Про авторський проект відомого в Санкт-Петербурзі організатора українських культурних програм, громадського діяча, поета та виконавця українських пісень Валентина Іващенка

Святодуховський культурно-просвітній центр Свято Троїцької Олександро-Невської лаври у грудні 2005 року розпочав українські вечори “Що то за дивина українська родина”, які вже встигли стати традиційними. Кураторами цих вечорів виступили відомі в Санкт-Петербурзі організатор українських культурних програм Валентин Іващенко та композитор Віолета Гриневич.

Першим 23 грудня 2005 року відбувся творчій вечір самого Валентина Іващенка – громадського діяча, поета та виконавця українських пісень. Його гостями і учасниками цього авторського вечора стали ансамблі “Співаночки”, “Невські козаки”, “Руси”, хор Українського культурно-суспільного товариства імені Тараса Шевченка, відомі вокалісти, композитори, поети.

Вечір почався з документального фільму про місто Богуслав – малу батьківщину Валентина Іващенка. З великим задоволенням гості вечора сприймали українські народні та авторські пісні у виконанні автора та учасників вечора, слухали його вірші.

Валентин Іващенко - професійний військовий, підполковник запасу, майстер спорту, який сам підготував 30 майстрів спорту, біля 400 пілотів для вертолітних полів Росії і 45 льотчиків Збройних Сил України. Він – не професіонал у області української культури , але його серце віддане українському мистецтву. Цю любов він проніс через все життя і передає її іншим людям. Майже другою професією богуславець Валентин Іващенко зробив своє хобі, як прийнято називати зайняття людини для душі.

З того часу українські вечори “Що то за дивина українська родина” в духовно-просвітньому центрі Свято Троїцької Олександро-Невської лаври стали звичними. Сюди на ці авторські програми Валентина Іващенка через станцію метрополітену “Площа Олександра Невського” прибувають українці Санкт-Петербургу. Вхід вільний. Початок українських вечорів зручний – о 19 годині. Наприклад, гостям Валентина Іващенка запам’яталася тогорічна зустріч 14 квітня з двома прекрасними пітерськими українськими вокалістами – заслуженим артистом України баритоном Георгієм Кузовковим і тенором Григорієм Мартиненком, професором Санкт-Петербурзького державного університету, лауреатом Міжнародних конкурсів, які чудово виконували українські народні пісні та українську вокальну класику.

На світлинах: Валентин Іващенко з рушником в руках. Виступ з українською народною піснею (Валентин зліва).

Володимир КОСЕНКО,

головний редактор часопису “Українці та Петербург”. 

ukanpit@rambler.ru

Додаток:

Духовно-просветительный центр "Святодуховский" приглашает на свои мероприятия

Духовно-просветительный центр "Святодуховский", действующий при Александро-Невской лавре в Петербурге приглашает на свои вечера. Работа центра посвящена русской традиционной и современной православной культуре.
В декабре этого года еженедельно по пятницам будут проводиться следующие мероприятия:
9 декабря - 19:00
- Концерт народного хора хутора Кубанского;
16 декабря - 19:00
- Киновечер из серии "Шедевры русского кинематографа", посвященный фильму Всеволода Пудовкина "Адмирал Нахимов" (1946 г.). Ведущий - Андрей Грунтовский;
23 декабря - 17:00
- Авторский вечер Валентина Иващенко
В программе авторские песни, классика, народные песни

http://www.rusk.ru/newsdata.php?idar=720656

“Вечорниці у Валентина”

Про 10-річчя зустрічей в нашому місті у українського подвижника Валентина Іващенка та сумні думки не з приводу цього заходу...

Наближається черговий день українських вечорниць. Це слово стало звичним і в Петербурзі. Починаючи з 1996 року вечори, задумані Валентином Іващенком, успішно проходять в нашому місті. Ціль їх ясна "як божий день" - це дати можливість українцям поспілкуватись, послухати чарівні українські пісні, почути українську мову, самому порозмовляти, доторкнутись до звичаїв, традицій свого краю, показати свої здібності як в народно-прикладному мистецтві (на вечорах організовуються виставки), так і в співах та читаннях віршів.

Ну, а де ще потанцюєш гопака, польку? За 10 років гості вечорниць побували на Українському весіллі, на "Святі врожаю", Різдва, Паски, "Святі жайворонків", "Святі Матері", Дні святого Миколая, Св. Валентина і т.д. Вечорниці відвідували представники азербайджанської, грузинської, польської, німецької, татарської, білоруської башкирської і т.д. діаспор Санкт-Петербургу. Так що "Вечорниці у Валентина" стали інтернаціональними в кращому розумінні цього слова, за що відміченні "Лігою націй" міста. А перелік артистів, які відвідали вечорниці, займе мабуть не менше сторінки.

Але на цьому фоні головною фігурою все-таки виступає заслужений артист України Георгій Кузовков. Його яскраві виступи назавжди запам'ятались усім гостям, особливо коли Георгій Васильович співав "Реве та стогне Дніпр широкий" разом з залом, або Різв'яний Тропар. Мабуть яскравими вечорницями були вечори, в яких співала народна артистка України і Росії, солістка Большого театру (м. Москва) Галина Чорноба, коли елементи виставки "Свят-вечір в українській хаті" показувала самодіяльна трупа народного театру під керівництвом Галини Красиліч-Кролевець, і, певно, різдв'яна програма школи знаменитого Кубанського козачого хору (м. Краснодар). Не можливо не відмітити і заслуги в організації цих вечорів постійної господині Марії Іващенко, організатора виставок виробів народно-прикладного мистецтва та подарунків-сувенірів для гостей, художника Оксани Іващенко, керівника музичних програм, композитора Віолети Гріневич, відеооператора Володимира Федорощака.

На жаль, не зважаючи на успіх "Вечорниць у Валентина", за всі роки їх існування не знайшлось жодного заможного українця, який виступив би в ролі мецената-спонсора цього, безперечно, необхідного для української діаспори Санкт-Петербургу заходу.

Адже за відсутністю в місті державної підтримки національних меншин, всі діаспори Санкт-Петербургу виживають по одинці, за рахунок своїх держав, або спонсорів. Але в найбільшій діаспорі міста поки що не має свого Пророка.

Залишається лише надія, що позитивні політичні переміни в Україні позитивно вплинуть і на зовнішню політику відносно зарубіжних українців, і появиться давно уже вимріяний Український культурний центр в Санкт-Петербурзі.

"Дурень думкою багатіє" вчить українська мудрість. Невже всі інтузіасти українського відродження так і залишаться в ролі тих самих дурнів?

P. S. Лише за 2000-2004 роки

1) Відійшли від активної громадянської роботи в українській діаспорі:

- Олександр Стащак, редактор українського дайджесту "Забута країна",

- Тетяна Лебединська, письменник, кандидат філософських наук,

- Олександр Дорошенко, поет,

- Олена Захарченко, журналіст, поет,

- Микола Коваленко, художник,

- Галина Красиліч-Кролевець, поет, співачка, режисер,

- Валентина Коваленко, юрист

- Ігор Мацієвський, композитор, і т.д.

2) Розпались, саморозпустились:

- Товариство ім. Т. Г. Шевченка;

- Фонд української культури Санкт-Петербургу і Ленінградської області;

- Організація українського національного руху,

- український клас школи № 595

- український хор м. Санкт-Петербургу...

http://www.ukraintsy.spb.ru/cgi-bin/news.pl?show=news&action=view&num=57