Враження з нагоди нагородження в Києві патріотів України

Наприкінці року прийнято оглядатися на пройдене, зроблене і підводити підсумки. Своєрідним підсумком 2008 року було урочисте нагородження окремих діячів української діаспори відзнакою «Патріот України» у рамках Міжнародного проекту «Україна й українці – цвіт нації, гордість країни». До останнього часу про цей проект мені чути навіть не доводилось, а що я ще й став його лауреатом – взагалі стало для мене несподіванкою, і несподіванкою, скажу відверто, приємною. Адже за щоденною напруженою працею не завжди видно значення своєї роботи, напевно, його краще видно здаля, а що це помітили й відзначили на Батьківщині, приємно вдвічі.

У сучасній Україні про діаспору згадують не так часто. Раніше згадували частіше, і переважно західну, бо звідти йшла допомога, а про східну діаспору взагалі знали в Україні небагато. Реально зв’язок України з діаспорою здійснюють 5-6 недержавних установ. Одні працюють більш ефективно, інші менш, і кожна з установ займає свою ланку у цьому безмежному морі роботи.

Дуже плідно у цій галузі працює Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка». Нижнєкамська міська національно-культурна автономія «Вербиченька» (Республіка Татарстан) підтримує зв’язок з цією установою понад 12 років. А з приходом на посаду директора Міжнародного інституту освіти і культури пані Ірини Ключковської наша співпраця не тільки пожвавішала, а якісно змінилася. Зараз у МІОК працює команда однодумців, яка спрямованою, щоденною роботою підіймає стосунки з діаспорою на найвищий щабель. Ми проводимо заходи, спрямовані на краще знайомство України з роботою діаспори і допомогу діаспорі від України, беремо участь у наукових конференціях, спільних фольклорних та культурних заходах, запрошуємо делегації МІОК на свята й заходи до себе, багато уваги й часу приділяємо роботі й вихованню дітей та молоді.

Коли пані Ключковська увійшла до складу оргкомітету Міжнародного проекту «Україна й українці – цвіт нації й гордість країни», відразу підняла питання щодо закордонного українства. Вона добре знає, в яких складних умовах працюють українські громади за кордоном, і який титанічний тягар лежить на плечах керівників таких осередків. Лауреатами проекту стала ціла когорта громадян України, які докладають багато зусиль для розбудови держави, але патріотична праця на користь українства за її межами не тільки не легша, а часом набагато складніша. Умови розбудови українства в іншомовному оточенні не скрізь і далеко не завжди складаються сприятливо, часто доводиться працювати «не завдяки, а всупереч». І пані Ірина Ключковська про це знає дуже добре. Саме тому вона виступила з пропозицією відзначити найбільш активних діячів української діаспори.

Отримання відзнаки «Патріот України» є не тільки увагою держави до моєї персони, а й гідною оцінкою моєї роботи, роботи всього нашого товариства. Готуючись до поїздки в Київ, я дуже хвилювався. Не щодня нагороди отримую. Так хотілось, щоб у незвичайний день поруч були близькі люди! Родичів в Україні у мене вже нема, але люди, які стали рідними мені по духу, приїхали до Києва і прийшли, щоб розділити зі мною радість. Прийшла моя багаторічна приятелька Альфія Шевченко, татарочка за походженням, мешкає в Києві понад 20 років, очолює татарський фольклорний колектив «Асылъяр». Коли ми вперше побачилися п’ять років тому і почали спілкуватися, з’ясувалося, що проблеми у татар в Україні такі ж самі, як і в українців у Татарстані: дзеркальне відображення. З того часу ми плідно підтримуємо їх колектив, вони підтримують нас. У 2006 році «Вербиченька» всім товариством гостювала у татар у Києві, влітку 2008 року «Асылъяр» дав концерт у нас у Нижнєкамську і брав участь у відкритті меморіальної дошки Оксані Петрусенко в Казані, у вересні 2008 ми разом провели літературно-музичну зустріч у Чернігові.

Під час цієї ж зустрічі нам пощастило познайомитися з фольклорним колективом «Духовні криниці», який є чернігівським осередком Всеукраїнського жіночого товариства ім. Олени Теліги. До складу колективу входять Тетяна Скойбіда, Катерина Кудрик, Ніна Швачка і молоденька Тетянка Грабовець (10 січня їй виповнилося 18 років, з чим хочу її щиро привітати). Я бачив багато колективів, які чудово співають українських народних і сучасних пісень, але теліжаночки з «Духовних криниць» відрізняються від усіх – це пронизливий і високий голос самої української землі! У їх репертуарі є знакові пісні: «Нічка» (на слова чернігівської селянки Одарки Романової, чудова лірична пісня, яку дуже любив Симон Петлюра – головний отаман часів визвольних змагань 1917-1921 рр.), «Сміються, плачуть солов’ї…» (романс на слова Олександра Олеся, батька Олега Ольжича, відомого провідника ОУН), «Про чайку-небогу» (автором тексту якої є гетьман Іван Мазепа) та багато інших. За недовгий час нашого знайомства ми тричі брали участь у спільних концертах: «Вербиченька» гостювала в Чернігові, на Святого Миколая «теліжаночки» відвідали Татарстан, де брали участь у заходах у Нижнєкамську, Єлабузі та Казані. «Теліжаночки», дізнавшись, що я став лауреатом проекту, з радістю приїхали до Києва, розділити зі мною радість отримання почесної нагороди.

