Санкт-Петербург – Тарас Шевченко – Україна  – цей духовний зв’язок, встановлений Великим Кобзарем ще у XIX столітті, без сумніву допомагає українцям міста на Неві відчувати себе не так сильно відірваними від Батьківщини.

Прогулюючись Літнім садом вони і зараз бачать з аркушем паперу і олівцями малого Тараса, що робить замальовки зі скульптур італійських майстрів. Поспішаючи на тролейбус по Університетській набережній зустрічають молодого Шевченка, що прямує на заняття в Академію Мистецтв. А на черговому вернісажі замічають у творі сучасного художника штрихи його вчителя Тараса.

Був з нами Тарас і в ці Шевченківські дні, коли його душа облітає всі куточки світу, де живуть українці. Святкування днів пам’яті Тараса Григоровича Шевченка в Санкт-Петербурзі почалося 9 березня з покладання квітів до монументу Великого Кобзаря активом Національно-культурної автономії українців нашого міста.

Потім в Академії мистецтв відбувся вечір, який розпочали виступами Генеральний консул України в Санкт-Петербурзі Микола Рудько, голова автономії Михайло Субота, професор Військово-Медичної Академії Терентій Зубик. Ну а далі були прекрасні спогади зі свого дитинства і виконання пісні “Ой не світи місяченьку” народної артистки Росії, заслуженої артистки України Людмили Сенчиної. Українськими піснями привітали публіку заслужена артистка Росії Марина Капуро і ансамбль “Яблуко”, Микола Колядко, оперні співаки заслужений артист України Георгій Кузовков і Світлана Пащенко, хор “Петербурзькі українці” та ансамбль під керівництвом Віолети Гриневич. Низку Шевченкових творів прочитав народний артист Росії Микола Мартон. Звучали й пісні на слова Тараса Шевченка петербурзьких композиторів Віолети Гриневич і Валер’яна Стратуци. Вів вечір заслужений артист Росії Валерій Никитенко.

З великим захопленням зустріли глядачі надзвичайно емоційний та професійний виступ дитячого ансамблю “Мрія” під керівництвом Наталії Пахолкової. Ну а прекрасним завершенням концерту стало традиційне виконання всіма присутніми Шевченкового “Реве та стогне Дніпр широкий”, під час якого не лише застогнали, а й загуділи, заспівали стіни Академії Мистецтв, і вчувалися тут серед інших голоси багатьох славетних українців, що знайшли вічний спокій в нашому місті, а, напевно, й голос самого Тараса.

Наступного дня, 10 березня, відбулася панахида за Великим Кобзарем на місці його першого поховання, на Смоленському цвинтарі. Вічна йому пам’ять та вічна слава!

Василь СОХА

VasylSokha@yandex.ru

Про автора: Соха Василь Іванович, директор по якості і науці ТОВ "НВО "Фітофарм" (С-Петербург), кандидат фармацевтичних наук. Власний кореспондент незалежного сайту діаспори “Кобза”-українці Росії” в Санки-Петербурзі, ведучий рубрики “Українські новини” (Сант-Петербург).

На фото: Співає Людмила Сенчина; Зал Академії Мистецтв, на першому плані сидять (справа наліво) – поряд з головою автономії Михайлом Суботою – почесні гості свята лауреат Шевченківської премії письменник з Полтавщини Олександр Дмитренко, Генеральний консул України в Санкт-Петербурзі Микола Рудько.

Світлини Андрія ФЕДЕЧКО (Алекс Федечко-Мацкевич Productions – www.afm.spb.ru)