Що робити, щоб подолати нинішні негаразди в українському громадському русі Росії

Кожен рік в середині квітня в Москві проводились засідання рад Об’єднання українців Росії (ОУР) і Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії” (ФНКА УР). Коли живий був перший голова цих двох федеральних українських громадських об’єднань Олександр Олексійович Руденко-Десняк, то зарані, ще в січні в регіональні громади надходили попередні програми цих засідань. У минулому році 14 квітня спільне засідання двох рад вперше було проведено в Раді Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації. На жаль, у цьому році ні запрошення, ні повідомлення в регіони навіть не розсилалися.

Слід визнати, що Об’єднання українців Росії було створене за активної допомоги Посольства України. Надалі, після започаткування на Арбаті, 9 Культурного центру України в Москві, покійний голова Об’єднання українців Росії Олександр Олексійович Руденко-Десняк із своїм заступником і першим помічником Юрієм Григоровичем Кононенком працювали на штатних посадах у відділі інформації та діаспори в КЦУМ, що надавало їм додаткові можливості у проведенні організаційної роботи (хоча б пошту в регіональні організації ОУР та ФНКА УР можна було розіслати за гроші КЦУМ). Об’єднання українців Росії та Федеральна національно-культурна автономія “Українці Росії” мали можливість при організації своїх заходів опиратись на підтримку Культурного центру України в Москві (наприклад, отримували приміщення для проведення засідань і розміщення прибулих з регіонів в готелі КЦУМ) та Бібліотеки української літератури в Москві (де пан Василь Михайлович Дума навіть проводив спільне засідання правлінь ОУР і ФНКА УР). Якийсь час організаційним центром для Об’єднання українців Росії служив офіс цього нового провідника об'єднання у Хохловському провулку 10, буд. 4, звідки від імені Василя Михайловича розсилали матеріали його помічники Юрій Григорович Кононенко та Галина Іванівна Кульчицька.

Зараз вищий московський провід ОУР та ФНКА УР не має можливості задіяти московські установи української культури в підготовці чергових зборів рад та правлінь по чисто суб’єктивним причинам. Колишній головний організатор цих заходів перший заступник голови Об’єднання українців Росії Юрій Григорович Кононенко після останніх подій навколо Бібліотеки української літератури вимушено перебрався до Києва. Можна лише з жалем констатувати, що через проблеми в московському керівництві обидва громадські об'єднання зараз фактично паралізовані - в них не відчувається ні керма, ні вітрил.

Перш за все потрібно з жалем констатувати, що після 2005 року вищі московські провідники Об’єднання українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії” зіпсували свої раніше дуже добрі, партнерські відносини з керівництвом Культурного центру України в Москві і зараз не мають ніякої підтримки в КЦУМ. Бо призначених Урядом України провідників Культурного центру України в Москві – і генерального директора Центру академіка Володимира Юхимовича Мельниченка, і його заступника Юрія Миколайовича Василенка – вони публічно критикували, вимагаючи їх відставки. Спочатку перед делегатами Конгресу ОУР та З’їзду ФНКА УР – вже під час проведення у квітні того самого 2005 року саме на Арбаті, 9 (!) вищих форумів української діаспори Росії. Потім восени почали кампанію проти керівництва КЦУМ в українських засобах масової інформації. І навіть у серпні 2006 року використали Світовий Форум Українців, щоб перед його делегатами з усіх країн світу та перед Президентом України Віктором Андрійовичем Ющенком виставити керівництво КЦУМ в негативному світлі.

Який результат тої критики? До сих пір Володимир Юхимович Мельниченко спокійно працює на своїй керівній посаді на Арбаті, 9. А ті, хто на нього жалівся, здається, так і не зрозуміли, що порушили народну мудрість: «не плюй у колодязь – ще пригодиться води напитися»... Ось так і залишилися московські керівники федеральних українських громадських об’єднань без підтримки Культурного центру України в Москві. В тому числі пан Кононенко, якого авторитетні керівники українського громадського руху Росії на сторінках сайту «Кобза-Українці Росії» не один раз аргументовано критикували за його фальсифікацію рішень і документів вищих керівних органів Об’єднання українців Росії і Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії.

Зараз до керівництва ОУР і ФНКА УР поступово приходять люди, легітимно обрані на IV Конгресі Об’єднання українців Росії та ІІІ З’їзді Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії”. Хоча надходить інформація, що Василь Михайлович Дума не здається і хоче зібрати в кінці квітня свої збори рад ОУР та ФНКА УР. Але, повторюю, поки що в регіонах запрошень від нього не отримали. Схоже на те, що нічого і не буде. Боюсь, що не зможе він без організаційного «двигуна» у вигляді п. Кононенка та інших московських активістів української громадськості, лише за допомогою своєї помічниці п. Кульчицької організувати і провести такий повноцінний громадський захід навіть у стінах Ради Федерації РФ. Не певен, що і його московські опоненти зможуть в найближчий час провести таке спільне засідання рад ОУР та ФНКА УР у Московському будинку національностей, де нема власного куточка для представників української діаспори, чи в якомусь іншому приміщенні.  