29 грудня 2008 року у Національній філармонії України на Володимирівському узвозі відбулася церемонія вручення нагрудних знаків «Зірка патріота України». Колонна зала вражала величністю, вільних місць майже не було. У числі почесних гостей були народні депутати, представники ділової громадськості, перший президент України Леонід Макарович Кравчук, прем'єр-міністр України 1997-1999 рр. Валерій Павлович Пустовойтенко, багато інших.

Після урочистого відкриття почалася процедура нагородження. Мов зачарований дивився я на лауреатів, які під бурхливі оплески виходили на сцену. Дивився і пишався: якщо такі люди є в Україні, вона ніколи «не вмре, не загине»! Слава Україні!

Дуже сподобалося, що у програмі через кожні 6-7 нагороджень був художній номер. Хоча у пісенній програмі з’явилася, на мій погляд, хмарка непорозуміння. Ауріка Ротару заспівала пісеньку про кохання російською мовою. Леонід Кравчук коректно натякнув, що на українській землі, на українському святі треба було б співати рідною мовою. На щастя, ця хмарка була єдиною.

Лауреатів від закордонного українства нагороджували наприкінці заходу. На сцену вийшла Ірина Ключковська. Схвильовано й яскраво вона розповіла про закордонний український рух та його значення для Української держави, про провідників цього руху, які на своїх плечах несуть тяжкий тягар збереження батьківської культури. Зібрався справжній цвіт української діаспори. Завдяки наполегливій, а іноді титанічній роботі цих патріотів українське відродження за межами материкової України іноді дивує українців на теренах Батьківщини. Були нагороджені Михайло Петруняк, Ольга Метревелі, Тарас Дудко, Наталя Литвиненко-Орлова, Анатолій Скальський, Людмила Мельник та багато інших. Ці люди працюють за покликом серця, іноді в байдужому оточенні, часом у недоброзичливих умовах, безкоштовно, відриваючи час у родин, втрачаючи здоров’я, тому що не можуть і не хочуть жити інакше.

Потім було фото на згадку, фуршет, приємне неформальне спілкування, і розставання до нових зустрічей. Такі заходи надають натхнення до подальшої плідної роботи.

Я радий, що в моєму житті поруч з роками непростої напруженої праці, яку я обрав гаслом свого існування, є місце таким приємним хвилинам відчуття причетності до великої справи, що так високо відзначила Батьківщина роботу нашого товариства, що поруч зі мною, плече в плече є надійні і вірні друзі, які не зрадять, не збрешуть, завжди допоможуть і витримають все.

Євген САВЕНКО,

голова Нижнєкамської міської національно-культурної автономій «Українське товариство «Вербиченька»

verbichenka@list.ru

Славна українська земля своєю історією

Її активні творці – талановиті та працьовиті, творчі та щирі, самовіддані професіонали

Вони дбайливо господарюють та збагачують духовні надбання наших пращурів. Любов до Батьківщини надихає їх на подвиги й самопожертву в ім’я великої мети. Таких по праву називають патріотами. Саме ці люди зібрались напередодні Нового року у Колонному залі Національної філармонії України на заключній частині Міжнародного проекту «Україна й українці – цвіт нації, гордість країни» у місті Києві. Захід відбувся за підтримки керівництва держави, органів державного та місцевого самоврядування, першого президента незалежної України Леоніда Кравчука, Ради Старійшин України та одним із його засновників Валерієм Пустовойтенком. Спонсором став голова правління Мовно-інформаційного фонду Грузії Гурам Кашакашвілі.

Усім лауреатам було вручено нагрудний знак «Патріот України», диплом, квіти та презентаційний альманах «Україна й українці – цвіт нації, гордість країни». Це видання розповідає про особистостей, чиїми справами можна пишатися. Інформація про них зібрана на його сторінках.

Ведучими свята були заслужений артист України Анатолій Гнатюк (відомий широкому загалу за телепередачею «Лото-Забава») та Астрая (справжнє ім’я Олена Петрова). Урочисто залунав Гімн України, у піднесеному настрої виструнчився весь зал. Насамперед, слово було надане професору, герою України та її першому президенту Леоніду Макаровичу Кравчуку. Він пояснив своє бачення патріотизму: це стан душі, спосіб мислення людини. І сьогодні усім нам не вистачає патріотизму до мови, культури. Визнав, що до Нового року ми підійшли у боротьбі за владу. Висловив надію на те, що рік Бика зробить нас більш впертими та надасть більше мужності. Щиро побажав усім присутнім щастя, добра та здоров’я у Новому році.

