“Хлібний” вечір увінчав Український рік в мурманській громаді

Наприкінці листопада українська громада Мурманська провела традиційну зустріч, присвячену Хлібу. До участі в Святі Хліба ми запросили представників саамського та татаро-башкірського національно – культурних об’єднань. Нашу ініціативу підтримав мер Мурманська Михайло Юрійович Савченко, а також харчові підприємства “Мурманський комбінат хлібопродуктів”, який очолює Альошин Віктор Олексійович та ОАО “Хліб опік”, очолюване Тетяною Кирилівною Цимбалюк.

Ці підприємства допомогли нам в організації виставки хлібних виробів, а ще й трохи підмогли грошима на вирішення організаційних витрат. До цієї смаковитої виставки-дегустації, що була організована в великому фойє місцевої філармонії, долучили свої тістечкові вироби і всі бажаючі господині, а також наші друзі саамі та представники товариства “Ідель – Урал”.

Вечір присвячений Хлібу пройшов урочисто і натхненно, - так, як і майже 3 роки тому. Наша українська художниця Катерина Ширко написла в найкращих мистецьких традиціях ікону Матінки Божої “Спорительница хлебов” (рос.).

Тема вечора була окреслена всебічно. Ми розповіли про всі різновиди нашого українського хліба, - про це я вже писала в своєму дописі “Хліб од зайчика в Мурманську”, але цього разу наголос робився на духовні акценти, - говорили про кукіль, пожитницю, як пустопорожню противагу плідному зернятку, що є зародком майбутньої паляниці. Розлого говорили про те, що пишеться в Святому Писанії про Хліб.

Ми розповіли про те, як Матінка Божа рятувалася з малим Ісусиком від переслідувателів, скерованих царем Іродом. Перетинаючи поле, Матінка Божа помітила хлопчика - сівача і спитала його: “Що ти робиш?”- “Сію”, - відповів хлопчина. – “То завтра будеш жати”, - почув він голос Матінки Божої. На слідуючий день, жнивуючи стигле пшеничне збіжжя, хлопчик побачив людей царя Ірода. На запит іродців, чи не бачив хлопчина матері з дитиною, хлопчик відповів: “Бачив”. –“Коли”, - спитали ті. –“Ще тоді, коли сіяв…” були слова хлопчика. І це було правдою.

Багато цікавого почули наші гості. Були зворушені і розчулені, а старший чоловік, колишній учасник блокадного Ленінграду, плакав, коли наша пані Катерина Багній, вдарувала йому спечений нею великий коровай.

Справжнє пожвавлення розпочалось в залі філармонії в той час, коли ми, під щиросердні оплески нагороджували медалями тих, хто народився в полі під час жнив…., тобто біля хліба… Нагородили також і тих, чиє народження співпало у часі з жниварськими роботами у полі, тобто в жнива…Але то були вже дещо інші медалі.

Тема зустрічі була окреслена чудовим пісенним доробком у виконанні хору української пісні “Лелеки” і читанням віршів про Хліб. Пригадали і цікаві прислів’я про Хліб. Приємно, що свято Хліба співпало з святкуванням нашим многостраждальним хором “Лелеки” свого 10-ліття. З цієї нагоди мурманські хлібопеки подарували нам ювілейну паляницю.

На святі Хліба були присутні ЗМІ Мурманська, відтак, була дуже добра публікація в газеті “Мурманский вестник”, доброзичливо говорило про нас обласне радіо, на двох телеканалах були майстерно змонтовані телесюжети. Генеральний директор ОАО “Хлібопік” Тетяна Кирилівна Цимбалюк виказала пропозицію щодо зустрічі за “круглим столом” з українськими колегами у справі обміну досвідом, особливо цікавилась національними хлібними рецептами, тощо. Отже, будемо вельми вдячні і горді, якщо творці Хліба з України завітають до нас в Мурманськ для такої корисної і цікавої зустрічі. Як автор проекту, я в своєму інтерв’ю ЗМІ, пообіцяла, що таке свято Хліба тепер буде проводитись щорічно і буде символізувати свято Урожая.

На світлинах: Xліб наш насущний. Народженому біля хліба. Народженому в жнива. Пані Катерина Багній і наші “лелеченьки” з короваєм.

Наталя ЛИТВИНЕНКО-ОРЛОВА.

getmanova@list.ru