На ІV республіканському багатонаціональному спортивно-фольклорному молодіжному фестивалі перші два місця зайняли українські команди з Іжевська і Воронежа

З ініціативи української організації "Вербиченька", за підтримкою Асамблеї народів Татарстану і партії "Єдина Росія" 10 листопада 2007 року у Нижнєкамску було проведено вже ІV республіканський багатонаціональний спортивно - фольклорний молодіжний фестиваль. Він став логічним продовженням З'їзду народів Татарстану, що пройшов у Казані на початку нинішнього листопада. Навіть емблема дитячого фестивалю багато в чому нагадувала емблему з'їзду, хоча символом його залишився лелека (птах, у будь-яких обставинах вірний своїй домівці).

У фестивалі взяли участь команди різних національностей з Казані, Нижнєкамська, Іжевська, Воронежа. Те, що зібралися національні команди глибоко символічно. Організації, які не мають молоді, не мають перспективи. Необхідно піклуватися про своє майбутнє і готувати зміну. Молодь повинна знати й любити свою культуру, та поважати культуру інших народів. Потрібно виховувати молодь у дусі національної і релігійної толерантності. Ми цікаві у своїй розмаїтості, і сильні своєю єдністю.

Перший молодіжний фестиваль був проведений з ініціативи "Вербиченьки" ще в 1997 році. У ньому брали участь нижнєкамські українські "Лелеки" і молодь казанської німецької громади ім. Карла Фукса. Змагання проходили в приміщенні лютеранської кірхі, яка відбудовувалася в Казані. Ремонт її ще не був закінчений, але атмосфера зустрічі була незабутньо теплою!

Другий фестиваль було проведено у 2001 році в Казанському клубі залізничників. Брали участь у ньому вже чотири команди: українці Нижнєкамська, українці, німці і грузини Казані. Змагання проходили бурхливо і невимушено. Адреналін вирував у крові не тільки розпалених спортивним азартом учасників, але і їхніх вболівальників!

Третій фестиваль 2004 року вже "перемістився" у Нижнєкамськ. Саме в той час відбулося відкриття приміщень для школи і культурного центру  української молоді Нижнєкамська. Змагалися "Лелеки", чуваська команда "Салтар" ("Зірка") і грузинська "Оцнеба" ("Мрія"). Перемога в спортивних змаганнях втретє дісталася нижнєкамським "Лелекам".

Традиційно кожен фестиваль містив у собі як спортивні змагання, у яких діти демонстрували силу, спритність, вправність, кмітливість, так і фольклорну частину, у якій колективи намагалися продемонструвати свою національність, колорит вбрання, культури і мови свого народу.

У четвертому фестивалі взяли участь Нижнєкамські команди українців "Лелеки", кряшен "Эндже бортеклэре" (Перлини), росіян "Джерельце", німців "Zіngenden fogel" (Співучі птахи), з Казані команди грузинська "Інші" і в'єтнамська "Золотий лотос". З Воронежа прибула українська команда "Молодь", з Республіки Удмуртія українська команда м. Іжевська "Живчик".

Актова зала гімназії № 32 була заповнена вщент. Урочисто відкрив фестиваль голова Нижнєкамського муніципального району Айдар Раїсович Мєтшин. Він очолює місто і район трішечки більше року, але за цей час зробив чимало добрих справ для національних організацій у цілому й української в тому числі. (І вокальний конкурс ім. Оксани Петрусенко проводився в квітні 2007 року при безпосередній підтримці міської адміністрації). За старовинним українським звичаєм і з побажаннями подальших успіхів у керівництві, меру міста від "Вербиченьки" було урочисто вручено символічну булаву. 

Благословив фестиваль і побажав успішної подальшої роботи настоятель Храму святого праведного Іоанна Кронштадского благочинний отець Георгій. З вітаннями фестивалю виступили директор гімназії № 32 Любов Якимова, начальник ГУО Равіс Шакіров, керівники кожної, представленої національності.  

Далі в програмі фестивалю була спортивна частина. Командам був наданий час для підготовки і збору у великому спортивному залі. Почесні гості в цей час встигли відвідати Український культурний центр "Вербиченька" і клас недільної школи. Мер міста з непідробленою цікавістю знайомився з фотоальбомами, зібраними експонатами, наочним матеріалом, бібліотекою, розпитував про конкретні заходи, задавав багато питань. Устиг він покуштувати українських вареників зі сметаною, поспілкуватися з членами товариства і дітьми школи. Особливо йому сподобався імпровізований виступ маленьких заквітчаних україночок у вишиванках Дашеньки Федорової і Кристинки Юр'євої.

