Про дослідження українки з міста Алберти Лізи Грекул

У 2005 році Університет Алберта (Канада) опублікував книгу канадської авторки українського походження Лізи Ґрекул. У центрі книги "Виходячи з тіні: англійська література канадських українців" (Lisa Grekul. Leaving Shadows. Literature in English by Canada's Ukrainians. - Edmonton, 2005) - проблеми історії канадської англомовної української літератури. Ліза Ґрекул захистила дисертацію, спробувала свої сили в літературі. У 2003 році вона опублікувала роман "Пісня Калини" (Kalyna's Song). Вона признається, що має лише "рудиментарні знання української мови". Це не стало для неї перешкодою для написання рецензуємої книги, яка ґрунтується на аналізі більш ніж ста праць з історії української діаспори і літературного життя канадської української громади.

У книзі три частини - "Перечитуючи минуле", "Переосмислюючи ідентичність" і "Знову уявляючи общину". Книга відкривається екскурсом до історії української діаспори в Канаді. Автор надає особливу увагу проблемам асиміляції й інтеграції нащадків українських еміґрантів до канадського суспільства. Ґрекул аналізує, як серед англоканадців формувався образ українців. Цей аспект може виявитися цікавим для істориків канадської літератури. Для дослідників історії української діаспори цікавими можуть стати сюжети, присвячені канадській українській літературі й життю п'яти поколінь українців. Авторка показує, що визнання існування української меншини і спроби розвитку двомовної освіти не стали панацеєю від асиміляції, а привели до ще більшої інтеграції в канадський соціум.

Перша фігура серед письменників українського походження, творчість яких аналізує Л. Ґрекул, - Віра Лисенко. Лисенко - фігура майже легендарна в історії асиміляції канадських українців. У 1947 році вона опублікувала роман "Жовті черевики" (Yellow Boots) - перший  англомовний роман в Канаді, автором якого була еміґрантка, котра описала відрив молодих українців від рідної громади.  Лисенко була біля витоків могутньої жіночої течії в канадській українській англомовній літературі. І, дійсно, більшість письменників, творчість яких аналізує Л. Ґрекул, жінки - Марта Хаас, Дженіс Кулик Кіфер, Мирна Косташ. З письменників-чоловіків в центрі її уваги - драматург Джордж Риґа і поет Ендрю Сукнаскі. Ця частина книги може виявитися однаково цікавою для фахівців з канадської і української літератур - показане злиття творчості письменників українського походження з основними тенденціями розвитку канадської літератури.

Книга Лізи Ґрекул - цікава студія долі українських емігрантів в Канаді. Серед її вдалих аспектів - аналіз значної наукової літератури, з'ясування місця української традиції в історії канадської літератури, спроба пов'язати літературну тематику з проблемами української ідентичності. Стиль може показатися незнайомим для російських і українських філологів - в книзі багато особових мотивів, автобіографічних сюжетів. Серед побажань згадаємо можливість розширення числа проаналізованих авторів. Порівняльна перспектива могла виявитися корисною для розуміння англомовної української літератури. Таким чином, ця книга - цікаве дослідження, яке, якщо буде перекладено українською мовою, знайде читачів серед українських дослідників.

На світлинах: Ліза Грекул. Малий герб м. Альберта.

Максим КИРЧАНІВ.

"Вісник Товариства українців Кубані"

№ (48) - 2006 р.

visnik@rambler.ru