Члени редакції і всі щирі читачі сайту вітають з днем народження головного редактора Андрія Бондаренка

Дорогий і шановний колего і товаришу пане Андрію! Щиро вітаю Вас від себе і від редакції сайту з днем народження! Бажаю Вам здоров’я, творчих успіхів, натхнення у роботі і щастя дружній родині Бондаренків. Нехай Ваше перо буде гострим, а Ваша робота і надалі знаходить вдячний відгук у серцях читачів!

Хочу коротко підсумувати здобутки року, що минув. Для сайту «Кобза-Українці Росії» це був ще один яскравий рік. Сайт ще більше додав і в кількості матеріалів, і в якості їх, а також у виразності супровідних фотоматеріалів, і навіть у широті тем і позицій. Сьогодні нам шлють матеріали з усіх кіл нашої безмежної діаспори – з регіональних українських громадських організацій і з прес-служб “Українці Москви” та Федеральної національно-культурної автономії українців Росії і Об’єднання українців Росії і від сенатора Василя Думи, від земляцтв регіонів України і парафій українських церков, і з Культурного центру України в Москві, з Бібліотеки української літератури у Москві і з Посольства України в Росії...

Ми знаємо, що іноді не всі згадані сторони ладять між собою з деяких питань, але всі вони покладаються на професіоналізм редакції, знають, що їх точку зору представлять без викривлень, без однобокості. Наші принципи – стриманість, об’єктивність і патріотизм (а наскільки він складний і знервований цей діаспорний патріотизм!) нині зрозумілі усім нашим колегам по перу. В цьому в першу чергу Ваша заслуга, дорогий колего і товаришу! Недарма Ви носите почесне звання Заслуженого журналіста України. Ви ним є поправу, особливо відзначу Вашу невтомність і наполегливість. Загадаю на майбутнє, що своєю відданою працею Ви заслужите це ж звання і у Росії. Гадаю це лише справа часу.

Успіх сайту багато в чому визначений також творчою співпрацею всіх членів редакції. Творчість завжди індивідуальна, але інституції є колективними. «Кобза» є демократичним інститутом, надбанням усієї діаспори. Час показав, що вже багато років ми є інформаційними лідерами української діаспори Росії.

У нас в редакції бувають палкі дискусії, але завжди прийняте рішення є не просто компромісним, але є демократичним і мудрим. Знаю по собі, як важко відринути особисте заради колективного, суспільного. Писати не як ти (Коломацький) сам, а як діаспора. Думати на перспективу рік чи два. Я особисто вдячний Вам за те, що будучи професіоналом вищого рівня, Ви дослухаєтеся до голосу членів редакції, і в свою чергу робите свої змістовні внески у дискусію. Там де є діалектика, де цінується думка, вислуховуються аргументи, там і є творчий успіх. В цьому році це виявилося в редакції найяскравіше. Дай Бог щоб ця атмосфера не лишала нас. В ній запорука того, що ми і надалі ефективно служитимемо діаспорі, Україні і Росії.

Отже, шановний Андрію Васильовичу, ще раз від імені великого складу Редакції щиро вітаю Вас із днем народження і радію нашій творчій дружбі, що змужніла за роки роботи за «віртуальним столом» нашої Редакції. Стіл нехай і віртуальний, головне дружба - щира!

На світлині: Головний редактор “Кобзи” не втрачає доброго гумору.

Василь КОЛОМАЦЬКИЙ

і всі члени редакції і всі щирі читачі сайту.

25 листопада 2007р

vassilik@sympatico.ca