Методичні рекомендації до проведення уроку позакласного читання у молодших класах

Мета уроку - учити дітей читати словами, реченнями; розвивати мислення, творчу уяву, активність; виховувати повагу, бережливе ставлення до рідної мови.

Святково прибраний клас: вишиті рушники, серветки, зразки українського  національного одягу.

На дошці напис: "Без рідної мови, без пісні, без мами збідніє земля назавжди."

Девіз уроку: 

У світі білому єдине,

Як і Дніпрова течія,

Оце вогнище родинне:

Школа наша і сім'я.

Тут пісні і задачі,

Рідне слово для нас,

Побажаєм нам  удачі -

За роботу, в добрий час!

Учитель: Наш урок незвичайний, це урок-мандрівка. Ми помандруємо з вами в країну "Позакласного читання" за темою "Ти наше диво калинове, кохана материнська мово". У незвичайному кораблі (наш клас), уквітчаному українськими рушниками, вишивками, помандруємо за такими маршрутами-доріжками:

1.Розчитування.

2.Хвилини поезії.

3.Мово наша, мово.

4.Гілочка росту.

5.Пам'ять.

6."Світ добра і краси".

7."Народ скаже - як зав'яже".

I. Маршрут "Розчитування" проведемо за твором Віктора Терена "Рідна мова":

Як-то гарно, любі діти,

у вікно вам виглядати!

В ньому все: тополі, квіти,

шлях і сонце біля хати.

На оте вікно ранкове,

що голівки ваші гріє,

схожа наша рідна мова,

цілий світ вона відкриє.

Упродовж віків, якщо не тисячоліть, слово - рідне, українське - живило душу, вчило бути чесним, сміливим, любити свій рідний край, свою мову, як рідну  неньку, бо ж "Хто матір забуває, того Бог карає". Минуле України навік закарбоване у рідній мові. Тож негоже її забувати.

II. Ступаємо на другу доріжку "Хвилини поезії".

Позмагаємося у виразності читання віршів.

(Діти розказують вірші про мову, які підготували заздалегідь).

III. На маршрут "Мово наша, мово" ми прочитаємо оповідання Олеся Гончара "Слово про рідну мову"

Народ говорить, що слово до слова - зложиться мова. Зворушливо, трепетно, ніжно любили і люблять нашу мову поети.

Чудові вірші та розповіді про мову написали Дмитро Білоус у збірці "Диво калинове" та Василь Скуратівський "Берегине".

А зараз прочитаємо оповідання Олеся Гончара (учні читають).

- До чого закликає Олесь Гончар у цьому тексті? ( Щоб ми любили мову, пишалися нею, були справжніми доньками і синами цієї мови )

- А від чого залежить доля рідної мови? (Як відгукнеться на рідне слово наша душа, як рідне слово бринітиме в цій душі, як житиме).

- Як наша душа повинна відгукуватися на рідне слово? (Ми повинні вивчати мову)

- Вивчаючи українську мову, до яких джерел ми повинні звертатися?

(До творів українських письменників, поетів, до пісні, до фольклору).

Ось тоді мова відкриється у своїх справді великих можливостях. Звернемося до народної пісні і проспіваємо пісню "Ой єсть в лісі  калина".

(Діти танцюють і співають)

IV. Ми ступаємо на доріжку "Гілочка росту". Перевіримо свій ріст, як зросли ми у техніці читання, за твором про рідну мову і запишемо на свою гілку росту (на вибір вчителя).

V. Народна мова - безмежний океан. Це і дума, поема, легенда, переказ, приказка, прислів'я. Це і пісня, народжена в стародавні часи, співана в радості та горі, що передавалась з уст в уста й від серця до серця. Увесь цей багатющий народний скарб ми повинні знати, цінувати, берегти. Слово народне - слово безсмертне. У цьому нам допоможе Берегиня, яка мандрує сьогодні маршрутом "Пам'ять".

- А що таке Берегиня?

(Учні відповідають)

- Що ж ми повинні берегти? (Мову, слово, маму).

Мама і Берегиня, мама і мова, мама і пісня - слова нероздільні, слова жіночого роду. Виряджаючи сина в далеку  дорогу, за українським звичаєм, мама дарувала вишитий рушник, який повинен вберегти його від лиха, від смерті.

VI. На маршруті "Світ добра і краси" послухаємо "Пісню про рушник" (слова Андрія Малишка) (Звучить мелодія).

Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Народні колискові пісні зачаровують усіх незвичайною ніжністю і простотою. В них - материнська ласка і любов, світ добра і краси, щира віра у магічну силу.

Місяць яснесенький

промінь тихесенький

кинув до нас.

Спи мій малесенький,

пізній бо час.

Леся Українка

Давайте, заспівайте або розкажіть колискові пісні, які ви знаєте

(Діти співають або розказують колискові пісні).

Мамина колискова

Спіть, діточки, спіть,

віченьки стуліть!

Дрібен дощик стукотить,

вікнам казку гомонить...

Дрібен дощик пада там,

а тут тихо, тепло нам,

при матусі рідненькій,

у світлиці чистенькій.

Спіть, діточки, спіть,

віченька стуліть!

Марійка Підгорянка

Ой ходить сон коло вікон

Народна колискова

Ой ходить сон коло вікон,

а дрімота коло плота.

Питається сон дрімоти:

- Де ми будем ночувати?

- Де хатинка тепленькая,

де дитинка маленькая,

там ми будем ночувати,

мале дитя присипляти.

Щоб виросло, не змарніло,

щоб ніколи не хворіло,

сили й розуму набралось,

своїх батьків потішало.

VII. На маршруті "Народ скаже, як зав'яже" позмагаємось у приказках (Учні читають приказки ).

Підсумок.

- Що сподобалось вам у мандрівці?

- Що ми взяли для себе з цієї мандрівки?

Нашу мову, пісню, звичаї ми повинні знати, шанувати, берегти.

Учні читають "Молитву за мову".

Боже, Отче милостивий,

Ти нам дав ту мову красну,

Поміж мовами найкращу,

Нашу рідну, нашу власну.

                                   Тою мовою співала

                                   Нам маленьким наша мати,

                                   Тою мовою навчала

                                   Тебе, Боже, прославляти.

Тою мовою ми можем

Величатись перед світом.

Поміж мовами ця мова,

Мов троянда, поміж цвітом,

                                   За препишні тії скарби,

                                   Щоб в тій рідній мові скриті,

                                   Зволь від нас, Могутній Творче,

                                   Вдяку  щирую  приймати.

І прийми сердечну просьбу

Щодо Тебе шлемо, Боже:

Хай ніхто вже тої мови

Відібрати в нас не зможе.

                                   Хоч би й хто напастував нас,

                                   Хоч би й хто посмів грозити,

                                   Дай нам силу, дай відвагу,

                                   Рідну мову боронити.

Дай нам міць, дай завзяття,

Всякий удар пережити,

Щоб лиш мова наша рідна

Була завжди в лаві й честі.

                                   Поможи, Небес Владико,

                                   Хай буде по твоїй Волі,

                                   Щоб та мова гомоніла

                                   Вільно: в хаті, в церкві, в школі.

Дай діждати пошанівку

Рідного святого слова,

Щоб цвіла на славу  Божу

Наша українська мова!

ministry@mon.gov.ua