Сповнилось 100 років з дня народження відомого російського українця, полум’яного правозахисника Петра Григоровича Григоренка

Про заходи до 100-річчя із дня народження генерала-правозахисника Петра Григоренка

17 жовтня у видавництві «Смолоскип» у Києві  відкриється фотовиставка пам’яті генерала Григоренка (вул. Межигірська, 21, початок о 17-00). Видавництво готує книжку творів генерала Григоренка.

18 жовтня в Будинку вчителя (Володимирська, 57) розпочнеться о 19 годині вечір пам`яті генерала Петра Григоренка.

Виступлять син генерала Андрій, Леонід Плющ, Раїса Руденко, Мустафа Джемілєв, Семен Ґлузман, Осип Зінкевич, представники Міноборони.

Оргкомітет: (380-44) 285-12-11, 8-066-357-27-09. 

Василь Овсієнко,

Харківська правозахисна група.

http://memorial.kiev.ua/content/view/336/149/

Довідка: Петро Григоренко 16 жовтня 1907 – 21 лютого 1987. Родом з с. Борисівка Приморського р-ну Запорізької обл. Фаховий військовий, учасник війни, доктор військових наук, начальник першої військової кафедри кібернетики, комуніст, він критично переглянув сформовану в СРСР політичну систему: «Треба виступати. Не можна мовчати». 7 вересня 1961 виступив на районній партконференції з закликом демократизувати вибори, за що переведений у Далекосхідний військовий округ. Створив підпільну «Спілку боротьби за відродження ленінізму», поширював листівки. 1 лютого 1964 затриманий, на рік запроторений у психлікарню, позбавлений генеральського звання. Працював сторожем, вантажником. Увійшов у коло московських дисидентів, включився у боротьбу кримських татар за повернення на історичну батьківщину. Виступив з промовою: «Перестаньте просити! Поверніть те, що належить вам по праву, але незаконно у вас відібрано”.

1967 написав історико-публіцистичний памфлет «Приховування історичної правди – злочин перед народом!», де проаналізував причини поразок Червоної Армії на початку війни: знищення Сталіним військових кадрів і підготовка до агресивної війни. Виступив проти окупації в 1968 р. Чехословаччини. Написав працю «Про спеціальні психіатричні лікарні (дурдоми)». Висунув ідею надати правозахисному рухові організованих форм, що було реалізовано вже після його арешту. На демонстрації кримських татар перед будинком ЦК КПРС зажадав, щоб його затримали разом із іншими. 1969 збирався виступити на суді в Ташкенті, але був заарештований там 7 травня і понад 5 років провів у спецпсихлікарнях.

З виступу на захист Григоренка розпочалася правозахисна активність академіка Андрія Сахарова. У самвидаві поширилась анонімна «Психіатрична заочна експертиза у справі Григоренка», яку зробив Семен Ґлузман, за що був ув`язнений на 10 років.

Під тиском громадськості світу Григоренко звільнений 24.06.1974. Негайно відновив правозахисну діяльність. Був членом-фундатором правозахисних Московської (12.05.1976) та Української (9.11.1976) Гельсінських груп, ініціював створення «Робочої комісії з розслідування використання психіатрії в політичних цілях», написав працю «Дискримінація кримських татар продовжується». У день конституції, 05.12.1976, взяв участь у традиційній правозахисній демонстрації в Москві на Пушкінській площі, де виголосив стислу промову: «Спасибі всім, хто прийшов сюди вшанувати пам’ять мільйонів безневинно знищених людей! Спасибі усім вам і за те, що ви своєю присутністю тут висловили солідарність із в'язнями сумління!».

У листопаді 1977 Григоренко одержав дозвіл на піврічну поїздку до США для лікування. У лютому 1978 позбавлений радянського громадянства . У США на його прохання був підданий психіатричній експертизі, яка зробила висновок: «Всі риси його особистості радянськими діагностами були деформовані. Там, де вони знаходили нав'язливі ідеї, ми побачили стійкість. Де вони бачили марення – ми виявили здоровий ґлузд. Де вони вбачали нерозсудливість – ми знайшли ясну послідовність. І там, де вони діагностували патологію, – ми зустріли щиросердечне здоров'я».

П.Григоренко створив Закордонне представництво Української Гельсінкської Групи, яке фактично стало представництвом України, яка бореться за свою свободу незалежність, ініціював видання «Вісника репресій в Україні».

Остаточно відмовився від комуністичних поглядів, повернувся до православ`я. Написав книгу спогадів «У підпіллі можна зустріти тільки щурів…», яка вийшла кількома мовами. Зустрічався з лідерами держав, брав участь в альтернативній Мадридській нараді НБСЄ, поставив перед ООН питання про деколонізацію СРСР.

Читав лекції, писав публіцистичні статті, які виходили багатьма мовами, мав величезну популярність у світі як людина сумління, як кришталево чиста, гранично чесна особистість. Григоренко був не бунтівник, а стратег, що свідомо і цілеспрямовано боровся проти Імперії Зла – і переміг її. Він відкривав і вказував іншим дорогу до добра.

Похований на українському цвинтарі Баундбрук біля Нью-Йорку з військовими почестями, з участю людей багатьох національностей і конфесій.

1997 П.Григоренко нагороджений (посмертно) орденом «За мужність» І ступеня. 5 березня Президент України В.Ющенко підписав Указ про відзначення 100-річчя П.Григоренка.

