Ці веселі свята вже стали традицією в нашій Українській національно-культурній автономії міста Єкатеринбургу 

Українська громада Єкатеринбургу вже має сталу традицію: кожного року проводить веселе свято – «Українські вечорниці». Його з нетерпінням чекають усі, і навіть ті, які не приймають участі в регулярній роботі національно-культурної автономії. Кожного року святковий вечір проходить по новому сценарію, але обов’язковими елементами є фрагменти із творчості Миколи Гоголя і новорічні колядки.

Цього разу традиційне свято відбулося трохи пізніше, ніж у минулі роки. Через деякі негаразди з приміщеннями торжество відбулося лише 21-го січня і проходило під егідою хрещенських святок. Як завжди, ми, організатори дійства, хвилювалися. У минулі роки, коли на Уралі в цей час стояли люті морози, через простуди ми нерідко залишалися без кращих солістів. Цього року на Уралі ми прожили вже пів зими без снігу.

Розпочали свято сценою із гоголівських «Вечорів на хуторі…». Приємно було бачити, що артистами були зовсім молоді хлопці і дівчата, наша майбутня зміна. Я поглядав у зал і бачив багато заплаканих очей: видно, люди дуже скучають за українськими мелодіями і мовою. До мене підходили люди й питали: чому тепер не почуєш по російських теле- і радіоканалах українських пісень? Що я міг їм відповісти? Не знаю.

Наші артисти, підготовлені заслуженим працівником культури РФ Вадимом Костюком, були на висоті. Наш ансамбль «Дніпряни» фактично виглядає професійним колективом. А зірками в ньому - Наталя Царегородцева, Люба Біла, Люба Калмик, Наталя Павлович, Володя Омельченко. Основна частина наших активістів співає в хорі «Світанок» і це, на мій погляд, помагає їм жити на відстані від своєї етнічної батьківщини. Усім учасникам дійства вручалися, як завжди, букети квітів. Святкове оформлення залу, квіти, шампанське – усе це заслуга наших спонсорів, яким  ми безмежно вдячні.

Після концерту свято продовжилося: ми, по традиції відмітили ювілярів. З великим задоволенням я вручив Почесну Грамоту і букет квітів нашому ветерану, фундатору організації й взагалі, людині з великої букви, – професору медицини Миколі Кернесюку. Про цього ерудита, знавця української класичної літератури, кажемо одним словом – душа колективу. Свій день народження якраз в ці святкові дні відмітила Наталя Царегородцева, невтомний організатор і учасник всіх наших заходів, заступник голови УНКА по організаційній роботі.

Один із наших спонсорів Петро Щербина поділився планами на майбутнє. В Єкатеринбурзі до 200-ліття Миколи Гоголя планується встановити пам’ятник, вже є попередні рішення. Йшла мова і про Український Дім, і про пам’ятник Тарасу Шевченку.

Наші переживання виявилися марними, люди не спішили розходитися. Були задоволення, вдячність... І перш за все - за святковий настрій, який ми підняли у багатьох наших ветеранів. Як це важливо для них… Попереду у нас - Дні Лесі Українки, а пізніше – Тараса Шевченка. Мусимо старатися люди чекають  нових цікавих зустрічей.

На світлинах: Герб Свердловської області. Петро Щербина ділиться планами. Ансамбль “Дніпряни” з Єкатеринбургу.

Стефан ПАНЯК,

голова Української національно-культурної

автономії міста Єкатеринбургу,

член Президії УВКР.

panjaks@rambler.ru