Ми, колектив молодіжного видання "Чесне Слово" (Хмельницький), як і весь наш
народ, знаходимось сьогодні у вирі бурхливих суспільно-політичних подій. Ось
вирішили поділитися своїми міркуваннями та враженнями. Адже ми одне ціле
- героїчний народ України!
Сподіваємось на відгуки та подальшу співпрацю, які можуть зацікавити й молодь
Хмельниччини.
З повагою, Олександр та Ростислав.

Можемо, братове!

Чом смутно так?..
Чом гнів бентежить кров
І чом душа тривожні марші грає?
То чорний знак:
Небесних корогов
Тони священні вкрала вовча зграя.

Чума зчманіло чавить правди плин,
Свободу нашу прагнучи сполохать.
О, їй не стане й тисячі Вкраїн –
Наситити одну правдиву похіть
І гамани набити потугіш
Наїдками із владного корита!
Народе мій, поглянь: ти ще стоїш –
Твоя могила вже давно розрита...

Чом смутно так?..
Жени осмуту злу –
Гряде, гряде землею мить жадана!
То добрий знак:
Скидаючи золу,
„Так!” – золотіють сонячно майдани.

З усіх-усюд
Іде воскреслий люд,
Зміта всі перешкоди і закови.
І ВІРИТЬ Він,
І ЗНАЄ Вітер Змін:
Ми переможем – МОЖЕМО, братове!

Ростислав Балема,
член Національної Спілки письменників України.
м. Хмельницький.

Не скорена

Забуті і знедолені
Заручники пітьми,
Знесилені, зневолені,
Мов королевські олені
Під кригою зими,
Зостались мрії-сироти
Без імені і роду
Напризволяще кинуті
В могили для народу.
Живцем!
Не винесла омани,
Земля мерцем
Не впала перед паном.
ЇЇ, поховану в кишені
Товстих, огидних Пузирів,
Теплом спрацьованої жмені
Сам Бог, як доньку, обігрів!

Олександр Грабовський,
м. Хмельницький