Дослідження

Алла Атаманенко

Інтерв’ю з директором Інституту дослідження української діаспори Національного університету «Острозька академія» Аллою Атаманенко

Національний університет «Острозька академія» (НаУОА) один із найстаріших і, водночас, найновіших вишів України, він наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні Університет визнано одним із найпрестижніших і найелітніших навчальних закладів України: тут навчається лише дві тисячі студентів, а його популярність відома далеко за межами країни. У вузі функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій. Тут також створено Інститут дослідження української діаспори. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з директором цього структурного підрозділу НаУОА, професором, доктором історичних наук Аллою Євгенівною Атаманенко.


Прапор України

 

Синьо-жовтий чи жовто-блакитний? Зверху жовтий  – чи навпаки?..

Дискусії про кольори українського державного прапора України точаться давно: вони то затухають, то розгораються з новою силою. Яким, все-таки,  має бути наш стяг – один із символів незалежної держави? Про це йдеться у статті-дослідженні  Андрія Гречила, яка вийшла в той час, коли на вулицях українських міст вирувала Революція Гідності, але матеріал не втратив своєї актуальності й привабливості і сьогодні.

 

Голова Спілки українців Португалії Павло Садоха

Як «руській мір» протистоїть українському світові за межами України

Українська діаспора – це велика, потужна і згуртована частина українського світу, і вона чинитиме активний опір «руському міру», а тому Москва робить усе, щоб її розпорошити, знекровити, розчленувати, внести в лави діаспорян розкол. 

Росія всіма силами і засобами намагається приховати свою агресивну сутність, видаючи себе за миротворця й гуманіста. Це характерна особливість "гібридної війни", яка водночас несе загрозу не тільки Україні, а й усьому цивілізованому світові. Вона проявляється в багатьох сферах: військовій, економічній, інформаційній, психологічній тощо.

Андрій Зав’ялов, Іркутськ

 

Вітаємо вихід важливої наукової монографії!

В місті Іркутську в Сибіру (Росія) видавництвом Іркутського державного університету (ІДУ) в червні 2017 року було видано монографію «Соціальна адаптація українських іммігрантів» під авторством Андрія Зав’ялова.

У монографії аналізуються процеси соціальної адаптації українських іммігрантів в різних країнах Європи, Канаді та Росії. Позначаються основні механізми соціальної адаптації, складності і стратегії адаптації українських іммігрантів, а також аналізуються особливості соціальної адаптації в різних країнах.

В першій главі «Історія формування, сучасний стан і основні соціально-демографічні характеристики української діаспори» автор розглядає особливості формування західної та східної діаспори, особливо приділяючи увагу країнам ЄС (зокрема, Латвії), Канаді (зокрема, Онтаріо) та Росії (зокрема, Іркутській області). Вивчаються чисельні характеристики, динаміка процесів, сучасне функціонування української діаспори в різних країнах.

Проукраїнський дисидент у Росії

Дослідження Радіо Свобода про резонансні справи після #крымнаш

Российское адвокатское объединение "Агора" в лице Александра Попкова и Дамира Гайнутдинова представили в Киеве обзорный доклад "Украинский фактор" в противостоянии российской власти и общества”. Презентация прошла в Крымском доме при помощи украинской правозащитной организации "КрымSOS", российские адвокаты выступали вместе с Татьяной Купер, представителем украинского офиса правозащитной организации Human Rights Watch, которая комментировала ситуацию со свободой слова в Украине. Аналогичного доклада с украинской стороны представлено не было.

Андрій Литвин, Петрозаводськ

Знайомимося із переможцем в номінації «Українець року у Росії»

Литвин Андрій Сергійович (*18 грудня 1956, станиця Слов'янська (нині м. Слов'янськ-на-Кубані), Краснодарський край) — географ, викладач, громадський діяч.

Дата народження 18 грудня 1956 Місце народження станиця Слов'янська, нині Слов'янськ-на-Кубані, Краснодарський край Національність українець Громадянство СССР→Росія Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет Галузь наукових інтересів суспільна (економічна та соціальна) географія Рід діяльності науковець, викладач, громадський діяч

Руслан Нестеренко (Москва)

Здобуттю Україною Незалежності передувала боротьба українських демократичних сил за свободу демократії у столиці Росії пам’ятного 1991 року

Блажен, хто перейшов цейсвіт
В його роковану хвилину!
Він на бенкет до всеблагих,
Як рівний з рівними полинув.
Ф. Тютчев. Ціцерон.

Руслан Нестеренко (Москва)

Борьба украинских демократических сил в столице России за свободу демократии во многом предопределила обретение Украиной Независимости в памятном 1991 году

Блажен, кто посетил сей мир
В его минуты роковые!
Его призвали всеблагие
Как собеседника на пир.
Ф. Тютчев. Цицерон.

Ирина Яровая, депутат Госдумы

Об "успехах" российской Госдумы в деле удушения свободы и демократии

18 сентября в России избирали новую Государственную думу. О тех знаковых законах, которые были приняты предыдущей Госдумой, и как они отразились на жизни российского общества, читайте в материале "Радио Свобода".

Выходит срок Государственной думе VI созыва. Ее жизнь началась с протестов против фальсификаций во время ее избрания, и депутаты постарались сделать все, чтобы протесты в России стали невозможны. Их задачей было затянуть гайки, и надо признать, что они с этой задачей справились. Вспомним некоторые законы, которые они напринимали.

Ігор Роздобудько

Як радянський керівник визнався у своїй повазі до «буржуазного націоналіста».

Історії притаманні міфи. Хрущов залишився в нашій історичній пам’яті, як досить обмежена в культурному і духовному плані людина. Анекдоти та різні оповідки радянських часів обігравали саме духовну сліпоту та культурну обмеженість тодішнього лідера, виставляючи його майже не звичайним селянином-дурником, що невідомо яким чином видрався на верхівку влади. Звичайно ж, що у кожній брехні є крихітка правди, але ж ми повинні розуміти і те, що насправді недалекій розумом людині ця влада ніколи б не підкорилася.

Хрущов мабуть насправді небагато читав творів добірної, справжньої художньої літератури. Але, як для кожного із нас, в пам’яті у нього закарбувалося те виразне слово, що було прочитано у дитинстві або ранньому юнацтві, та стало своєрідним духовним дороговказом на все подальше життя. Таким духовним дороговказом для Хрущова стало українське оповідання Володимира Винниченка «Талісман»; а його головний герой – єврей-революціонер Піня став для радянського керманича уособленням його самого, так що, знаходячись при владі, він не соромився називати себе «маленьким Пінею».

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Уфимський філіал МДГУ ім. М.О. Шолохова

Уфимський  філіал МДГУ ім. М.О. Шолохова