lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Дослідження

Дослідження

С какими надеждами за это время пришлось расстаться и на что надеяться сейчас

Война в Украине продолжается уже два года. Это 24 месяца, или 731 день. Человеческое сознание не рассчитано на такое долгое пребывание в кошмаре. Поэтому оно периодически замирает, отключается, уходит, словно компьютер, в спячку. Каждое утро мы просыпаемся с надеждой, что сегодня этот кошмар закончится. А к концу дня осознаем, что чуда опять не произошло.

В дни второй годовщины российского вторжения в Украину редакция «Радио Свобода» решила вспомнить, с какими надеждами и иллюзиями пришлось за эти два года расстаться, чтобы научиться жить без таковых.

Отчёт международной группы аналитиков об угрозах со стороны РФ

8 февраля Центр анализа европейской политики (CEPA) в Вашингтоне провел онлайн-конференцию для журналистов, в рамках которой эксперты организации рассказали о результатах своих исследований и ответили на вопросы аудитории.

Центр анализа европейской политики (CEPA) — независимое некоммерческое объединение политологов, основанное в Вашингтоне в 2005 году. Его возглавляет американка российского происхождения, кандидат социологических наук Алина Полякова. Согласно сайту центра, его миссия — "укреплять трансатлантический альянс с помощью передовых исследований и анализа".

 

Украинская диаспора в России: портрет в предложенных обстоятельствах

Всероссийская перепись 2020–2021 годов показала: украинцы в стране — третий по численности, после русских и татар, этнос. То есть три процента населения, 3,34 миллиона человек. Такую плюс-минус картину наблюдали не один десяток лет ( Уточнюємо: українці були третьою за чисельністю етнічною групою Росії за результатами перепису 2010 р. і раніше 2002 року. За офіційними даними Всеросійського перепису населення 2021 р., українцями себе назвали 0,6 % від тих, хто в ній взяв участь, або 884 007 осіб; у міжнародно-визнаних кордонах Росії – 712 847 осіб. Докладніше – в дослідженні «Українська катастрофа» - «Кобза-українці Росії»).

Що буде з економікою?

Кількість українських біженців за кордоном може сягати 6,7 млн. осіб. Чим довше триватиме війна, тим більше вони думатимуть про початок нового життя в країні перебування. Україна ризикує втратити мільйони громадян.

5 вересня Центр економічної стратегії (ЦЕС) презентував дослідження настроїв українських біженців, а також проаналізував, скільки з них не повернеться на батьківщину після завершення війни. За їх розрахунками, Україна може недорахуватися 3,3 млн. громадян. Ба більше, частина родин після завершення війни возз’єднається за кордоном: чоловіки після зняття обмежень поїдуть з країни до дружин та дітей.

Українці та українська мова в Росії у дзеркалі переписів населення 1989–2021 рр.

Закінчуємо публікацію дослідження Андрія Зав’ялова, в першій частині  якого містився аналіз статистичних даних за темами «Українці в структурі населення Росії», «Володіння українською мовою в Росії», «Використання української мови у повсякденності», «Українська мова як рідна», «Загальна характеристика ситуації з українською мовою у Росії».

Українці та українська мова в Росії у дзеркалі переписів населення 1989–2021 рр.

Ця стаття складається з умовних двох частин. У першій частині наводяться дані про українців, які зафіксовано Всеросійським переписом населення 2021 р. у порівнянні з попередніми переписами (2010, 2002, місцями 1989). Ця частина може бути складною для сприйняття читачем через великий обсяг даних, тому її прочитання потребує особливої концентрації.

У другій частині містяться як аналітичні матеріали про українців Росії, які є більш простими для сприйняття, бо текстова інформація переважає, так і матеріали з інших джерел інформації.

Отравления россиян за границей

С осени прошлого года, вероятно, произошла серия отравлений российских журналисток и активисток, покинувших страну. Как выяснило издание The Insider, в октябре 2022 года в Мюнхене симптомы отравления почувствовала журналистка "Новой газеты" и "Медузы" Елена Костюченко, неделю спустя в Тбилиси – журналистка "Эха Москвы" Ирина Баблоян, а в мае 2023 года в Праге – глава фонда "Свободная Россия" Наталия Арно.

Журналистка Елена Костюченко почувствовала первые симптомы во время визита в Мюнхен, куда она приехала, чтобы посетить консульство Украины и подать документы на визу. Ранее, работая в Украине как корреспондент "Новой газеты", Костюченко получила предупреждение от коллег и источников в украинской разведке, что чеченским подразделениям на российских блокпостах был отдан приказ ее убить. После этого она покинула страну, но собиралась поехать в командировку снова, уже как корреспондент "Медузы".

Актуальний аналіз творчості еміграційного етнопсихолога Володимира Яніва щодо геополітичної ролі України

Останнім часом помітною стала тенденція сучасних інтелектуалів до перепрочитання (тобто звіряння з часом) власних спостережень/роздумів/апеляцій, що несуть імпульс засадничих для суспільства та громадян тез. Для мене такими визначальними стали тези/уроки Володимира Яніва - українського еміграційного вченого-етнопсихолога, до яких  я все частіше повертаюся думками останнім часом

Розповідь про монографію Г.В. Самойленка "Пантелеймон Куліш і Ганна Барвінок: доля, Україна, любов" (мотронівський період життя і творчості)

Це не просто монографія за жанром. Це - насичене цікавими розвідками літературознавче дослідження, написане з великою пошаною й любов'ю до його героїв - словесних орачів на важкій українській ниві Пантелеймона Куліша і Ганни Барвінок.

Спочатку автор ставив за мету описати Мотро-нівку як культурне гніздо Чернігівщини. Але ґрунтовно опрацювавши 63 наукові джерела, доктор філологічних наук, професор Григорій Самойленко значно розширив рамки задуманого. Він увів у контекст імена й події, які наочно представляють нам українське культурне життя ХІХ початку ХХ століття.

Науково-публіцистична розвідка про музичний інструмент, який поряд із кобзою став одним із найвиразніших символів українського народу, та визначних бандуристів в Україні й за її межами

Любителів і знавців кобзарського та бандурного мистецтва прошу не звинувачувати мене в тому, що трохи перефразував давній славень наших майстрів срібних струн. Бо й справді, мабуть, найприскіпливіший критик не знайде програму жодного їхнього концерту, до якої б не було включено знамениту пісню "Взяв би я бандуру". Зробив це з єдиною метою, аби сфокусувати увагу на власній назві музичного інструменту. Бо й тут мені може звучати докір. Мовляв, знаємо "недбайлівку" – найстаріший зразок старосвітського козацько-кобзарського інструменту. Навіть додадуть, що датований він аж 1740 роком і до Другої світової війни зберігався в музеї етнографії СРСР як бандура козака Недбайла. Спеціалісти та дослідники наголосять, що саме з цієї бандури зробив креслення архітектор і художник Григорій Ткаченко. Бо саме він переконував спільноту, що "недбайлівка" стала еталоном бандури, яка дійшла практично незмінною аж до ХХ століття.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка