“А головне – українка вона!”

30.12.06, 00:28:52

Про щиру жіночу лірику камчатської поетеси Лідії Плюшко і презентацію в нашому Клубі української культури ім. Івана Франка першого збірника її віршів «На крилах любові»

У женщины этой есть тайна

Все успевает она:

Учиться, петь, писать стихи,

Работать за троих и дом вести.

Я вам расскажу по секрету,

Что суть этой тайны проста:

Лидочка – женщина, мама, жена,

А главное – украинка она!

В обласній бібліотеці ім. Степана Крашеніннікова 5 листопада в Клубі української культури ім. Івана Франка, який очолює Едіта Познякова, відбулася зустріч присвячена презентації збірника віршів Лідії Плюшко «На крилах любові».

Оскільки зустріч була першою після літніх канікул, то почалася вона з коротких повідомлень про IV Всесвітній форум українців та про ювілейні святкування в Україні 15-річчя Незалежності, 150-річчя з дня народження Івана Франка. Учні українського класу декламували вірші Івана Франка, а пісню «Ой, ти, дівчино з горіха зерня» на слова Івана Франка виконала Лідія Плюшко… Чарівний, дзвінкий голос пані Лідії захопив всіх і тримав у напрузі до останньої хвилини свята – презентації.

А це й справді було свято. Зал був прибраний яскравими вишитими рушниками, квітами, а на стіні красувався портрет поетеси, роботи відомого камчатського художника Володимира Соколова-Ширшова. Сама Лідія Миколаївна була одягнена в вишуканий український одяг, сорочку вишила її мама – Ніна Сидорівна Півторак.

Народилася Лідія Плюшко в селі Криві Коліна Тальнівського району, що на Черкащині. Щедра українська земля подарувала пані Лідії багато талантів: жіночу красу, чисту душу, творчу натуру. Талант - матері, дружини, господині, поетеси, співачки, подруги. Лідія – квітка квітнева – лісна конвалія, така чиста, тендітна, сором’язлива. Має серце, яке вміє віддано любити.

В збірці віршів «На крилах любові» Лідія Плюшко саме і говорить про цю свою безмежну любов, без якої їй не жити. Це щира жіноча лірика, справжня, як саме життя.

На презентації були присутні друзі та знайомі поетеси, а також родина: чоловік – Сергій Якович (котрому і присвячені всі вірші), та молодша дочка Анастасія, старшої Анни, на жаль, не було. Настуся разом з мамою заспівала українську пісню «Чому розплетена коса». Це була маленька вистава, пісенний діалог двох жінок – мами й доні. Настуся й сама заспівала улюблений мамин романс. Для поетеси співали її друзі Антоніна Ходосова, Володимир Санькович. Особливою подією стала прем’єра пісні «Яка духмяна, світла ніч» у виконанні поетеси. Пісня перенесла нас в казкову українську ніч…

А вірші читали майже всі присутні: Антоніна Ходосова, Едіта Познякова, я - Алла Лобко, Валентина Дорошенко, Ольга Гаврилова, Надія Сивашенко, Валентина Волотова,

Лідія Плюшко. Та так натхненно і з такою любов’ю, що сльози виступали у тих, хто в повній тиші слухав «мелодію любові». Адже, думаю, кожна людина погодиться зі словами поетеси: «Нет в мире сильней ничего, чем чувство святое любовь».

Це перша збірка Лідії і дуже радісно, що знайшлися добрі люди, які допомогли її виходу. Це: С.А. Сайфулліна – спонсор книги, Т.А Краснощокова – видавець, А.В. Чіпізубов, який не тільки своїми графічними малюнками художньо оформив збірку, а й написав короткий анонс.

Спілкування з Лідією Плюшко і читання її віршів додає сили і радості. Бажаю їй і її родині здоров’я, творчого натхнення, запалу на довгі роки, щоб і надалі вона радувала нас і своїми віршами, і своїми піснями.

Лідія пише вірші, більшість, правда, російською мовою, але є і такі:

Я люблю людей за почуття,

Що беруть вони в свою дорогу,