А в спортивному залі вже кипіли не жартівні страсті! Судді ледь устигали відслідковувати правильність переносу води чайними ложками (вправа "Водоноси"), ведення м'яча ("Дриблінг"), біг на руках і ногах ("Павуки", животом нагору і ногами вперед), сортування кукурудзи, квасолі й гороху ("Попелюшки") і багато, багато іншого. Журі було чесним і непідкупним, справилося зі своєю задачею відмінно. Сюрпризом для них виявилося перетягання канату, адже тягли його команда суддів і команда капітанів. Капітани одержали верх в іспиті, але оцінки усе-таки виставляли судді. Командами були представлені розроблені емблеми, девізи, вітання суперникам, суддям і гостям. Оцінювався зовнішній вигляд і поводження команд. Відчувалося, що сама підготовка була не простою і сама по собі вже сприяла здружуванню дітей, що було однією з задач фестивалю.    

По закінченні спортивних змагань, команди завзято приступили до "змагання" у їдальні, де їх чекав смачний гарячий обід. Підкріпившись та вбравшись у національні костюми, діти зібралися в актовій залі на фольклорну частину.

Якою розмаїтістю переливався національний концерт! Співали й танцювали німці, яскравими горошинками кружляли по сцені російські дівчатка під керівництвом Надії Колесникової зі Станції юнацького туризму. Співав українських та білоруських пісень воронезький соловейко Олексій Волинкін (за що одержав у подарунок від отця Георгія чудову гітару!). Запальний танець продемонстрували казанські грузини Текле і Георгій з ансамблю "Оцнеба". Просто заворожили глядачів плавністю танцю з віялами в'єтнамські дівчата, які з не меншим успіхом виконали і брэйк-данс під керівництвом Ву Тхи Тхань. Водили хоровод кряшенські діти, а Рома Бутяєв читав вірші. Програма нижнєкамських "Лелек" містила сценку (Артур Карпухін, Ігор Нагорнов), сольні пісні (Настя Просяник, Віка Комарова), вірш Муси Джаліля на татарській і українській мовах (Альберт Шакіров і Станіслав Бомштейн), вірші про Україну (Альбіна Лосань, Настя Павлова, Даша Федорова) і навіть східний танець (Віка Граньонкова). Вітали учасників хорові колективи іжевська "Громада" і нижнєкамська "Вербиченька". 

А наприкінці відбулося головне - нагородження команд. І-е місце в спортивних змаганнях зайняли українці іжевська "Живчик", ІІ-е - українці Воронежа "Молодь", ІІІ-е - грузинська команда "Інші". Та не зважаючи ні на що, перемогла в остаточному підсумку дружба! Адже дипломи і пам'ятні подарунки дісталися кожному учаснику.

Далі було фото на пам'ять і багатонаціональна дискотека. Спілкування повільно перетікало в неформальну обстановку, дітям було про що поговорити, обмінятися думками, адресами.

Керівники організацій зібралися в Українському культурному центрі "Вербиченька" підвести підсумки. Дала високу оцінку проведеної нами інтернаціональної роботи швейцарка Андреа Фрідлі, аспірантка Казанського університету. Після закінчення університету і роботи в Апараті ООН вона продовжує вивчення міжнаціональних і міжконфесіональних стосунків у різних країнах і в Татарстані зокрема. Швейцарія теж багатонаціональна країна, але у себе на батьківщині такої кількості національностей на квадратний метр їй бачити не доводилося.

Сподіваємося, що фестиваль послужить початком великої дружби, теплих відносин між дітьми різних національностей. Адже проведена для дітей і заради дітей робота - благородна і важлива справа в житті кожної людини, національної організації і суспільства в цілому.  

Хочеться відзначити, що підготовка і проведення подібних заходів вимагає титанічних зусиль, чимало часу і коштів. У великій мері це полягло на плечі членів товариства "Вербиченька" і зокрема Людмили Найденко (сценарист, ведуча, організатор, координатор і т.д.), Галини Артем'євої (фінансові питання, розміщення, харчування гостей, транспорт і т.д.), Олени Татьяниної і Марка Бомштейна (спортивна частина, атрибутика і т.д.) і багатьох інших. Справилися блискуче! За це я дуже вдячний усьому колективу.

На світлинах: Летять над Світом українські Лелеки. Момент з спортивних змагань. Загальне фото на добру згадку в конференц-залі гімназії № 32. Лелека як емблема фестивалю.

Євген САВЕНКО,

керівник ГНКА УТ "Вербиченька".

verbichenka@list.ru