Гетьман України Іван  Степанович МазепаУ Москві відбулася презентація книги про гетьмана України російського історика-українознавця з Санкт-Петербургу Тетяни Таїровоїковлевої

На сайті “Кобза-Українці Росії” 25 березня було опубліковано матеріал з Санкт-Петербургу “Про відкриття пітерського україніста. Знайдено "Батуринський архів" гетьмана Івана Мазепи”. В ньому йшла мова про дослідження відомого російського україніста професора Тетяни Геннадіївни Таїрової-Яковлєвої, яка спеціалізується на дослідженні епохи Івана Мазепи, очолює Центр з вивчення історії України Санкт-Петербурзького державного університету. Пропонуємо сьогодні матеріал завідуючого відділом україністики Бібліотеки української літератури в Москві п. Юрія Кононенка, який розповів про презентацію книги “Мазепа” професора Тетяни Таїрової-Яковлєвої в Державній публічній історичній бібліотеці Росії (мабуть, нашим постійним читачам після останніх подій навкруг Бібліотеки української літератури в Москві зрозуміло, чому вона відбулась не в її приміщенні).

У Державній публічній історичній бібліотеці Росії відбулася презентація книги "Мазепа". Вона випущена провідним російським видавництвом "Молода гвардія" в популярній у російського читача серії біографій "Жизнь замечательных людей" ("Життя видатних людей"), заснованої ще наприкінці ХІХ століття. Автор книги - доктор історичних наук, директор Центру з вивчення історії України Санкт-Петербурзького державного університету Тетяна Таїрова-Яковлева.

Науково-популярну біографію Івана Мазепи - гетьмана України, політичного діяча, дипломата й мецената - вперше видано в знаменитій серії. Автор розповідає про культурне середовище українського відродження кінця XVII - початку XVIII століття, Мазепу як яскравого його представника - поета, покровителя архітектури, книговидання, освіти та богослов'я. Двадцять років, протягом яких він очолював Україну, стали періодом економічного розквіту, зміцнення державного управління в рамках автономії та численних військових походів.

Книга складається із введення, 14 глав і висновків; у додатку опубліковано листи Івана Мазепи до Мотрі Кочубей. У книзі наведено також основні дати життя й діяльності гетьмана і бібліографія.

Допомогу в ілюструванні книги надала Бібліотека української літератури в Москві.

Відкриваючи презентацію, директор Державної публічної історичної бібліотеки Росії Михайло Афанасьєв відзначив, що провідна спеціалізована бібліотека Російської Федерації завжди відкрита для дискусій з актуальних проблем історичної науки, зокрема й тих, по відношенню до яких у минулому склалися певні стереотипи. Видання в Росії книги про яскравого представника української політичної еліти XVII-XVIII століть, безумовно, слугуватиме їхньому подоланню, кращому розумінню історії наших країн.

Тетяна Таїрова-Яковлева, представляючи книгу, сказала: "Іван Мазепа - поряд із Богданом Хмельницьким - найвідоміший для широкого кола читачів діяч України цього періоду. При цьому в Росії й на Заході про нього знають в основному по поемах Пушкіна й Байрона, а в Україні - по зображенню на десятигривневій купюрі. "Зрадник" або "герой" - інших фарб, крім білої й чорної, для Мазепи звичайно не використовують, а в деталі й подробиці вникають вельми рідко. Дивно, як політична вистава із анафемою, влаштована Мазепі Петром І для досягнення абсолютно певних завдань, на триста років укоренилася в свідомості більшості російських істориків. Проклін "зрадництва" -  обвинувачення, що сприймалося сучасниками лише як привід для знищення автономії України, набуло форму аксіоми й незаперечного гріха.

Мазепу виривали зі складного й суперечливого періоду козацьких війн, протягом якого всі гетьмани України, починаючи з Богдана Хмельницького, багаторазово міняли політичних спільників, і розглядали його договір з Карлом ХІІ як щось небувале й ганебне.

Накопичення міфів і штампів настільки щільно оточує фігуру Мазепи, що його негативно оцінювали навіть найвидатніші історики України, - Микола Костомаров і Михайло Грушевський. Щоправда, вони лише поверхово зверталися до гетьманства Мазепи, не вивчали його серйозно та обмежувалися першим тенденційним враженням без глибокого аналізу джерел.

Парадокс полягає в тому, що навіть автори, які обезсмертили ім'я Мазепи - Байрон, Рилєєв, Пушкін, Гюго, Словацький, Чайковський, - створювали романтичний, дуже далекий від істини образ. Свого, нереального Мазепу вигадують і ура-патріоти всякого роду, для яких знаменитий гетьман - лише привід, щоб сіяти ворожнечу між Україною та Росією.

