Її до 40-річчя з дня народження і 10-річчя трагічної смерті геніальної народної співачки сургутянки Марини Крапостіної (Рибальченко) заказав відомий меценат з міста Сургуту українець Володимир Самборський

8 березня на сайті «Кобза-Українці Росії» було опубліковано велику добірку текстових, фото і аудіоматеріалів: «Остановись, мгновение: Марина Крапостина! К 10-летию ухода в вечность этой навеки 30-летней, необыкновенно талантливой и обаятельнейшей певицы от Бога (дивіться - http://kobza.com.ua/content/view/2689/36). Редакція сайту продовжує збирати і публікувати матеріали про коротке і яскраве життя навічно 30-літньої солістки Кубанського козачого хору Заслуженої артистки України Марини Юріївни Крапостіної (Рибальченко), яку російські і зарубіжні фахівці-мистецтвознавці найвищого рівня відповідально назвали «геніальною співачкою», «співачкою, які народжуються раз на тисячу літ», порівнювали її з великим Федором Шаляпіним.

Народилася Мариночка Рибальченко 4 вересня 1969 року в місті Сургуті Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області. Тут вона жила з батьками до переїзду на Кубань в 1981 році. І п’ять років – з 1976-го по 1981 рік навчалася в сургутській загальноосвітній школі №5. Батьки Марини працювали в управлінні Сургутнафтобуду, жили поряд зі школою в мікрорайоні "Нафтовиків".

На днях нам в редакцію сайту з Сургуту телефонував Володимир Трохимович Самборський, президент Українського благодійного Фонду „Довіра”, один із засновників національно-культурно-просвітницького Товариства «Українська родина», в минулому голова сургутської української національно-культурної автономії. Він повідомив, що звернувся до директора загальноосвітньої школи №5 пані Ольги Юріївни Іванової з пропозицією про увічнення пам’яті видатної учениці цього учбового закладу. Меморіальну дошку з горельєфом сургутянки Марини Рибальченко Володимир Трохимович взявся виготовити за свій кошт. (Нагадуємо, що так само цей відомий меценат збудував в Сургуті і в 2005 році подарував місту перший в Сибіру пам’ятник великому українському поету Тарасу Григоровичу Шевченку. А в цьому році на пушкінське свято подарував Російському центру імені Олександра Сергійовича Пушкіна рідного Львова бронзовий бюст великого російського поета).

Пані директорка школи запропонувала Володимиру Трохимовичу приурочити відкриття меморіальної дошки до 45-річчя школи, яке буде відмічатись в жовтні цього року. Знаючи велику енергію і завзяття пана Самборського, певні, що до цього часу ця меморіальна дошка буде виготовлена і на шкільний ювілей прикрасить шкільний будинок в столиці Юрги на вулиці Пушкіна, 15. І що це принесе радість її названому батьку - художньому керівнику Кубанського козачого хору народному артисту України і Росії професору Віктору Гавриловичу Захарченку, який любив Марину, як рідну дочку. Мати Марини Неллі Іванівни Рибальченко, що зараз живе з її сином Дімою Крапостіним в кубанській станиці Старовеличковській, телефонувала нам і повідомила, що Володимир Трохимович вже говорив з нею і обговорював можливість приїзду в Сургут на цю урочисту подію.

Дуже раді, що за потужною підтримкою Володимира Трохимовича Самборського ідея увічнення пам’яті геніальної народної співачки Марини Рибальченко в її рідному місті Сургуті починає реалізовуватися.

Андрій БОНДАРЕНКО,

головний редактор сайту «Кобза-Українці Росії».

sloboda@samaramail.ru.

На світлинах: Учениця школи № 5 міста Сургуту Мариночка Рибальченко. Заслужена артистка України Марина Крапостіна-Рибальченко. Логотип загальноосвітньої школи №5 міста Сургуту. Фотомонтаж з сайту сургутської школи №5. Володимир Трохимович Самборський. Перший пам'ятник Тарасові Шевченку в Сибіру. Володимир Самборський біля свого дарунка Сургуту - пам'ятника Кобзарю.