Аналіз виборчих платформ політичних партій і блоків, націлених на Державну Думу РФ, показує що, на жаль, в більшості із них зберігаються старі імперські ідеї, які були характерні для російської влади всі минулі століття. Ці ідеї торкаються, перш за все, територіальної, політичної, економічної та культурної експансії по відношенню до своїх сусідів, до яких належить Україна. Різниця між позиціями партій хіба в тому, що дехто намагається такі наміри скрити, а інші говорять про це відверто і цинічно. До останніх відноситься ЛДПР і виборчий блок “Родина”, які мають шанси пройти в Думу. Якраз один із лідерів “Родины” Дмитро Рагозін нещодавно займався провокаціями в Керченській протоці.

Приємним виключенням серед кількох десятків партій і блоків, що претендендують на місце в Думі РФ, виступає Демократична партія “Яблоко”, яка у важких умовах послідовно бореться за демократичні цінності в Росії, відстоює права рядової людини, намагається чесно сказати правду про ситуацію в Чечні. Дехто із прибічників Григорія Явлінського не витримав і відійшов в сторону, але, на щастя, поряд із ним з’явилися нові, мужні люди. Говоримо про мужність тому, що в умовах “керованої демократії” і відсутності гласності вистояти і говорити правду їм дуже важко.

Невдало, на наш погляд, почала свою виборчу кампанію партія Союз правих сил. Її лідери все ще пробують загравати з нинішньою владою, що дає в руки опонентів зайві козирі. А в цей час на СПС навішують гріхи сьогодення. Здивував свій електорат один із найсильніших лідерів - Анатолій Чубайс  своїм визначенням майбутнього Росії як “ліберальної імперії”, абсурдного вже по змісту самого словосполучення. Задля справедливості мусимо признати що в пізніших своїх інтев’ю він дещо спростував зміст зазначеної “національної ідеї”, залишивши в ньому економічну експансію. До того ж він дав однозначну негативну оцінку територіальній експансії Росії в Керченській протоці… Зберігаючи толерантність до влади, СПС лише декларує необхідність закінчення війни в Чечні.

Як зміниться ситуація з означеними політичними потугами після 7-го грудня? Результати виборів покажуть, що сталося з паростками демократії в Росії за останні 12 років. Чи залишиться шанс зупинити сьогоднішній рух суспільства до “міліцейської держави”? Адже нинішня політична зрілість російського суспільства визначається якраз тими 10 критичними відсотками, що налічує електорат СПС і “Яблука”. Мінімальне зниження за критичну межу може привести до катастрофічних для російської демократії наслідків. В такому випадку втрачені голоси поділять “переможці”, які апріорі не матимуть до демократії ніякого відношення.

І, нарешті, ще одне спостереження. В процесі виборчої кампанії остаточно викристалізувалися позиції і фундаментальні цінності, які відрізняють “Яблуко” від СПС. Не вдаючись в деталі, зазначимо, що обі партії поступово ввійшли в дві природні суспільно-політичні ніші, що самодостатньо відзеркалюють потреби зрілих в політичному відношенні суспільств, які ми називаємо цивілізованими. Ці дві фундаментальні ніші є вислідом діалектичної сутності людини, його індивідуалізму чи колективізму. Тому не даремно “Яблуко” її лідери стали називати демократичною партією. В свою чергу, СПС, по аналогії з США, мав би стати республіканською партією. Саме за цими партіями майбутнє, коли Росія стане цивілізованою державою. Чи скоро?