Тим часом Іван Степанович Мазепа - особистість настільки неординарна й багатогранна, що для його зображення потрібна вся палітра кольорів. Природжений політик, обдарований полководець і дипломат, людина відважна, честолюбна і цілеспрямована - він був уособленням епохи українського духовного відродження та розквіту козацтва. Поет і філософ, прекрасно освічений, казково багатий із прозорливим та іронічним розумом, він двадцять років успішно лавірував в океані політичної боротьби, залишаючись біля керма України".

Автор докладно розповіла про нові історичні джерела, введені нею в науковий обіг при підготовці видання. Частину з них буде опубліковано у двотомному науковому виданні "Гетьман Іван Мазепа. Документи з архівних зібрань Санкт-Петербурга". У перший випуск, сигнальний примірник якого щойно отримано, ввійшли документи 1687-1705 років, зокрема матеріали так званого "Батуринського архіву", вивезеного Олександром Меншиковим у 1708 р., що публікуються вперше.

У висновках до представленої книги відзначається, що "давно настав час відмовитися від політичних анафем і прокльонів на адресу Мазепи і постаратися отримати урок з трагедій наших предків. Не варто дотримуватися пропагандистських штампів, які намагалися пояснити російсько-український конфлікт початку XVIII століття користю одного "зрадника-гетьмана". Треба набратися мужності та визнати, що інтереси та мета молодої Російської імперії та ослабленої Гетьманщини були дуже різними. До певної міри Україна стала заручницею геополітичних планів Росії. Петро прагнув створити нову державу, здатну як у військовому, так і в економічному плані суперничати з європейськими країнами. Ця політика була можливою лише за найжорстокішої централізації. Військова і економічна ситуація дозволяла провести об'єднання України та вирвати зі страшної безодні Руїни Правобережжя. Однак ці плани було принесено в жертву дипломатичній грі. Перед загрозою шведського наступу Лівобережжя повинне було перетворитися у випалену землю, арену військових дій. Саме ці два фактори, поряд з особистими образами, і змусили Мазепу на спробу союзу з Карлом ХІІ.

Ще одним фактором був план ліквідації Гетьманщини та включення її в загальну структуру Російської імперії. Що б не говорили про Мазепу, але йому був далеко не байдужий цей план, і не тільки тому, що він не хотів міняти реальну владу гетьманської булави на порожній титул князя. Йому дійсно було дорого те, що було часткою і його двадцятирічної праці, інакше б він почив на лаврах свого величезного багатства. Правда полягала в тому, що багато старшин спокійно сприйняли перспективу перетворення в мирних російських дворян-поміщиків, ким вони й стали згодом. Саме ці люди зі старшини й не підтримали Мазепу".

Автор відповіла на численні питання слухачів, які стосувалися не лише оцінки історичної ролі Івана Мазепи, але і його епохи, попередніх періодів історії України та Росії, російсько-українських відносин того часу.

У презентації взяли участь редактор видавництва "Молода гвардія" Іван Тихонюк, співголова Об'єднання українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії українців Росії Валерій Семененко, радник Посольства України в Російській Федерації Ольга Дарибогова, а також російські історики, громадськість, читачі Державної публічної історичної бібліотеки Росії та Бібліотеки української літератури в Москві; її учасники мали можливість ознайомитися з виставками книг з фондів обох бібліотек - літератури про Івана Мазепу та видань серії "Жизнь замечательных людей", присвячених українським діячам.Презентацію було організовано за сприяння члена Ради Федерації Федеральних Зборів РФ, голови Рад ОУР і ФНКА УР Василя Думи.

Юрій КОНОНЕНКО,

завідуючий відділом україністики

Бібліотеки української літератури в Москві.

Бібліографічні описи обох книг:

Мазепа / Таирова-Яковлева, Татьяна Геннадьевна. - М. : Мол. гвардия, 2007. - 272 с., 16 л. портр., ил. - (Жизнь замечат. людей: Сер. биогр.; Вып.1241 (1041)). - Библиогр.: с.268-270. - На об. тит. л.: Издательство выражает благодарность Библиотеке украинской литературы (Москва) за помощь в иллюстрировании этой книги. - ISBN 978-5-235-02966-8 ; 5000 экз.

Гетман Иван Мазепа : Документы из архив. собраний Санкт-Петербурга: [В 2 вып.]. Вып.1: 1687-1705 гг. / Сост. Т.Г. Таирова-Яковлева; Отв. ред. Ю.Н. Беспятых; С.-Петерб. Ин-т истории РАН; Центр по изучению истории Украины С.-Петерб. гос. ун-та. - СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2007. - 255 с. - ISBN 978-5-288-04241-6 (вып. 1); 500 экз. - ISBN 978-5-288-04242-3.

Нові російські книги про Івана Мазепу

На світлинах: Гетьман України Іван Степанович Мазепа. Обидві книги пітерського історика Тетяни Таїрової-Яковлевої про гетьмана Івана Мазепу., що було презентовано в Державній публічній історичній бібліотеці Росії.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

19 квітня 2007 р.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Уфимський філіал МДГУ ім. М.О. Шолохова

Уфимський  філіал МДГУ ім. М.О. Шолохова