Дослідження

Рік 2019-й:   ще одна важка для діаспори «зима» позаду. Чи дочекаємося «відлиги»?

Протягом минулого року «Кобза» відповідно до свого призначення і головних  редакційних цілей і  завдань намагалася ретельно і якомога повно інформувати читачів про діяльність українських громад в Російській Федерації. Дякуємо за це, насамперед,  нашим активним дописувачам – Володимиру Павуку,  Євгену СавенкуЛюдмилі Найденко, Петру Лісничому, Валентину Іващенку, Ярославу Копельчуку, Анатолію Авраменку, Едіті Позняковій (Мочевус). І цілковито заслужено Володимир Павук з Новосибірську і Людмила Найденко з Нижнєкамську   були визнані переможцями в номінації «Українець року в Росії» сайту «Кобза» за 2019 рік. Втім, джерелом наших публікацій були не тільки повідомлення наших кореспондентів, але й регіональні видання, сайти українських організацій, сторінки у Facebook, тощо. Тепер з цих шматочків інформаційної «мозаїки» склалася певна картина, яку можна побачити і осягнути вже в цілому. Зазначимо, що перші п’ять місяців 2020 року до цього «панно» майже нічого не додали, хіба що і та «мозаїка», що була, тільки продовжувала «осипатися».

Редакція сайту «Кобза» визнала одним з двох переможців  у щорічній номінації за підсумками 2019 року «Українець року в Росії» заступника голови НАК «Українське товариство «Вербиченька» з міста Нижнєкамська (Республіка Татарстан) Людмилу Найденко. Пропонуємо читачам біографію переможниці.

Людмила Валентинівна Найденко народилася 21 жовтня 1959 року в місті Ізюмі на Харківщині. По закінченні школи у 1978 році разом з майбутнім чоловіком Віталієм переїхала до Татарстану на будівництво Камського автомобільного заводу в м. Набережні Човни. У 1980 році перебралися до сусіднього Нижнєкамська, де вирішили оселитися назавжди. Але народжувати дітей, сина Євгена та донечку Яринку, їздила в Україну в Ізюм.

Редакція сайту «Кобза» визнала переможцем у щорічній номінації за підсумками 2019 року «Друг України у Росії» політичного аналітика, історика, керівника Центру українських досліджень Інституту Європи РАН Віктора Мироненка з Москви. Пропонуємо читачам біографію переможця

Віктор Іванович Мироненко народився 7 червня 1953 року у місті Чернігові (Українська РСР) в родині партійного працівника. Радянський комуністичний політик, керівний діяч ВЛКСМ та КПРС. Член КПРС з 1975 року.

Как исчезает коренной народ Сибири

80 лет назад, в 1939 году, вышел указ президиума Верховного Совета РСФСР о ликвидации Горно-Шорского национального района. Последствия этого решения шорский народ не может преодолеть до сих пор – и вряд ли уже преодолеет. Сегодня представители древнего народа шорцев (как этнос он сформировался более полутора тысяч лет назад) говорят: у них ничего не осталось – ни родного языка, ни природы, ни поселков, основанных их предками, ни привычного образа жизни. И самих шорцев становится всё меньше: сейчас в разных городах и селах их насчитывается от силы 10 тысяч.

Національний університет «Острозька академія» запрошує взяти участь у VIIІ Міжнародній науковій конференції «Українська діаспора: проблеми дослідження», що відбудеться 21-22 травня 2020 року

За повiдомленням координаторiв Науково-дослідного центру «Інститут досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара», що працює в унiверситетi,  робота конференції планується за такими напрямами:

  • Еміграція як історичне, соціокультурне та демографічне явище;
  • Актуальні питання наукового дослідження української еміграції та діаспори;
  • Суспільно-громадське життя в діаспорі;
  • Культурні, мистецькі та літературні здобутки закордонних українців;
  • Розвиток науки та освіти в діаспорі;
  • Видатні українці за межами України;
  • Архівна та бібліотечна діаспоріана в Україні та за кордоном;
  • Видавнича діяльність та українська періодика поза батьківщиною;
  • Напрями та перспективи співпраці між закордонним українством та Україною;
  • Міжнародна діяльність закордонного українства;
  • Трудова міграція з України.