У день народження П.Григоренка вшанують у Симферополі. Ширшу довідку про П.Григоренка шукайте на сайті  http://archive.khpg.org

КМО "Меморіал" ім.В.Стуса

www.memorial.kiev.ua

ukrmemorial@gmail.com

Додатково:

Президент вшанував пам’ять засновника Української Гельсінкської Групи Петра Григоренка

З метою вшанування пам'яті видатного правозахисника, учасника дисидентського руху, одного із засновників Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод Петра Григоренка та з нагоди 100-річчя від дня його народження постановляю:

1. Кабінету Міністрів України розробити у місячний строк за участю Національної академії наук України, Української Гельсінської спілки з прав людини та Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих та затвердити план заходів із вшанування пам'яті Петра Григоренка, передбачивши в ньому, зокрема:

проведення протягом вересня – жовтня 2007 року у місті Києві, інших населених пунктах, пов'язаних із життям та громадсько-політичною діяльністю Петра Григоренка, заходів, присвячених його пам'яті;

проведення у навчальних закладах, закладах культури, військових з'єднаннях і частинах тематичних заходів з популяризації його громадської та правозахисної діяльності;

карбування та введення в обіг у встановленому порядку ювілейної монети, присвяченої 100-річчю від дня народження Петра Григоренка;

випуск в обіг поштової марки і конверта, присвячених 100-річчю від дня народження Петра Григоренка, та здійснення спецпогашення поштової марки;

видання публіцистичних творів Петра Григоренка.

2. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям вивчити питання про присвоєння окремим навчальним закладам та науковим установам імені Петра Григоренка, а також відповідного найменування чи перейменування в установленому порядку вулиць та площ у населених пунктах України.

3. Державному комітету телебачення та радіомовлення України забезпечити широке висвітлення в засобах масової інформації заходів із вшанування пам'яті Петра Григоренка, організувати тематичні радіо- та телепередачі, присвячені його життю та діяльності.

Президент України Віктор ЮЩЕНКО

5 березня 2007 рок

Про відзначення 100-річчя з дня народження Петра Григоренка

З метою вшанування пам'яті видатного правозахисника, учасника дисидентського руху, одного із засновників Української Громадської Групи Петра Григоренка, в області відбудеться ряд заходів з популяризації його громадської та правозахисної діяльності.

Григоренко Петро Григорович (16.10.190 - 21.02.1987) - громадський та військовий діяч, генерал-майор, народився у селі Борисівці (тепер Запорізька область). Служив у Червоній армії, учасник боїв на ріці Халхин-Гол (1939), брав участь у радянсько-німецькій війні у 1941-1945 роках. З 1945 викладач Військової академії імені Фрунзе (Москва). У 1961 виступив з критикою сталінізму та політики М.Хрущова. 1963 створив Спілку боротьби за відродження ленінізму, за що 1964 року був позбавлений звання, нагород та пенсії. У 1964-1965 і 1969-1971 роках зазнавав переслідувань, перебував на примусовому психіатричному лікуванні, неодноразово заарештовувався, не мав ніякої роботи. У травні 1976 року став членом-засновником московської Гельсинської групи за дотримання прав людини. Через свого близького товариша Миколу Руденка сприяв утворенню 9 листопада 1976 року в Києві Української Гельсинської групи.

Першою постаттю у дисидентському русі середини 1970-х років у Москві був академік, автор водневої бомби Андрій Сахаров. Влада не сміла його арештувати і терпіти не могла, тому десь 1973 року вивезла з Москви до Нижнього Новгорода під нагляд КДБ.

У цей час генерал Григоренко стає центром дисидентства Радянського Союзу.

Григоренко - координатор діяльності Української і Московської гельсинських груп.

Комуністична влада розгубилася, адже групи створені для сприяння. Кому? — Владі. Сприяння у чому? — У виконанні нею гуманітарної частини Заключного акту Гельсинської наради. Та оговтавшись після несподіванки, чекісти взялися репресувати членів Гельсинських груп.

Григоренка у листопаді 1977 року спровадили за кордон, нібито на операцію, а потім позбавили громадянства і заборонили повертатися в СРСР. Помер Петро Григорович на вигнанні у США 1987 року, не доживши 4 роки до проголошення України незалежною державою.

У спогадах писав про себе:

«Я прожив довге і складне життя, пережив часи смутні, бурхливі і страхітливі, заглядав смерті в очі. Був свідком руйнувань і пробудження; стрічався я з безліччю людей, дошукувався, захоплювався, помилявся і прозрівав, жив серед людей і для людей, покладався на їхню допомогу, послуговувався їхніми добрими порадами й повчаннями, багато з яких дуже позначилися на моєму житті, вплинули на формування його. І ця книга переважно про них, цих людей.»

Це скромно сказано. Насправді в умовах тотальної цензури й контролю за думками, щоб виробити свій світогляд і його виявляти, треба було мати непересічний розум, сміливість і твердий характер. Усе це й зробило з нього борця за свободу й справедливість і поставило у шеренгу славних синів української нації.

Левко ЛУК’ЯНЕНКО

01.10.2007Прес-служба ТернОДА

http://www.adm.gov.te.ua/index.php?action=show&id=5132

На світлинах: Генерал-майор Петро Григоренко. Автономная Республика Крым, Симферополь, Советская пл. Бронзовый бюст на гранитном постаменте. "Петро Григоренко. 1908 - 1987. Гуманисту, правозащитнику, верному другу крымских татар" (на украинском и татарском языках).