Про експонат Музею імені Дмитра Антоновича Української вільної академії наук у США

В Архіві-музею імені Дмитра Антоновича Української вільної академії наук (УВАН) у США зберігається невідомий ширшому загалові портрет Якова Кухаренка незнаного автора. Портрет виконано чорним чорнилом на звороті відірваної частини канцелярського бланку форматом in 16^o, на якому міститься напис (перші три слова друковані):

«[...]нція. [п]ослħ умершаго Пору[чика] Ага-Оглы Абдулъ».

Під портретом підпис (гатунок чорнила той самий, що й зображення): «Кошовий Яківъ Гарасимовичъ Кухаренко 1862 року, березіль».

Вірогідно, що портрет виконано з натури, експромтом – за це промовляє певний схематизм ліній, особливо у зображенні одягу. Дата, найімовірніше, вказує на час його створення. Тоді Кухаренко перебував (з 18 жовтня 1861 р.) у Петербурзі, звідки 9 березня 1862 р. виїхав до Москви (1).

У Петербурзі він зустрічався з українською Громадою, зокрема її членами Миколою Костомаровим, Василем Білозерським, Пантелеймоном Кулішем, Семеном Гулаком-Артемовським. Про ці зустрічі маємо просторий спогад Зосима Недоборовського, який описав і прощання Кухаренка з петербурзькими українцями: «Перед отъездом он заехал в громаду проститься. Мы все окружили своего милого отамана и спели ему песню на мотив “Ой Морозе-Морозенку”, заменяя Морозенка Кухаренкой: “Ой Якове Кухаренку, ой ти славний козаче, за тобою, Кухаренку, чорноморське військо – плаче” и т. д. Яков Герасимович, сидя на почетном месте, глубоко был тронут нашим сердечным к нему расположением и со слезами на глазах со всеми нами простился» (2).

Джерело надходження портрету до архіву-музею наразі не відоме. Ймовірно, він потрапив до УВАНу разом із матеріалами, які під час війни вивіз до Америки колишній директор будинку-музею Тараса Шевченка на Козиному болоті в Києві Андрій Терещенко (3). Це питання потребує ще довивчення.

Примітки:

1. Федина А. И. Поездки Я. Г. Кухаренко в столицы // Вторые Кухаренковские чтения. – Краснодар, 1996. С. 1.

2. Недоборовский З. Мои воспоминания // Киевская старина. 1893. Февр. С. 194.

3.Див.: [Скрипка Т.]. Будинкові-музею Тараса Шевченка – 75 років // Віра. 2003. Ч. 3. С. 12.

На світлині: Генерал-майор Яків Кухаренко. Портрет кошового отамана Чорноморського козачого війська Якова Кухаренка, 1862, березіль. УВАН.США. 

Олесь ФЕДОРУК. 

“Вісник” №51

visnik@rambler.ru

Довідка: Яков Герасимович Кухаренко — наказной атаман Черноморского (Кубанского) войска, генерал-майор, украинский писатель.

Воспитывался в Харькове и здесь познакомился с Н. И. Костомаровым; дружил с Т. Г. Шевченко. Потомок запорожцев, Кухаренко служил на родине в Черномории; стал генерал-майором. В 1862 Кухаренко был захвачен абадзехами и умер в плену. Из статей Кухаренко, напечатанных в «Основе», две — «Пластуны» и «Вивци и чабаны в Черномории» — имеют этнографический характер. В оперетте «Черноморський побитъ» Кухаренко обрисовал быт кубанских казаков в конце XVIII века. Оперетта эта была переделана и приспособлена к сцене Старицким в 1878, под заглавием «Черноморцы», с музыкой Лысенка; продолжительное время она ставилась на украинской сцене. Собрание сочинений Кухаренко было издано в Киеве в 1880.

Материал из Википедии — свободной энциклопедии

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/8/84/Yakiv_Kuxarenko.jpg