Про поїздку до братів-українців в столицю Кабардино-Балкарії

Закінчення минулого року стало для нас дуже приємним і пам’ятним у зв’язку з поїздкою до Нальчика, яка відбулася за домовленості тамтешньої організації української діаспори – Українського національно-культурного центру “Дніпро” на чолі з пані Світланою Харенко, і нашого Товариства українців Кубані, що очолює пан Микола Сергієнко. До столиці північнокавказької республіки Кабардино-Балкарії виїхав ансамбль бандуристів (керівник Лариса Ціхоцька) і мій дует гармоністів у складі Мотуза Михайла і Нагаюка Рустама.

Відразу по приїзду ми побували на заключному концерті конкурсу вокалістів, що проходив у Півнично-Кавказькому інституту мистецтв. Там з вітанням лауреатам виступили наші бандуристи. Ректор цього вищого навчального закладу Анатолій Ізмайлович Рахаєв дуже високо оцінив їхню майстерність. В залі були присутніми директор педагогічного коледжу, з яким уже була домовленість про виступ, і директор коледжу культури і мистецтва. Тому наступного дня довелося виступати двічі. Концерти супроводжувались розповідями про інструмент і українську культуру. Бандуристи і гармоністи виконували сольні та ансамблеві номери. Концерти справили неабияке враження на учнів і викладачів коледжів.

Та найбільш незабутнє враження лишилось від зустрічі в Українському національно-культурному центрі “Дніпро” у своїх земляків. Спочатку вони нам продемонстрували свій хор, а потім перед слухачами виступили ми. Публіка настільки захоплено зустріла давно не чуту в Кабардино-Балкарії бандуру, заповзяту гармошку, що ця зустріч перетворилася на справжнє свято. Не обійшлося без пригощань. Місцевими людьми був накритий щедрий стіл. Прощаючись, сподівались на нові творчі зустрічі, обмінювались репертуаром. В день від’їзду відвідали музей Марка Вовчка, який, на жаль, був зачинений. Відбули на рідну Кубань з величезними приємними враженнями від цього щирого прийому і зустрічей.

На світлинах: Герб міста Нальчика. Монумент “Навіки з Росією” в центрі міста. Біля пам’ятника видатній українській письменниці Марко Вовчок.

Леонід ШАПОШНИК,

заслужений працівник культури Кубані

visnik@rambler.ru