Представник роду Грушевських з Кубані на відкритті Меморіального будинку-музею Михайла Грушевського в Києві

В жовтні минулого року в моєму житті відбулася важлива подія. Мене як одного з представників знаменитого роду Грушевських, що проживають на Кубані, запросили на відкриття Меморіального будинку-музею Михайла Грушевського в Києві. На Україні він вважається першим президентом і одним з кращих українських істориків.

В музеї мене зустріли з відкритим серцем, показали цікаву експозицію. Дім відтворили таким, як він був у старі часи. На першому поверсі розміщується гардероб, конференц-зал і господарські приміщення. На другому поверсі – виставка наукових праць ученого і важливіші документи. На третьому поверсі відновили дитячу кімнату, їдальню і робочі кабінет. В кожній з цих кімнат збереглися речі, якими користувалася сім'я Грушевських. В музеї працює висококваліфікований персонал, люди, яки присвятили все життя вивченню наукової спадщини Михайла Сергійовича Грушевського та його життєвого шляху.

На жаль, відкриття музею неодноразово переносилось. Сталося це і цього разу, так що мені не довелося зустрітися з президентом Віктором Ющенком. Урочисте відкриття відбулося вже після мого від'їзду з Києва.

Величезна подяка працівникам музею, що приділили мені увагу, особливо Миколі Кучеренку, який показав мені також всі основні визначні пам'ятки української столиці: Хрещатик, площу Незалежності, Володимирську гірку, Софійський собор, пам'ятники Тарасу Шевченко і Михайлу Грушевському біля Київського університету. Особливо запам'яталось перебування в Києво-Печерській лаврі та розташованому в ній Музеї книги і друкарства України, бо в університеті я вивчаю книгознавство.

На світлині: Власний будинок родини Грушевських після смерті Михайла Грушевського більш ніж на 60 років перетворився на комунальну квартиру. Одна з фотографій інтер’єру робочого кабінету М. Грушевського.

Дмитро ГРУШЕВСЬКИЙ,

студент Краснодарського державного університету культури і мистецтв.

Додаток:

Життя музею

Рішення про створення Історико-меморіального музею Михайла Грушевського було прийнято з ініціативи Музею історії міста Києва ще у 1992 році. Музей має бути відкритий у Києві в будинку на Паньківській, 9 — єдиному на київській садибі Грушевських, що зберігся до сьогодні — після його реконструкції. На цей час колектив майбутнього Історико-меморіального музею Михайла Грушевського провадить свою пошукову, дослідницьку та наукову роботу та підтримує постійно діючу експозіцію виставки "Мета, зміст і щастя життя..." у приміщенні Музею історії міста Києва.

Створення музею Михайла Грушевського саме в меморіальному будинку, з яким так тісно переплетено життя вченого, який багато років був відомим українським осередком, дасть можливість створити правдивий портрет Грушевського і як історика та політика, і як сина , батька, брата, друга, вчителя. Наукова концепція майбутнього музею тісно пов'язана з історією будинку, долями його мешканців, спрямована на відтворення не лише історичних портретів на тлі епохи, але і того особливого духу оселі, яка створювалась його власниками і притягувала своєю самобутністю.Окрім того, важливо визначити елементи, які дозволять органічно, природньо поєднати два розділи музею — меморіальний та історичний. Відомо, що саме тут, на Паньківській, 9, М. Грушевський у 1926 році написав автобіографію, підсумовуючи свій 60-річний життєвий шлях та здобутки за 40 років наукової діяльності. Цей факт вплітає розповідь про основні віхи життя вченого в контекст меморіального характеру експозиції.

Якою б не була жорстокою більшовицька влада до М. Грушевського та його родини, вона не змогла знищити пам'ять. А зберігаючи пам'ять про цей славний рід, люди зберігали по можливості книги, фотографії, рукописи, особисті документи, меблі, побутові речі, які вдалося розшукати, атрибутувати, включити до колекції. Як подарунок долі сприймають музейники унікальні негативи на склі, які вдалося розшукати в Національній бібліотеці України. На них повністю відтворено інтер'єр домашнього робочого кабінету М. Грушевського на 1929 рік. Ці зображення, поруч зі спогадами родичів, листуванням, щоденниковими записами складають основне, найбільш достовірне, джерело для відтворення меморіальної квартири вченого.

