Вже давно в Уральській Асоціації Українців не відступають від традиції  - в березні кожного року проводити Дні Тараса Григоровича Шевченка. Тематика вечорів міняється щороку, але проблем із вибором тем не виникає, адже творчість Кобзаря – безмежне море.

До народження великого Поета Рада Асоціації вирішила підготувати серйозну програму. Відповідальним назначили талановиту людину, знавця твочості Кобзаря, професора Миколу Кернесюка. Напередодні свята організували виступ на обласному радіо, разом із професором Кернесюком  ювілейну радіопрограму вів я, голова Асоціації професор Стефан Паняк. Тимчасом йшли репетиції художньої частина програми, яку готовили концертмейстер, заслужений працівник культури Росії Вадим Косюк і хормейстер, лауреат Всесоюзних конкурсів Ольга Голова.

З ініціативи Уральської Асоціації Українців в святкуванні вирішили прийняти участь Міністерство культури області, Уральський державний університет (філологічний факультет), Свердловський відділ Союзу письменників РФ, Свердловський обласний природознавчий музей і Свердловська філія Російського Фонду культури. Представники цих організацій погодились прийняти участь в науково-практичній конференції “Т.Г. Шевченко і сучасність”. В програмі значилися 5 докторів і кілька кандидатів наук…

Дійство почалося 13-го березня, в суботу, піснею “Думи мої, думи…”, хвилювання досягло вершини, коли почалася конференція. Море квітів на столі президії придало всім хорошого настрою. Оплесками і квітами проводили з трибуни всіх ораторів. Але найбільш яскравим і емоційним був виступ Миколи Кернесюка “Шевченко вчора, сьогодні, завтра”. І хоча він професор медицини, зрівнятися з ним як із шевченкознавцем  зміг би, мабуть, не всякий філолог. Приємно було зустрітися на конференції  з давнім другом української громади Лідою Слобожаніновою, викладачем Університету, яка зачитала доповідь “Із досвіду роботи над творчістю Т.Г. Шевченка”. Всі виступи викликали широку дискусію, всім хотілося розказати про “свого” Шевченка.

Мені прийшлося сказати на конференції  заключне слово. Дивуюся, коли російські колеги, часто з кращих міркувань, починають доказувати геніальність Т.Шевченка, так ніби в цьому можна і сумніватися. Для українця він з дитинства геній світового масштабу. А для мене особисто  в значній мірі Шевченко і Україна - слова-синоніми. Якщо хочете зрозуміти Україну і українця – читайте (і попробуйте зрозуміти) Тараса Шевченка.

Після невеликої перерви почалася концертна програма за участю художньої самодіяльності української діаспори. Вели концерт Ніна Бойко і Ніна Гречана. Натхнення учасників творчої групи передалося залу, співали всі…. У багатьох виступили сльози….Вірші на слова Тараса Шевченка читали Наталія Павлович, Олександр Сорокін, Марія Постоляко, Ольга Бородіна і інші. Музикальні сольні номери виконали Олександр Щебетун, Світлана Гонченко, Іван Мащак. Про них, як і про хор “Світанок” важко сказати любителі - вони давно досягли рівня професіоналів і часто виступають з концертними програмами.

“Заповітом” завершувалася  офіційна частина. На сцену піднялися представники діаспор Єкатеринбургу, які привітали нас і поділилися враженнями від творчості Тараса Григоровича Шевченка. А завершив цей чудовий вечір накритий стіл, за яким слово брали всі бажаючі. Квітів хватило всім, очі світилися…. Поки звучать твори нашого Великого Кобзаря і українська пісня – житиме у світі українство….

Стефан ПАНЯК,

голова Уральської Асоціації, член УВКР

«Вісті Урало-Сибірської асоціації українців Росії» - Єкатеринбург -2004

panjaks@rambler.ru