Порушення Статутів Об’єднання українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії” вдарило по тим, хто їх порушував. Так, пан Василь Михайлович Дума, який у порушення статутних норм був обраний шляхом так званого «електронного голосування» чи телефонного опитування (без участі обраної Конгресом ОУР лічильної комісії і публікації протоколу того голосування в ЗМІ) і не підтвердив цього свого обрання відкритим чи таємним голосуванням під час спільного засідання рад ОУР і ФНКА УР, зараз опинився в ситуації, коли не може довести легітимність свого керівництва. І сказати про цю кризу в московському керівництві ОУР та ФНКА УР  нікому. Бо прес-служба Об’єднання українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії” вже пару місяців не працює. Офіційні московські їх керівники ніколи публічно не виступали в електронних українських ЗМІ Росії і зараз мовчать. Василь Михайлович Дума з 21 січня закрив сайт "Злагода.ру" - орган ОУР та ФНКА УР, що діяв протягом двох останніх років. А його опоненти не можуть навіть налагодити контакт з керівником Регіональної громадської організації українців м. Москви "Громада" Владиславом Володимиром Кириченком і щось сказати через його сайт http://www.razom.ru.

Можливо я не правий, але вважаю, що для нинішніх московських провідників ОУР та ФНКА УР зараз відсутнє розуміння реальності і відчуття можливого. Можна лише констатувати споганені відносини з керівництвом Культурного центру України в Москві, втрату "площадки" Бібліотеки української літератури в Москві, відсутність плідних контактів з Радою земляцтв регіонів України в Москві, непринципові розбіжності в стосунках з Посольством України в РФ , що в цілому підриває можливості для постійної конструктивної діяльності ОУР і ФНКА УР. Але далі плисти без керма і без вітрил неможливо.

Що ж робити, щоб подолати нинішні негаразди в українському громадському русі Росії? На мій погляд, потрібно розшукати і долучити до керівництва Об’єднання українців Росії тих людей, які можуть нейтралізувати нинішні недоліки і принципові помилки московського проводу ОУР та ФНКА УР. При цьому потрібно діяти, використовуючи раніше накопичений досвід плідної організаційної роботи і Статути ОУР та ФНКА УР.

Після того, як керівні посади заступників голови Ради Об’єднання українців Росії покинули Юрій Григорович Кононенко і Лариса Григорівна Скрипникова (яка вийшла зі складу ОУР разом з Карельським республіканським громадським «Товариством української культури «Калина»), виникла потреба їх заміни. Вважаю, що зараз найбільш підходить для посади першого заступника голови ОУР нинішній начальник відділу інформації та діаспори КЦУМ та керівник Української недільної школи при Культурному центрі України в Москві Людмила Михайлівна Мельник. Вона працює саме на тій посаді, яку займав покійний Олександр Олексійович Руденко-Десняк. І за період роботи ділом доказала своє вміння налагоджувати і підтримувати зв’язки зо всіма регіональними національно-культурними товариствами та земляцтвами регіонів України, добрий, плідний контакт з Посольством України в Москві і навіть з нинішнім керівництвом Бібліотеки української літератури в Москві. Це палка патріотка українського народу і людина діла. Саме поява такої неконфліктної, відповідальної людини у складі керівного проводу Об’єднання українців Росії повинна привести до добрих змін у стосунках московського проводу ОУР і керівництва КЦУМ на користь загальної справи.

На жаль, в Об’єднанні українців Москви, керівництво якого теж ввійшло в конфлікт з керівництвом Культурного центру України в Москві, такої компромісної кандидатури, яку знали б в усіх регіональних українських громадах Росії, на сьогодні немає. Тому членам правління ОУР потрібно найскоріше порадитись, яким чином «умовити» Людмилу Михайлівну Мельник прийти на допомогу громадській справі на користь всієї української діаспори Росії. І провести її кооптацію в члени правління до затвердження цього рішення на черговому засіданні Ради ОУР.

Другим важливим моментом бачу поновлення роботи Координаційної Ради федеральних українських громадських об’єднань діаспори – ОУР та ФНКА УР та інших українських громадських організацій Росії. Форуми діаспори обрали «Головним Координатором» українства Росії – головою цього демократичного органу члена Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації Василя Михайловича Думу. Вважав би за доцільне поновити участь в Координаційній Раді і тих її членів, що були легітимно обрані на IІІ Конгресі Об’єднання українців Росії та ІІ З’їзді Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії» - першого українця-космонавта двічі Героя Радянського Союзу Павла Романовича Поповича та голову Земляцва донбасівців міста Москви академіка Миколу Стефановича Луньова. Бо у українського національно-культурного і земляцького руху Росії є багато важливих, стратегічних за своїм значенням проблем, які повинні ставити і вирішувати разом авторитетні, добре відомі серед можновладців Росії і України люди. І виносити їх на відкритий розгляд громадськості Росії і України.

Оскільки, ми тільки в суботу 12 квітня відмітили Міжнародний день космонавтики, то, наприклад, такою проблемою саме на високому «стратегічному» рівні Координаційної Ради за участю Павла Романовича Поповича могла б стати доля традиційної кооперації виробників ракетно-космічної галузі Росії і України в системах управління космічних ракет-носіїв в зв’язку з їх переводом з аналогових на цифрові системи. Це питання подальшої перспективи роботи багатьох українських підприємств в галузі високих технологій.  

В свій час для Координаційної Ради навіть було виділено постійне приміщення в Культурному центрі України в Москві на Арбаті.9. Саме там, в самому центрі Москви могли б проходити її збори і зараз.

На світлині: Спільне засідання Рад ОУР і ФНКА УР 14 квітня 2007 року пройшло в Раді Федерації Російської Федерації. Де тепер буде наступне?

Андрій БОНДАРЕНКО,

головний редактор сайту «Кобза-Українці Росії».

sloboda@samaramail.ru