Що змусило вийти вас на вулицю і організувати цей пікет?

Сьогодні 9 листопада відбувся пікет біля посольства Російської Федерації у Києві. В ньому взяли близько 20 чоловік, що представляли Молодіжний націоналістичний конгрес та ОУН Руху Москви. Ми вийшли з прапорами і гаслами на щоби висловити нашу позицію відносно дотримання прав української меншини в Росії. Те, як вирішується це питання в Росії нас не влаштовує. Наш сьогоднішній протест був також приурочений до четвертої річниці захоплення Богоявленської церкви в місті Ногінську Московської області, що відбулося 30 жовтня.

Які вимоги ви висували?

В докуменіті ми вимагаємо від російського уряду принести вибачення українцям за події в Ногінську та негайно повернути майно. Інша вимога - дотримуватися зобов’язань, взятих російською стороною при підписання Договору про дружбу з Україною про створення умов для нормального існування української громади в Росії. Зокрема в документі говориться, що Росія буде сприяти створенню в РФ україномовних газет, сприятме діяльності українських шкіл, церков. Але на сьогоднішній день, мені здається, в Росії виконувати всі ці обіцянки ніхто не збирається.

Чи вдалося вам передати свої вимоги представникам посольства?

До нас вийшли працівники посольства. Але вони сказали, що не будуть брати від нас написаного нами документа. Вони послалися на те, що в зараз через загрозу здійснення терористичних актів, в посольстві діє особливий режим, і вони не можуть прийняти від нас листа з вимогами. Нам порадили надіслати його поштою. Ми так і зробимо. Але пікет пригорнув увагу преси. І я думаю, виклакав її інтерес до життя укрїнців в Росії та їх проблем.

А чим живе зараз українська громада в Росії?

Серед останніх подій можу назвати вечір української поезії, організований у Санкт-Петербурзі 13 жовтня. Він був присвячений поетам “розстріляного відродженя”. А наступного дня на Левашовському меморіальному цвинтарі недалеко від Санкт-Петербурга було освячено памятного хреста українцям жертвам політичних репресій. Відбулася панахида, яку відслужив архієпископ Адріан. Було дуже багато людей, практично з усіх куточків України.

Нещодавно в Росії було ліквідовано Міністерство у справах національностей. Як ви оцінюєте цей факт? І що, на вашу думку, змінеться в результаті цього кроку уряду РФ?

Для нас ліквідація міністерства не має ніякого значення. Воно не вирішувало права національностей. І не допомагало українцям Росії у вирішенні наших проблем. Хтось повинен займатися, звичайно, проблемами нацменшин в Росії. І я думаю, існування такого міністерства могло би бути корисним. Якби воно опікувалося справжніми проблемами. Але проблема в тому, що закон про права нацменшин в Росії прийняли, але механізмів для його реалізації не розробили. Тому міністерство й не могло нічого зробити для вирішення прав українців. Тому ще раз повторю, ми нічого позитивного від цього міністерства не отримали.