У залі зібрались представники абсолютно різних професій та підприємств. Були тут і заслужені архітектори України, і лікарі, і відмінники освіти, і ректори університетів різних міст. Нагородження перемежались чудовими піснями у виконані заслужених артистів України Ауріки Ротару, Анатолія Гнатюка, Астраї, Оксани Пекун та Анатолія Матвійчука. Слово було надане доктору технічних наук, професору, прем’єр-міністру України 1997-1999 рр. Валерію Пустовойтенко. Він підкреслив, що й досі слідкує за всіма змінами та торгово-економічним балансом у країні. Запевнив: аби стати справжнім професіоналом, треба багато працювати і постійно вчитися. Закликав любити і поважати один одного, адже наше відношення повернеться до нас самих.

Велика кількість гостей завітала із-зі кордону. Одна з організаторів свята Ірина Ключковська наголосила на тому, що їй особливо приємно вітати українців, яких доля розкинула по всіх континентах світу. Сьогодні Ірина Михайлівна – директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою (м. Львів). Запрошення до участі у цьому проекті представників світового українства – ще одне свідчення того, що нарешті наша держава повертається обличчям до тих, хто впродовж десятиліть відкривав незнану для світу нашу спільну Батьківщину. Пані Ірина відмітила, що сьогодні від 12 до 20 мільйонів наших співвітчизників живуть за межами України. Щодня вони жертовно працюють, аби про нашу країну знали. До Києва завітав президент асоціації українців в Іспанії «Україна» Михайло Петруняк. Пасторальний координатор для українців - греко-католиків в Італії отець Олександр (Сапунко) повідомив, що за офіційними даними, більше 500 тисяч українців сьогодні живуть на теренах Італії, при чому 95% - це жінки. Валерій Пустовойтенко підкреслив, що близько 210 тисяч людей вже виїхало до Росії. Демографічна ситуація погіршується із кожним днем, і тому ми маємо сприяти тому, аби люди повертались додому. Свою нагороду отримав і директор Інституту реабілітації ННЦ наркології Росздраву, доктор медичних наук, один з основоположників нового наукового напряму в наркології – реабілітологія, а також заступник голови правління регіональної громадської організації «Товариство української культури «Славутич» Тарас Дудко. Племінник Олександра Довженка, Тарас Миколайович народився у Києві, є фундатором Довженківського альманаху «Провісник». Визнав: хоч і живе та працює в Росії, докладає максимум зусиль для процвітання України. Він закликав віддати усі сили на єднання нашого народу! Відвідали захід та отримали свої нагороди і люди, котрі тісно співпрацюють із фундацією ім. О.Ольжича. Серед них Ольга Метревелі (голова асоціації українок Грузії імені Олени Теліги), Наталія Литвиненко-Орлова (голова національно-культурної автономії українців м. Мурманська, редактор сайту «Кобза» - українці Росії») та Євген Савенко (голова Нижнєкамської національно-культурної автономії «Українське товариство «Вербиченька»).

Наостанок була висловлена подяка усім організаторам та спонсорам заходу. Прозвучали сподівання, що цей проект матиме своє продовження, адже майбутнє України в наших руках. Виявляючи високу відданість справі, кожен із нас робить великий вклад в авторитет України, її імідж, в її славу, у велич самої нації.

Тетяна ГРАБОВЕЦЬ.

neSHMATA@i.ua

На світлинах:

Лист в редакцію із Культурного центру України:

Шановний Андрію Васильовичу! У книзі «Україна й українці – цвіт нації, гордість країни» в числі нагороджених є, але не приїхали в Київ – Володимир Зарічанський, Василь Антонів, Василь Бабенко, Мирослава Філіппова, Стефан Паняк, також і Ви, Андрію Васильовичу!

Вважаємо, що названі люди заслуговують того. Потрібно, щоб в Україні знали, про Вас і усіх. Всі дані на названих людей і їх фото у мене є. Про себе дані надсилали у Львів пані Наталія Литвиненко-Орлова і пан Євген Савенко та мабуть і ще хтось. Книга у мене є, але вона залишилась на Чернігівщині, у мене вдома (велика об’ємом).

Ще раз Вас з святом!

З повагою,

Людмила МЕЛЬНИК.

Roman105@yandex.ru 

Від редакції сайту «Кобза-Українці Росії»:

З радістю повідомляємо нашим читачам, що високої громадської нагороди - відзнаки «Патріот України» були удостоєні всі троє членів редакції сайту, що живуть і працюють в Росії: його директор професор Стефан Григорович Паняк, я - головний редактор сайту Андрій Васильович Бондаренко і редактор з напрямку публіцистики Наталія Георгіївна Литвиненко-Орлова, член Союзу журналістів України.

Ми дякуємо за високу оцінку організаторів Міжнародного проекту «Україна й українці – цвіт нації» нашої громадської праці і обіцяємо і надалі робити все від нас залежне на користь нашої Батьківщини і народу України.

Андрій БОНДАРЕНКО,

головний редактор сайту «Кобза-Українці Росії»,

Заслужений журналіст України.

sloboda@samaramail.ru

На світлинах: Зірка відзнаки «Патріот України». Почесні гості. Наталя Литвиненко-Орлова. Тарас Дудко. Євген Савенко. З книжкою «Україна й українці – цвіт нації, гордість країни». Фото на добру згадку.