Найважливішим напрямком роботи колективу Історико-меморіального музею Михайла Грушевського є формування його основи — музейної збірки, яка вже нараховує близько 2 тис. пам'яток: праці історика та наукові видання за його редакцією, унікальні іконографічні джерела, особисті документи, меморіальні меблі та побутові речі, комплекси рідних, учнів, відомих українських вчених та громадсько-політичних діячів. За декілька років вдалося зібрати одну з найбільших в Україні колекцію видань праць М. Грушевського, комплекти наукових збірників за його редакцією та газет, що видавались за ініціативою та дієвою участю вченого. Виняткова цінність для музею — меморіальні меблі та побутові речі. Для відтворення меморіальної квартири зібрано та атрибутовано десятки музейних предметів, взяті на облік всі, виявлені в приватних збірках, меморіальні речі музейного значення. Серед унікальних знахідок 1999 р. — лист М. Грушевського доньці академіка О.Новицького Марії, датований жовтнем 1934 р., отже — один з останніх листів вченого. Епістолярна спадщина М. Грушевського поч. 1930-х рр. досить незначна, тому даний лист є не лише музейною, але і науковою знахідкою.

Особлива увага приділяється науково-дослідній роботі, на основі якої обґрунтовується концепція музею взагалі та його експозиції. Науковці музею розробляють такі важливі теми як "Історія роду Грушевських", "Розробка та впровадження нової історіографічної схеми історії українського народу", "Роль Михайла Грушевського в становленні українського парламентаризму", "Історична школа Михайла Грушевського". Результати наукових пошуків узагальнені в ряді статей, публікацій в часописах України та діаспори, у доповідях на ювілейних та тематичних конференціях, у підготовлених радіопередачах, телепрограмах, документальних фільмах.

Пріоритетним напрямком діяльності музею є організація виставок. Свідоме підпорядкування життя ідеї національного українського відродження, на що була спрямована вся наукова, громадська і політична діяльність Михайла Грушевського — провідна ідея єдиної в Україні постійно діючої виставки "Мета, зміст і щастя життя...", що була відкрита до 130-річчя від дня народження видатного історика у вересні 1996 р. в приміщені Музею історії міста Києва. На виставці "І оживе добра слава, слава України..." до 80-річчя українського парламентаризму, що експонувалася в Верховній Раді України у 1997-1998 рр., була широко представлена постать М. Грушевського як голови Української Центральної Ради, творця вільної суверенної держави українського народу.

В сучасному грушевськознавстві історія роду Грушевських досліджується лише співробітниками музею. На сьогодні до генеалогічної схеми включено більше 200 персоналій, починаючи з ХVІІІ ст. Науковцями музею вдалося розшукати архівні матеріали про прапрадіда Михайла — Данила Грушу — найдавнішого з виявлених поки що представників цього роду. Згадуючи Данила Грушу у своїх спогадах, М. Грушевський не знав, що саме він був його прапрадідом. Предметом особливої уваги музейників завжди було впорядкування могил рідних Михайла Грушевського. У 1999 р. вдалося виявити місце поховання та надгробок з могили його діда по батьківській лінії священика Федора Васильовича Грушевського. Турбота про могилу свого діда Федора було справою честі М. Грушевського за його життя. Справа честі співробітників музею — відновити втрачене, повернути пам'ять.

Музей постійно підтримує творчі зв'язки з інститутами, товариствами, дослідниками життя та діяльності Михайла Грушевського, що дає підстави реалізувати творчі задуми про створення на його базі наукового центру грушевськознавства в Україні. 2000 рік обіцяє бути особливим в житті музею: розпочнеться реконструкція меморіального будинку коштами міського бюджету. Окрім того, колектив працює над реалізацією декількох проектів. Зокрема, розпочалася робота по створенню фотовиставки "Грушевські сьогодні".

http://images.google.ru/imgres?imgurl=http://museum.iatp.org.ua