, поле страждань українського народу, яке перетнув разом із ним як письменник-патріот.

Створюємо мапу пам’яток української історії і культури на території РФ

Буремне для України ХVІІ століття далося взнаки й тим, що в Україні не збереглося жодної могили тодішніх українських гетьманів. Могила Богдана Хмельницького була сплюндрована поляками дуже швидко по його смерті, через перебудову братського храму зникла могила гетьмана Петра Сагайдачного у Києві, так само як і могила Івана Мазепи в румунських Ясах. Багато гетьманів загинуло, хто у московському, а хто у польському полоні, і про їхні поховання не залишилося жодної згадки. Мабуть єдиний гетьман цього століття, якому пощастило зберегти по собі пам’ять у вигляді поховання – це Петро Дорошенко (1627–1698), що гетьманував в Україні у 1665 –1676 роках.

Бесіди з Борисом Ткаченком, автором першої в Україні документальної книги про Голодомор

Знайомтесь: Борис Іванович Ткаченко -  письменник, краєзнавець, етнограф, колекціонер українських старожитностей. Автор 11 книг, в т.ч. й першої в Україні про Голодомор ( «Під чорним тавром»), номінованої на Шевченківську премію. Лауреат літературних  премій імені М.Хвильового і В.Стуса. Живе у м. Лебедині Сумської області. Унікальна особистість, спілкування з якою, впевнені, не залишить байдужими наших читачів. Прислів’я «Життя прожити – не поле перейти» у його випадку це і поля, які він виміряв ногами як агроном (за фахом і місцем роботи), і поле  історії, поле страждань українського народу, яке перетнув разом із ним як письменник-патріот.

Бесіди з Борисом Ткаченком, автором першої в Україні документальної книги про Голодомор

Знайомтесь: Борис Іванович Ткаченко -  письменник, краєзнавець, етнограф, колекціонер українських старожитностей. Автор 11 книг, в т.ч. й першої в Україні про Голодомор ( «Під чорним тавром»), номінованої на Шевченківську премію. Лауреат літературних  премій імені М.Хвильового і В.Стуса. Живе у м.Лебедині Сумської області. Унікальна особистість, спілкування з якою, впевнені, не залишить байдужими наших читачів. Прислів’я «Життя прожити – не поле перейти» у його випадку це і поля, які він виміряв ногами як агроном (за фахом і місцем роботи), і поле  історії, поле страждань українського народу, яке перетнув разом із ним як письменник-патріот.

З нагоди 60-річчя першого польоту людини в космос

Ім’я видатного українського авіаційного і космічного конструктора Гліба  Лозино-Лозинського, на відміну  від імен його колег і земляків з України  Сергія Корольова чи Валентина Глушка,  мало відомо широкому загалу, адже  до 90-років минулого століття ніколи не згадувалося  у пресі. Воно, як і ті проекти, в яких він брав участь, завжди оточувала завіса надзвичайної секретності, яку підняли лише після 15 листопада 1988 року. Саме того дня дітище Лозино-Лозинського – багаторазовий космічний корабель «Буран», створений як противага американському «Шаттлу»,  здійснив два витки навколо Землі і благополучно приземлився в автоматичному режимі відповідно до  заданої траєкторії. Це була світова сенсація і новий прорив в космос, адже на відміну від одноразових ракет,  «Буран» міг здійснювати до 100 польотів на рік і виводити на орбіту до 100 т вантажів, тоді як «Шаттл» не більше 30 т. А головне, у майбутньому з  нього можна було запускати космічні кораблі  для дальніх міжпланетних сполучень.

З нагоди 60-річчя першого польоту людини в космос

12 квітня світ відзначив 60-ту річницю першого польоту людини в космос. Ми не могли обмежитися в ювілейний рік лише цією датою і не продовжити цикл статей про український внесок в космонавтику, який з роками чим далі, тим вимальовується все більш і більш вагомим. Після польоту Юрія Гагаріна світ дізнався ім'я генерального конструктора радянського космічного прориву, уродженця Житомира  Сергія Корольова. На жаль, мало хто, особливо з тих, хто народився після 1961 року,  чув про його соратника у справі освоєння космічного простору, вченого і конструктора,  чий внесок ані трохи не менший. Йдеться про Валентина Глушка,  під керівництвом якого були створені більше 50-ти найдосконаліших у світі ракетних двигунів та  їх модифікацій. Перший супутник Землі,  перший корабель з космонавтом, перша пілотована наукова орбітальна станція «Салют» та перша м’яка посадка на Марс (далі можна продовжувати ще довго)  – усе це забезпечили двигуни КБ українця Валентина Глушка.

Публікуємо біографію відомого діяча українського руху в Росії, активного популяризатора української пісні й культури на теренах Російської Федерації Валентина Іващенка

Народився Валентин Володимирович Іващенко у місті Богуславі Київської області 15 березня 1951 року. Закінчив Богуславську середню школу №1 у 1968 році.

Батьки: мати Параска Антонівна все життя пропрацювала санітаркою в районній лікарні; батько Володимир Карпович − шофером на різних підприємствах міста. На долю батька випали роки концтабору в Австрії (три роки в Маутхаузені), п'ять років служби в армії, дві «поїздки» на цілину (1953-54, 1960-61 роки), будівництво паперового комбінату в Карелії  (1952-53 роки).

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка