Далекосхiдна хвиля (Хабаровськ)
- Деталі
- Розділ: Далекосхiдна хвиля (Хабаровськ)
Пам’яті камчатського киянина, геолога і поета Валерія Сергєєва
Сергєєв Валерій Миколайович – киянин, і цим пишався. Закінчив Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка, де одержав професію інженера-геолога. Працював в Україні, Бурятії, на Сахаліні та в інших районах країни.З 1978 року його життя і праця пов’язані з Камчаткою. Зі слів Валерія Сергєєва: «…Багато хорошого було пов’язано з Камчаткою і, особливо, з прекрасними людьми з української громади. Саме тут виникла потреба писати на рідній мові. Лірична і мелодична від природи українська мова як би сама собою римується і проситься на папір…»
- Деталі
- Розділ: Далекосхiдна хвиля (Хабаровськ)
Про творчість членкині міського Клубу української культури ім. Івана Франка Лідії Плюшко
Лідія Плюшко народилася в селі Криві Коліна Тальнівського району Черкаської області – це серце України (24 квітня 1960 року). Закінчила Уманську середню школу в 1977 році. На Камчатку приїхала за чоловіком, який тут працював на той час, а в Україні був в гостях. Працює в нотаріальній конторі, а вчиться в Сучасній гуманітарній академії.
- Деталі
- Розділ: Далекосхiдна хвиля (Хабаровськ)
Українські вірші, написані нею в краю на схід сонця, що першим в світі зустрічає кожен день
Петрук Оксана Остапівна – була керівником українського недільного класу в школі №7 міста Петропавловська-Камчатського. Народилася вона в Івано-Франківську, закінчила Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника з відзнакою, здобула спеціальність вчителя початкових класів i музики. Грає на фортепіано i бандурі, пише вірші. На Камчатці жила і працювала з 2002 по 2006 роки . Своє життя вона не уявляє без музики, в українську пісню закохана з пелюшок. В 2006 році повернулася до Івано-Франківська в Україну, там і проживає наразі. Зв’язок з Клубом української культури імені Івана Франка в Петропавловську-Камчатському не перервався. Пише вірші.
- Деталі
- Розділ: Далекосхiдна хвиля (Хабаровськ)
Про вірш Івана Багряного «Рідна мова», написаний у Хабаровську
Івана Багряного було заарештовано 16 квітня 1932 року в будинку “Слово” (м. Харків), у квартирі В. Вражливого за звинуваченням у контрреволюційній пропаганді та агітації (ст. 54-ІІ та 54-6 КК УРСР, слідча справа №343). Півроку перебував у в’язниці, в камері самотнього ув’язнення, а з 1933 р. – у засланні на Далекому Сході. 1936 р. він тікає і живе нелегально. Думками Багряний зі своєю Батьківщиною, що знайшло відображення у вірші “Рідна мова” (1937 р.). Скільки в ньому любові, поваги до Вітчизни, почуття власної гідності! Можете самі в цьому пересвідчитися:
Олександр Лозиков.
- Деталі
- Розділ: Далекосхiдна хвиля (Хабаровськ)
Дещо про далекосхідну українську поезію
Я – аматор не тільки в історії, але й в літературі. Літературні, як і історичні дослідження в своїх творах використовую свавільно, не спрямовуючи їх на шляхи своїх стверджень. Бо певен, те що знаходять аматори не завжди дурисвітство. Я використовую життя на не завжди веселу й вдячну гру супроти існуючих в суспільстві правил. Так було завжди. Життєве кредо підлабузників – цькувати творчі доробки патріотів, якщо вони не збігаються з вимогами влади. Підлабузників, як в Росії, так і в Україні занадто більше, голоси їх в суспільству лунають начебто гучніше, і все ж таки вічність на боці невгамовних мучеників сумління, котрих влада, якою б демократичною вона не була, тримає за злісних злочинців.
- Деталі
- Розділ: Далекосхiдна хвиля (Хабаровськ)
«Далекосхiдна хвиля» («Дальневосточная волна») - так называется новый литературно-художественный и публицистический журнал на украинском языке, который начал выходить в Хабаровске
С украинского его название переводится как «Дальневосточная волна». Инициатором и вдохновителем этого издания стал поэт и хабаровский книгоиздатель Александр Лозиков, он же выступает как главный редактор журнала и переводчик.
- Деталі
- Розділ: Далекосхiдна хвиля (Хабаровськ)
Про подорож, пригоди і зустрічі з земляками в Хабаровському краї
Поки я плив по Амуру, в мене було таке відчуття,
ніби я не в Росії, а десь у Патагонії або в Техасі…
А.П.Чехов. «Острів Сахалін»
ВЕЧІР У ПОЕТЕСИ
Все виходить не так, як хочеться…
Подивіться на карту Далекого Сходу Російської Федерації. Пряма лінія від Петропавловська-Камчатського до Южно-Сахалінська — найкоротша відстань між цими обласними центрами. Але з Камчатки на острів Сахалін не літає жоден пасажирський літак і не плаває жоден пасажирський корабель. Як мені туди дістатися? Вихід єдиний: летіти спочатку на Хабаровськ, а звідти — на Южно-Сахалінськ. Це — 1000 додаткових кілометрів і, ясна річ, зайві грошові витрати, але нічого не вдієш, бо така реальність…
- Деталі
- Розділ: Далекосхiдна хвиля (Хабаровськ)
Розмова на Донецькому обласному державному радіо про далекосхідних українців з Донбасу
В ефір Донецького обласного державного радіо 4 вересня вийшла передача – розмова з заступником голови Центру української культури “Горлиця” міста Владивостока В’ячеславом Чорномазом, яку вела журналіст Ірина Черниченко. Пропонуємо її нашим читачам в друкованому вигляді після детальної розшифровки ведучою і з’ясування з своїм співрозмовником.
- Деталі
- Розділ: Далекосхiдна хвиля (Хабаровськ)
Український письменник і видавець знайшов долю в краю на сході сонця
Поет і видавець, редактор хабаровського літературно-художнього й аналітичного журналу ”Екумена” Олександр Олександрович Лозиков походить родом з Донбасу – з міста Макіївки. Свої твори він пише російською й українською мовами, перекладає на російську й українську мови вірші нанайських письменників, зокрема Гоши Бельди. Друкує на сторінках журналу “Екумена” твори українських письменників Далекого Сходу й із України, переважно з Донбасу. Мабуть, гостра ностальгія письменника-земляка знаходить розраду в його душі саме у цей спосіб - ознайомлення через свій друкований орган далекосхідців з творами письменників-земляків з Донеччини - Василя Стуса, Миколи Руденка, Івана Світличного, Володимира Біляїва, Олега Орача, Василя Голобородька, Євгена Летюка, Григорія Кривди, Леоніда Талалая, Петра Бондарчука, Івана Білого, Анатолія Мироненка, Юрія Доценка, Олега Зав’язкіна та ін.