Великий український скрипаль під час своєї другої гастрольної поїздки в наше сибірське місто подарував сургутським українцям концерт видатного композитора із Львова Мирослава Скорика.

 

Моя зустріч з паном Олегом відбулася в кінці лютого 2005 року, одразу ж після єдиного концерту, який був організований в Сургуті Українським культурним центром. Олег Криса вже бував у нашому місті, та і про існування української діаспори в Сургуті мав певні уявлення.

Нашу коротку розмову з відомим всьому світові скрипалем щохвилини зупиняли прихильники творчості Олега, студенти та учні музикального училища, котрі бажали мати в своїй колекції автограф людини, виконавця, про якого ще на початку 80-х років один з відомих американських критиків говорив: «…Олег Криса є великим скрипалем. Тепер я б хотів, щоб ви повторили його ім’я двадцять разів і запам’ятали». З того часу ім’я нашого земляка повторювали не один десяток разів, а сотні і тисячі. Про нього говорили як про «музиканта вищого ґатунку», вказували на його витонченість та на спокійну, елегантну техніку виконання ним творів різних авторів, на його дивовижну музичну чуттєвість, незвичайну віртуозність та впевненість, знімали капелюхи перед його здатністю проникливо вдаватись до інтерпретації, відчувати зал та передавати йому всі почуття, народженні музикою.

Пан Олег був стомлений. Концерт забирає завжди сили у музиканта. Але почувши українську мову, від з радістю прийняв мою пропозицію про бліц-інтерв’ю.

- Ви вперше в Сургуті?

- Ні, моя перша подорож до вашого міста відбулась в 1997 році.

- А як потрапили зараз до нас?

- Маю досить гарні стосунки з фондом, який існує у вашому місті. Хоча графік моїх гастролей досить напружений, все ж знайшовся день для сургутських шанувальників музики. Одразу після Сургута ми будемо грати в Краснодарі, потім Твер, далі Бійськ, Амстердам, Чикаго, Київ…

- Де Ви проводите найбільше професійного часу?

- В Істменській академії музики. Я обіймаю там посаду професора. В Істмені  знаходиться одна з кращих консерваторій. За своє професійне життя працював у Львові (до 1960 року), потім був Київ, Москва, міста Сполучених Штатів Америки. А народився я в Польщі, в містечку Лютмин.

            - Хто для Вас є авторитетом в світі музики?

- Досить складно відповісти однозначно. Я в першу чергу вдячний своєму вчителеві Давиду Ойстраху. Він – безперечний авторитет для мене. Імена Мазуркевича, Скорика, Станкевича для мене досить значимі.

            - Доля класичної музики в світі?

- Вона існує назавжди! Це – необхідність, можливо, не усвідомлена, але безперечна.

            - Що за скрипка в Ваших руках? Хто майстер?

- Гваданіні. 1858 рік. Після Страдиварі та Гварнері це третє ім’я. Досить цінний інструмент. П’ять тисяч умовних одиниць.

            - Яке враження від публіки нашого міста?

- Я переконаний, що публіка живе не тільки в Петербурзі та Москві. Сургут – одне з міст, де є потреба в музиці. Музику розуміють у Вашому місті. А це – найголовніше.

            - Чи стала музика для Вас Богом, вірою?

- Без Бога, без віри не уявляю себе. В моїй сім’ї були священики, я - греко-католик. Віра мені допомагає, мене рятує. І музика. Це різне, але дуже близьке.

            - Не можу запитати про Ваше ставлення до останніх подій в Україні?

- Я гордий тим, що відбулося! Я щасливий, що у нас є народний Президент Віктор Ющенко.

            - Україна прийматиме «Євробачення». Ваша думка щодо цього конкурсу?

- Рівень «Євробачення» значно виріс. В Україні він виріс до міжнародних стандартів.

            - Чи має музика національність?

- Звичайно. На сьогоднішньому концерті я грав Скорика не випадково. Це - для українців Сургута.

 

            Наша довідка:

            Олег Криса – високо шанований скрипаль, соліст, виконавець камерної музики, викладач. Талановитий студент Давида Ойстраха, в свій час Олег завоював головні призи на міжнародних конкурсах  Чайковського в Москві, в Монреалі, на конкурсі Паганін в Генуї. Дебютував в Америці в 1971 році в Карнегі Холл. Виступав солістом у великих музичних центрах усього світу з провідними оркестрами та диригентами. Входив до складу відомого квартету Бетховена як перша скрипка. Тісно співпрацював з великими композиторами сучасності Шнітке, Сильвестров, Скорик.  Розпочинав свою діяльність викладача у Львові, потім очолював кафедру скрипки в Київській консерваторії, далі був професором в інституті Гнєсіних та в Московській консерваторії. Сьогодні він – професор скрипки Істменської академії музики.

 

Микола ГАНУЩАК

“Українська родина”

№ 3 –2005

kolya68@list.ru