Роздуми про рік минулий, про добрі справи і проблеми нашої української громади.

Вже стало традицією, що Новий рік для українців Сахаліну починається 13-14 січня вечорницями, які ми називаємо «Сахалінські Диканьки». Кожного року цей захід ми проводимо в будинку культури «Родіна», куди запрошуємо не тільки співвітчизників, але й представників інших діаспор. Дуже приємно було почути пісню «Реве та стогне Дніпр широкий» у виконанні сахалінців корейської національності.

Ми радіємо з того, що активістами наших заходів являються не тільки щирі українці такі, як Анатолій Сідько родом з Фастівського району Київської області, але й українки, в яких мами були російського походження, а чоловіки – росіяни.

Це Марина Говорун, балетмейстер за фахом, з прекрасним колоритним сопрано та акторським талантом. Коли вона виходить на сцену в українському костюмі (до речі, подарованому сахалінській діаспорі Надією Стеценко – художнім керівником Народного хору «Калиновий цвіт» Броварського району Київської області), то забуваєш, що це не дійсна господиня української оселі, а лише героїня класика з Полтавщини.

Це Ольга Жирова, педагог за фахом, і сценарій для вечорниць підготує професійно, і на баяні зіграє, і заспіває. Навіть роль “Вєрки Сердючки” їй вдалася. Але серйозні драматичні ролі сприймаються глядачами щирішими оплесками і повертають сахалінських українців до рідного краю хоч на короткий час. Так було і в березні минулого року коли національно-культурна автономія святкувала 190-ту річницю з Дня народження Тараса Григоровича Шевченка. В цьому заході, який відбувся в Сахалінській обласній бібліотеці взяло участь і молодше покоління сім’ї Жирових. На тому вечорі з своїми спогадами виступив сахалінський письменник-українець Костянтин Гапоненко.

Вагоме місце зайняла українська діаспора в роботі Третього Сахалінського Громадянського форуму. Наша пропозиція провести опитування батьків і дітей про бажання вивчати рідну мову була внесена до резолюції Форуму, але, нажаль до сих пір вона залишається на папері і не вирішується.

Таке ж становище і з питанням, котре ми ставимо не вперше – чому для державних засобів масової інформації українська мова є забороненою? З цим питанням Рада Сахалінської регіональної національно-культурної автономії українців «Київська Русь» зверталась навіть до Володимира Володимировича Путіна. Але суть відповіді одна й та ж сама: законодавство Росії не потребує від ЗМІ проводити перереєстрацію, щоб внести в свідоцтво про реєстрацію українську мову, як мову мовлення, чи друку. Хотілося б узнати від відвідувачів незалежного сайту “Кобза”-українці Росії, в яких регіонах Росії українська мова внесена в свідоцтва про реєстрацію державних ЗМІ?

І пару слів про наші найближчі плани. На 13 травня 2005 року ми запланували провести З’їзд українців Сахаліну (в цей день Україна св’яткує День Матері). Цей захід запропонований депутатом Сахалінської обласної Думи - Миколою Лугіним, українцем з Чернігівщини.

Микола ЗАСЕНКО,

голова Ради Сахалінської регіональної національно-культурної

автономії українців «Київська Русь».

e-mail: zasenko@rambler.ru