Видання
започатковано Інститутом слов’янознавства Російської академії наук і вийшло
друком у провідному мовсковському видавництві “Наука”.
Як
зазначається, одне з головних завдань ініціаторів видання – надати можливість багаточисленним
дослідникам, які вивчають українську та білоруську проблематику, обмінюватися
думками й дискутувати щодо найскладніших та найактуальніших питань історичного
минулого східнослов’янських націй. У щорічнику публікуються матеріали
конференцій, “круглих столів”, джерела та рецензії на праці російських і
зарубіжних вчених. Книга складається з чотирьох розділів, рецензій та наукової
інформації.
Матеріали
першого розділу“Россия и Украина в XVI – XIX вв.: спорные вопросы взаимоотношений” стосуються питань розвитку та взаємовпливу двох
сусідніх культур, спільного й суперечливого в їхніх відносинах. Основні статті:
“Православная культура Московской и Литовской Руси в XVI в.: степень
общности и различий” М.Дмитрієва, “Спорные проблемы русско-украинских отношений
в первой половине и середине XVII в.” Б.Флорі, “Проблемы взаимоотношений Украины и России 1654 – 1667 гг.” Т.Яковлевої і “Очаги военной силы украинского народа в конце XVI – начале XVIII в.” В.Артамонова.
У другому розділі “Механизмы формирования
украинской и белорусской наций в российском и общеславянском контексте (дореволюционный период)” подано матеріали “круглого столу” в Інституті
слов’янознавства РАН.
У
третьому розділі “Регионы и
границы Украины в исторической ретроспективе” йдеться про районування й формування українських земель.
Розглядаються їх взаємозв’язки в різні періоди історії. Статті С.Лукашової “Региональная
структура украинских земель в представлениях казацкой старшины во второй и третьей четверти XVIII в.”, М.Клопової
“Регионы Украины и
межрегиональное взаимодействие в концепции украинизации М.С.Грушевского
(Львовский период)” і Є.Борисьонок “Советская
украинизация в региональном измерении” охоплюють основні етапи формування території
сучасної України.
Четвертий
розділ “История, культура и
религия” містить інформацію про різні
аспекти співжиття української нації з іншими в сусідніх державних утвореннях. “Правовое положение украинской общины города
Львова XVI – XVIII вв.” М.Капраля, “Записи православного жителя Речи Посполитой
о событиях смуты в Русском
государстве” Б.Флорі, “Западнобелорусское
и западноукраинское церковное летописание конца XIX – первой
половины XX в.” Ю.Лабинцева й Л.Щавінської. І.Михутіна подає
дослідження під назвою “Февральская революция и образование Украинской центральной
рады”.
Далі
надруковано чотири рецензії на праці російських і зарубіжних істориків, що
стосуються теми середньовічної православної церкви й унії, діяльності
Малоросійського генерал-губернаторства й політики Росії в Галичині в роки
Першої Світової війни.
У
розділі “Наукова інформація” Л.Горизонтов розповідає про Відділ східного
слов’янства Інституту слов’янознавства РАН, а М.Дмитрієв – про діяльність
Центру україністики й білорусистики МДУ з 1990 по 2002 рр.
Видання
цінне тим, що вводить у науковий обіг новий комплекс джерел, подає різні, часто
цілком протилежні думки. Як зазначено у передмові, “дослідження історичного
минулого і культурного спадку українців та білорусів мають і завжди будуть мати
для російських вчених особливе значення”, бо “тільки пізнавши їх історичні
долі, вони будуть здатні прослідити історичні долі власної країни”.
10 жовтня 2003 р.
Об’єднана прес-служба Федеральної національно-культурної
автономії “Українці Росії”, Об’єднання українців Росії та
Бібліотеки української літератури в Москві
E-mail: libukr@online.ru
Тел./факс +7 095 118-9192
Тел. +7 095 737-8834