Рейтинг громадської діяльності Українських організацій Росії по регіонах за 2014—2018 рр.

Від редакції «Кобзи». У №1(4) журналу «Громада Українців Росії» за 2019 рік, що видається групою  «Громада Українців Росії» у Facebook (https://m.facebook.com/groups/167862720432596?ref=m_notif&notif_t=group_comment_reply) опубліковано дослідження Ігоря Роздобудька «Мій рейтинг громадської діяльності Українських організацій Росії по регіонах за 2014—2018 рр.».

«Бо немає нічого таємного, що не стало б явним…»

Українці Росії становлять найбільшу українську діаспору у світі. Згідно з даними останнього (на даний момент) загального перепису населення Росії 2010 року, українці посідали в країні третє місце (після росіян і татар) за чисельністю — 1 928 тис. осіб, або 1,35 % від усього постійного населення.

Загалом, з урахуванням не тільки українців-громадян РФ, але і трудових іммігрантів з України (за оцінкою Федеральної міграційної служби РФ), фактично у Росії мешкало понад 5 млн. українців. Зараз ця цифра знизилася приблизно до 3 млн. — трохи більше 1 млн. українців, які постійно проживають у РФ (без Криму!), плюс близько 2 млн. етнічних українців-іммігрантів.

 Тезис об «успешном развитии малых народов» в России всегда был и остается кремлевским мифом: эти народы  стремительно ассимилируются, теряя свою этническую идентичность

В самом сердце старорусских земель, в Тверской области с XVII века существует карельский анклав, который сто лет назад насчитывал более 140 тысяч человек. Сегодня численность тверских карел, владеющих языком, стремительно сокращается. Их потомки переезжают в города, где смешиваются с местным населением, а карельскую культуру поддерживают отдельные энтузиасты. Но с 2018 года вопрос о возрождении языка и культуры тверских карел поднимают депутаты муниципального уровня. В гостях у субэтноса в Тверской области побывал корреспондент Радио Свобода.

Продолжаем публиковать материалы исследований кубанского историка Анатолия Авраменко. Предлагаемая статья посвящена анализу вышедшей в Украине Малой энциклопедии «Українське козацтво»

Давно назрела острая необходимость создания энциклопедического свода современных знаний о казачестве. С одной стороны, в научной литературе накопилось множество данных, нуждающихся в систематизации, сложилось немало концепций, нередко вызывающих острые споры и противоречивые оценки. С другой стороны, огромный интерес к казачеству породил массу дилетантских сочинений, которые распространяют самые фантастические представления о происхождении казачества, гипертрофированную героизацию истории, превосходящую порою подвиги былинных богатырей, и ничего общего с наукой не имеющие. Этому способствовали исторические условия, в которых создавались труды по истории казачества. В дореволюционный период официальная историография стремилась внушить мысль, что историческая миссия казачества – верное служение российскому самодержавию, хотя весьма популярно было и представление о казаках как о заведомо разбойном элементе.

С каждым годом количество украинских трудовых мигрантов в РФ сокращается

Украина занимает 4 место по численности мигрантов, прибывших в Россию в 2018 году. А больше всего мигрантов приезжают из Узбекистана, Таджикистана и Китая. Основная масса иностранцев встаёт на миграционный учёт в европейской части России (Москва, Санкт-Петербург и ближайшие к ним регионы).

За период с января по сентябрь 2018 года на миграционный учёт было поставлено 13,6 миллиона человек. В сообщении Главного управления по вопросам миграции МВД России указывается, что наибольшая численность иностранных граждан была зарегистрирована в Москве и в Московской области – 3,7 миллиона человек. В Санкт-Петербург и Ленинградскую область въехали 2,6 миллиона.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка